Переваги методу групування: дозволяють виявити та встановити зв’язки між думками; допомагають розвинути вже існуючі думки; дозволяють прослідкувати, яким чином в мозку виникає та чи інша конкретна концепція чи ідея. «Архітекту ра конспекту». ? Море схожих слів, раз на сторінку абзац — це не конспект, це писанина! ? Якщо у вас тема написана меншими літерами, ніж одне з визначень в ній — це змушує замислитися над рівнем логіки. ? Обов’язково запам’ятайте слово, обведене кружечком! Погляд відразу «знаходить» його ще до того, як ви почнете читати слова по черзі. Навіть якщо виділити цілий абзац тексту для того, щоб розповісти наскільки важливе слово «резистор», це ніколи не замінить маленького еліпса навкруги, проте відволікає увагу від інших слів.
Аналізуючи усні чи письмові відповіді на завдання тренінгу, необхідно враху вати рівень підготовленості до тренінгу учасників, їх вікові особливості та активність у роботі.
Чому, на мій погляд, важливі письмові відповіді на завдання тренінгу?
По-перше, таким чином ми допомагаємо чіткості форму лювання аргументації і рішення щодо плану дій; по-друге, відсутнє «нечесне» дописування; по-третє, можна краще організувати обговорення та колективне самооцінювання. Виступ груп, які мають погані показники, не оцінюються. Їм надається можливість написати реферат і отримати кращу оцінку. ІV етап. Перевірка та аналіз результатів тренінгу як досягнення рівня компетентності його учасників
Процедура завершення тренінгу (як і кожного навчального заняття) має дуже велике значення. Тому викладач-тренер повинен стежити за часом і вчасно закінчити заняття. В процесі обговорення проектів всі учасники повинні виступити коротко і констру ктивно, без довгих дискусій, але з висновком про те, як будуть використовуватися набуті вміння в роботі. В резюме тренер дає коротко важливу інформацію підсумку тренінгу (що вдалось, над чим треба працювати ще), дякує всім учасникам за участь і пропону є всім чай, каву, музику або щось цікаве.
Таким чином, ми коротко познайомились з основними етапами підготовки і проведення найбільш типового в економічному навчанні виду тренінгу. Далі наводимо схему (табл.7.1), яка узагальнює зміст цієї роботи.
Таблиця 7.1
ЗАГАЛЬНИЙ ЗМІСТ ОСНОВНИХ ЕТАПІВ ТРЕНІНГУ
| Етап, час |
Назва |
Суть діяльності |
Що є результатом даного етапу |
| Вступ, 10 хв І етап, 40 хв |
Аналіз потреб у створенні тренінгу |
? Мета тренінгу ? Конструктор тренінгу ? Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки |
? Рішення про мету тренінгу та приблизний план або конструктор Т |
| ІІ етап, 20 хв |
Планування, визначення і моделювання різних аспектів тренінгу |
Розробка конструктора тренінгу, узгодження міжпредметних зв’язків, опорна схема теоретичних і практичних знань, вправи на закріплення навичок і інший додатковий і ілюстративний матеріал |
? Конструктортренінгу узгоджений міжпредметними ? ілюстративний матеріал ? роздатковий матеріал ? підготовка тренера |
| Перерва, 20 хв |
|
|
|
| ІІІ етап, 40 хв |
Проведення тренінгу |
? Оволодіння матеріалом ? Комунікативні навички тренера; риси тренера; креативні підходи |
Проведення тренінгу |
| IV етап, 40 хв Резюме, 20 хв |
Перевірка і аналіз результатів тренінгу |
«Великі питання»; набір ситуацій обговорення оцінки |
Оцінювання результатів учасників; самоаналіз тренера; доопрацювання |
Вибір виду (форми) тренінгу, який буде найбільш ефективним у конкретних навчальних умовах, залежить від методичної підготовки та досвіду викладача. Тренінги можуть проводитись під керівництвом тренера-викладача та через «віртуального Аналіз досвіду проведення тренінгових занять
325
викладача», тобто через спеціально підготовлені комп’ютерні тренінгові програми. Крім того, може бути комбінування першого й другого видів тренінгів залежно від потреби та реальних можливостей організації навчального процесу. У літературі описані ігритренінги, експрес-тренінги, комплексні тренінги, навчальні або педагогічні тренінги тощо. Нами підготовлено тренінг-курс з курсу «Методика викладання економічних дисциплін», тренінг-курси «Розвиток економічного мислення студентів», «Використання методу інтелект-карт в економічному навчанні» і ще багато інших.
Слід підкреслити, що від викладача розроблення і проведення тренінгу потребує професійних і методичних знань і творчого підходу до проведення тренінгу залежно від віку, рівня підготовленості і корисності знань і навичок, що закріплює тренінг.
Наприклад, під час проведення тренінгу з викладачами на тему «Як підготу вати і провести тренінг?» дидактичний матеріал був спочатку розданий для самостійного опрацювання. Потім слухачі, ознайомившись з рекомендаціями і з’ясувавши з тренером все, що було незрозумілим, вибирають конкретну тему з курсу, який вони викладають, і форму люють потребу в такому занятті та мету тренінгу. Після цього викладачі самостійно готують робочий варіант проекту програми або «конструктор тренінгу» з урахуванням значення теми, міжпредметних зв’язків і переліку формуючих професійних навичок.
Безпосередньо на проведення тренінгу слухачі приходять з необхідним навчально-методичним матеріалом (програма курсу, основний підручник, опорна схема, інтелект-карта тощо). Фактично, вони готові до презентації і обговорення власних проектів тренінгових занять. При цьому важливо узго дити систему професійних знань, вмінь і навичок в рамках підготовки по конкретній фаховій дисципліні або конкретно по спеціалізації кафедри.
На завершення тренер проводить аналіз тренінгових занять викладачів та їх оцінювання всіма у часниками, а також тренером. Проводиться анонімне опитування результативності проведеного тренінгового заняття і самоаналіз з роботи тренера для удосконалення цієї роботи в майбутньому.
Якщо тренінг: «Як підготувати і провести тренінг?» проводиться зі студентами в рамках курсу «Методика викладання економіки», то схема його проведення може бути такою.
Студентська група розподіляється на 3—4 підгрупи. Кожний сту дент отримує роздатковий матеріал, з яким він знайомиться вдома. В процесі тренінгу спочатку з’ясовуються запитання, що
виникли у студентів, а потім кожна група отримує завдання розробити тренінгове заняття з раніше вивченої ними теми.
Потім студенти працюють у групах з підготовки захисту власних проектів (конструкторів) тренінгу.
Завершальний етап: захист розробки групи, обговорення, визначення переможців, аналіз і самоаналіз тренінгу.
Слід відзначити, що автор посібника розробила і проводить навчальний тренінг для викладачів і сту дентів, де ці питання розглянуті більш детально. Крім того, автором розроблені програми спеціальних тренінг-курсів для викладачів і студентів, які наводяться в ІІІ модулі.
Дуже цікавим є досвід розробки орієнтаційно-рольової гритренінгу «Родина» (Н. Н. Михайлова). Ця гра розроблена на основі використання методики колективного планування ку рсу. Як складові блоки до цієї гри входять такі ігри, як «Планування бюджету молодої сім’ї», «Виховання підлітка в сім’ї» та ін. У 1995 р. наші студенти підготували комп’ютерний тренінг «Сімейний бюджет», в який самі з успіхом грали.
У зарубіжній практиці підготовки менеджерів зараз поширений досвід проведення тренінгів під назвою «коу чінг» (англ. coaching) , причому він застосовується в будь-якому бізнесі: від виробництва до роздрібної торгівлі. Це форма тренінгу, метою якого є формування свідомості й відповідальності у сучасного менеджера. Суттєвою методичною частиною коучінгу є створення спеціальних запитань, які в певній послідовності допомагають розкрити потенціал особистості з метою максималізації продуктивності та ефективності її діяльності.
У літературі описано застосу вання поурочних експрестренінгів для розвитку творчого мислення школярів. Той, хто зацікавиться цим досвідом, може зробити програму експрес-тренінгів із викладання основ економіки для школярів. Є. Каратаєва запропонувала блокову структуру тренінгів інформативного, інтерактивного та перцептуального характеру. Вони присвячені процесу спілкування й розвивають уміння працювати з отриманою інформацією, уміння спілку ватися з іншими людьми та прагнення зрозуміти й прийняти точку зору іншої людини. Наприклад, тренінг перцептивного блоку, коли на першому етапі учасник працює індивідуально (тобто пізнає сам себе), а потім Тренінги на розвиток творчого мислення
1
Система ефективних запитань, що використовується в спеціальних тренінгах для сучасних менеджерів. включається в обговорення запропонованих запитань, узнає та пропонує себе, визначає та приймає інших людей.
Цю методику ми застосовували у викладанні курсу «Методика викладання економіки», коли студенти отримували індивідуальні завдання на створення малюнків «заздрість і жадібність», тести на розвиток економічного мислення, а потім вже переходили до виконання групових завдань зі створювання економічних казок, навчальних матеріалів з основ економіки та створення колективних проектів, навчальних посібників. При цьому для студентів було дуже важливо висловити свою думку, вислу хати думку інших, подивитись на виконання завдань іншими студентами та отримати оцінку студентів і викладача (це також перцептивний метод).
Для того щоб майбутній викладач економічних дисциплін сам володів су часними техніками розвитку культури мислення й міг провести ігрові заняття зі школярами в період педагогічної практики, ми розробили спеціальний комп’ютерний тренінг із всесвітньовідомої методики доктора
Едварда де Боно «Шість капелюхів мислення». Для цього ми підготували спеціальний дидактичний матеріал з описанням як методики в цілому, так і стилю мислення в кожному «капелюсі».
Для вивчення навчального матеріалу в 1996 р. в співпраці зі студентами була створена комп’ютерна програма, з якою студенти працювали в комп’ютерному класі, вивчаючи сутність мислення «власного» капелюха. Проведення тренінгу Е. де Боно «Шість капелюхів»
Після цього кожна група студентів готувала наочний матеріал і спеціальну економічну ситу ацію для розгляду її за методикою «шести капелюхів». Після виконання спеціальних тренувань, рольових вправ та аналізу економічних ситуацій студенти успішно проводили ігри-тренінги зі школярами.
Крім того, у процесі викладання курсу «Методика викладання економіки» застосовувався тренінг «Сімейний бюджет», комп’ютерний тренінг на перевірку теоретичних знань з курсу «Методики викладання економіки», а також інтелектуальний тренінг «Якщо стислість сестра таланту, то метафора його донька» і т. д.
Для розвитку творчих здібностей студентів підготовлений груповий інтелектуальний тренінг «Що таке економічне мислення?». Його було апробовано в навчальному процесі в 1999—2001 рр., і він отримав позитивну оцінку студентів. Слід зазначити, що в тренінг-ку рсі є розробка системи, дидактичних матеріалів та на
328вчальних завдань з основ розвитку економічного мислення студентів, в яких подано тренінги: 1) з розвитку загальних навичок навчання як підґрунтя розвитку економічного мислення студентів; 2) сучасні методи прийняття економічних рішень; 3) методичні прийоми вирішення економічних завдань; 4) економічне мислення як творчий процес та багато інших. !
Наведемо приклад «гри у випадковість», коли викладач увів до тренінгу елементи випадкового вибору. В ігровому тренінгу, який проводили студенти четвертого курсу ФЕУ з першокурсниками (2001 р.), випадковими чинниками були:
1) контрольні завдання одних навчальних груп іншим;
2) контрольні запитання студентів 1 і 4 курсів конкуруючих
груп. Останнє конкурсне завдання гри «4+1».
Рулетку я використовувала в грі «Що можуть зробити сту денти КНЕУ для розвитку економічної освіти молоді?», коли в процесі тренінгу було виділено кращі бізнес-ідеї з цієї проблеми. Студентами 4 курсу ФЕУ було складено бізнес-проекти з їх реалізації, а на грі-тренінгу студенти, користуючись методикою Е. де Боно «Шість капелюхів мислення», в «японському стилі» обговорювали та писали карту «плюмін» на кожен бізнес-проект.
При цьому послідовність «капелюхів» та учасників груп під час усного виступу ми вибирали, користу ючись рулеткою від дитячої гри. Це було в 1997 р., і тоді вперше студенти знайшли сайт де Боно в Інтернеті, надіслали йому листи та створили «орден де Боно» трьох ступенів, яким відзначали кращі сту дентські роботи. Де Боно прислав нам усім чудові СD і дозволив користуватися ними в освітянських цілях. Нашій вдячності не було меж. Згодом ми їх переклали і проводили заняття не тільки зі студентами ФЕУ, а й зі школярами. Студенти розробили комп’ютерну програму для вивчення «методики капелюхів» і цілеспрямовано шукали рішення, ми навіть брали у часть у конкурсі САЙФ 1 квітня 2000 р. груп. Останнє конкурсне завдання гри «4+1».
Рулетку я використовувала в грі «Що можуть зробити сту денти КНЕУ для розвитку економічної освіти молоді?», коли в процесі тренінгу було виділено кращі бізнес-ідеї з цієї проблеми. Студентами 4 курсу ФЕУ було складено бізнес-проекти з їх реалізації, а на грі-тренінгу студенти, користуючись методикою Е. де Боно «Шість капелюхів мислення», в «японському стилі» обговорювали та писали карту «плюмін» на кожен бізнес-проект.
При цьому послідовність «капелюхів» та учасників груп під час усного виступу ми вибирали, користу ючись рулеткою від дитячої гри. Це було в 1997 р., і тоді вперше студенти знайшли сайт де Боно в Інтернеті, надіслали йому листи та створили «орден де Боно» трьох ступенів, яким відзначали кращі сту дентські роботи. Де Боно прислав нам усім чудові СD і дозволив користуватися ними в освітянських цілях. Нашій вдячності не було меж. Згодом ми їх переклали і проводили заняття не тільки зі студентами ФЕУ, а й зі школярами. Студенти розробили комп’ютерну програму для вивчення «методики капелюхів» і цілеспрямовано шукали рішення, ми навіть брали у часть у конкурсі САЙФ 1 квітня 2000 р.
7.3.Особливості педагогічного спілкування в процесі проведення тренінгових занять
Результативність тренінгових занять перш за все залежить від компетентності викладача як тренера.
329У сучасних умовах ведення бізнесу практика проведення навчальних занять у формі тренінгу дуже поширилась. Тренінг, як навчання вмінню професійно діяти, може бути надихаючим і імпровізаційним. Це потребує від тренера високого професіоналізму, адаптивності, спонтанності і креативності. Основні риси сучасного тренера або яким повинен бути тренер?
Спілкування тренера із учасниками повинно бути діловим і коректним. У процесі подання інформації тренер повинен чітко висловлювати власні думки, спиратись на власний досвід і орієнтуватись на різні форми сприйняття інформації людьми (слу хове, письмове, діяльнісне), використовувати технічні засоби і створювати умови для командної роботи.
Основними вміннями тренера є створення умов, в яких учасники можуть виявите все, на що вони спроможні, без страху зробити помилку. Для цього тренер повинен не тільки демонструвати нові вміння або надавати інформацію, але й підтримувати, сприяти, мотивувати учасників, надавати їм можливість зворотного зв’язку і т. п. Зусилля тренера повинні бути направлені на мобілізацію зусиль і дій кожного учасника і групи в цілому.
Як практику ючому психологу і викладачу тренеру важливо розвивати в собі такі якості як знання предмета і ясність думки, емпатію і стриманість, винахідливість і інтуїцію, почуття гумору і гнучкість, впевненість в собі і навички фасилітації і т. п. Тому для викладачів дуже корисно приймати участь у різних тренінгах, а також тренінгів для тренерів.
Слід підкреслити, що ці поради корисні для всіх видів викладацької діяльності, а не тільки в роботі тренера.
Викладачі, готові провести заняття та вправи на знайомі теми, поділяються на тих, хто бояться питань з боку слу хачів, та тих, хто легко відповідають на запитання. Останнє допомагає учасникам заспокоїтись і проявити себе, не турбу ючись, що вони чогось не зрозуміли і що їм заборонено задавати запитання. Зрозуміло, що в цьому випадку значно полегшується процес навчання.
Природно, що викладач-початківець (і не тільки початківець) відчуває певні жахливі моменти, зустрічаючись з аудиторією (особливо, якщо це вперше). Причиною такого стану може бути страх перед важкими запитаннями з боку ау диторії. Це може бути незнання відповіді на запитання або невпевненість в своїх Як розвивати впевненість викладача у власній компетентності!
знаннях самого викладача, страх того, що подумають про низьку компетентність викладача, побоювання витратити забагато часу і не вкластись в розклад часу.
Впевненість викладача в своїх знаннях і вміннях є основою його авторитету і довіри до нього учасників тренінгу. Впевненість — це те, чого ви можете досягти, це навик, який ви можете розвину ти в собі і учасниках тренінгу.
Вірте, що аудиторія бажає вам успіху і готова вибачити якісь помилки, тому встановлюйте зоровий контакт з аудиторією, формуйте свій стиль поведінки. А головне, думайте і робіть все, щоб бути корисним і цікавим для ваших студентів. Знання і вміння — перевага кожного тренера. Але ці знання будуть корисними для вас тільки в тому випадку, якщо ви зумієте їх передати вашим сту дентам.
Як тільки викладач отримає впевненість у власній компетентності, він відчує в собі вміння реагувати на різні ситуації. Дискусії, тренінги, рольові ігри та інші форми проведення занять стануть більш природними, гнучкими і носитимуть імпровізаційний характер.
Викладач зможе вносити елементи креативності в різні форми навчальної діяльності. І тоді економічне навчання набирає риси ефективної підготовки сту дентів до складних і важливих ситуацій економічного життя. Але це зовсім не означає, що викладач стає самовпевненим тетеруком, який чує тільки самого себе як останню інстанцію під час прийняття рішень.
Ау диторія дуже чітко відчуває ступінь вашої впевненості і оцінює її. І якщо ви демонструєте невпевненість, аудиторія втрачає віру в нас, що створює порочне коло. Тому наша поява в аудиторії і наші перші відчуття є певною мірою вирішальними.
Чудовий засіб швидко завоювати аудиторію — це примусити її сміятися. Взагалі почу ття гумору — невід’ємна частина спілкування викладача і студентів. Про викладача часто студенти багато знають ще до того, як він зайде до аудиторії. Але кожний раз це знайомство проходить по-новому.
У процесі тренінгу (як і лекції або семінарських і інших видів економічних занять) дуже часто виникають дискусії. Навіть виділяється як різновид тренінг-дискусія. Тому сенс познайомитись з порадами А. Панфілової щодо проведення такої дискусії-тренінгу або тренінгу-коучінгу. Тренінги цього типу дозволяє підводити сту дентів до більш глибоЯк правильно ставити запитання до виступаючих?
331кого розуміння суті проблеми і наближує до оптимального її вирішення.
Взагалі той, хто вміє ставити запитання, вміє думати. Тому ці вміння слід розвивати і викладачам і студентам. У своїй практиці для досить складних теоретичних тем я використовую завдання міні-тренінгу: «Вміє думати той, хто вміє ставити запитання!» , коли з теми групи 3—5 студентів (або поодинці) складають по десять запитань трьох типів: на повторення тексту; на розуміння з прикладом застосування; питання творчого характеру з прикладом. Ці запитання оцінюються відповідно 0—3 бали, 4—7 балів і 7—10 балів.
В іншому випадку викладач може ознайомити учасників тренінг-дискусії з критеріями оцінювання запитань. При цьому можна рекоменду вати такі критерії як ? точність (конкретність) запитання; ? коректність формулювання; ? інформативність запитання; ? локанічність запитання.
Студенти як «компетентні судді» оцінюють запитання за трибальною системою по кожному критерію: відповідають повністю (3 б), відповідають частково (2 б), практично не відповідають (1 б), не відповідає (0 б). Існують такі види запитань: на уточнення, на розвиток, на відношення, на розуміння, запитання-тест, запитання-пастка або провокаційне запитання. Наведемо приклади таких запитань.
Запитання на у точнення:
— Уточність, будь ласка …
— Чи правильно я вас почув?
— Повторіть, будь-ласка …
Запитання на розвиток:
— Чи не могли ви повідомити додатково…?
— Чи пояснити детальніше?
— Що? Де? Коли? Як? Чому? Для чого? …
Запитання на ставлення:
— Як ви ставитесь до…?
— Що ви думаєте про…?
Запитання на розуміння:
— Чи правильно я вас зрозумів?
Запитання-тест: (застосовується для перевірки компетентності з того чи іншого питання)
332— Чи знає колега зарубіжний досвід з… Далі називають 3—4 прізвища чи назви книг або статей.
Запитання-пастка (це трюкове запитання є різновидом тесту, провокаційне запитання). Прохання дати оцінку неіснуючої книги, неіснуючого автора. Найчастіше ці запитання використовуються для перевірки професійної компетентності (задачі без якихось даних…). Найпростіший спосіб відповідати на запитання ау диторії наводить П. Джексон. Це використання стратегії
ПЕВ, яка складається з такої послідовності дій: прояснення, емоційна реакція, відповідь. Як відповідати на складні запитання? «Прояснення» як процес означає, що коли хтось ставить запитання, тренер починає з того, що переформулює запитання для того, щоб з’ясувати його зміст для самого себе, аудиторії і того, хто запитує. Кожна сторона дуже важлива, а шляхом спрощення, повторення та перефразування питання ми досягаємо того, що всі учасники тренінгу займаються вирішенням цього запитання. Для людини, яка це запитувала, це теж важливо.
Емоційна реакція викладача на складне запитання може включати як емпатію, так і конфронтацію. Наші відповіді залежать від емоційності запитання і рівня зацікавленості ау диторії в цьому запитанні. Емоційна фаза відповіді може включати такі фрази як: «Це дуже хороше запитання», «Мене часто це запитують», «На мій погляд, це складна область», «Яке провокаційне запитання!» Ця частина відповіді «нейтралізує» людину, яка запитує, ще до того, як ми дамо відповідь. Наприклад, якщо тема проблемна, можна зауважити: «Існує багато точок зору з цього питання. Напевно ви маєте свою особисту думку. Я зараз ознайомлю вас з моєю».
Така стратегія дає можливість уникнути конфлікту, прояснювальна та інформативна частина відповіді звернена до аудиторії в цілому. А емоційна складова спрямована головним чином на того, хто запитує.
Кінцева фаза відповіді — це змістовна відповідь на запитання. Давайте необхідну інформацію лаконічно.
Якщо ви не знаєте відповіді, не ховайте цього. Визнайте, що не знаєте цього, але вам теж цікаве це запитання, ви пізніше з ним розберетесь або знаєте, з ким можна зв’язатись і з’ясу вати проблему.
333Якщо ви бажаєте зав’язати дискусію, зверніться до аудиторії або запросіть на заняття фахівця. Підключайте аудиторію до обговорення, враховуючи інтереси того, хто запитував.
Якщо запитання неважливе для аудиторії, можна сказати: «Я думаю у вас багато запитань», або «В мене є час відповісти тільки на 2—3 запитання і тільки коротко…» І ще не давайте можливості просто балакуну забирати час навчального заняття!
Якщо викладач не має конкретної відповіді на важке запитання або існу є декілька варіантів відповіді і ми не знаємо, який з них кращий, можна використати поради Ф. Рейса та Б. Сміта.
| 1 |
Не намагайтесь удавати, що ви знаєте відповідь, якщо вона вам невідома. |
|
У цій ситуації можна легко сісти в калюжу. Краще сказати: «Я не зовсім упевнений, що можу дати відповідь прямо зараз», ніж «нести казна-що».
Допоможіть учаснику тренінгу точно визначити, що означає його запитання. Якщо необхідно, можна поділити запитання на декілька частин, які потребують окремих відповідей. Запишіть заново сформульоване запитання на дошці, щоб кожний міг його бачити і обмірковувати.
| 3 |
Запропонуйте учасникам тренінгу самостійно попрацювати над запитанням. |
Якщо запитання було складним, часто знаходяться один чи декілька учасників, які мають більше пропозицій, як його вирішити, ніж ви.
| 4 |
Дайте можливість учасникам самостійно попрацювати над складним запитанням. |
334Якщо запитання справді важливе, має сенс витратити деякий час на те, щоб слухачі об’єднались в групи і спробували знайти відповідь на запитання. Відповіді різних груп можуть з’ясувати різні незрозумілі моменти, що вникають у ході обговорення.
| 5 |
Внесіть складне запитання в план майбутніх занять. |
Можна записувати складні запитання на дошці або фліп-карті. Можливо, хтось подумає і напише свій варіант відповіді.
| 6 |
Майте на увазі, що «однієї» правильної відповіді на складне запитання не буде. |
| 7 |
Запросіть учасників провести рейтинг варіантів відповідей або пошукати відповідь 1—2 тижні. |
| 8 |
Привітайте складні запитання. |
Скажіть: «Як я радий, що це запитання виникло. Спасибі, що доторкнулись до цієї теми».
| 9 |
Накопичуйте свій досвід. |
Тренінг, побудований на складних запитаннях, приносить більше користі учасникам, ніж той, у якому не вивчають проблемних зон!!!
10.Придумайте щось самі!
Досвід свідчить, що з яким би ентузіазмом ви не викладали свій предмет, ви завжди будете зустрічатись з неадекватними реакціями «складних людей». І завжди знайдеться хоча б один такий сту дент чи студентка, які з різних причин будуть з вами сперечатись.
Головне — зрозуміти, чому він так себе поводить, і обрати правильну тактику власної поведінки. На думку Ф. Рейса та Б. Сміта, така людина сидить десь у правому дальному кутку… І для того щоб він не заважав, по-перше, посадіть ус іх у формі букви П, щоб цього правого заднього кута просто не було. Як спілкуватись зі «складними» учасниками тренінгу?
335Крім цього, можна зробити таке:
1) прийміть складного учасника в гру;
2) пам’ятайте, що агресивна поведінка може приховувати невпевненість;
3) якщо необхідно, проявіть жорсткість, втихомирте «чомучку»;
4) намагайтеся залучити до активної роботи всіх;
5) вирішуйте проблему активно і відкрито. Говоріть про незгоду з ідеєю, але не переходьте на особистості;
6) переведіть складні моменти на жарт;
7) зробіть перерву, щоб ваш мозок «охолону в».
Ці правила (досить корисні, на думку автора) наводить А. Панфілова: правила критики «Lege ARTIS» (за всіма законами мистецтва). Правилав сійгри, презентації тощо зичливої атмосфери на початку розмови. ІІ.Критичні зауваження: висловлювання по суті проблеми, що аналізується. ІІІ.Зворотний зв’язок або візуальний контакт з тим, кого критикуєте, для визначення невербальної реакції на критику, яка буває трьох видів: а) адекватна (є контакт очей, доброзичливе обличчя, кивання головою) — завершення критики («міст до співробітництва») ; б) інтрапунітивна (внутрь) — образа. Можна застосовувати «техніку валідолу»: сказати: «Кожний на вашому місці зневірився б, а ви молодець — виявили ініціативу»;в) прийом «авансова похвала» — виказати впевненість, що учасник тренінгу повною мірою упорається з запропонованими змінами — завершення критики. IV. Вихід з критики, її завершення, пропозиція можливої допомоги, емоційна підтримка: «Я впевнений, що ви з цим упораєтесь…».
