Posibniki.com.ua Економіка Економічне зростання і стан платіжного балансу Розділ 5. МІЖНАРОДНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЗИЦІЯ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ


< Попередня  Змiст  Наступна >

Розділ 5. МІЖНАРОДНА ІНВЕСТИЦІЙНА ПОЗИЦІЯ В КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ


5.1. Динаміка офіційних резервів і міжнародної ліквідності

Баланс, в якому станом на початок і кінець періоду фіксуються всі фінансові активи (вимоги) і пасиви (зобов’язання) резидентів відносно нерезидентів, а також зміни, що сталися протягом звітного періоду в обсягах активів і пасивів, називається Міжнародною інвестиційною позицією (МІП). У 5-му виданні Керівництва з платіжного балансу МІП присвячено окремий розділ.

Назви статей МІП практично цілком збігаються з назвами статей фінансового рахунку платіжного балансу. Кожна стаття міжнародної інвестиційної позиції має такий вигляд:

Вид активу або зобов’язання На початок періоду Зміни в активах і зобов’язаннях На кінець періоду
зміни за рахунок операцій курсова різниця, переоцінка капіталу та інші зміни потік за рік (зміни в цілому)
           

Згідно з викладеними в підрозд. 2.2 принципами реєстрації зовнішньоекономічних операцій залишки на рахунках МІП оцінюються за ринковими обмінними курсами, що склалися на дату, на яку здійснюється оцінка. При цьому використовують середній курс купівлі і продажу валюти. Зміни в балансах активів і пасивів МІП розкладаються за джерелами формування:

Приріст (зменшення)

Зміни за рахунок

Зміни за рахунок різниці

активів чи пасивів = операцій + цін і валютних курсів. активів чи пасивів = операцій + цін і валютних курсів.

Баланси активів і пасивів МІП України станом на початок 2004 р. наведено в дод. Д. Чиста іжнародна інвестиційна позиція визначається як різниця між суою активів і пасивів.

м м можна прост . зросли в 3 складником активів є золотовалютні резерви (рез . Завдяки випереджальним темпам зростання частка їх му обсязі активів на початок 2005 р. сягнула рівня

Активи і пасиви МІП досить динамічні. Напрямки їх змін за останні роки ежити за даними табл. 5.1. Активи за 2001—2005 рр,7 раза, пасиви — в 1,

7 раза. Найбільш динамічним ервні активи) у загально 60,4% проти 35,2% на початок 2001 р.

Таблиця 5.1

ДИНАМІКА АКТИВІВ І ПАСИВІВ УКРАЇНИ

Розділи МІП На початок року, млн USD
2001 2002 2003 2004 2005        
Активи 4266 6220 7676     11035 15779
Пасиви 23815 25966 28003 31314 40156        
Чиста інвестиційна позиція (–) 19549 19746 20327 20279 24377        

Резервні активи — це офіційні ліквідні активи, які перебувають у власності або контролюються органами грошово-кредитного регулювання (ОГКР) країни, тобто центральним банком або іншими органами, які виконуть бути ви-ують його функції, і мож кв будь-який мом валютно-ористані ент часу відповідно до цілей фінансової . політикиОсновнепризначення резервів — фінансувгуля нл -ання і реюванндисбаласів зовнішніх патежів тастабілі зація курсу національнлюти. стовую протягом ої ваВикорить їх певноо обмеже проміжку часу, поки приймаються рішення гного та ійснюються альтернативні заходи з вирівнювання дисбалан-зд су зовнішніх платежів, і в таких розмірах, які не призводять до зниження рівня ліквідності нижче від критичного.

Складовими резервних активів є монетарне золото, іноземна валюта, спеціальні права запозичення, цінні папери.

Монетарне золото — це золото, яке перебуває у власності органів грошово-кредитного регулювання і використовується ними як резервний фінансовий актив . У державних запасах

1

Усе інше золото (немо глядається як звичайни нро , розй тор. ета ва не), включаючи золото, щналежить комерційним банкам

збе ошовокр рігається золото найвищої проби — не нижче ніж 995/1000.

Збільшення (зменшення) запасів монетарного золота відбувається внаслідок операцій з товарним золотом. Органи гр едитного регулювання можуть купувати товарне золото у резидентів, наприклад, у підприємств, що видобувають золото, або в комерційних банків. Якщо товарне золото купується в нерезидентів, то така операція реєструється як імпорт товарів.

В обох випадках прид бане золото переводиться в розряд монетарного.

Спеціальні права запозичення (SDR) — це безготівкові гроші у вигляді запису на спеціальних рахунках у МВФ. Розподіляються SDR відповідно до квоти країни у капіталі МВФ і використовуються лише центральними банками.

