Основні положення моделі оцінювання капітальних активів

Теорію співвідношення ризику і дохідності інвестицій у 1960-х роках розвиває Вільям Шарп (William F. Sharpe). Він розробив модель оцінювання капітальних активів, або МОКА (Capital Asset Pricing Model

— CAPM), і здобув за неї у 1990 році Нобелівську премію у галузі економіки. Над моделлю працювали й — Джек Трейнор (Jack Treynor), Джон Лінтнер (John Lintner) та Jan Mossin).

інші економістиЯн Моссін (

Ринковий портфель

У теорії розглядається так званий ринковий портфель. Ринковий портфель — це портфель, що складається з активів, частка яких у портфелі дорівнює частці їх на ринку (за умови, що ці активи нескінченно подільні). Слід зазначити, що це лише теоретичне поняття, бо якби довелося створювати ринковий портфель на практиці, необхідно було б додавати до його складу кожен з можливих доступних активів, включно з нерухомістю, дорогоцінними металами, колекціями марок, ювелірними прикрасами, і все, що має цінність, адже теоретично ринком є світовий ринок. На практиці інвестори використовують замінники для ринку (наприклад, FTSE 100 у Великій Британії, DAX у Німеччині, S&P500 у США). Зрозуміло, що ці замінники не можуть дати точне уявлення про весь ринок.

Безризикові активи

Згідно з МОКА на ринку існують так звані безризикові активи, які забезпечують інвесторам невелику, але стабільну дохідність. Безризиковим активом вважається (гіпотетично) такий актив, який забезпечує безризикову ставку дохідності. На практиці як безризикові активи розглядаються короткострокові державні цінні папери (казначейські векселі США), бо за ними платять фіксовану відсоткову ставку і вони мають низький ризик дефолту. Безризиковий аклює із будь-яким іншим активом (за визначенням, бо дисперсія дорівнює нулю). У результаті, коли він поєднується з будь-яким іншим активом або портфелем активів, зміна в дохідності веде до зміни ризику.

тив має нульову дисперсію доходів (? = 0, отже, без ризику), він також не коретив має нульову дисперсію доходів (? = 0, отже, без ризику), він також не коре

Систематичний та несистематичний ризики

Для визначення залежності між дохідністю та ризиком у МОКА загальний ризик умовно поділяють на два компоненти:

— систематичний ризик (пов’язаний із ринком ризик) впливає на дохідність усіх цінних паперів, але рівень впливу буде різним;

— несистематичний ризик (характерний тільки для певного активу). Його можна зменшити шляхом диверсифікації.

Ризик володіння цінними паперами полягає в тому, що поточні доходи (наприклад, дивіденди за акціями) та кінцева ціна цінного папера можуть бути вищими або нижчими, ніж очікувалося, що призводить до ризику реалізованої дохідності. Що впливає на дивіденди та ціни цінних паперів і як наслідок — на дохідність? Як правило, ціни та дивіденди змінюються завдяки двом основним типам новин:

1) специфічні новини про компанію — емітента цінних паперів — це добрі або погані новини про саму компанію. Наприклад, заява, що компанія успішно завойовує ринок та збільшує частку в галузі;

2) ринкові новини — це новини про стан економіки загалом, які впливають на всі цінні папери. Наприклад, центральний банк країни проголошує зменшення рівня облікової ставки для стимулювання економіки.Зміна дохідності цінних паперів, що відбувається завдяки специфічним новинам, є унікальним ризиком. Такий ризик не поширюється на всі акції. Він називається також специфічним, несистематичним (unsystematic risk), або ризиком, що підлягає диверсифікації.

Зміни дохідності, що відбуваються завдяки загальним ринковим новинам, пов’язані із загальним (common) ризиком. Такий тип ризику ще називається систематичним (systematic risk), недиверсифікованим, або ринковим.

Якщо поєднати велику кількість акцій в одному портфелі, специфічний ризик кожної акції усереднюється й підлягає диверсифікації. Гарні новини впливатимуть на одні цінні папери, погані — на інші, але загалом кількість добрих чи поганих новин буде відносно постійною. Систематичний ризик впливатиме на всі компанії і, отже, на весь портфель, та буде недиверсифікованим.