Очевидно, показники боргового навантаження економіки і валютної ліквідності взаємопов’язані: де R — золотовалютні резерви; X — експорт; Z — імпорт; W — зовнішній борг;
Х W — боргове навантаження на експорт; Z R —
291
Х — коефіцієнт покриття імпорту експортом.
міжнародна валютна ліквідність; Z
Спираючись на взаємозв’язок, можна за допомогою багатофакторної індексної моделі оцінити вплив індикаторів боргового навантаження на динаміку валютної ліквідності.
До індикаторів рівня платоспроможності країни належить також відношення сальдо боргових виплат і доходів бюджету. Якщо дохідна частина бюджету не відповідає фінансовим зобов’язанням уряду, вдаються до прям их кредитів центрального банку, внаслідок чого офіційні резерви стають джерелом погашення і обслуговування зовнішнього боргу. При реалізації зазначеної схеми зовнішній борг заміщується внутрішнім, а загальний державний борг не зменшується.
Уряд може залучити ресурси, необхідні для нетто-погашення і обслуговування зовнішнього боргу через механізм внутрішнього запозичення. Мо білізовані таким чином кошти використовуються для викупу надлишку іноземної валюти на ринку. Але і така схема веде до заміщення зовнішнього боргу внутрішнім.
Для виконання своїх зобов’язань перед зовнішніми кредиторами уряд має проводити жорстку бюджетно-податкову політику і зводити бюджет із суттєвим профіцитом. Перевищення доходів бюджету над видатками конвертується в іноземну ва люту і спрямовується на виплату зовнішніх боргів.
Взаємозв’язок названих індикаторів платоспроможності в системі макроекономічних показників схематично показано на рис. 5.10. 292
Рис. 5.10. Система статистичних індикаторів платоспроможності країни
Взаємозв’язок показників доводить, що підтримка адекватного рівня валютних резервів і зміцнення платоспроможності країни передбачають, передусім, забезпечення сталої динаміки обсягів експорту, рівноваги торговельного балансу та доходів бюджету.
Кожний із розглянутих показників характеризує один аспект платоспроможності країни. У порівняльному аналізі платоспроможності країн при визначенні траєкторії зміни платоспроможності окремої країни в часі певна мно жина показників об’єднується в одну інтегральну оцінку, яка набуває форми бальної оцінки.
У статистичному аналізі використовують різні методики побудови інтегральних оцінок, з-поміж них багатовимірні середні, таксономічні показники, моделі факторного аналізу тощо. Оскільки
293інформація про зовнішньоекономічну діяльність країни подається у вигляді взаємопов’язаних динамічних рядів, для визначення інтегральної оцінки нам видається адекватною модель головних компонент. Ідея визначення комплексної, інтегральної оцінки платоспроможності ґрунтується на тому, що частинні показники платоспроможності є лише зовнішнім виразом реального її рівня, який не піддається безпосередньому спостереженню і вимірю ванню.
Кількісною мірою платоспроможності є найбільш інформативна компонента G, представлена як лінійна комбінація певної множини частинних показників х і :
1 m де z i
— стандартизовані значення і-го частинного показника з одиничними дисперсіями; сумарна дисперсія дорівнює кількості показників m; а i — факторне навантаження, яке характеризує щільність зв’язку між і-м показником і компонентою G, і як будьяка міра щільності зв’язку змінюється у межах від 0 до ±1.
Математичною основою моделі головних компонент слугує кореляційна матриця R з одиницями на головній діагоналі. Недіагональні елементи матриці — це парні коефіцієнти кореляції r ik , які оцінюють не причинно-наслідкові, а супутні зв’язки між ознаками х і та х k , зумовлені дією спільних причин їхньої варіації. За наявності однієї спільної причини алгебраїчним її еквівалентом буде саме перша компонента G
1 з максимальною дисперсією ?
1 .
У термінах матричної алгебри дисперсія ?
1 — це максимальне властиве число кореляційної матриці R, якому відповідає властивий вектор V
1 . Факторні навантаження компоненти а i не що інше як унормовані значення властивого вектора:
1
Дисперсія компоненти дорівнює сумі квадратів факторних на
вантажень ?
1 ? = i a
2
1 , а внесок компоненти у сумарну дисперсію визначається відношенням (?
1 : m).
За допомогою моделі головних компонент визначена інтегральна оцінка платоспроможності України на основі поквартальної вантажень ?
1 ? = m i a
2
1 , а внесок компоненти у сумарну дисперсію визначається відношенням (?
1 : m).
За допомогою моделі головних компонент визначена інтегральна оцінка платоспроможності України на основі поквартальної
294
—сальдо рахунка поточних операцій у % до ВВП; х
1
—зовнішній борг в % до ВВП; х
2
—витрати на обслуговування зовнішнього боргу в % до експорту; х
3
—відношення резервних активів до імпорту; х
— валютний курс UAH/USD.
4
5
Включені в модель показники характеризують збалансованість поточних платежів, боргове навантаження і норму обслуговування боргу, міжнародну валютну ліквідність і ціну національної валюти. Зв’язки між ними представлені кореляційною матрицею (табл. 5.13). Значення усіх коефіцієнтів кореляції близькі до одиниці, що свідчить про наявність однієї першопричини формування рівнів і дина міки показників. Саме такою першопричиною є платоспроможність країни. На основі моделі головних компонент визначаються бальні оцінки платоспроможності (зі знаком «плюс» або «мінус»).
Таблиця 5.13
КОРЕЛЯЦІЙНА МАТРИЦЯ R
|
х 1 |
х 2 |
х 3 |
х 4 |
х 5 |
| х 1 |
1 |
0,938 |
0,968 |
0,948 |
0,948 |
| х 2 |
0,938 |
1 |
0,933 |
0,948 |
0,899 |
| х 3 |
0,968 |
0,933 |
1 |
0,980 |
0,994 |
| х 4 |
0,948 |
0,947 |
0,980 |
1 |
0,956 |
| х 5 |
0,948 |
0,899 |
0,994 |
0,956 |
1 |
Розрахунки здійснено в інтегрованій системі обробки даних Statistica за процедурами метода Principal components модуля Factor Analysis.
Факторні навантаження компоненти G
1 і внесок її в сумарну
дисперсію наведено в табл. 5.14. Дисперсія компоненти ?
1 = 4,811, ступінь факторизації моделі (4,811: 5) = 0,962, тобто перша компонента пояснює 96,2% варіації значень включених у модель показників.
Таблиця 5.14 ступінь факторизації моделі (4,811: 5) = 0,962, тобто перша компонента пояснює 96,2% варіації значень включених у модель показників.
Таблиця 5.14 дисперсію наведено в табл. 5.14. Дисперсія компоненти ?
1 = 4,811, ступінь факторизації моделі (4,811: 5) = 0,962, тобто перша компонента пояснює 96,2% варіації значень включених у модель показників.
Таблиця 5.14
ФАКТОРНІ НАВАНТАЖЕННЯ МОДЕЛІ
| Factor Loadings (Unrotated) (plb.sta) |
| Extraction: Principal components |
295 динаміки (1997—2003 рр.) таких показників: х
| (Marked loadings are > ,700000) |
|
| Factor 1 |
| х 1 0,980261 |
| х 2 0,961641 |
| х 3 0,987063 |
| х 4 0,981363 |
| х 5 0,994171 |
| Expl.Var 4,811409 |
| Prp.Totl 0,962282 |
Числові значення компоненти за кожний квартал представлені графічно на рис. 5.11. Виділяються два періоди. Для першого (1997—1998 рр.) характерні від’ємні значення інтегральної оцінки. Це результат спаду виробництва, хронічної кризи неплатежів, незбалансованості зовнішньої торгівлі через несприятливу кон’юнктуру на зовнішніх товарних ринках, зниження конкурентоспроможності товарів унаслідок погіршення умов торгівлі, ресурсної і фінансової залежності від крити чного імпорту.
Рис. 5.11. Поквартальна динаміка платоспроможності України
З 1999 р. коливання інтегральної оцінки платоспроможності характеризуються зміною від’ємних і додатніх значень у діапазоні від (– 0,16) до 0,17. Вихід інтегральної оцінки в область додатніх значень вказує на зміцнення платоспроможності кра296
Зміцнення міжнародної фінансової позиції України і реалізація стратегії європейського вибору можливі за умови виходу національної економіки на траєкторію стійкого економічного зростання та підтримання рівноваги платіжного балансу у гармонійному поєднанні із внутрішньою рівновагою.
У контексті забезпечення зрівноваженого економічного розвитк у статистика платіжного балансу має визначити, яка динаміка сальдо поточного рахунка є оптимальною з погляду переходу до стійкого економічного зростання і наскільки дієвим є вплив на рівновагу інструментів економічної політики та інституційних факторів.
297 їни, але чіткої тенденції до зростання інтегральна оцінка не виявляє.
