Прогнозування надходжень до бюджету є однією з найважливіших проблем, що виникають під час його укладання. Існування різних форм власності та методів господарювання, брак будьякого директивного управління виробництвом роблять малопридатним для цього нормативний метод розрахунків надходжень, який широко використовувався за часів планової економіки.
Методика розрахунків, що застосовуються в умовах стабільного ринку, також не забезпечує потрібної точності прогнозу, оскільки ґрунтується на попередньому прогнозі номінальних значень головних макроекономічних показників: ВВП, обсягів споживання та інвестицій тощо. В умовах перехідної економіки ці значення істотно залежать від структури витрат зведеного бюджету, яка не може бути визначена без обсягів надходжень до нього.
Стабільність у часі найважливіших бюджетних нормативів і ставок оподаткування у країнах з розвинутою ринковою економікою, наявність однорідних статистичних вибірок достатньої довжини дають змогу широко застосовувати для такого прогнозування методи прикладної статистики й економетричні моделі. Інша ситуація складається в умовах перехідної економіки. Платоспроможний попит — найважливіший чинник, який визначає обсяги виробництва, а отже — і прогноз значень ВВП. Істотна складова цього попиту — витрати на суспільне споживання (громадську безпеку, охорону здоров’я, освіту тощо) — фінансується з державного бюджету. Багато індивідуальних споживачів (працівники сфери освіти, охорони здоров’я, управління, військовослужбовці) також одержують свої доходи в бюджетній сфері.
Отже, точний прогноз ВВП неможливий без урахування обсягів та структури бюджетних витрат, але й надходження до бюджету за зазначеною методикою можна розрахувати лише на підставі прогнозу ВВП. Інша вада статистичних методів полягає в тому, що сильний вплив важкопрогнозованих узагалі непередбачуваних неекономічних чинників (таких як термінові витрати з державного бюджету, спричинені загостренням соціально-політичної ситуації) також ускладнює їх застосування в умовах перехідної економіки.
Усе це потребує підходів, які б спиралися на сучасні кількісні методи досліджень — системний аналіз і економетричне моделювання.
Для реалізації цих підходів в Інституті кібернетики НАН України було розроблено моделюючу систему «Бюджет», структуру якої спрощено показано на рис. 3.3.
Рис. 3.3. Структура моделюючої системи «Бюджет»
Система призначена для розв’язання задач бюджетного й макроекономічного моделювання, зокрема оцінювання очікуваних надходжень до державного бюджету і його найважливіших видатків, прогнозування динаміки цін, обсягів платоспроможного попиту, експорту, імпорту тощо. Побудовано систему за блоковим принципом, кожен із блоків — це окрема економіко-математична модель (або група моделей), яка характеризується значеннямивхідних та результуючих показників. Останні, у свою чергу, можуть слугувати вхідною інформацією для інших блоків. Змінюючи внутрішню структуру блоків, можна врахувати особливості економічної ситуації, специфіку розв’язуваних задач, ступінь деталізації розрахунків.
Розглянемо докладніше окремі блоки системи. Основу блоку «Виробництво» становлять рівняння галузевого балансу в стабільних цінах. У цьому блоці за нормативами балансу й галузевими індексами діючих цін, що розраховані у відношенні до стабільних, визначаються величини відносної собівартості продукції кожної з галузей.
У блоці «Фінанси виробників та споживачів» розраховуються номінальні доходи й витрати виробників (з їхньою галузевою диференціацією) та споживачів. Модель дає змогу розглядати окремі складові, що фінансуються з державного бюджету, які також можуть розглядатися як споживачі.
У блоці «Попит» визначається платоспроможний попит населення (споживачів) залежно від прибутків, грошових нагромаджень та діючих цін, а також сукупний попит на інвестиції з боку виробників і держави.
У блоці «Бюджет» здійснюється розрахунок головних нормативів консолідованого бюджету; визначається їхній вплив на собівартість продукції та обсяги виробництва (через податкові ставки, з одного боку, і прямі та непрямі субсидії, державні інвестиції — з другого), на попит споживачів (наприклад, через заплановані видатки на суспільне споживання) та на інші фінансові показники. Модель визначення обсягів субсидіювання, необхідних для забезпечення цієї стадії, також входить до цього блоку.
Розрахунок діючих цін здійснюється у блоці «Ціни». Перехідній економіці притаманна одночасна дія кількох механізмів ціноутворення, тому до блоку входять моделі витратного монопольного, олігопольного, конкурентного та інших механізмів ціноутворення.
У блоках «Експорт» та «Імпорт» здійснюється розрахунок їхніх обсягів на основі раніше розроблених моделей.
У блоці «Макроекономічні показники» розраховуються зміна грошової маси в обігу, валютні курси, агреговані показники цін (дефлятор ВВП, індекс споживчих цін) та інші макроекономічні показники.
Оскільки результати виконання бюджету істотно залежать від загальної макроекономічної ситуації, на яку впливають важкопередбачувані чинники, тому багатоваріантність розвитку подій, зу-мовлена дією непередбачуваних чинників, ураховується шляхом сценарного прогнозування. У межах кожного макроекономічного сценарію (оптимістичного, песимістичного, нейтрального) можуть розроблятися різні підсценарії функціонування бюджету за певних умов. Це дає змогу врахувати якомога більшу кількість аспектів модельованого процесу, оцінити вплив чинників і, якщо вони частково керовані, розробити рекомендації щодо впливу на них.
Система дає змогу:
• прогнозувати виконання найважливіших агрегованих статей державного бюджету та його складових за різних альтернатив макроекономічної політики;
• досліджувати взаємовплив структури державного бюджету й головних нормативів оподаткування, з одного боку, та динаміки макроекономічних показників — з другого;
• оцінювати вплив видів оподаткування, обсягу та структури витрат державного бюджету на обсяги платоспроможного попиту різних груп споживачів і обсяги реалізації різних видів продукції, експорту та імпорту;
• прогнозувати з галузевою деталізацією динаміку цін, прибутки й витрати виробників і споживачів;
• прогнозувати обсяги й галузеву структуру неплатежів за певною динамікою цін;
• прогнозувати зміни монетарних макропоказників за умов визначеної бюджетної політики.
Система «Бюджет» дає можливість отримувати сценарні прогнози за різними припущеннями щодо дії зовнішніх чинників і перебігу макроекономічних процесів.
Вадою цієї системи є не досить висока точність прогнозу, що зумовлює потребу використання імітаційних методів дослідження складних систем.
Насамкінець слід зазначити, що моделююча система «Бюджет» передбачає не тільки короткострокове прогнозування або прогнозний аналіз проектів державного бюджету, що здійснюється на кожен плановий бюджетний рік, а й середньострокове прогнозування.
Так, на основі сценарного прогнозування, передбаченого моделлю «Бюджет», було розроблено прогноз макроекономічних показників економічного й соціального розвитку України та прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на 2004—2006 рр., представлений «консервативним» та «цільовим» сценаріями (див. дод. 4, табл. 1
