Із розвитком процесу глобалізації політика, яку проводять міжнародні фінансові організації, зазнає певних змін, оскільки сама глобалізаційна функція, а отже, цільове спрямування діяльності МВФ та Світового банку не є чимось раз назавжди даним чи застиглим. У реалізації цільової функції кожного разу коригуються і цільові завдання міжнародних організацій. Коригування відбувається у функціональних деталях стосовно тих чи інших змін, що відбуваються в розвитку світової економіки. Політика Фонду перебуває у процесі постійної адаптації до тих змін та нових обставин, що характеризують відносини між країнамичленами, цей процес адаптації має розглядатися в контексті розвитку всього світового господарства. Це саме стосується і Світового банку.
МБРР, як найперша створена у Групі Світового банку організація, на сьогодні є найбільшою установою, котра на ринкових засадах надає позики країнам, що розвиваються. МБРР надає позики урядам або державним чи приватним юридичним особам під гарантії уряду. Кошти для цього отримуються, головним чином, шляхом запозичення на міжнародних ринках капіталу. Відповідно до установчих документів МБРР забезпечує фінансування зусиль урядів країн, спрямованих на підтримку економічних та соціальних реформ з метою подолання бідності та досягнення стійкого економічного розвитку.
Основними цілями банку є:
• сприяння країнам-членам у розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;
• заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь у позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;
• стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів.
Організаційна структура МБРР:
• Рада керуючих;
• Директорат;
• Комітет із розвитку;
• Президент.
Рада керуючих — вищий орган МБРР. Вона складається з призначених країнами-членами управлінців. Зазвичай це міністри фінансів або президенти центральних банків країн. Строк повноважень керуючого — п’ять років, але можливе повторне призначення. Рада збирається раз на рік для обговорення кардинальних питань політики банку. Під час голосування в Раді всі голоси країни залежать від її частки в капіталі банку. Понад 40 % голосів належать разом державам «Великої сімки».
за допомогою позик зменшувати бідність. Світовий банк є партнером урядів у зміцненні економіки та розвитку ринкових відносин, щоб поліпшити будь-де якість життя людей, в першу чергу населення бідних країн, що розвиваються.
Директорат складається з 24 директорів-виконавців, які обираються на два роки. З них п’ять призначаються п’ятьма членами МБРР — США, Японією, Німеччиною, Великою Британією, Францією; решта обираються з урахуванням належності до певної групи країн. Директори забезпечують проведення поточної діяльності банку.
Комітет із розвитку — спільний орган Світового банку й МВФ. Він складається з 24 членів і є політичним форумом для завчасного обговорення найважливіших проблем у сфері економічного розвитку. Здійснює дослідження та складає аналіз середньо- й довгострокових перспектив розвитку економіки країн, які розвиваються, розробляє відповідні рекомендації щодо розподілу ресурсів банку.
Президент обирається строком на п’ять років. Він не може бути ні керуючим, ні директором. Президент здійснює адміністративні функції та контролює поточні справи банку.
В угоді про банк викладаються основні принципи його операцій: він повинен надавати позики тільки для виробничих цілей; кожна позика повинна гарантуватися відповідним урядом і, за винятком особливих обставин, має надаватися для здійснення конкретних проектів. Рішення Банку про надання позик повинні прийматися тільки виходячи з економічних міркувань.
МБРР пропонує такі види кредитних продуктів: позики з фіксованою маржею та моновалютні позики з плаваючою процентною ставкою. Пропозиція МБРР різноманітних кредитів має забезпечити країнам-учасницям більш широкий вибір умов запозичень, які б максимально відповідали стратегії отримувача позики з керування власними борговими зобов’язаннями та наявними можливостями з обслуговування отриманих кредитів.
Незалежно від виду кредиту для всіх позик МБРР встановлюються кінцевий термін погашення та пільгові періоди, плата за зобов’язання й можливість скасування певної її частки, а також маржа та умови, за якими припускається зниження відсоткових платежів.
Усі кредити МБРР є довгостроковими, а надання коштів здійснюється в рамках проектів чи програм, що реалізуються країною. Оскільки видача коштів за кредитом, що надається на реалізацію того чи іншого проекту, здійснюється на основі величини витрат за проектом, період надання коштів часто розтягується до 6—9 років. Надання коштів у рамках кредитів із метою структурної перебудови економіки або її окремих секторів, а також інших кредитів, не пов’язаних із конкретними проекта-
МБРР надає позики країнам, що розвиваються, валовий національний продукт (ВНП) на душу населення яких перевищує 1305 дол. США. Ці позики надаються за відсотковою ставкою, яка трохи перевищує ринкову ставку, за якою позичає сам Банк, і мають бути погашені впродовж 12
—20 років. З іншого боку, МАР надає позики лише урядам найбідніших країн, що розвиваються, ВНП на душу населення яких теж не перевищує 1305 дол. США. На практиці позики МАР надаються здебільшого країнам, щорічний дохід на душу населення яких не перевищує 865 дол. США. Позики МАР є безвідсотковими і підлягають сплаті впродовд 35—40 років, із відстроченням погашення в 10 років. Грошові надходження, які позичає МАР, формуються за рахунок внесків від більш розвинених (економічно) країн, внесків, які час від часу надходять від доходів МБРР, а також за рахунок погашення наданих МАР кредитів. Хоча МБРР та МАР надають свої позики на різних фінансових умовах, обидві інституції використовують однакові стандарти в оцінюванні якості проектів.
Наприкінці 40-х років Банк надав перші позики на фінансування реконструкції зруйнованих війною економік країн Західної Європи. Після того як країни, що отримали ці позики, досягли певного рівня економічної самостійності, Банк переніс свою основну увагу на допомогу найбіднішим країнам світу.
За останні роки значно зросла кількість проектів, що фінансуються Світовим банком. Якщо на початку 1950-х років Банк давав менше 20 позик на рік — в основному для країн Європи й Латинської Америки, на загальну суму приблизно 400 млн дол. США, то в 1967 фінансовому році було виділено 67 позик на суму 1,1 млрд дол. США за більш широкого географічного представництва одержувачів. У 2000 році Світовим банком було надано позик на суму 15,3 млрд дол. США, у 2006-му — 24 млрд дол. США, а у 2007-му — вже близько 26 млрд дол. США. Зазначимо, що Банк збільшив свої кредитні зобов’язання до рекордних рівнів, подвоївши їх із 24,7 млрд дол. у 2008 році до 58,7 млрд дол. у 2010-му. Таке зростання було характерним і для МБРР із 13,5 млрд дол. у 2008 році до 44,2 млрд дол. у 2010-му. Проте після такого піку МБРР уповільнив темпи та зменшив суму позик
ми, як правило, відбувається в більш короткий термін (від 1 до 3 років), ніж за кредитами під конкретні проекти. Нерідко кошти кредитів на цілі структурної перебудови надаються у вигляді траншів, причому перерахування чергової порції коштів зумовлюється демонстрацією країною прогресу у здійсненні процесу структурної перебудови.
Починаючи із 40-х років для допомоги найбіднішим країнам світу Банк надав позик на понад 330 млрд дол. США. Не менш радикальні зміни відбулися в характері самих об’єктів фінансування. Позичкова політика МБРР стала більш орієнтованою на розвиток із точки зору країн-позичальників, стратегії їх розвитку, галузі вкладення позичкових коштів, характеристик конкретного проекту.