До складу резервних активів уходять також іноземні валюти та інші активи, виражті, банківські фінансовіені в іноземній валю депоові цінаперії прних иєм-зити, урядні пи, акциватпідпрств, фі нансовідеривативи та. Найбілу час в струрі - іньшткуктузолото вх резервів стлятьмні и. алютнианов інозевалют

Резервні активи аджнї інцій-як склова міародновестиної по з’єктів державного регулювання, яке спрямо-иції є одним з об ву альобхідного їху, -ано на підтримкмінімно не обсягформу вання структури та раціональне розміщення за оптимальної ко портфельних рдоном.

В Україні починаючи з 1999 р. спостерігається стійка тенденція до нарощування офіційних золотовалютних резервів. За

2001—2004 рр. їх обсяг збільшився в 6,3 раза і на кінець 2004 р. сягнув рівня 9,5 млрд USD. Такі темпи стали можливими завдяки припливу валюти за поточними операціями (1999 р. вперше було зафіксовано додатне сальдо поточних платежів), надходженню коштів від приватизації та проведенню рестру ктуризації зовнішнього боргу. Збільшенню резервів сприяли також валютні інтервенції, які здійснював НБУ з метою запобігання надмірній ревальвації гривні та стабілізації валютного ринку.

Зміни в резервних активах відбуваються переважно за рахунок операцій, але й вплив курсової різниці та переоцінки капіталу слід визнати істотним. Так, за 2004 р. резервні активи зросли на

2,5 млрд USD, з них за рахунок курсової різниці близько 0,5 млрд USD, або майже 20%. Щодо пасивів, то на частку курсової різниці припадає 67,8% їх річного приросту, передусім це стосується інвестицій (100% приросту) і довгострокових кредитів (56,2% приросту).

Левова частка наявних резервів (95%) — це конвертована валюта. За 2001—2004 рр. маса її зросла у 7,6 раза, монетарне золото — лише в 1,8 раза, а виражена в SDR резервна позиція України в МВФ, навпаки, — скоротилася. На кінець 2004 р. валютний кошик містив: USD

— близько 60%, EUR — 30%. Золоті авуари за національною оцінкою становили 206 млн USD.

Статистичним вимірником адекватності золотовалютних резервів потребам країни є відношення їхнього обсягу R до імпорту товарів i послуг М. Це відношення показує тривалість пе обто в разі різ кого падіння р. резервні активи ріоду, за який наяв ні резерви можуть забезпечити фінансування імпорту, і розглядається як міра міжнародної ліквідності. У міжнародній практиці достатнім уважається тримісячне покриття імпорту товарів та послуг, т експортних доходів економіка країни протягом 12 тижнів спроможна адаптуватися до зовнішнього шоку і провести заміщення імпорту.

Динаміку міжнародної ліквідності економіки України можна простежити за даними табл. 5.2. На кінець 2003 могли забезпечити фінансування імпорту товарів та послуг протягом 13,0 тижнів, що май же у 6 разів перевищує мінімальний рівень ліквідності, який було зафіксовано 1998 р.

Таблиця 5.2

ДИНАМІКА ПОКАЗНИКА АДЕКВАТНОСТІ РІВНЯ РЕЗЕРВНИХ АКТИВІВ

На кінець року Резервні активи, млн USD Імпорт товарів та послуг, млн USD Тижневий імпорт товарів та послуг, млн USD Резервні активи у тижнях імпорту
1995 879   18280 351,5 2,5
1996 1752   21468 412,8 4,2
1997 2135   21891 421,0 5,1
1998 811   18828 362,1 2,2
1999 1094 15237 293,0 3,7
2000 1505   17947 345,1 4,4
2001 3089   20473 393,7 7,8
2002 4417   21494 413,4 10,7
2003 6937   27665 532,0 13,0
2004 9525   34846 670,0 14,2

Тенденція міжнародної ліквідності України описується параболою П-го порядку де t — змінна часу (на рис. 5.1 t позначена символом х). R / Z

1995199619971998199920002001200220032004

1995199619971998199920002001200220032004

Рис. 5.1. Тенденція міжнародної ліквідності України за 1995—2003 рр.

Додатне значення першого параметра вказує на те, що парабола має мінімум. Середній щорічний приріст ліквід вив 1,5421, а середнє щорічне прискорення приросту

—и нос ті стано ліквідності 0,2694. Про адекватність трендової моделі характеру динамік

що тенде 2іст ти внимладниксивів є прпортфельні стиції та інвестиційні зоання. Якно з данихл.5.3, стра пасивів за 2001—2003 рр. зазістотних зм стка іноземних інвестицосла за цей іод на 7,7 . і на ок 2004 %. Натомість портфельнихестиційих інвесних зобов’яь зменшилася. тлі з ення портфелінвестицій мі пасивів 1,5 раза вартість облігацій інших борго цінниерівтка їхі портфе інвестицій004 р. ся рівн%. стр укіншихтиційнихв’язань най вагонамстаттяедити. Су за цей перросла на% і нчаток . станов,6 млрд Uз них майже половина (5,6 млрд USD) припадає на кредити сектора

2 свідчить режеться, нт детермінації

006 р. слід оч R = 0, ікувати ліквідненція зб жнів. ь на рівні 20,7

Осно інші и сками па бов’яз ямі й вид інве таб руктунала ін: ? Чапрямих почат ій зрпер п.пр. становила та інш 24,0 тицій частка зан інв ? На у менш зросла часткиьних та у су вих х пап, а час у сумльних у 2 гнулая 89,7 ? У ма і ди турі ічна інвес — кр зобо ма їх більш іод з 27,0а по2004 рила 11SD, ліквідності коефіціє9028. Як що тенде 2іст ти внимладниксивів є прпортфельні стиції та інвестиційні зоання. Якно з данихл.5.3, стра пасивів за 2001—2003 рр. зазістотних зм стка іноземних інвестицосла за цей іод на 7,7 . і на ок 2004 %. Натомість портфельнихестиційих інвесних зобов’яь зменшилася. тлі з ення портфелінвестицій мі пасивів 1,5 раза вартість облігацій інших борго цінниерівтка їхі портфе інвестицій004 р. ся рівн%. стр укіншихтиційнихв’язань най вагонамстаттяедити. Су за цей перросла на% і нчаток . станов,6 млрд Uз них майже половина (5,6 млрд USD) припадає на кредити сектора

2 свідчить режеться, нт детермінації

006 р. слід оч R = 0, ікувати ліквідненція зб жнів. ь на рівні 20,7

Осно інші и сками па бов’яз ямі й вид інве таб руктунала ін: ? Чапрямих почат ій зрпер п.пр. становила та інш 24,0 тицій частка зан інв ? На у менш зросла часткиьних та у су вих х пап, а час у сумльних у 2 гнулая 89,7 ? У ма і ди турі ічна інвес — кр зобо ма їх більш іод з 27,0а по2004 рила 11SD,

дер

жавного управління, 1,9 млрд USD

— кредити на позики, отримані від МВФ.

Таблиця 5.3

НИ

СТРУКТУРНІ ЗРУШЕННЯ В БАЛАНСІ ПАСИВІВ МІП УКРАЇ

Пасиви МІП У % до загальної суми пасивів на початок року Структурні зрушення, пунктів
2001 2004  
Прямі інвестиції в Україну* 16,3   24,0 7,7
Портфельні інвестиції 13,4   12,8 – 0,6
Інші інвестиційні зобов’язання 70,3   63,2 – 7,1

* З 01.01.02 дані за прямими інвестиціями наводяться з урахуванням надходжень від приватизації.

Зі зростанням обсягів зовнішнього кредитування економіки змінювалася структура позичальників: зменшувалася частка органів грошово-кредитного регулювання (ОГКР) і сектору держа економіки вного управління (ДУ), зростала частка банків та інших секторів , що підтверджують дані за 2001—2004 рр. (рис. 5.2).

100%

80%

80%

60%

40%

20%

0%

20012004

Рис. 5.2. Зрушення в структурі позичальників

Суми фінансових зобов’язань країни перед іноземними кредиторами, які підлягають погашенню в обумовлені терміни, та нараховані на них проценти створюють зовнішні борги. За початковим терміном погашення вирізняють боргові зобов’язання довгострокові й короткострокові. Довгострокові боргові зобов’язання, своєю чергою, поділяються за типом позичальника на державні, гарантовані державою та пр иватні (негарантовані). Об’єктом

тований державою борг. Саме за даними про ці борги оцінюється боргове навантаження на економіку країни.

Державний (офіційний) зовнішній борг — це сума центрніми кредиторами за несплаченимии за ними. Зовнішніми кредиторами є ура, у рядові міжнародні фінансові альні банки розвитку. Борг, гай давою, — г пагентіірм, банкомпаній)рантержава. го боргу розробляється відпові до младених в офіцму виданВФ Ст чів (2003). Концептуальна її основа узгоджена з СНР та Ке й дефіцит державного бюджету протягом 1992

Статистика зовнішньо іжнародних стандартів, вик дно ні Мійно атистика зовнішнього боргу: Керівництво для складачів та користува рівництв ом зі складання платіжного балансу, а інформація — з даними міжнародної інвестиційної позиції та платіжного балансу країни.

Нестача фінансових ресурсів на етапі становлення української національної економіки примушувала країну ставати активним позичальником на ринку позикового капіталу. Через постійни ове дені переговори з представниками Лон реструктуризації заборгованості України аціями. Унаслідок цього 85% власників єврооблігацій дали згоду на обмін короткострокових зобов’язань на нові — строком на 7 років . Окрім того, було відновлено розширене фінансування МВФ на суму 2,6 млрд USD. Зазначені заходи, а також еконо

—1999 рр., а також неефективне використання залучених позик, 85% яких спрямовувалося на фінансування бюджетного дефіциту, обсяги зовнішнього боргу невпинно зростали, а обслуговування накопиченого боргу ставало для національної економіки надто обтяжливим.

Особливо загрозлива ситуація з виплатою платежів з обслуговування зовнішнього боргу склалася на початок 2000 р., коли обсяг його сягну в 12,5 млрд USD. З метою уникнення дефолту уряд країни здійснив реструктуризацію боргів кредиторам Паризького клубу за кредити, надані іноземними банками в рамках міжурядових угод під гарантії уряду або застраховані урядовими страховими організаціями.

Були прдонського клубу щодоза єврообліг зо бов’язань альних та місцевих державних органів перед зовніш позиками та процентам ряди інших країн, цент організації льні банки та регіон це бор структури, рантованиерж риватних економічних в (фків, , га ом сплати якого є д

1

Глобальні трансформації і стратегії розвитку // О.Г. Білорус, Д.Г. Лук’яненко та ін. — К.: НАНУ, 2000.

— С. 71.

мічне зростання 2000 р. дозволили Україні пригальмувати подальше нарощення зовнішнього боргу. На початок 2004 р. довгостроковий зовнішній борг становив 11,8 млрд USD, або в розраху тіжного балансу і нарощенням обсягів нку на одну особу населення України — 248 USD. Структуру боргу наведено в дод. Є.

На рис. 5.3 подано динаміку сальдо платіжного балансу відносно валового внутрішнього продукту (шкала ліворуч) та ланцюгові темпи приросту державного зовнішнього боргу (шкала праворуч) за 1995—2003 рр. Чітко виділяються два умовно-перехідних етапи української економіки: перший (1995—1998 рр.) характеризується від’ємним сальдо пла зовнішніх запозичень, другий (1999—2003 рр.) — перехід на траєкторію бездефіцитності платіжного балансу і певну стабілізацію обсягів зовнішнього боргу. -4 -2

10

25

20

20

8

15

6 -20 -15 -10 -5

10

4

5

0

2

0

199519961997199819992000200120022003 Рис. 5.3. Стан рахунку поточних операцій і динаміка зовнішнього боргу

України за 1995—2003 рр.

України за 1995—2003 рр.

У системі сучасних міжнародних валютно-кредитних відносин Україна виступає як чистий дебітор. Основна складова державного зовнішнього боргу — це борги за енергоносії, кредити, надані для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету.

Власне зовнішні борги визначають загальну суму державного боргу країни. Частка прямого зовнішнього боргу у загальній сумі

державного боргу становить близько 70% (табл. 5.4). Складовими зовнішнього боргу є заборгованість за позиками, наданими міжнародними організаціями економічного розвитку (30% прямого боргу і 48% гарантованого) та органами управління низки країн (Італії, Німеччини, Росії, США тощо). Найбільшими кредиторами України є МВФ та Світовий банк, Росія як держава та РАО «Газпром» як підприємство.

Таблиця 5.4

ДИНАМІКА І СТРУКТУРА ДЕРЖАВНОГО ЗОВНІШНЬОГО БОРГУ УКРАЇНИ

Рік Прямий зовнішній борг Борг в % до ВВП
млрд грн % до державного боргу прями то й та гаранваний

Джерело: Розраховано за даними офіційного сайту НБУ http://www. bank.gov.ua.

Співвідношення державного зовнішнього боргу і ВВП за період з 1999 по 2004 р. щороку зменшується: прямий та гарантований борг з 51,0% до 24,1%, в тому числі прямий зовнішній борг — з 37,1% до 13,8%, гарантований державою борг — з 12,8 до 5,1%.

Водночас змінюється структура державного боргу в розрізі бов’язань в доларах боргу в євро становила лише 11,4% . Така висока частка однієї валюти в разі зм валют погашення. На кінець 20

04 р. частка боргових зо

США зросла до 61,4%, частка іни валютного ку рсу на дату платежу посилює ризик зростання вартості обслуговування боргу, а отже, державна боргова стратегія має передбачити зміну структури боргу за валютою погашення.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.3. Валютний курс і доларизація економіки
ДОДАТКИ
Розділ 4. РОЛЬ ЗОВНІШНЬОГО ФІНАНСУВАННЯ У ЗАБЕЗПЕЧЕННІ СТАЛИХ ТЕМПІВ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
3.2. Умови торгівлі, торговельний баланс і динаміка доходу
Розділ 3. ВПЛИВ ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ НА ТЕМПИ І ПРОПОРЦІЇ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ
2.3. Сальдо платіжного балансу в системі макроекономічних показників
2.2. Платіжний баланс: структура і принципи зрівноваження
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)