6.2. МЕТОДИКА РОЗРАХУНКУ ВИРОБНИЧОЇ ПОТУЖНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РІЗНИХ ТИПІВ ВИРОБНИЦТВА

Виробнича потужність підприємства розраховується за технічними або досягнутими прогресивними показниками продуктивності обладнання, фонду робочого часу, нормами використання площ, трудомісткістю виробів, нормами виходу продукції із сировини з урахуванням передової технології та найбільш ефективної організації виробництва.

Відправною точкою в методиці розрахунку виробничої потужності є розрахунок фонду часу роботи обладнання. Розрізняють календарний ( к

Ф ), режимний або номінальний ( р

Ф ) і ефективний ( е

Ф ) фонди часу роботи машин (агрегатів).

Календарний фонд виробничого обладнання є базовим для розрахунку інших видів фонду робочого часу, визначається на основі кількості календарних днів у році.

Режимний або номінальний фонд робочого часу машин (агрегату) залежить від кількості календарних днів ( к

Д ), кількості неробочих днів ( н

Д) у році, а також від прийнятого на підприємстві режиму змінності роботи за добу: (6.3) де

Т — середня кількість годин роботи обладнання за добу з урахуванням прийнятого режиму змінності та планових скорочень робочого часу в передсвяткові дні.

У розгорнутому вигляді формула розрахунку режимного фонду часу роботи машин (агрегату) має вигляд: , (6.4) де з

— кількість змін роботи підприємства; вих

К

Д

— кількість вихідних і святкових днів у плановому періоді; з

Т

— тривалість робочої зміни в годинах;

— кількість передвихідних (передсвяткових) днів зі скороченою тривалістю робочої зміни; сз

Д

ПС

— час, на який здійснюється скорочення тривалості робочої зміни в передвихідні та передсвяткові дні.

Т

Ефективний (корисний) фонд часу роботи обладнання відрізняється від режимного фонду часу роботи обладнання на величину часу, необхідного для ремонту, налагодження, переналагодження обладнання ( рн

Т) на протязі планового періоду: де ? 

— втрати часу на ремонт, налагодження, переналагодження обладнання (час технічних перерв) до режимного фонду часу роботи обладнання, %.

Для агрегатів неперервного виробництва (доменних і мартенівських печей, хімічних агрегатів і т. д.) корисний фонд часу ( неп. е

Ф ) розраховується за спрощеною формулою: а для агрегатів перервної дії корисний фонд часу визначається за розгорнутою формулою:

Методика визначення планової річної потужності підприємства передбачає розрахунок пропускної спроможності агрегатів або груп обладнання Для цього розраховано ефективний (корисний) фонд робочого часу одного агрегату, який множать на кількість однотипних верстатів: .(6.8)

Традиційно виробнича потужність для групи взаємозамінних верстатів (агрегатів), виражена в безпосередньому обсязі продукції, обчислюється за формулою діленням пропускної спроможності агрегату на витрати часу на виготовлення одного виробу: o o де ..пв N

— виробнича потужність групи взаємозамінних верстатів (агрегатів) у натуральному вираженні; е

— ефективний фонд часу роботи одного верстата за розрахунковий період, год.; в

Ф

— кількість однотипних верстатів певної групи; o t

К

— витрати часу на виготовлення одного виробу.

Якщо o t   виражено в нормативному часі (машинні нормогодини) — н t , то в.н. де в.н.

— плановий (прогнозний) коефіцієнт виконання норм.

К  

Тоді формула для розрахунку виробничої потужності може бути представлена в розгорнутому вигляді: в.н.

Розглянемо додаткові формули для визначення виробничої потужності, притаманні підприємствам різних галузей.

Виробнича потужність у цехах масового та великосерійного виробництва визначається потужністю ведучих конвеєрів, потокових ліній механічного оброблення, машин та обладнання для складання виробу. Так, виробнича потужність систем взаємопов’язаних машин, робота яких регламентується ритмом потокових чи автоматичних ліній, обчислюється за формулою: де е

— час роботи технологічної лінії за розрахунковий період, год.; r — такт роботи лінії (проміжок часу, через який вироби сходять із лінії), хв.

Ф  

Виробнича потужність агрегатів неперервної дії, до яких належать доменні й мартенівські печі, хімічні агрегати, визначається за формулою: ц.п де c Q  

— вага матеріалів, що переробляються за один цикл; k — коефіцієнт виходу основної продукції з матеріалів; е

— ефективний (корисний) фонд часу роботи агрегату; ц.п.

Ф  

— тривалість циклу перероблення сировини.

Т  

Для агрегатів чи верстатів із технологічною спеціалізацією, до яких належить більшість обладнання металообробних підприємств, потужність розраховується шляхом визначення потреби за даними агрегатами або за даними груп однотипних/взаємозамінних верстатів (токарні, свердлильні, фрезерні, шліфувальні та ін-

Якщо за результатами планових розрахунків виявлено, що завантаження устаткування нижче за значення пропускної спроможності, то за таких умов виникає резерв пропускної спроможності, а у випадку перевищення виникне дефіцит. Для кращої інтерпретації результатів доцільно проводити розрахунок відносного показника — коефіцієнта завантаження, який розраховують за такою формулою: спр.

У разі виявлення «вузьких місць», для яких характерний дефіцит пропускної спроможності, (

1К з.у. ? ) виникає необхідність розроблення заходів щодо його усунення. Для цього необхідні технологічні заходи, зменшення трудомісткості оброблення, завантаження устаткування в додаткову зміну, якщо це можливо (з розрахунку не більше трьох змін).

На практиці також часто застосовується обернений показник до з.у.

К : N який показує, наскільки пропускна спроможність покриває завантаження устаткування, і має назву коефіцієнта пропускної спроможності (виробничої потужності).

У табл. 6.1 показано спрощену форму таких обчислень на прикладі механічного цеху з чотирма групами устаткування — токарною, фрезерною, свердлильною, шліфувальною.

ші), виходячи зі встановленої спеціалізації та виробничої програми підприємства. У переважній більшості випадків розрахунок виробничої потужності зводиться до визначення планового завантаження основного обладнання (в машино-годинах) і зіставлення результатів із плановим фондом робочого часу обладнання. Результати порівняння можуть бути представлені в абсолютному та відносному значенні.

Таблиця 6.1

РОЗРАХУНОК ПЛАНОВОГО БАЛАНСУ ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ

ТА ЗАВАНТАЖЕННЯ УСТАТКУВАННЯ МЕХАНІЧНОГО ЦЕХУ ЗА 20__ р.

ня за нормами часу (трудомісткість), машино-год.

19 60025 820950013 360

Пропускна спроможність свердлильної групи визначається множенням верстатів на корисний фонд часу їх роботи —

2 ? 4120 = 8240 машино-год. За такого коефіцієнта завантаження трудомісткість свердлильних верстатів у реальному часі становитиме: 9500 ? 1.1 = 8636 машино-год. Тоді коефіцієнт завантаження свердлильної групи становитиме: тиме: 9500 ? 1.1 = 8636 машино-год. Тоді коефіцієнт завантаження свердлильної групи становитиме: 2 ? 4120 = 8240 машино-год. За такого коефіцієнта завантаження трудомісткість свердлильних верстатів у реальному часі становитиме: 9500 ? 1.1 = 8636 машино-год. Тоді коефіцієнт завантаження свердлильної групи становитиме:

05.1

8240

9500

К з.у. == .

05.1

8240

9500

К з.у. == .

За результатами розрахунку видно, що для токарної, фрезерної та шліфувальної груп устаткування достатньо пропускної спроможності, тоді як для свердлильної — недостатньо. Для усу-

Слід відзначити, що методики розрахунку виробничої потужності підприємства, цехів, дільниць на основі прямого розрахунку чи за принципом оптимізації завантаження обладнання поширилися як у вітчизняній, так і в закордонній літературі. Розрахунки на їх основі здійснюються для цілей поточного (річного, квартального та місячного) планування виробництва продукції. Для цього використовують інформацію, яка є не тільки суттєво агрегованою, але і враховує дискретність технологічного процесу виробництва, його циклічність і партіонний характер руху виробів від однієї виробничої операції до іншої. На рівні поточного планування інформація суттєво спрощується, представляється у вигляді однієї ведучої чи кількох груп однотипового обладнання і направлена на вирішення питання забезпечення підприємства необхідним обладнанням. Цей розрахунок зовсім не враховує такі важливі показники, як тривалість циклу, розмір партії, рівень внутрішньоцехових і міжцехових перерв, час оброблення партії та інші. Тому результати розрахунку виробничої потужності є зовсім неприйнятними в оперативно-календарному плануванні, в рамках якого враховуються всі зазначені умови та вирішується питання ефективного завантаження й використання обладнання.