Економіка змінюється зі змінами нашого мислення.
А. Ейнштейн
Сучасні методичні аспекти педагогічної філософії у сфері викладання економічних дисциплін, що містяться в Меморандумі Європейської Комісії «Навчання протягом усього життя» (2000 р.), пов’язують інноваційні методи навчання та учіння з методикою як дослідженням, пошуком розв’язків, спільною працею викладачів і учнів. При цьому підкреслюється, що вибір методики залежить від багатьох чинників (що
Роль мислення в навчанні та структура сучасного мис
21пояснює наявність безлічі класифікацій). Але всі існуючі типології поєднує основна мета процесу навчання — розвиток мислення тих, хто навчається.
До змісту структури мислення відносять такі елементи:
— матеріал мислення, що є основою формування інформації;
— операції з «переварювання» цієї інформації (як «переварити» інформацію?);
— правила, що визначають складові розумових операцій евристичного або алгоритм особистого характеру.
Таким чином, методика — це, перш за все, шлях розвитку мислення людини взагалі та водночас шлях здобуття власної професійної компетентності. Відомий вислів Джона Кейнса про те, що «економічна теорія… є скоріше методом, ніж ученням, технікою мислення, яка допомагає тому, хто володіє нею, дійти правильних висновків», дає нам можливість стверджувати, що метою економічної освіти є розвиток економічного мислення і відпрацювання елементів економічної поведінки.
Зрозу міло, що ми не можемо навчити когось думати, але інформацію до роздумів про якість власного мислення і можливості його вдосконалення можна отримати (за бажання) беручи участь у тренінгах нашого курсу.
Ви не повірите, але це написав у статті «Мышление в обучении» Джон Деві ще в 1915 році! На мій погляд, він написав це просто геніально. Вашій увазі пропонується декілька тез із цієї статті, яку я прочитала, на жаль, тільки в 2002 році (цит. за перекладом російською). Інформація до роздумів про мислення в навчанні «1. В том, что важнейшей задачей учебного заведения является развитие у обучающихся умения думать, теоретически не сомневается никто. Но, во-первых, немногие следуют этому на практике; во-вторых, не существует адекватного теоретического обоснования идеи о том, что единственной обязанностью учебного заведения в отношении учащихся… является развитие способности думать… в третьих — это собственно развитие умения думать.
2. В результате страдают все три направления.
Информация, полученная без соответствующего размышления, является мертвым грузом, подавляющим разу м. Она подменяет знание и, накапливаясь, становится наиболее сильным препятствием к дальнейшему развитию мышления. !
223. Единственный способ повысить качество преподавания заключается в разработке таких методов, которые позволяют активизировать, поощрять и направлять процесс мышления.
4.Мышление действительно является методом разумного научения, то есть научения, которое задействует разум и обеспечивает его развитие. Хотя мы с полным основанием можем говорить о методе мышления, однако необходимо помнить, что и само мышление
— это метод разу много приобретения опыта в выбранном направлении.
1) Мышление начинается с приобретением опыта.
2) Обучающийся должен иметь доступ к информации, которая может помочь решить возникшую проблему.
3) В процессе мышления уже полученные факты и знания должны соотноситься между собой в виде предположений, гипотез, заключений, догадок, возможных объяснений, короче говоря, — в виде идей. Мы же поставляем «готовые идеи». !
5.Таким образом, процесс обучения должен быть направлен на то, чтобы развить у обучающихся навыки мышления, и в этом не будет никакой ошибки, однако важно то, что мышление само является методом образования. Основы метода, таким образом, совпадают с методом образования. При этом:
1) обучающийся должен попасть в реальну ю ситуацию, получить реальный опыт, который интересен ему лично; !
2) в данной ситуации должна возникнуть реальная проблема, которая служит стимулом для мышления;
3) обучающийся должен располагать информацией и делать наблюдения, необходимые для решения проблемы;
4) он должен выработать и проду мать варианты решения;
5) он должен иметь возможность проверить свои идеи на практике, чтобы прояснить их значение и самому установить их правильность».
Нагадаємо, що ці тези Дж. Деві написав у 1915 році — на початку минулого століття. Але погляньмо правді в очі! Де і хто в наш час навчає наших школярів і сту дентів мислити? Безумовно, добрі викладачі навчають, але це переважно винятки, аніж система. Більше того, примножуючи обсяг інформації без необхідного осмислення (особливо з використанням комп’ютера), ми підміняємо якість знань кількістю інформації і гальмуємо розвиток мислення (уявіть учня, мозок якого насичений фактами і нагадує нафаршировану рибу!).
Усі виступають проти пасивності школярів і сту дентів, але ми самі сприяємо їй наявною системою контролю. Наше захоплення
23формами контролю та оцінювання свідчить про певний авторитарний підхід до процесу навчання. Подивіться уважно, на що орієнтують білети ДЕК? До чого ведуть десяті й соті балів в оцінці? Як це розвиває «вміння мислити» і пробуджує творчі думки? Моя студентка О. Зозуля говорила, що школа виховала в неї «плоскостопное мышление» !!! Кому це вигідно?!
Навчання як процес мислення передбачає розумову діяльність викладача з передачі знань і видів діяльності та пізнавальну діяльність студентів. Мотивація навчання викладачем та активність студентів у навчанні є каталізаторами процесу навчання, стимулами та умовою його ефективності.
Навчання як процес мислення
Рівень розумової діяльності викладача, вибір форм і методів навчання формують відповідний рівень та стиль мислення його учнів. Чим активнішою є діяльність викладача, тим ефективнішою та активнішою є діяльність студентів за інших однакових умов. Відповідно до змісту й характеру мислення вирізняють мислення репродуктивне та продуктивне. І в цій умовності закладено певний педагогічний зміст.
Методи навчання трансформуються у частково дидактичні методи та методики окремих навчальних предметів. В основі методів навчання економічних дисциплін лежить система методичних прийомів та засобів навчання, що відповідає логічній стру ктурі вивчення даної науки, тобто метод у даному випадку розглядається як конкретне методичне поняття.
Найважливішим принципом навчання є принцип сполучення різних методів та прийомів навчання. І майстерність викладача полягає в тому, щоб вибрати оптимальне сполучення методів та засобів навчання, методичних прийомів, які забезпечу ють активізацію навчання.
Кожна з форм організації навчання (лекції, уроки, практичні заняття, ігри) може мати і суто інформативний характер залежно від засобів та форм активізації навчальної діяльності.
Різні об’єкти засвоєння вимагають різних форм організації пізнавальної діяльності учні в.
Так, знання можна отримати на лекції або уроці, а засвоєння способів діяльності — на практичних заняттях. А ось методи мислення, досвід творчого підходу, соціального спілкування — тільки на практиці чи в умовах ігрового моделювання. Які методичні засоби та прийоми можна запропонувати?
Передусім слід розвивати міжпредметні зв’язки, створювати цикли вивчення взаємопов’язаних дисциплін, розробляти та
24застосовувати комплексні завдання, ситуації, тренінги та ігри. Треба зробити так, щоб ті, хто навчаються, мали змогу пропонувати і перевіряти ідеї та інформацію в дії, у ситуаціях, подібних до тих, що виникають у повсякденному житті.
Для ефективного розвитку мислення в навчанні необхідно, щоб завдання, курсові роботи й проекти мали елементи дослідницького, проблемного характеру. Мислення людини розвивається тільки тоді, коли вона сама вирішує свої проблеми, шукає і знаходить власний шлях їх розв’язання. І тоді людина отриму є реальну радість від здатності свого розуму народжувати творчу думку — це і є радість творчості!
Сучасний погляд на навчання, за Чарльзом І. Грегом, полягає в тому, що «никто не может нау читься чему-то у другого, если этот другой не может вовлечь обучаемого в процесс творческого мышления. А искусство учителя (т. е. научение или методика преподавания) — в способности помочь ученикам научиться». Для розвитку творчого мислення треба давати учням можливість «робити відкриття» (навіть якщо вони винаходять велосипед), при цьому застосову вати дискусії, створювати проекти тощо. Можна обрати інший шлях: навчати методик розвитку мислення (загальних навичок навчання, методик вирішення проблем, прийомів творчого мислення, продуктивної роботи в групі тощо). !
Думати — це найскладніша робота з усіх, що існують, тому люди так мало нею займаються.
Генрі Форд
Зміни в концепції економічної освіти потребують відпрацювання сучасної педагогічної філософії в методиці викладання економічних дисциплін на всіх її рівнях.
Культура мислення — це мислення за конкретними правилами і спроможність керувати процесом мислення для досягнення найбільш ефективного рішення проблеми та відчуття красоти її рішення. Генрі Форд ще на початку 20-х рр. ХХ ст. написав: «…Для більшості людей карою є необхідність мислити. Ідеальною вважається їх робота, яка не має жодних вимог до творчого інРозвиток культури мислення студентів як складова компетентності сучасного викладача економічних дисциплін
стинкту... Встановлення певного кола занять і одноманітна організація більшої частини праці є навіть життєвою необхідністю, тому що інакше вони не могли б заробляти достатньо на своє існування... Ми повинні шукати людей, які б любили справу заради її складності».
У пресі з’являється інформація, що для підвищення ефективності процесу мислення корисно вживати йодовану сіль. Відомі випадки «таблеточной психологии», коли дітям (особливо «важким») дають спеціальні таблетки від синдрому дефіциту уваги або гіперактивності. Можливо, що це так. Але нас цікавить шлях розвитку культури мислення людини в процесі навчання і виховання. Навчаючи своїх дітей, шведи говорять: Ми не запитуємо дитину: «Ти зрозу мів?» Ми запитуємо: «Що ти думаєш з цього приводу?»
Одним з перспективних методичних напрямів підвищення якості навчання є вивчення нашими учнями і студентами сучасних технік мислення (що вже дуже поширене в інших країнах світу). Перехід до європейського рівня якості навчання потребує методичного забезпечення процесу оволодіння су часною культурою мислення з урахуванням українського дискурсу і менталітету. Доцільно долучатись до досягнень західної цивілізації в цій галузі з тим, щоб вийти на рівень спільної мови в розумінні проблеми вдосконалення техніки (методу) мислення!
Можливо, викладачам економічних дисциплін буде корисно і цікаво ознайомитись із сучасними методиками підвищення ефективності мислення в системах ТРИЗ-педагогіки, НЛП-педагогіки, методик метакогнітивного навчання, критичного мислення, квантового навчання, методик Е. де Боно. Сподіваємось, що деякі з них обов’язково допоможуть підвищити власну культуру мислення й удосконалити свій стиль викладання та спілкування з учнями/сту дентами.
Я розумію, що деякі викладачі можуть скептично сприйняти цю пропозицію, але, як відомо, критикувати ідею значно простіше, ніж спробувати втілити її. Наш майже десятирічний досвід свідчить, що студенти позитивно сприймають вивчення та використання методик розвитку мислення в економічному навчанні і створюють з їх застосуванням уроки, лекції, тренінги тощо для педагогічної практики в різних навчальних закладах.
Необхідно створювати у мови для розвитку і відкритості нашого розуму, гнучкості, інноваційності і креативності економічного мислення нас, викладачів, і наших студентів. При цьому згадаємо вислів Сенеки, який стверджував, що велич деяких справ не стільки в їхньому розмірі, скільки у своєчасності.
