Posibniki.com.uaЕкономікаАктуальні питання розвитку агробізнесу в УкраїніМЕТОДИКА РОЗПОДІЛУ ЗАГАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ ЯК ЕЛЕМЕНТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА


< Попередня  Змiст  Наступна >

МЕТОДИКА РОЗПОДІЛУ ЗАГАЛЬНО-ВИРОБНИЧИХ ВИТРАТ ЯК ЕЛЕМЕНТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА


Економічна сутність загальновиробничих витрат полягає в тому,що вони пов’язані із сукупним результатом виробництва, тобто ізвсією масою продукції, що виготовляється за певний час. Загальновиробничі витрати за часом виникнення не завжди співпадають ізпроцесом створення окремих частин сукупної продукції. Вони є додатковими по відношенню до основних видів витрат на виробництво. Проте вони є необхідними і представляють собою виражену угрошовій формі частину суспільної вартості продукту.

Безперервне зростання технічного прогресу потребує постійного удосконалення форм і методів обліку витрат виробництва. Взв’язку із цим велика роль належить обліку і економічному обґрунтуванню методів розподілу витрат, що пов’язані з організацією виробництва та керівництвом цехами, бригадами, відділеннями та іншими структурними підрозділами підприємства, тобтозагальновиробничих витрат, питома вага яких складає близько 10% у собівартості продукції.

Одним із важливих методологічних питань у частині калькуляційних розрахунків є розподіл загальновиробничих витрат міжрізними галузями виробництва, видами продукції. Розподіл витрат — це включення загальновиробничих витрат у собівартістьпродукції, якщо їх прямо на продукцію віднести неможливо. Метою розподілу витрат є їх віднесення на продукцію і визначеннямаксимально точної собівартості продукції.

Враховуючи складність і неоднозначність розподілу загальновиробничих витрат, основною метою нашого дослідження є критична оцінка, обґрунтування та систематизація альтернативнихваріантів відображення інформації про розподіл загальновиробничих витрат згідно чинного законодавства України при формуванні облікової політики підприємства про витрати.

У результаті дослідження були одержані такі результати.

1. Згідно із П(С)БО 16 «Витрати» загальновиробничі витратиподіляються на постійні і змінні.До змінних загальновиробничих витрат належать витрати наобслуговування і управління виробництвом (цехів, дільниць), щозмінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності, зокрема: заробітна плата загальновиробничимпрацівникаам, що нараховується за отриману продукцію (роботи)і відрахування на соціальні заходи; витрати матеріалів; витратина ремонт та утримання основних засобів загальновиробничогопризначення, витрати на відрядження загальновиробничого персоналу; витрати на охорону праці; витрати на вдосконалення технологій та організації виробниц-тва; внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зіскладу в цехи і готової продукції на склади тощо).

До постійних загальновиробничих витрат відносяться витратина обслуговування і управління виробництвом, що залишаютьсянезмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності,зокрема: амортизація основних засобів загальновиробничогопризначеня; заробітна плата управлінському персоналу галузейза окладами, відрахування на соціальні заходи, витрати на опалення і т. ін. Нерозподілені постійні загальновиробничі витративключаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у періоді їх виникнення. Загальна сума розподіленихі нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не можеперевищувати їх фактичну величину.

Враховуючи галузеві особливості своєї діяльності кожне підприємство визначає перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат самостійно і зазначає про це в наказі про облікову політику підприємства.

2. Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на коженоб’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи зфактичної потужності звітного періоду.

Постійні загальновиробничі витрати розподіляються на коженоб’єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) за нормальної потужності.

База розподілу — це така характеристика виробничого процесу, зміна якої найбільшою мірою впливає на зміну величини загальновиробничих витрат. При виборі бази розподілу необхіднозвернути увагу на те, щоб між зміною загальновиробничих витрат і зміною бази розподілу існувала пропорційна або майжепропорційна залежність.Кожному підприємству слід вибрати за базу розподілу такухарактеристику виробничого процесу, зміна якої найбільшою мірою впливає на зміну величини загальновиробничих витрат. Вибір невідповідної характеристики буде означати, що суми загальновиробничих витрат, які відносяться на окремі вироби (роботи,послуги), неточно відобразять фактично понесені витрати.

Враховуючи особливості відповідних виробництв застосовуються, як правило, такі бази розподілу загальновиробничих витрат:

• сума прямих витрат на виробництво продукції (вартістьпрямих витрат матеріалів) — якщо загальновиробничі витратипрямо пов’язані з величиною і кількістю матеріалів, з якими здійснюють певні технологічні операції, зокрема: в будівництві —сума всіх прямих витрат на виконання будівельно-монтажнихробіт; в сільському господарстві — загальна сума витрат, за винятком вартості насіння, кормів, сировини, матеріалів і напівфабрикатів, яка виробляється в даній бригаді, фермі, цеху чи у відповідній галузі;

• сума заробітної плати робітників (прямі витрати на оплатупраці), якщо загальновиробничі витрати прямо пов’язані з величиною прямих витрат на оплату праці і використовується тількина підприємствах з однаковим рівнем механізації і автоматизаціївиробництва;

• обсяг відпрацьованого робітниками часу:o люд.-години — якщо немає значної різниці між величиноюзаробітної плати працівників;o машино-години — якщо наявні значні капітальні вкладенняі загальновиробничі витрати тісно пов’язані з використанням обладнання або вартість обслуговування обладнання тощо;

• обсяг діяльності — кількість (маса) виготовленої продукції.

Якщо підприємство (підрозділ окремого підприємства) виготовляє один вид продукції, то витрати виробництва є прямими іїх прямо відносять на собівартість продукції.

При цьому слід пам’ятати, що підприємства з цеховою структурою управління виробництвом планування і розподіл загальновиробничих витрат повинні здійснювати у розрізі кожного цеху.

Враховуючи результати дослідження, які оприлюднені, і здійснені шляхом критичної оцінки, обґрунтування та систематизаціїальтернативних варіантів відображення інформації про розподілзагальновиробничих витрат згідно чинного законодавства України допоможуть бухгалтерам визначитись з альтернативними ва-

Мельничук Я. П.,науковий керівникМалюга Н. М., д.е.н., професор,ДВНЗ «Київський національний економічний університетімені Вадима Гетьмана», м. Київ


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
РОЗРАХУНКОВІ ОПЕРАЦІЇ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ У СТРУКТУРІ ОБЛІКОВИХ РЕЄСТРІВ НА АГРОПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ
ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДАННЯ ЗВІТНОСТІ ЗА ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ З ДОХОДІВ У ВИГЛЯДІ ДОДАТКОВОГО БЛАГА
ОСОБЛИВОСТІ СИНТЕТИЧНОГО І АНАЛІТИЧНОГО ОБЛІКУ РОЗРАХУНКІВ З ПОСТАЧАЛЬНИКАМИ ТА ПІДРЯДНИКАМИВ АГРАРНИХ ФОРМУВАННЯХ
ОБЛІКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ЗБУТОВОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
ТЕРМІН КОРИСНОГО ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ ЯК ЕЛЕМЕНТ ОБЛІКОВОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВА
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki