Як уже зазначалося, бухгалтерський баланс є основним джерелом інформації про майновий та фінансовий стан підприємства. Аналізуючи показники балансу, фактичні та потенційні інвестори приймають відповідні рішення про вигідність вкладень капіталу в підприємство, банки — про надання кредитів, постачальники — про укладання контрактів тощо.
Проте один баланс не в змозі забезпечити повноту інформації про результати різнобічної діяльності підприємства. Тому крім балансу складаються й інші форми звітності. Так, звіт про фінансові результати містить інформацію про доходи, витрати, затрати та фінансові результати підприємства; звіт про рух грошових коштів характеризує грошові потоки підприємства за звітний період; звіт про власний капітал розкриває інформацію про зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду (останні дві форми фінансової звітності до періодичної не відносяться). Проте оскільки йдеться про періодичну фінансову звітність, то розглянемо саме зміст звіту про фінансові результати
Звіт про фінансові результати складається підприємством згідно з методичними рекомендаціями, передбаченими
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку № 3, які
поширюються на підприємства та організації усіх форм власності (крім банків і бюджетних організацій).
Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів.
У першому розділі «Фінансові результати» наводяться, як і в інших розділах, показники діяльності підприємства за звітний та попередній періоди, що дає користувачам можливість визначити зміни, які відбулися у звітному періоді, та їхні тенденції порівняно з попереднім періодом. Тут відображаються доходи, затрати і прибутки (збитки) підприємства за звітний період, які утворилися від звичайної діяльності та надзвичайних подій.
Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають у результаті здійснення такої діяльності.
До надзвичайних подій відносять операції, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто або регулярно.
Слід зауважити, що ті самі події можуть бути надзвичайними для одного підприємства і звичайними для іншого. Наприклад, втрати від стихійного лиха розглядатимуться як надзвичайні підприємством, яке їх зазнало, і звичайними затратами для страхової компанії.
У першому розділі відображають виручку (валовий дохід) від реалізації продукції (робіт, послуг), виробництво і збут якої (яких) є предметом діяльності цього підприємства.
Реалізованою продукцією вважають або продажну вартість відвантаженої продукції (виконаних робіт, послуг), що оформлюється належними документами, або цю саму вартість, сплачену покупцем і зараховану на рахунки підприємства в установах банків.
Щодо торговельних і постачальницько-збутових організацій, то вони виручку від реалізації товарів за звітний період визначають за сумою товарообороту.
Організації, які торгують цінними паперами, у виручку від реалізації включають суму, за яку було продано цінні папери, і суму винагороди за виконання інших операцій, пов’язаних з розміщенням, купівлею і продажем цінних паперів.
Організації, які не знаходяться на господарському розрахунку й одержують доходи від господарської та іншої діяльності, відображають дохід (виручку) від цієї діяльності. До складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) включають також суми податку на додану вартість і акцизного збору, інших зборів і надбавок, включених до відпускної ціни.
Окремим записом у документі вказують суми ПДВ, акцизний та інші збори.
Затрати на виробництво реалізованої продукції показуються підприємствами, зайнятими виробництвом продукції, виконанням робіт, наданням послуг.
Підприємства, які здійснюють свою діяльність у галузях матеріально-технічного постачання, торгівлі і масового харчування, відображають затрати купівельною вартістю товарів.
Комерційні затрати відображають підприємства, зайняті виробництвом продукції (виконанням робіт, наданням послуг), а також затрати, пов’язані зі збутом продукції, облік і розподіл яких на реалізовану продукцію здійснюються на рахунку «Витрати на збут».
Також у першому розділі відображаються результати від реалізації продукції (робіт, послуг), інші операційні доходи і витрати, доходи від володіння корпоративними правами (доходи по акціях, проценти по облігаціях, депозитах), позареалізаційні доходи і витрати, балансовий прибуток або збиток, податок на прибуток, нерозподілений прибуток.
Другий розділ звіту про фінансові результати — «Елементи операційних витрат» — надає змогу провести необхідний аналіз структури затрат на виробництво, управління, збут та інших операційних затрат за економічними елементами і використовується для складання вже згадуваного звіту про рух грошових коштів (під час коригування суми нерозподіленого прибутку на негрошові статті, зокрема на суму амортизації).
Третій розділ звіту — «Розрахунок показників прибутковості акцій» — стосується тільки акціонерних товариств, прості або потенційно прості акції яких відкрито продаються та купуються на фондових біржах, у тому числі таких товариств, які перебувають у процесі випуску зазначених акцій. У цьому розділі наводяться статті, на яких відображають: середньорічну кількість простих акцій; кількість простих акцій в обігу, скориговану на кількість простих акцій, що можуть бути випущені в обіг згідно з укладеними угодами; чистий прибуток на одну просту акцію; скоригований чистий прибуток, що припадає на одну акцію, перерахований на середньорічну кількість простих акцій; дивіденди на одну просту акцію.
Для малих підприємств може застосовуватися спрощена форма звіту про фінансові результати.
Як відомо, загальними критеріями визнання статті у фінансових звітах є ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигід, пов’язаних із цією статтею, та можливість достовірного визначення оцінки статті. Вони встановлені П(с)БО 1.
П(с)БО 3 деталізує ці критерії щодо доходу і затрат. Точніше, дохід має відображатись у звіті про фінансові результати, коли у результаті господарської операції збільшуються економічні вигоди у вигляді надходження активів або зменшуються зобов’язання, що веде до зростання власного капіталу (за винятком збільшення капіталу за рахунок внесків власників).
Затрати визначаються у звіті про фінансові результати:
— на момент зменшення активу або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємств (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власникам), за умови, що оцінка витрат може бути достовірно визначена;
— на основі систематичного та раціонального розподілу (наприклад, у вигляді амортизації) протягом тих звітних періодів, коли надходять відповідні економічні вигоди, пов’язані з використанням відповідного активу;
— негайно, якщо економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню їх як активу балансу.
Розглянувши зміст та основні вимоги до звіту про фінансові результати, можна зробити певні висновки, а саме:
— ділова активність підприємства характеризується фінансовими результатами, зокрема прибутком, отриманим від підприємницької діяльності (виробничої, торговельної, інвестиційної);
— інформація про формування та використання цього прибутку розглядається як важлива частина фінансового звіту, яка доповнює і розвиває інформацію, що представлена у балансі лише у формі кінцевого результату;
— саме звіт про фінансові результати надає користувачам повну, правдиву та неупереджену інформацію про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.
