Posibniki.com.uaМаркетингУправління конкурентоспроможністю підприємстваМетодика оцінки конкурентоспроможності послуги роздрібної торгівлі прямим, розрахунковим методом на основі інтегрального показника якості


< Попередня  Змiст  Наступна >

Методика оцінки конкурентоспроможності послуги роздрібної торгівлі прямим, розрахунковим методом на основі інтегрального показника якості


Узагальнений показник якості послуги торгівлі визначається методом середньозваженого арифметичного. Як і в разі розрахунку узагальненого показника якості товару, при оцінці послуги виконуються послідовно такі операції: вибір критеріїв і їх оцінка, визначення вагомості критеріїв, розрахунок узагальненого критерію.

Узагальнений показник включає п’ять комплексних показників конкурентоспроможності послуги роздрібної торгівлі: якість реалізовуваних товарів; раціональність асортименту товарів; культура обслуговування; умови обслуговування; доступність послуги. Значення комплексних показників визначається як сума одиничних показників (табл. 5.12).

Таблиця 5.12 КОМПЛЕКСНІ ПОКАЗНИКИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПОСЛУГ

Показник

Характеристика

Якість реалізованих товарів

Визначається органолептичними, фізикохімічними і/або іншими методами; має відповідати вимогам стандартів, в яких встановлений перелік кількісних характеристик якісних ознак

Раціональність асортименту товарів

Характеризується такими одиничними показниками: повнота асортименту здатність набору товарів однорідної групи задовольняти однакові потреби; характеризується кількістю видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи і може бути дійсною ПД (фактична кількість видів, різновидів і найменувань товарів однорідної групи) і базовою ПБ (кількість товарів, що регламентується або запланована).

Коефіцієнт повноти товарів визначається за формулою:

КП = ПД/ПБ ;                             (5.36)

широта асортименту кількість видів, різновидів і найменувань однорідних і різнорідних товарів; характеризується двома абсолютними показниками — дійсною Ш (фактична кількість видів товарів) і базовою Ш (прийнятою за основу для порівняння, регламентованою нормативами або технічними документами, або максимально можлива) широтою, а також коефіцієнтом широти. Коефіцієнт широти (К ) визначається за формулою:

КШ = ШД/ШБ ;                         (5.37)

стійкість асортименту здатність набору товарів задовольняти попит на одні і ті самі товари. Коефіцієнт

стійкості (КС ) визначається за формулою:

КС = ПБ/ШБ ;                            (5.38)

новизна асортименту здатність набору товарів задовольняти потреби, що змінилися, за рахунок нових товарів. Новизна характеризується дійсним оновленням — кількістю нових товарів у загальному переліку і ступенем оновлення, який виражається через відношення кількості нових товарів до загальної кількості найменувань товарів (або дійсній широті). Коефіцієнт новизни (КН ) визначається за формулою:

КН = Н/ШД ;                             (5.39)


Раціональність асортименту товарів

Структура асортименту (С) характеризується питомою часткою кожного виду і/або найменування товару в загальному наборі; показники структури асортименту можуть мати натуральний і грошовий вираз і носять відносний характер; розраховуються як відношення кількості окремих товарів до сумарної кількості всіх товарів, що входять в асортимент (S):

C = A/S                                    (5.40)

Культура обслуговування

Визначається одиничним показником «Майстерність обслуговуючого персоналу». Це уміння найбільшою мірою врахувати індивідуальні запити споживача. До складу критерію включаються такі одиничні показники: ввічливість; охайність; уважність, тобто уміння звернути увагу покупця на надходження особливого (смачного, свіжого, модного, нового) товару, уміння підібрати покупцю оптимальний варіант товару тощо

Умови обслуговування

Визначаються такими одиничними показниками: üматеріальнотехнічна база підприємства (регламентована стандартами, нормами, правилами);

  • категорія підприємства;
  • зручність для споживача (місця відпочинку у приміщенні магазину, прийом і зберігання речей покупців тощо);
  • дегустація (примірка, показ у дії) продукту;
  • консультація фахівця тощо

Доступність послуги

Включає такі одиничні показники:

  • витрати грошових коштів;
  • витрати часу на отримання довідки про місцезнаходження;
  • витрати часу на проїзд до магазину;
  • витрати часу на очікування обслуговування;
  • витрати часу на доставку;
  • витрати часу на консультацію фахівця.

Як правило, витрати, що передують обслуговуванню, значно більші за витрати часу споживача на безпосередній контакт з працівником торгівлі

Розрахунок узагальнювального критерію якості послуги проводиться з урахуванням вагомості комплексних показників, встановленої експертним методом. Роль експертів можуть відігравати керівники торгових організацій з великим стажем практичної роботи. Виходячи з роздрібних цін, визначається відносна вартість товарів, які продаються в порівнюваних магазинах. Для цього розраховується середній індекс цін реалізованих товарів для кожного магазину [8]:

1. Розрахунок індивідуальних індексів цін за всіма найменуваннями товарів, що входять в набір кожного з порівнюваних магазинів за формулою:

ic=C/C0

де іc — індивідуальний індекс ціни певного найменування;

С — фактичне значення ціни певного найменування;

С0      — найменше значення ціни певного найменування в одному з порівнюваних магазинів, що приймається за базу для порівняння і рівне одиниці.


2. Визначення середнього індексу цін для кожного магазина за формулою середньозваженої арифметичної:

середнього індексу цін для кожного магазина

де iCc      — середній індекс цін; n — кількість найменувань товарів у наборі.

Запропонована методологія дає змогу: виявити кращі та гірші організації з позиції вимог споживачів і тим самим допомагає покупцям в компетентному виборі виконавця послуги — продавця; провести самооцінку торгових організацій для визначення резервів поліпшення якості торгового обслуговування.

Має свої особливості й оцінка конкурентоспроможності сучасних торгових об’єктів  мережі супермаркетівКожен магазин оцінюється за 100бальною шкалою на основі таких групових і відповідно одиничних критеріїв [9]:

  • умови обслуговування, зокрема стан торгового залу (чистота, якість викладки, привабливість товару, доступ до цінників);
  • культура обслуговування (ввічливість і грамотність продавцівконсультантів, їх готовність допомогти покупцю);
  • асортимент, зокрема повнота виходячи з кількості найменувань якоїнебудь групи товарів, узятої вибірково в усіх магазинах округи;
  • середня ціна (порівнювати ціни на одні і ті самі найменування товарів у всіх магазинах округи).

Особливості оцінки конкурентоспроможності освітніх послуг (на прикладі вузів). Специфіка освітніх послуг полягає в тому, що їх конкурентоспроможність може бути оцінена з позиції трьох суб’єктів: абітурієнтів, працедавців, державних замовників (Міносвіти України або іншого міністерства, що має мережу вузів).

Оцінка конкурентоспроможності з позиції абітурієнтів проводиться з урахуванням типажу кандидата в студенти: за метою освіти (перша освіта; друга освіта; додаткова освіта); за мотивацією (потреба в знаннях; престижність; відстрочка від служби в армії; отримання диплома («корочки»); кар’єрне зростання); за формою навчання (денна; вечірня; заочна); за рівнем доходу (мало, середньо, високозабезпечений); за ступенем підготовленості (слабко, середньо і добре підготовлений).

Можна виділити 11 критеріїв конкурентоспроможності: 1) імідж; 2) наявність підготовки за новими перспективними спеціальностями і напрямами; 3) вартість навчання; 4) наявність конкурсного відбору; 5) місцеположення вузу; 6) сприяння випускникам у працевлаштуванні; 7) відстрочка від служби в армії, наявність військової кафедри; 8) організація практики (стажування за кордоном); 9) визнання диплома за кордоном; 10) наявність гуртожитку; 11) інформативність (якість проспекту вузу як носія інформації про його конкурентні переваги, а також наявність відомостей про вуз у ЗМІ і якість інформації про нього).

Тип абітурієнта визначає широту номенклатури критеріїв і їх вагомість. Наприклад, оцінюючи вуз з позиції потенційних вечірників і заочників, з номенклатури слід виключити критерії 6—8, 10. Хоча в переліку в явній формі немає критерію «рівень якості послуги», що надається, але він незримо присутній в критеріях 1, 3, 9. Найбільш вагомою опосередкованою характеристикою якості підготовки є імідж вузу.

Оцінка конкурентоспроможності з позиції роботодавця може бути представлена такими критеріями: потрібність (частка випускників, що знайшли роботу за фахом через три місяці після закінчення); заробітною платою випускників; кар’єрним ростом випускників (збільшення заробітної плати за три роки). Вказана номенклатура взята із зарубіжної практики рейтингової оцінки шкіл бізнесу. Роботодавці в оцінці шкіл бізнесу базуються на даних опитування їхніх випускників, тобто тих, хто вже скористався послугами цих навчальних закладів.

Оцінка конкурентоспроможності з позиції державного замовника. Якщо розглядати цю оцінку з позиції основного замовника спеціалістів — Міністерства освіти і науки України, то можливе використання номенклатури критеріїв, що складається з дев’яти груп: штатний професорськовикладацький склад; професорськовикладацький склад за сумісництвом; студенти й аспіранти; робота наукових рад вузу; обсяг наукових досліджень у звітному році; видавнича діяльність за останні два роки; бюджетні асигнування й основні фонди; передача грошових коштів; гуртожитки, їдальні, профілакторії, спортивні споруди. Перелічені характеристики, по суті, є груповими критеріями. Розгорнена номенклатура включає 45 одиничних критеріїв. Рейтинг вузів розраховується на основі їх звітності за допомогою розрахунковоаналітичного методу.

Інтегрована оцінка конкурентоспроможності освітніх послуг [8] . Цінність даної методики полягає в тому, що вона сполучає підходи трьох зацікавлених сторін — роботодавців, замовників і абітурієнтів. Перелік критеріїв конкурентоспроможності вузів: індекс громадської оцінки; кількість згадувань у вітчизняній пресі; індекс міжнародного визнання; конкурс в аналізованому році; середній бал шкільних атестатів; середній бал літньої екзаменаційної сесії; середній бал випускних іспитів; відсоток випускників, що отримали диплом з відзнакою; відсоток випускників, що поступили в аспірантуру або магістрат в аналізованому році; відсоток випускників, працевлаштованих за фахом післявипуску; кількість викладачів з розрахунку на 100 студентів; відсоток кандидатів і докторів наук до загальної кількості викладачів; відсоток навчального навантаження, виконаного штатними викладачами; кількість дійсних членів і членівкореспондентів державних академій.

Для нової техніки інвестиційного призначення конкурентоспроможність може бути оцінена комплексним критерієм «чиста поточна вартість» NPV (Net Present Value), що дорівнює різниці сумарних дисконтованих чистих грошових потоків P /(1+r)t     та інвестицій IC/(1+r)t , пов’язаних із цим товаром [126]:

«чиста поточна вартість» NPV (Net Present Value)

де TC — термін служби об’єкта; i — період інвестування; t — поточний період;

P /(1+r) — чисте грошове надходження після сплати податків у рахунок суб’єкта господарювання, перераховане дисконтуванням на початковий період здійснення інвестицій

Показник NPV враховує результати від експлуатації інвестиційної продукції, одноразові й поточні витрати за весь життєвий цикл продукції, показує приріст капіталу інвестора.

NPV — комплексний показник, який включає показники призначення, надійності, технологічності, стандартизації, уніфікації, експлуатаційні й капітальні витрати споживача та ефект, одержуваний від цих витрат у вигляді обсягу виконаної роботи, а термін служби автомобіля характеризує період, протягом якого можна одержувати доходи. Якщо NPV за заданої норми дисконту позитивний, впровадження нового виробу є ефективним і може розглядатися питання про його прийняття або подальший розгляд. Чим NPV більший, тим виріб економічніший, конкурентоспроможніший. Величина NPV насамперед визначається технікоексплуатаційною досконалістю виробу. Порівнянню мають підлягати товари одного класу і призначення за однакових умов експлуатації. Розраховуючи грошові потоки, необхідно враховувати динаміку експлуатаційних витрат і продуктивності нової техніки в міру їх старіння.

Цінність показника NPV істотно підвищується від використання для його розрахунку ціни виробу. За однакових значень експлуатаційних витрат, продуктивності, терміну служби, за однакової якості порівнюваних виробів саме ціна виступає вирішальним критеріальним показником — чисельно вираженим прототипом широко застосовуваного умовного оцінного показника ціна/якість. Виробник для підвищення конкурентоспроможності своєї продукції повинен прагнути підвищити NPV виробу за рахунок поелементного зниження експлуатаційних витрат, ціни, підвищити при цьому за рахунок оптимальною добору технічних і експлуатаційних параметрів його продуктивність.

NPV має низку похідних від нього оціночних критеріїв: індекс рентабельності інвестицій (Profitability Index)PI ; внутрішня норма прибутковості (Internal Ruff of Return)IRR ; модифікована внутрішня норма прибутковості (Modified Internal Rate of Return)MIRR; термін окупності (Payback Period) PP; дисконтований термін окупності (Discounted Payback Period) — DPP ; коефіцієнт ефективності інвестицій (Accounting Rate of Return)ARR , що доповнюють з різних точок зору оцінку ефективності нового виробу.

Критерій NPV при оцінці конкурентоспроможності виробу має і недоліки: ряд показників виробу, такі як естетичність, дизайнерські рішення, зручність управління, безпека, відповідність нормативноправовим документам, прийнятим на обраному сегменті ринку тощо, залишаються поза полем зору; сама процедура розрахунку NPV дуже складна і вимагає велику кількість вихідної інформації прогнозного характеру.

Конкурентоспроможність споживчих товарів, економічну користь яких важко визначити (легковий автомобіль), можна оцінити показником дисконтова них чистих витрат —        DVP (Discounted Net Present Value), що дорівнює сумі дисконтованих експлуатаційних поточних витрат P T c /(1+ r)t        та інвестицій IC/(1+r)t , пов’язаних з цим товаром [126]:

показник дисконтованих чистих витрат DVP (Discounted Net Present Value)

де TC — термін служби об’єкта; i — період інвестування; t — поточний період;  Tc       річні експлуатаційні поточні витрати суб’єкта господарювання.

У складі DVP враховуються експлуатаційні поточні витрати та податки і по суті, є сумою одноразових і поточних витрат за термін служби товару, приведеною до початковою періоду інвестування. За допомогою критерію можна оцінити конкурентоспроможність як інвестиційних, так і споживчих товарів (вантажних і легкових автомобілів). У випадку, коли товар інвестиційний, поточні виграти мають бути зменшені на суму амортизаційних відрахувань.

За    ринкових    висококонкурентних   умов    кожен    техніко-експлуатаційний параметр (ТЕП) виробу має важливе значення, і не можна особливо виділяти якийсь із них. З урахуванням цього пропонується ще одни підхід до виміру конкурентоспроможності метод «профілів» [126].

Профіль     —     графічне     зображення     обраних     технікоекономічних показників продукції за визначеними правилами (табл.5.13). Профіль продукції може бути використаний для оцінки її рівня конкурентоспроможності через порівняння профілів конкурентних товарів, побудованих на тому самому оцінному полі.

Для побудови профілю товару вибираються найбільш значимі з погляду споживачів ТЕП (Техніко-економічний показник) і прямокутне оціночне поле. Оціночне поле поділяється на рівні (n-1) частини, де n — кількість обраних ТЕП (n =1,...n) . Виходячи з положення, що у конкурентоспроможного об’єкта усі властивості мають бути на високому рівні, вагомість усіх ТЕП вважається однаковою. Ширина оціночного поля — H обирається довільно. Кожен ТЕП об’єкта — In     відкладається на поділеній шкалі, причому, чим значення показника якісно краще, тим правіше на ділильній шкалі воно розташовуються. Чим більша площа профілю (заштрихована частина оціночної площі), тим конкурентоспроможність об’єкта більша.

Таблиця 5.13 ПРОФІЛЬ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТОВАРУ

 

Профіль показників

Мінімальне значення показника

Фактичне значення показника

Максимальне значення показника

Показник 1

amin

x1

amax

Показник…

бmin

xi

бmax

Показник…

вmin

xi

вmax

Показник…

гmin

xi

гmax

Показник…

0

xi

0

Показник…

дmin

xi

дmax

Показник…

n-1min

xn-1

n-1max

Показник n

nmin

xn

nmax

Koeфіцієнт конкурентоспроможності виробу визначаться як відношення площі профілю й оціночною прямокутного поля:

К = Sпр /S .                                     (5.44)

Площа, обмежена профілем, розраховується за формулою:

Sпр = h(X1 /2+ X2 + X3 +...+ Xn-1 + Xn /2) ,        (5.45)

де h — відстань між ділильними шкалами (вибирається довільно); X1,X2....Xn — координати вершини профілю.

Площа оціночного поля дорівнює:

S = h(n 1)H .                                     (5.46)

З формул (5.44) і (5.45) коефіцієнт конкурентоспроможності дорівнює:


К = h(X1 /2+ X2 + X3 +...+ Xn-1 + Xn /2)/ h(n -1)H}. (5.47)

Будуючи профіль, показники можна групувати за характерними ознаками чи властивостями виробу. Тоді можна визначити коефіцієнт конкурентоспроможності виробу за даною групою показників. Наприклад, усі показники економічності виробу групуються, і  за  профілем        обчислюється коефіцієнт кoнкypентоспроможності виробу щодо економічної ефективності.

Для оцінки конкурентоспроможності виробу з погляду продавця важливо пам’ятати, що на сучасному ринку фірми намагаються продавати не окремі товари, а весь комплекс пов’язаних з товарами послуг, важливих для покупців. Отже, вони оцінюють конкурентоспроможність із зовсім нових, більш прийнятних для покупців і більш важких для виробників позицій.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.4. Основні підходи до управління конкурентоспроможністю товару
Тема 6. СИСТЕМА ТА ПРОЦЕС УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА
6.2. Методи оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства
6.2.2. Методики оцінювання конкурентоспроможності підприємства
Внутрішні конкурентні переваги
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki