Posibniki.com.uaФілософіяМетодика викладання економічних дисциплін5.4.Наочність як шлях до засвоєння економічної інформації, або як користуватися наочною інформацією


< Попередня  Змiст  Наступна >

5.4.Наочність як шлях до засвоєння економічної інформації, або як користуватися наочною інформацією


Засоби навчання — це різні види джерел знань, матеріалізовані знаряддя, які забезпечують організовану взаємодію учасників навчального процесу. В поняття засобів навчання та ін. вносять: технічні засоби навчання, комп’ютерні технології навчання, різні види наочності, моделі, графічні зображення презентації, спостереження, демонстрації, дидактичний текст. В цю тему включені прийоми систематизації знань, структурування матеріалу, конспе

284кти-схеми, структурно-логічні схеми (СЛС), опорно-інформаційні схеми (ОІС), тематичний план, методика змістовних острівців, навчальний модуль, блок інформації, графічні зображення.

Наочність — це спеціально організоване застосування реальних об’єктів, явищ, понять або їх зображень відповідно до мети навчального заняття. В. О. Сухомлинський у праці «Сто советов учите лю» надзвичайно точно зазначив: «Єдиним засобом формування уважності є вплив на мислення. Наочність сприяє такому розвиткові тією мірою, якою вона стимулює процес мислення. Наочний образ предмета може сам по собі привернути увагу, але мета використання наочності полягає в тому… щоб на певному етапі пізнання діти перейшли від образу до у загальнення, до закономірності… перед усім слід пам’ятати, що наочність — це загальний принцип розумової праці школярів». Наочність як шлях до розуміння

В.А. Сухомлинський писав, що наочність — сила, що розвиває уважність, мислення і дає емоційне забарвлення процесу пізнання, єдність бачення, слухового сприйняття, переживання і мислення, яку в психології називають емоційною пам’яттю. Він вчив, що застосову ючи наочність, потрібно від конкретного переходити до абстрактного, створюючи певний етап активізації мислення; від яскравих образів переходити до їх символічних зображень (зарисовок, схем). Це розвиває не тільки конкретизацію уявлень, а й абстрактне мислення, розуміння відношень і залежностей явищ і понять, розуміння головного, найсуттєвішого.

Ефективність навчальних занять значною мірою залежить від якості наочних посібників, яскравості прикладів, володіння прийомами активізації ува ги.

Розповідь про економічні проблеми та ситуації, закономірності та закони потребує активного використання графічних і схематичних матеріалів. Навіть коли викладач підходить до дошки, щоб щось написати, уже це створює у слухачів на рівні підсвідомості реакцію очікування. Інформація, що подається у вигляді схем і таблиць, не викликає негативних емоцій. Вимоги до ефективної наочної інформації

Підвищити ефективність подачі економічної інформації можна, використовуючи принцип контрасту, який складається з демонстрації в порівняльному аспекті двох або декількох цифр або графіків. Бажано, щоб різні дані розташовувалися поруч. Цифри краще округляти для легкості сприйняття. Для де!

285монстрації таблиць або складних логічних схем корисно мати скрайбпроектор, який економить час демонстрації.

Слухач психологічно легше сприймає наочний матеріал, якщо він є співучасником народження й поступового формування всього зображення на дошці. Але це потребує значного часу. Може, краще роздати конспект-схему? !

Зараз, особливо в зарубіжних країнах, розвиваються системи дистанційних занять. Особливою рисою цих занять є активна участь слухачів в управлінні навчальним процесом та у вирішенні питання, яким чином можуть бути задоволені їхні потреби.

Роль викладачів та керівника курсу полягає в тому, щоб давати поради, надавати підтримку та забезпечувати ресурси, необхідні для проведення відкритого навчального заняття. Ці заняття можуть мати характер вправ, ігор, тренінгів тощо. А коли слухачі забезпечені комп’ютерами, викладач може обговорювати з ними плани, завдання та задавати темп, який їм підходить. Відео- та аудіонавчальні засоби та комплекти готових матеріалів сьогодні досить поширені. У багатьох із них передбачаються елементи участі слухачів. Наприклад: ? комплекти прискореного навчання за допомогою аудіозаписів — вимагають участі слухачів, а не простого прослуховування. Слухачів просять брати участь у виконанні завдань, використовуючи практичні навички та уміння; ? текстові вправи — слухачів просять заповнити анкети чи виконати відповідні написані вправи (проект TAСIS, курс «Навчання викладачів»).

? відеозасоби — надають слухачам можливість взаємодіяти з тим, що подається на екрані. Ці засоби можна застосувати в навчальній аудиторії чи на кожному робочому місці;

Методичні поради з використання аудіовізуальної інформації: забезпечуйте її якість; продумайте коментарі, запитання та вправи до перегляду, в процесі перегляду і після нього. !

Кожен вид наочності має свої переваги й недоліки, межі застосування. Наприклад, діапозитиви фокусують увагу на конкретних висновках лекції або уроку, взаємозв’язку основних ідей лекції, їх добре використовувати для схем і діаграм тощо. Але їх не можна використовувати для дуже складних схем і великої кількості текстового матеріалу. Під час користування діапозитивами в аудиторії треба пам’ятати, що краще за все діапозитиви доповнюють інформацію, а також підкреслюють висновки. І все це працює дуже ефективно, якщо проектор добре відрегу льовано, а самі діапозитиви професійно виконані.

286До видів наочності належать: дошка (чорна, біла або кольорова), діапозитиви, логічні конспекти-схеми або опорні конспекти лекцій, магнітофони, навчальне телебачення, фліп-чарт, фільми, відеофільми. Цей список невичерпний (ви можете додати свої пропозиції). Під час розроблення наочності відрізняють ілюстрування (плакати, таблиці, графіки, блок-схеми тощо) і демонстрування (фільми, відеофільми), інтелект-карти Т. Б’юзена тощо. Види наочності, які можна використовувати на лекції

Опорний конспект-схема — це (як свідчить багаторічний досвід використання конспектів-схем у практиці викладачами КНЕУ різних економічних дисциплін) дуже ефективна форма подачі й засвоєння навчального матеріалу. Подаючи інформацію у формі змістових блоків, автор може застосову вати певні правила мнемоніки: ? виділення ключових слів та образів; ? метод прив’язки до місця; ? виділення шрифтом і кольором тощо.

Опорний конспект-схему (як викладача, так і студента) можна розглядати як своєрідний графічний систематизатор, який дає змогу трансформувати текст у схеми, що показують зв’язки між окремими поняттями теми. Конспект-схема надає конкретності й наочності абстрактним поняттям та ідеям. Опорна конспект-схема створює «розу мовий образ інформації» і є своєрідною «картою пам’яті» (на відміну від комп’ютерної форми подачі інформації, яка, на мій погляд, чужа й суха). У комп’ютер яку інформацію закладеш, таку і отримаєш. А коли студент сам створює конспект-схему, він вносить до нього елементи власної творчості.

Складаючи опорну конспект-схему, сту денти навчаються співвідносити нову інформацію з отриманими раніше знаннями і власним досвідом таким чином, щоб забезпечити найбільш ефективне відтворення і запам’ятовування інформації. Створення конспект-схем вимагає від її автора певних зусиль творчого характеру. Тільки прочитати матеріал недостатньо, треба скористатись ним декілька разів у різних ситу аціях (на лекції, вдома, в процесі повторення тощо).

Коротко зупинимось на власному досвіді використання опорних конспектів лекцій. Наш досвід свідчить, що коли опорні конспекти видавались студентам на лекціях — це дуже скорочувало час на пояснення важливих понять, дозволяло студентам свідомо доповнювати конспект своїми записами, підвищувало рівень

287знань студентів. Крім того, опорний конспект лекції був базою для повторення матеріалу або підготовки до іспиту.

Створення опорно-інформативної конспект-схеми базується на систематизації та структуруванні інформації як методів поглиблення рівня засвоєння економічних знань. Це сприяє системності знань і є проявом їх систематичності. Опорний конспектсхема подає інформацію у вигляді змістових блоків, що показують логічні зв’язки між економічними поняттями та явищами. Завдання для сту дентів на складання опорної конспект-схеми дає можливість побачити, як даний студент розуміє навчальний матеріал, тобто який в нього «розумовий образ інформації». Крім того, це своєрідна карта пам’яті матеріалу студентом. Конспектсхему, створену уч нем або студентом, можна розглядати як своєрідну форму розвитку мислення! Формування економічного мислення відбувається на основі глибокого розуміння економічних явищ, процесів, відносин в економічній системі суспільства, встановлення зв’язків між ними. Таким чином, опорний конспект-схема є досить ефективним засобом схематичної наочності, який впливає на розвиток інтелектуальності й систематичності економічних знань. !

Фліп-чартце форма подачі інформації викладачем на аркушах білого паперу, які слугують базою для конкретизації основних моментів навчальної інформації.

Фільми та відеофільми мають високу ефективність впливу, але якщо демонстрація відбувається неякісно або фільм дуже довгий, виникає ризик зниження зацікавленості аудиторії в предметі. Відеофільми наближують учні в до реальних умов на виробництві, стосунків між працівниками.

Телеінформація теж може суттєво активізувати навчальний процес, особливо коли викладач створює умови для корисного й цікавого обговорення.

Використання аудіовізуальних засобів навчання на лекціях та уроках з економіки активізує засвоєння теоретичного матеріалу і пов’язує теоретичні знання з практичним використанням. Вибираючи засоби ау діовізуалізації, важливо встановлювати співвідношення між змістом навчальної інформації та можливостями людини сприймати й засвоювати цю інформацію.

У процесі вивчення економічних дисциплін дуже корисною є умовно-графічна інформація (схеми, таблиці, графіки тощо). Вона сприяє формуванню у тих, хто навчається, уявлення про співвідношення категорій та понять, створенню цілісного образу й виокремленню його суттєвих властивостей. Для ефективного ви

288користання аудіовізуальної інформації необхідно створити оптимальні умови для сприйняття: температура повітря — 16—22?С, шумовий рівень — 40—45 децибел; відстань між технічними засобами та студентами — 3—15 м; відповідні умови освітлення та провітрювання аудиторії; загальний час перегляду чи прослуховування — не більше 20 хв; частота використання — не більше 1 разу на день і максимум двічі на тиждень.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Семінарські та практичні заняття з економічних дисциплін
6.2.Методика проведення занять з аналізу економічних ситуацій (кейс-метод)
6.3.Дискусія як метод групового теоретичного навчання і практичного вирішення економічних проблем
6.4.Методика проведення «мозкового штурму»
Методика проведення тренінгів в економічному навчанні
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki