При використанні даної методики слід брати до уваги ту обставину, що ціни і врожайність у розрахунках беруться як фактичні або прогнозовані величини, які потім в реальному житті нерідко набувають інших значень. Тому виникає необхідність у визначенні чутливості одержуваного від конкуруючих культур прибутку від змін ціни та їх урожайності з наступним урахуванням одержаних результатів при прийнятті альтернативних господарських рішень. Методика ґрунтується на визначенні рівнів ціни і врожайності відповідної культури, за яких досягається така сама прибутковість, що забезпечується іншою культурою.
Припустимо, що підприємство поставило за мету визначити чутливість одержуваного маржинального прибутку від вівса МП
2 відносно одержуваного маржинального прибутку від ячменю МП
1 виходячи з таких вихідних да
|
Урожайність, ц/га |
Ціни за 1 ц, грн |
Змінні витрати на 1 ц, грн |
прибн/га Маржинальний уток, гр |
Я 32 чмінь |
|
127 |
61 |
2112 |
Овес |
З4 111 |
|
54 |
1938 |
Завдання полягає в тому, щоб визначити, за якого рівня ціни на овес або рівня його врожайності досягається такий самий маржинальний прибуток на 1 га від цієї культури, як від ячменю. Щоб одержати відповідь на поставлене запитання, необхідно записати механізм розрахунку маржинального прибутку для обох культур у формалізованому вигляді, а потім прирівняти їх і розв’язати рівнян ибуток для ячменю МП
1 і вівса МП
2 можна представити такими формулами: за 1 ц цих культур; ЗВ, ЗВ
Маржинальний пр де У
1 , У
2 — урожайність з 1 га відповідно ячменю і вівса, ц; Ц
1,
Ц
2 — ціна реалізації
2 — змінні витрати на 1 ц відповідно ячменю і вів
1 са.
Прирівняємо МП до МП: ня почергово для ціни і врожайності.
21.
(УЦ) – (ЗВУ) = (У ? ? ? ? Ц) – (ЗВ
1111222
У) = У(Ц – ЗВ
2 ). (20.8)
22 2 (УЦ) – (ЗВУ) = (У ? ? ? ? Ц) – (ЗВ
1111222
У) = У(Ц – ЗВ
2 ). (20.8)
22 2
Розв’яжемо рівняння для врожайності вівса, за якої МП
2 = МП
1 :
Розв’яжемо рівняння для врожайності вівса, за якої МП
2 = МП
1 : ????
УЗВЦУ ~
1111 ???
У
2 ? (20.9)
ЗВЦ
22 ?
2
У ~ = 37,05 ц/га. Як бачимо, щоб досягти маржинального прибутку від вівса в сумі 2112 грн, тобто нарівні МП ячменю, необхідно, щоб урожайність його зросла з 34 до 37,05 ц/га за того – 54 · 37,05 = 2112 грн. 111 – 54 · 37,05 = 2112 грн. самого рівня ціни і змінних витрат. І дійсно: 37,05 · 111
Якщо в наведену формулу (20.9) підставити фактичні дані, одержимо, що
2
У ~ = 37,05 ц/га. Як бачимо, щоб досягти маржинального прибутку від вівса в сумі 2112 грн, тобто нарівні МП ячменю, необхідно, щоб урожайність його зросла з 34 до 37,05 ц/га за того – 54 · 37,05 = 2112 грн.
Тепер розв’яжемо рівняння для ціни на овес, за якої МП
2 дорівнюватиме МП
1 і за умови сталості інших факторів — урожайності й змінних витрат. що повинна бути в складі ціни, за якої досягається по изначається сума прибутку, ставлена мета, а саме:
Ц ~ ??. (2010)
ВЗ ~
22
У
2
Підставивши в праву частину формули фактичні дані, одержимо що .
тис. грн.
Звідси ціну на овес, за якої МП
2 = МП
1 ожна розрахувати за лою, мформу ??
2222
ЗВВЗ ~
Ц ~
Ц ~ ???. (20.11)
Використовуючи ці дані, одержимо, що ?
2
Ц116,12 грн (62,12 + 54), тобто повинна бути вищою від базового рівня на 5,12 грн (112,12 – 111). За такої ціни МП вівса зрівняється з МП ячменю ]2112)5434()12,11634([ ~ ????.
22
ВЗ ~
Ц ~ ?, тис. грн. тобто сума маржинального прибутку нац повинна становити
Звідси ціну на овес, за якої МП
2 = МП
1 ожна розрахувати за лою 1 62,12 , мформу ??
2222
ЗВВЗ ~
Ц ~
Ц ~ ???. (20.11)
Використовуючи ці дані, одержимо, що ?
2
Ц116,12 грн (62,12 + 54), тобто повинна бути вищою від базового рівня на 5,12 грн (112,12 – 111). За такої ціни МП вівса зрівняється з МП ячменю ]2112)5434()12,11634([ ~ ????.
Одержаний результат треба оцінювати з позицій імовірності збільшення ціни і підвищення врожайності до визначених рівнів. Зрозуміло, що ймовірність підвищується, коли для досягнення однакового маржинального прибутку вимагається відносно невелике підвищення ціни і врожайності оцінюваної культури. За таких умов порівнювані культури вважаються рівноцінними, але лише з позицій прибутковості. Остаточне рішення приймається з урахуванням інших факторів (вимоги сівозмін, взяті договірні зобов’язання, наявність кадрів необхідної кваліфікації тощо). в переробному виробництві. Оптимізація асортиментного