Posibniki.com.uaМікроекономікаЕкономіка аграрних підприємств21.4. Методика визначення ефективності галузевої структури підприємства


< Попередня  Змiст  Наступна >

21.4. Методика визначення ефективності галузевої структури підприємства


Економічна ефективність галузевої структури підприємства проявляється через економічну ефективність його товарних галузей. Перш ніж її здійснити, доцільно встановити місце і роль головної галузі в економіці підприємства. При цьому місце галузі визначається за показниками:

  • питомоювагоюгалузівусіхвиробничихвитратахпідприємства;
  • часткою трудових затрат галузі в загальних трудових затратах підприємства.

 

Роль головної галузі в економіці підприємства розраховують за такими показниками:

 

1) часткою грошової виручки від реалізації продукції головної галузі в загальній виручці підприємства;

 

2) питомою вагою прибутку від реалізації продукції галузі в усій масі прибутку підприємства. За умови , що головна галузь є збитковою, обчислюють її частку в загальній сумі збитку, не скорегованого на одержаний від інших виробництв прибуток.

 

Чим вища питома вага головної галузі у витратах виробництва і трудових затратах, тим вагоміше місце займає ця галузь в економіці підприємства з позиції споживання виробничих ресурсів. Аналогічно підходять до оцінки показників ролі галузі в економіці підприємства. Для однозначного висновку про значення головної галузі в економіці підприємства доцільно розрахувати інтегральний показник Кр за формулою:

 

Значення головної галузі в економіці підприємства

 

Значення головної галузі в економіці підприємства зростає за Кр>1. Якщо ж Кр < 1, то це свідчить про те, що головна галузь розівивається недостатньо ефективно.

 

Для оцінки ефективності галузевої структури підприємства в цілому потрібно порівняти структуру товарної продукції із структурою прибутку підприємства, не скорегованого на позацінові доходи й витрати та на одержаний збиток від реалізації продукції окремих галузей. Економічний зміст останнього показника полягає в тому, що він дозволяє визначити місце кожної галузі у формуванні головного джерела розширеного відтворення. Як правило, найбільшу питому вагу в структурі прибутку мають ті галузі, частка яких найвища в структурі товарної продукції. Однак сказане не означає, що дані показники (питома вага галузі в структурі товарної продукції й у структурі прибутку) повинні збігатися за своїм абсолютним значенням. Завдяки поглибленню спеціалізації підприємства на виробництві певного виду продукції знижується собівартість і поліпшується її якість. Це — загальна закономірність, яка завжди проявляється за нормальних умов господарювання в межах раціонального рівня концентрації виробництва. В результаті дії даного фактора питома вага спеціалізованих галузей у структурі прибутку підвищується порівняно з її часткою в структурі товарної продукції. Якщо ж спостерігається зворотне явище, це є свідченням відносно недостатнього рівня економічної ефективності виробництва продукції головної галузі.

 

Для оцінки галузевої структури підприємства доцільно використовувати і такі економічні показники, як наприклад, окупність поточних витрат прибутком, маса прибутку на гектар посівної площі й на одну голову тварин, норма прибутку на авансований і власний капітал.

 

За умови, що підприємство вдосконалює свою галузеву структуру, виникає необхідність у поглибленому дослідженні впливу цього фактора на кінцеві результати виробництва. Оскільки структурні зрушення в співвідношенні галузей впливають на економічну ефективність виробництва в комплексі з дією на неї інших чинників — впровадження досягнень НТП, удосконалення організаційної структури виробництва, здійснення режиму економії тощо, — виникає необхідність у застосуванні спеціальної методики, яка б дала змогу кількісно вичленити дію кожного фактора зокрема.

 

Суть означеної методики полягає в наступному. Спочатку за кожною галуззю розраховують прибуток на гектар посіву відповідної культури і на одну середньорічну голову тварин певного виду в звітний період. Потім визначають розрахунковий (умовний) річний обсяг прибутку П з виразу:


Річний обсяг прибутку

 

де S — площа посіву jї культури в базовий період; Р вихід прибутку з 1 га посіву jї культури у звітний період; П — середньорічне поголів’я тварин іго виду в базовий період; Ж — вихід прибутку на одну середньорічну голову тварин іго виду в звітний період; п і т відповідно кількість вирощуваних у господарстві товарних культур і видів тварин.

 

Якщо фактичну масу прибутку у звітний рік позначити П , а в базовий — По, то загальний приріст прибутку буде:

 

Загальний приріст прибутку

 

Звідси приріст прибутку за рахунок змін у галузевій структурі виробництва можна визначити за формулою:

 

Приріст прибутку за рахунок змін у галузевій структурі виробництва

Залишкова частина приросту прибутку Залишкова частина приросту прибутку є результатом поліпшення технології й організації виробництва. Якщо в досліджуваний період пройшли зміни в землекористуванні підприємства, цей фактор слід знівелювати.

 

Збільшення приросту прибутку внаслідок змін у галузевій структурі виробництва свідчить про її доцільність і дає підстави для розробки необхідних заходів щодо дальшого поглиблення спеціалізації і підвищення до оптимального рівня концентрації виробництва.

 

В умовах ринкової економіки і насиченого ринку сільськогосподарською продукцією проблема вдосконалення галузевої структури не повинна випадати з поля зору аграрних підприємств. Під впливом внутрішньої і зовнішньої конкуренції, зміни кон’юнктури ринку часто виникає необхідність у прискореному розвитку одних галузей і скороченні виробництва продукції інших. Проте за будь-яких обставин підприємство, як правило, має певні альтернативи у виборі галузей, а отже, і в формуванні галузевої структури виробництва. Розглянемо цю проблему більш конкретно.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
21.6. Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур
Тема 22. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ
22.2. Регіональні агропромислові формування
22.3. Принципові аспекти побудови економічного механізму інтеграції аграрних і агропереробних підприємств
22.4. Агропромислові підприємства та агрофірми
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki