Поняття «регіон» на даний час не має однозначного трактуелементів. «Новий тлумачний словник української мови» [68] визначає регіон як певну територіальну одиницю (район, область, зона), що вирізняється з-поміж інших таких само одиниць специфічними рисами (географічними, геологічними, етнографічними, економічними тощо). Але при побудові моніторингу соціально-економічного розвитку регіону (СЕРР) необхідно спиратися на українське законодавство, за яким регіоном є Автономна республіка Крим, область і місто-регіон (Київ і Севастополь).
вання. Існує думка, що регіон являє собою велику індивідуальну територіальну одиницю (наприклад, природну, економічну, політичну тощо), дещо відмінну від політичного чи адміністративного поділу. Також під регіоном іноді розуміють певну територію, що відрізняється від інших територій за низкою ознак і володіє деякою цілісністю, взаємопов’язаністю складових
Моніторинг СЕРР має сприяти виявленню потенційної здатності міжрегіональної співпраці за рахунок виявлення зон підприємницької активності регіональної економіки, пошуку ринків збуту високотехнологічної продукції, виявлення економічного, ресурсного та кадрового потенціалів, що стимулює вирівнювання дисбалансів просторового розвитку окремих територій, сприяє розвитку депресивних регіонів і зміцненню економічної цілісності країни, дозволяє найбільшою мірою реалізувати наявний потенціал. Крім того, не можна не враховувати вимог програм розвитку тих галузей, об’єкти яких перебувають на території регіону.
Зазвичай вимоги до соціально-економічного розвитку кожного регіону містяться в Державній стратегії регіонального розвитку, за якою має розроблятися програма соціально-економічного розвитку регіону, при формуванні якої регіон зосереджується на поглибленому розвитку конкретних ВЕД, що найбільшою мірою відповідають природно-ресурсним і сформованим економічним умовам та є предметом спеціалізації регіону.
У цьому сенсі виникає необхідність розроблення систем моніторингу соціально-економічного розвитку регіону (СЕРР) за двома призначеннями (двох типів): відності вимогам Державної стратегії регіонального розвитку, виявлення структурних і галузевих диспропорцій у розвитку регіону з метою формування інформаційної бази для розроблення власної програми соціально-економічного розвитку, спрямованої на вирівнювання соціально-економічних умов розвитку окремих територій на основі вироблення комплексного механізму вирішення проблем підвищення ефективності функціонування окремих ВЕД і комплексів регіональної економіки.
збирання, систематизація, оброблення та нагромадження інформації з метою аналізу й оцінювання поточного стану СЕРР, діагностики й оцінювання очікуваного стану на кінець програмного періоду в разі порушення програми через виникнення збурювальних впливів внутрішнього і зовнішнього середовища та формування інформаційно-аналітичної бази для управління ним; збирання, систематизація, оброблення та нагромадження інформації для аналізу й оцінювання стану СЕРР в контексті відпо
Моніторинг СЕРР за першим призначенням ідеологічно не відрізняється від загальнодержавного соціально-економічного моніторингу. Відмінність полягає лише в його інформаційному забезпеченні, до складу якого має входити не лише інформація, що враховує специфіку регіону, а й певні макроекономічні показники, за якими здійснюється взаємозв’язок регіону з вищим рівнем
Об’єктом ПМР виступає безпосередньо регіональна соціальноекономічна система, в якості елементів якої розглядаються види економічної діяльності, комплекси, підсистеми, окремі території. Ідеологія побудови ПМР має виходити із задач програми СЕРР, основними з яких є такі: розроблення заходів щодо вирівнювання стану територій з різними рівнями розвитку; обґрунтування пріоритетів соціально-економічного розвитку регіону, в тому числі в розрізі окремих ВЕД і територій; обґрунтування перспективних (пріоритетних) напрямів розвитку регіону; розроблення заходів та механізмів щодо реалізації намічених пріоритетів з урахуванням стану інфраструктури та ресурсної бази ВЕД і територій; формування переліку найбільших проектів у сфері економіки, інфраструктури, соціального розвитку.
За цією ідеологією програмний моніторинг регіону послідовно виконує аналітичні дії за такими етапами.
Етап 1. Формування інформаційної бази ПМР. Основними джерелами її формування є Державна стратегія регіонального розвитку, в якій містяться загальні індикатори розвитку регіонів, та первинна інформація Головного управління статистики регіону про його соціально-економічне становище, в тому числі за окремими територіями, а також про основні показники окремих ВЕД. У разі необхідності проведення поглибленого аналізу й оцінювання СЕРР використовують результати соціологічних опитувань. Інформаційна база ПМР має задовольняти таким вимогам: забезпечувати не оцінки з констатацією ізольованого факту типу «зростання» або «зниження», а багатоаспектні характеристики досліджуваних явищ; кількість показників моніторингу має бути такою, яка дає змогу якнайточніше відображати сутність досліджуваних процесів; показники, що включаються в систему моніторингу, мають відображати всі аспекти розвитку регіону і відповідати запитам кінцевих споживачів отриманої інформації; показники мають враховувати регіональну індивідуальність і специфічні особливості функціонування провідних ВЕД регіону.
адміністративно-територіальної ієрархії. У зв’язку з цим його можна розглядати як моніторинг державної цільової програми, побудову якого треба здійснювати за методологією, викладеною у п 5.1 та в попередніх розділах. Тому розглянемо лише моніторинг другого типу, який, з огляду на його цільову спрямованість, для скорочення називатимемо програмним моніторингом регіону (ПМР).
Особливу увагу треба приділяти формуванню інформації, що стосується якості життя населення (рівня, способу життя і здоров’я), оскільки саме цей аспект програми СЕРР є її головною метою. До складу цієї інформації повинні входити показники доходів, споживання і витрат населення, грошових заощаджень, нагромадженого майна, забезпеченості населення об’єктами освіти, культури, мистецтва, стану рівня життя соціально незахищених верств населення, рівня медичного обслуговування, якості харчування, житлових умов, доступності занять фізичною культурою, рекреаційних послуг і повноцінного дозвілля, зайнятості населення, стану безпеки громадян, соціального самопочуття населення.
Етап 2. Аналіз та оцінювання потенціалу регіону за його видами: соціальний потенціал; демографічний потенціал; підприємницький потенціал; інвестиційний потенціал; фінансово-кредитний потенціал; споживчий потенціал; інфраструктурний потенціал; інноваційний потенціал.
При цьому визначаються види економічної діяльності, потенціал яких розкрито частково і які не входять до пріоритетів регіонального розвитку, але потенційно могли б створити конкуренцію провідним ВЕД регіону за наявності певних передумов. Крім того, здійснюється аналіз та оцінювання ринкового середовища регіону на предмет споживання вироблених товарів та послуг.
Етап 3. Вирізнення ВЕД, що традиційно входять у предмет спеціалізації регіону. При цьому проводиться зіставлення наявної природно-ресурсної бази і просторового розташування продуктивних сил ВЕД регіональної спеціалізації з метою виявлення можливих невідповідностей у локалізації окремих видів виробництв. Важливим показником спеціалізації при цьому є не тільки частка продукції ВЕД у валовому регіональному продукті, а й чисельність працівників, зайнятих в окремих ВЕД, тобто міра їх соціальної значущості.
Етап 4. Визначення рівня залежності допоміжного та обслуговувального секторів від основних ВЕД і можливості галузевої диверсифікації регіону. На цьому етапі також визначається рівень залежності регіону від державних трансфертів.
Етап 5. Формування системи індикативних показників. Необхідно враховувати, що індикатори, побудовані за різноплановими
Етап 6. Формування типологічних груп територій регіону, які принципово відрізняються одна від одної соціально-економічними умовами функціонування. При цьому виявляється наявність структурних і галузевих диспропорцій, що сприяють диференціації територій за рівнем розвитку, на нівелювання яких буде спрямована програма соціально-економічного розвитку регіону.
Етап 7. Формування інформаційної бази для розроблення програми соціально-економічного розвитку регіону.
Як і будь-яка система, ПМР має включати не тільки блочноструктуровану послідовність дій, а й виокремлення функцій, елементів регіональної соціально-економічної системи, об’єкта моніторингу, вимог та основних цільових настанов (рис. 4.11).
ПРОГРАМНИЙ МОНІТОРИНГ РЕГІОНУ
2. Виявлення існуючих переваг регіону
ФУНКЦІЇ інтегративна інформаційно-аналітична оперативно-діагностична
ВЕД, комплекси, підсистеми, кластерні формування, території
ЕЛЕМЕНТИ СИСТЕМИ
СЕРР соціально-економічна система регіону
ОБ’ЄКТ
МОНІТОРИНГУ повнота оцінювання релевантність інформації комплексність адаптивність діагностичність
ВИМОГИ
3. Визначення спеціалізації регіону
4. Визначення можливості галузевої диверсифікації регіону
5. Формування системи індикативних показників
6. Виявлення структурних і галузевих диспропорцій
7. Формування інформаційної бази для розроблення програми
СЕРР визначення рівня та якості життя населення, наявності об’єктів зростання та зон підприємницької активності, потенціалу регіону, інтегральної оцінки СЕРР
ЦІЛЬОВІ НАСТАНОВИ
1. Формування інформаційної бази ПМР
Рис. 4.11. Концептуальна модель програмного моніторингу регіону
показниками, часто згладжують деякі особливості розвитку регіону, тому в процесі моніторингу їх за можливості слід уникати шляхом включення в індикатор однорідних показників, особливо якщо йдеться про деталізовану діагностику розвитку регіону. Крім того, індикатори, що включаються в систему моніторингу, повинні мати обґрунтовану базу порівняння для можливості їхньої інтерпретації.
Як видно з рис. 4.11, програмний моніторинг регіону виконує такі основоположні функції: інтегративну, яка передбачає комплексний підхід до діагностики регіонального середовища; інформаційно-аналітичну, яка передбачає порівняльноретроспективний аналіз територій регіону за рівнем розвитку в єдиному часовому і просторовому розрізі, а також отримання необхідної інформації про діяльність регіональної соціальноекономічної системи, її систематизацію, узагальнення й інтерпретацію на основі аналітичних індикаторів; оперативно-діагностичну, яка полягає в оперативному відображенні регіону за параметрами диференційованого оцінювання.
Цільова настанова щодо визначення рівня та якості життя має диференціюватися за сільськими і міськими поселеннями, оскільки у більшості регіонів спостерігається істотна різниця в забезпеченості сільського і міського населення основними суспільно необхідними благами. Тому треба оцінювати рівень розвитку соціальної інфраструктури, особливо в місцях соціальноекономічної розрідженості регіонального простору, якими у більшості випадків є сільські місцевості.
Необхідність визначення наявності регіональних об’єктів, які мають резерви економічного зростання, виникає через те, що, як правило, саме такі об’єкти трансформуються в територіальні кластери та є системотвірними елементами регіональних соціальноекономічних систем. Їх наявність надзвичайно важлива для владних інститутів при розробленні та реалізації програм розвитку окремих територій. При цьому важливо виявити ядро кластера і виявити спосіб заохочення кластерних ініціатив до нововведень.
Стабільність розвитку регіональних соціально-економічних систем зумовлюється наявністю конкурентних переваг даного регіону перед іншими. У зв’язку з цим у перебігу ПМР необхідно виявити демографічний, підприємницький, інвестиційний, соціальний, фінансово-кредитний, споживчий, інфраструктурний та інноваційний потенціал.
У підсумку за результатами проведених аналітичних дій слід здійснити інтегральне оцінювання соціально-економічного розвитку регіону.
Дані цільові настанови ПМР розглянуто з позиції основоположної концептуальної основи даного процесу, проте для різних категорій користувачів інформації, що отримується за допомогою
Отже, стратегія ПМР включає такі положення: регіон загалом розглядається як соціально-економічна система, яка є об’єктом моніторингу, при цьому діагностиці підлягають такі її елементи, як ВЕД, комплекси, підсистеми, кластерні формування, території. У перебігу проведення ПМР необхідно установити міру впливу її окремих елементів на розвиток регіону загалом, виявити найбільш стійкі території, які є джерелами капіталу, знань, трудових ресурсів, інноваційних технологій, а також відсталі території, стимулювання розвитку яких необхідне у першу чергу; показником, що найбільшою мірою характеризує міру розвитку регіональної соціально-економічної системи, є рівень і якість життя населення, підвищення якого є стратегічною метою програми СЕРР;
ПМР складається з кількох груп аналітичних показників, які розраховують для окремих територій і у підсумку інтегрують в узагальнену оцінку; процес організації ПМР передбачає послідовне виконання кількох блоків аналітичних дій і відповідає вимогам, наведеним на рис. 4.11.
У процесі побудови ПМР слід ураховувати всі інформаційні зв’язки, а саме:
1. Між рівнями адміністративно-територіального устрою (поселення — район, район — регіон, регіон — держава). Ці зв’язки забезпечують виконання функцій індикації благополучності та підконтрольності території. Орган управління регіоном, володіючи достовірною інформацією про стан соціально-економічних процесів на підвідомчих територіях, усвідомлює правильний напрям регіональної політики або доходить висновку про необхідність її коригування в разі відхилення контрольних параметрів від їхніх стандартизованих значень.
2. Між видами економічної діяльності регіону. Регіон являє собою конкурентний майданчик для ВЕД. При цьому основна
проведення моніторингу, цільові настанови реалізованих методичних підходів можуть відрізнятися, оскільки вони мають різні, а іноді діаметрально протилежні думки з приводу характеру одержуваної інформації. При цьому важливо наголосити, що за наявності кількох груп цільової аудиторії ПМР диференціації підлягатимуть не тільки цільові настанови моніторингу, а й механізм його проведення, способи прийняття рішень на підставі отриманої інформації тощо.
3. Між державою і суб’єктами господарювання. Вчасно одержана державою інформація про стан реального сектору економіки дозволяє оперативно згладжувати дисбаланси і виступає «барометром» профілю конкурентних переваг конкретної території з метою подальшого розвитку їх. Своєю чергою, суб’єкти господарювання в межах інформаційного обміну отримують сигнали про міру втручання держави в їхню діяльність (стимулювання чи обмеження).
4. Між регіонами. Взаємодія регіонів сприяє збереженню економічної й адміністративної цілісності держави. Міжрегіональна взаємодія передбачає постійний інформаційний обмін між окремими суб’єктами регіонів з метою пошуку нових ринків збуту і сфер взаємодії.
5. Між підприємствами регіону та іншими територіями. Цей аспект інформаційних зв’язків характеризує різні еміграційноіміграційні процеси (переміщення інвестиційних, трудових, фінансових, інноваційних, техніко-технологічних ресурсів).
6. Між населенням і державою. Держава в особі органів виконавчої влади та місцевого самоврядування зобов’язана надавати населенню комплекс обов’язкових інформаційних масивів, що відображають соціально-економічні процеси. Водночас саме населення є носієм інформації та об’єктом моніторингу.
7. Між населенням і бізнес-спільнотою. Цей аспект відображає процеси у сфері інформаційного обміну з приводу надання робочих місць, з одного боку, а з іншого боку — отриманням соціальних і споживчих благ.
8. Між населенням і інвесторами. Цей аспект інформаційних зв’язків усередині регіону ототожнюється з ефектами, які передбачають для регіону процеси інвестування реального сектору економіки і, як наслідок, збільшення реальних доходів населення та створення додаткових робочих місць.
Таким чином, існують чотири групи користувачів моніторингової інформації — держава, інвестори, бізнес-спільнота і населення, об’єднані єдністю цілей ПМР і спільністю інформаційних цілей для прийняття відповідних рішень. Основні відмінні ознаки моніторингу СЕРР з позиції виокремлених груп користувачів наведено у табл. 4.16.
боротьба відбувається у сфері обміну трудовими, інвестиційними, інформаційними ресурсами і характеризується неодмінною діагностикою трансформації параметрів попиту та пропозиції.
Таблиця 4.16
ОЗНАКИ МОНІТОРИНГУ З ПОЗИЦІЙ РІЗНИХ ГРУП КОРИСТУВАЧІВ
Закінчення табл. 4.16
| 12 |
|
3 |
4 |
5 |
| Джерела інформації |
Первинна статистична звітність суб’єктів, результати вибіркових та суцільних спостережень, дані бухгалтерських звітів організацій |
Дані Мінекономрозвитку, дані об’єктів інфраструктури підприємницької діяльності |
Експерті оцінки, матеріали аналітичних досліджень, звітність фінансовокредитних установ, відомості інвесторів |
Результати переписів, матеріали соціологічних досліджень, експертні оцінки |
| Форма звітності |
Доповідь про СЕРР |
Інформаційні бюлетені, аналітичні матеріали і звіти |
Паспорти інвестиційних можливостей і потреб регіонів |
Інформаційні бюлетені, матеріали планових статистичних спостережень |
У результаті моніторингу має бути сформований комплекс заходів щодо розвитку регіональної соціально-економічної системи, диференційований залежно від асиметрії в розвитку окремих територій. При цьому методичне вдосконалення системи моніторингу має бути зорієнтоване на забезпечення безперервної діагностики регіонального середовища в частині встановлення ефективних економічних зв’язків у провідних ВЕД, комплексах і територіальних кластерах з метою забезпечення результативності виконання програми соціально-економічного розвитку регіону. ?
Контрольні запитання до розділу 4
1. Сформулюйте сутність, роль і мету управлінського моніторингу СЕС.
2. Схарактеризуйте складові управлінського моніторингу СЕС.
3. У чому полягає механізм управлінського моніторингу СЕС?
4. У чому полягають функції та задачі управлінського моніторингу СЕС?
5. Які існують концепції розроблення управлінського моніторингу СЕС?
6. Що являє собою система показників управлінського моніторингу СЕС?
7. Які підсистеми входять до складу управлінського моніторингу СЕС?
8. Сформулюйте сутність моніторингу тенденцій розвитку економіки.
9. Сформулюйте сутність моніторингу структури економіки.
10. Схарактеризуйте інформаційну базу моніторингу структури економіки.
11. За якими показниками оцінюють структурні зрушення в економіці?
12. У чому полягає діагностика відтворювальної структури економіки?
13. У чому полягає метод оцінювання ефективності структури економіки?
14. Сформулюйте сутність і призначення індикативного моніторингу структурного розвитку економіки.
15. Сформулюйте сутність моніторингу СЕРР.
16. Що являє собою структура СЕРР?
17. Схарактеризуйте концептуальну модель моніторингу СЕРР.
Література до розділу 4
1. Когут А.Е. Информационные основы регионального социальноэкономического мониторинга / А.Е. Когут, В.Е. Рохчин. — СПб.: ИЭСП РАП, 1999. — 143 с.
2. Посібник з моніторингу та оцінювання програм регіонального розвитку / [Винницький Б., Лендьел М., Ратейчак Ю., Санжаровський І.]. — К.: К.І.С., 2007. — 80 с.
3. Рычихина Э.Н. Роль мониторинга в формировании перспективного плана социально-экономического развития муниципального образования / Э.Н. Рычихина // Региональная экономика и управление : электр. науч. журн. / ГОУ ВПО «ВятГУ», ООО «МЦНИП». — Режим доступа: http://region.mcnip.ru.
4. Структурно-функціональний аналіз та моделювання розвитку економіки : [монографія] / [Галіцин В.К., Суслов О.П., Галіцина О.В., Самченко Н.К.]. — К.: КНЕУ, 2013. — 377 с.
5. Терехов Л.Л. Економіко-математичні методи і моделі : [навч. посібник] / Л.Л. Терехов. ? К.: ВПД «Формат», 2008. ? 292 с.
6. Шевяков Ю. А. Социально-экономический мониторинг: концепция проблемы, перспективы / Ю.А. Шевяков, Г.Б. Клейнер // Экономика и математические методы. —1993. — Т. 29. — Вып. 1.– .С.5–14.
