Зміни, що відбуваються в економіці України, кардинально впливають на напрями і темпи розвитку банківської системи, яка набуває ознак динамічності та конкурентоспроможності. Банки, як фінансові посередники, залучають грошові кошти і розміщують їх з метою отримання прибутку. За великої кількості кредиторів і боржників банку досить важко терміново консолідувати ліквідні активи для погашення заборгованості, яка виникла перед кредиторами. Внаслідок цього процес погіршенні фінансового стану кредитної установи протікає значно швидше, ніж у підприємств, і практично невідворотний.
Метою дослідження є огляд та аналіз математичних моделей оцінки фінансової стійкості банку та прогнозування ймовірності його банкрутства, а також удосконалення моделі прогнозування банкрутства банків України на основі зарубіжного досвіду.
Наявні підходи до оцінки фінансової стійкості банків відрізняються за складом критеріїв, системою показників, які характеризують складові фінансової стійкості, пороговими значеннями
чальників за різними показниками, використаннях яких дозволяє оцінити поточну ліквідність, рентабельність, фінансову стійкість і платоспроможність суб’єктів господарювання.
Проблемам фінансової стійкості банків і ймовірності їх банкрутства присвячено праці багатьох зарубіжних і вітчизняних учених: К.Дж. Барлтроп, Д.У. Блекуелл, Е.Дж. Делан Д. МакНотон, П.С. Роуз, Дж.Ф. Сінкі, І.Є. Амелін, А.М. Мороз, А.А. Пересада, А.О. Єпіфанов, В.В. Вітлінський та інші.
У 2000 році Юджин Кочак розробив багатофакторну модель прогнозування банкрутства банку [1]. Він дослідив вплив 87 коефіцієнтів на банкрутство, 8 з яких виявилися найвпливовішими. Багатофакторна дискримінантна модель мала вигляд: Z = 1,8601 ? V
1 – 2,008 ? V
6 + 4,7043 ? V
9 – 1,263 ? ? V
11 + 1,4248 ? V
46 + 2,3574 ? V
56 – 1,656 ? ? V
58 + 4,4307 ? V
62 (1) де Z — це результативний показник, який характеризує собою ймовірність банкрутства банку; V
1 — чистий прибуток / зобов’язання банку; V
6 — операційні витрати / активи; V
9 — доходи по кредитам / активи; V
11 — заробітні плати / активи; V
46 — цінні папери / робочі активи; V
56 — інші доходи (небанківська діяльність) / активи; V
58 — прострочені кредити / активи; V
62 — резервні фонди / неповернені кредити. Значення Z < 0 вказує на можливість банкрутства банків у найближчому майбутньому. Точність показника: 95,7 %.
У 2008 році Берзен Ейгі Ердоган запропонував 6-тифакторну модель для прогнозування банкрутства турецьких банків [2]. Він розглянув 20 факторів, які, на його думку, мали вплив на фінансову стійкість банку і лише 6 із них мали найбільший вплив. Модель мала вигляд: XB = –13,2074 + 0,6261 ? C
2 – 2,1699 ? C
12 + 9,4295 ? C
14 + + 5,5284 ? C
16 + 2,3612 ? C
17 – 1,7048 ? C
19 (2) де ХВ — показник ймовірності банкрутства; C
2 — (власний капітал + загальний дохід) / (депозити + недепозитні фонди); C
12 — чистий прибуток (збиток) / активи; C
14 — чистий прибуток (збиток) / власний капітал; C
16 — процентні доходи / процентні витрати; C
17 — непроцентні доходи / непроцентні витрати; C
19 — резерви на втрати за кредитами / всього виданих кредитів. Модель розраховує імовірність банкрутства банку на 95 %.
показників тощо. Крім того, існуючі методики в основному призначені для самих банків і не дозволяють усім учасникам ринку на основі відкритої інформації з достатнім ступенем достовірності дати об’єктивну оцінку стійкості розвитку кожного банку.
Оскільки жодна з запропонованих моделей не дає стовідсоткового результату визначення банкрутства, існує необхідність вдосконалення зазначених варіантів. Найкращою агрегованою моделлю є побудова лінійної комбінації згаданих трьох моделей: X = 0,65 ? Z + 0,35 ? (XB – 0,5).(3)
Для визначення коефіцієнтів у наведеній вище лінійній моделі використовувався метод найменших квадратів. Якщо значення X < 0, то існує реальна загроза банкрутства банку. Щоб заздалегідь діагностувати фінансові проблеми банку та запобігти його банкрутству, доцільно визначати його фінансову стійкість. Дослідивши праці провідних науковців стосовно даного питання, було визначено, що оптимальною моделлю є формула, яка згідно [3], формула матиме вигляд: R = 0,372 ? k
1 + 1,614 ? k
2 + 3,851 ? k
3 + + 2,857 ? k
4 + 1,126 ? k
5 (4) де k
1 — коефіцієнт поточної ліквідності; k
2 — генеральний коефіцієнт надійності капіталу; k
3 — коефіцієнт структури пасивів, що характеризує стабільність ресурсної бази та її залежність від зобов’язань до запитання; k
4 — коефіцієнт структури активів, що показує частку кредитів у сумі працюючих активів; k
5 — коефіцієнт рентабельності, що характеризує ефективність використання залучених ресурсів. Ця модель найдостовірніше відображає фінансову стійкість банку, оскільки передбачає врахування стабільності розвитку банку як передумови його фінансової стійкості. Коригування рейтингового значення дозволить уникнути випадкових коливань і визначити рейтинг банку, враховуючи не лише стан фінансової стійкості банку на певну дату, а й оцінку стабільності його розвитку.
Удосконалена модель визначення ймовірності банкрутства банку була перевірена на 25 банках України і у 98,5 % випадків показала вірний результат. Тому є підстави вважати цю модель ефективною.
Література
1. Kaciak E. Predicting bank failures in a newly emerging free-market economy / E. Kaciak // Perspectives-Electronic Journal of the American Association of Behavioral and Social Sciences. — 2000. — Р.105 — 117.
2. Erdogan B.E. Bankruptcy Prediction of Turkish Commercial Banks Using Financial Ratios / B.E. Erdogan // Applied Mathematical Sciences. — № 60, 2008. — Р. 2973
—2982.
3. Крухмаль О.В. Оцінка фінансової стійкості банків: інформаційне і методичне забезпечення: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економ. наук : спец. 08.00.08
— гроші, фінанси і кредит / Крухмаль Олена Валентинівна ; Держ. вищий навчальний заклад «УАБС НБУ».
— Суми : [ Б. В. ], 2007. — 20 с. Мельник М.В., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 « Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Ларікова Т.В., к.е.н., доцент кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу
