Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка аграрних підприємств - Андрійчук В. Г.21.6. Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур


< Попередня  Змiст  Наступна >

21.6. Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур


При використанні даної методики слід брати до уваги ту обставину, що ціни і врожайність у розрахунках беруться як прогнозні величини, які в реальному житті часто набувають інших значень. Тому виникає необхідність у визначенні «чутливості» одержуваного від конкуруючих культур прибутку від змін ціни та їх урожайності з наступним урахуванням одержаних результатів при прийнятті альтернативних господарських рішень. Методика ґрунтується на визначенні рівнів ціни і врожайності відповідної культури, за яких досягається така сама прибутковість, що забезпечується іншою культурою.


Припустимо, що підприємство поставило за мету визначити чутливість одержуваного умовно чистого прибутку від вівса (УЧП2 ) відносно одержуваного умовно чистого прибутку від ячменю (УЧП1), виходячи з таких вихідних даних:

 

Урожайність, ц/га

Ціни за 1 ц, грн

Змінні витрати на 1 ц, грн

Умовно чистий прибуток, грн/га

Ячмінь

35

45

22

805

Овес

31

40

16

744

 

Завдання полягає в тому, щоб визначити, за якого рівня ціни на овес або рівня його врожайності досягається такий самий умовно чистий прибуток на 1 га від цієї культури, як від ячменю. Щоб одержати відповідь на поставлене питання, необхідно записати механізм розрахунку умовно чистого прибутку по обох культурах у формалізованому вигляді, а потім прирівняти їх і розв’язати рівняння почергово для ціни і врожайності.


Умовно чистий прибуток для ячменю (УЧП1) і вівса (УЧП2)

 

Одержаний результат треба оцінювати з позицій імовірності збільшення ціни і підвищення врожайності до визначених рівнів. Зрозуміло, що ймовірність підвищується, коли для досягнення однакового умовно чистого прибутку вимагається відносно невелике підвищення ціни й урожайності оцінюваної культури. За таких умов порівнювані культури вважаються рівноцінними, але лише з позицій прибутковості. Остаточне рішення приймається з урахуванням інших факторів (вимог сівозмін, взятих договірних зобов’язань, наявності кадрів необхідної кваліфікації тощо).


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
22.2. Регіональні агропромислові формування
22.3. Принципові аспекти побудови економічного механізму інтеграції аграрних і агропереробних підприємств
22.4. Агропромислові підприємства та агрофірми
Тема 23. КОНЦЕНТРАЦІЯ ВИРОБНИЦТВА ТА ДИВЕРСИФІКАЦІЯ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
23.2. Економічна концентрація та захист економічної конкуренції
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki