План ОТР — це зведений на рівні підприємства (а також деталізований за підрозділами) перелік відібраних для реалізації проектів, спрямованих на досягнення стратегічних цілей підприємства, формування необхідних конкурентних переваг. Як уже зазначалося, цей план формується в результаті розглядання можливих альтернативних шляхів вирішення поставлених стратегічних завдань та відбору найбільш ефективних.
Відбір проектів для введення їх до плану ОТР базується на оцінюванні їх відповідності стратегічним цілям підприємства, а також порівнянні можливих альтернативних підходів до вирішення поставлених завдань на основі визначених критеріїв їх ефективності. Під час оцінювання проектів розглядають не тільки їх технічні та фінансово-економічні результати, але й соціальні та екологічні наслідки. Інформація, що характеризує кожний проект, умови його реалізації, міститься у відповідному обґрунтуванні, яке бажано готувати у формі бізнес-плану (див. тему 13). Існують такі методи оцінювання фінансово-економічної ефективності проектів організаційно-технічного розвитку підприємства:
1) який не враховує дію фактора часу й використовується на етапі попереднього відбору проектів;
2) який базується на врахуванні дії фактора часу (дисконтуванні чи компаундуванні) та слугує цілям остаточного відбору найкращих варіантів з усіх альтернатив;
3) який заснований на порівнянні поточних витрат, обумовлених використанням альтернативних варіантів техніки чи технології виробництва.
Основними фінансово-економічними показниками оцінювання запропонованих проектів і заходів у межах першого методу (тобто без урахування дії фактора часу) виступають:
— період окупності (РВР — Pay-back Period);
— коефіцієнт ефективності інвестицій (ARR – Average Rate of Return).
На етапі остаточного формування плану ОТР з оцінених та відібраних попередньо альтернативних проектів використовується другий метод і розраховуються такі основні показники:
— чиста приведена вартість проекту (NPV — Net Present Value);
— внутрішня норма рентабельності проекту (IRR — Internal Rate of Return);
— індекс прибутковості (PI – Profitability Index);
Зупинимося на сутності та методах обчислення цих основних показників.
Період окупності показує, за який період надходження від реалізації проекту покриють початкові інвестиції. Він визначається за формулою:
Д
К = То , (12.1)
А, + ПД ч =(12.2) де Т о — період окупності, роки;
К — початкові інвестиції, гр. од.;
Д — середньорічний чистий грошовий потік, гр. од.;
П ч — чистий середньорічний прибуток, гр. од.;
А — середньорічні амортизаційні відрахування, гр. од.
Якщо розміри щорічних грошових потоків суттєво коливаються, то період окупності визначається як строк, упродовж якого початкові інвестиції покриваються за рахунок кумулятивного грошового потоку: n= o T , за якого K t = ?
Д ,(12.3-12.4) де n
— кількість років, упродовж яких окупаються вкладені інвестиції; t — порядковий номер року.
Показник періоду окупності має певні недоліки:
— не враховує надходження грошових потоків від проекту після строку його окупності;
— не враховує дію фактора часу і тому не дозволяє адекватно оцінювати проекти з однаковими сумарними грошовими потоками, але різним їх розподілом по роках.
Коефіцієнт ефективності інвестицій характеризує віддачу від інвестованих коштів і визначається за формулою: )2/К(
Д = к I ,(12.5) де к I
— коефіцієнт ефективності інвестицій.
Якщо наведені показники, розраховані для певного проекту, що розглядається, задовольняють встановленим на підприємстві відповідним нормативам, то цей проект підлягає подальшому
— виключається зі списку можливих альтернатив.
Остаточний відбір найкращих проектів, які будуть включені до плану ОТР, проводиться з використанням другого методу, основаного на врахуванні дії фактора часу, і передбачає використання таких показників.
Чиста приведена вартість проекту (цей показник інколи називають як інтегральний ефект, чистий дисконтований дохід, чиста сучасна вартість, чистий приведений ефект) визначається за формулою: де NPV
— чиста приведена вартість проекту, гр. од.;
К
— інвестиції в 0-му році, тобто році здійснення інвестицій, гр. од.; р — ставка дисконту.
0
Якщо інвестиції здійснюються впродовж кількох років, тоді дисконтуванню підлягають як чисті грошові потоки, що відображають поточні результати й витрати, так і інвестиційні витрати: де К t — інвестиції в t-му році, гр. од.
Проект вважається доцільним, якщо NPV має позитивне значення, тобто дисконтовані чисті грошові потоки від проекту є більшими за вкладені інвестиції.
Внутрішня норма рентабельності (IRR), яку ще називають нормою рентабельності, порогом рентабельності, показує той рівень ставки дисконту, за якого чиста приведена вартість проекту дорівнює нулю, тобто дисконтовані чисті грошові потоки дорівнюють початковим інвестиціям:
IRR = p, за якого NPV = 0.(12.8) IRR = p, за якого NPV = 0.(12.8)
Проекти приймаються до виконання, якщо рівень їх IRR є вищим за визначений керівництвом підприємства бажаний (нормативний) рівень рентабельності для проектів певного спрямування
більш ґрунтовному оцінюванню з використанням дисконтованих показників, якщо ні
Д PI )1()1( .(12.9)
Проект вважається ефективним, якщо індекс прибутковості є більшим за 1.
Зважаючи на ступінь інноваційності заходів, що пропонуються до включення у план ОТР, викладені вище підходи до оцінки проектів мають супроводжуватись аналізом ризиків, що більш детально розглядається у курсі «Проектний аналіз».
Розглянемо методику оцінювання проекту з використанням процедур дисконтування на практичному прикладі.
Відкриття нового виробництва потребує інвестиційних витрат у розмірі 300 тис. грн, із яких вартість обладнання становить 250 тис. грн, а термін його експлуатації — 5 років. Через рік після інвестиційної фази передбачається вийти на ринок з обсягами продажів у 800 тис. грн на рік із наступним зростанням продажів на 10 % щороку. Поточні річні витрати (з урахуванням амортизації) — 600 тис. грн, які за прогнозом будуть зростати на 5 % кожного року. Оцінити доцільність реалізації цього проекту за дисконтної ставки 15 %.
Розв’язання цього прикладу представимо у вигляді табл. 12.2.
Таким чином, розрахунки показали, що NPV проекту позитивне та складає 614,5 тис. грн, що свідчить про його ефективність і фінансову доцільність.
Під час проведення фінансово-економічного оцінювання альтернативних проектів може скластися ситуація, коли за різними критеріями більш ефективними є різні проекти. Тому підприємство має визначити той основний критерій, який буде покладено в основу прийняття рішень, а також обов’язково враховувати інші аспекти процесу ранжування та включення найвигідніших з альтернатив до плану ОТР.
(з урахуванням ступеня ризикованості та унікальності кожного проекту). Інколи за такий критерій береться показник середньозваженої вартості капіталу (WACC). Якщо IRR певного проекту є нижчим за такий встановлений нормативний рівень рентабельності, проект відхиляється. Індекс прибутковості (індекс рентабельності) РІ визначається як співвідношення дисконтованого чистого грошового потоку до дисконтованих інвестиційних витрат і обчислюється за формулою: ?? + ? + = t t t t p K p
Таблиця 12.2
ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО ОЦІНЮВАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ, тис. грн
| Показники |
0-й рік |
1-й рік |
2-й рік |
3-й рік |
4-й рік |
5-й рік |
|
|
|
|
|
|
|
Виручка від реалізації800,0880,0968,01064,81171,3
| Поточні витрати |
|
600,0 |
630,0 |
661,5 |
694,6 |
729,3 |
| Прибуток |
|
200,0 |
250,0 |
306,5 |
370,2 |
442,0 |
|
|
|
|
|
|
|
Чистий прибуток150,0187,5229,9277,7331,5
| Амортизація |
|
50,0 |
50,0 |
50,0 |
50,0 |
50,0 |
| Чистий грошовий потік |
|
200,0 |
237,5 |
279,9 |
327,7 |
381,5 |
|
|
|
|
|
|
|
Інвестиційні витрати30000000
| Коефіцієнт дисконтування |
1,0 |
1,150 |
1,323 |
1,521 |
1,749 |
2,011 |
|
|
|
|
|
|
|
Дисконтований чистий грошовий потік –300173,9179,5184,0187,4189,7
| Кумулятивний дисконтований чистий грошовий потік |
–300 |
–126,1 |
53,4 |
237,4 |
424,8 |
614,5 |
| Чиста приведена вартість проекту |
|
|
|
|
|
614,5 |
Метод порівняння поточних витрат, зумовлених можливостями використання різних технологій для виробництва продукції, передбачає розрахунок поточних змінних і постійних витрат за кожним з технологічних рішень. До змінних витрат зазвичай відносять:
— витрати на основні та допоміжні матеріали, комплектуючі, напівфабрикати тощо;
— енергоресурси на виробництво продукції;
— витрати на оплату праці основним робочим із нарахуваннями.
Постійні витрати складаються з:
— амортизації обладнання та процентних нарахувань;
— витрат на утримання й експлуатацію устаткування і приміщень.
Важливо зазначити, що вибір більш ефективних із точки зору мінімізації поточних витрат технології чи обладнання дуже часто
Критичний обсяг (Q кр. ) розраховується за формулою: де З зм.1 , З зм.2 — змінні витрати на одиницю продукції відповідно за першою та другою технологіями;
З пост.2 , З пост.1 — постійні річні витрати відповідно за другою та першою технологіями.
Наведемо приклад розрахунків за цим методом на основі інформації, наведеної в таблиці 12.3.
Таблиця 12.3
ХАРАКТЕРИСТИКА ВИТРАТ
НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ РІЗНИМИ ТЕХНОЛОГІЯМИ
| Показник |
Технологія 1 |
Технологія 2 |
| Запланований річний обсяг продажу продукції, тис. шт. |
5500 |
5500 |
| Витрати матеріалів, грн/шт.1 |
0 |
8 |
| Витрати на оплату праці робітників із нарахуваннями, грн/шт |
45 |
|
| Витрати енергоносіїв, грн/шт.1 |
|
0,5 |
| Вартість обладнання, тис. грн |
20 |
42 |
|
|
|
Термін використання обладнання, років56
| Процентна ставка, % |
20 |
20 |
| Щорічні експлуатаційні витрати, % від вартості обладнання |
81 |
0 |
| Щорічні витрати на утримання приміщення, грн/м 2 |
150 |
150 |
|
|
|
Площа, яку займає технологічна лінія, м 2
3036
| Амортизація, грн/рік |
4000 |
7000 |
| Відсотки на інвестиції |
2000 |
4200 |
|
|
|
Щорічні експлуатаційні витрати, грн/рік16004200
| Сукупні щорічні витрати на утримання приміщення, грн/рік |
4500 |
5400 |
залежить від того, які обсяги продукції передбачається випускати, виходячи з потреб ринку. Для цього розраховується так званий критичний обсяг виробництва, який показує, за якого його значення витрати за техніко-технологічними альтернативами є однаковими. На основі цієї інформації з урахуванням поточних та перспективних планів продажів обирається найбільш вигідне обладнання чи технологічний процес.
Закінчення табл. 12.3
| Показник |
Технологія 1 |
Технологія 2 |
| Сукупні змінні витрати на одиницю продукції, грн/шт. |
15 |
13,5 |
| Сукупні постійні витрати на річний випуск виробництва, грн/рік |
12100 |
20800 |
| Сукупні витрати на виробництво запланованого обсягу виробництва, грн/рік |
94600 |
95050 |
Це означає, що за запланованого обсягу виробництва у 5500 шт./рік більш ефективною є перша технологія, оскільки приводить до менших сукупних витрат — 94 600 грн/рік порівняно з другою технологією, яка зумовлює більш високі витрати — 95050 грн/рік. Проте якщо в перспективі підприємство планує продавати більше, ніж 5800 шт. продукції, то більш доцільно обрати другу технологію.
Недоліком цього методу є те, що він має статичний характер і не передбачає урахування зміни витрат (у першу чергу змінних) чи коливань обсягів виробництва в наступні роки.
На основі наведеної інформації обчислюємо критичний обсяг виробництва
Відбір інноваційних проектів відбувається, як правило, за умов обмежених ресурсів і потребує відповідного ранжування потенційно вигідних із фінансово-економічної точки зору пропозицій за такими критеріями: стратегічними:
— відповідність запропонованих проектів візії та стратегічним цілям компанії;
— адекватність результатів (у тому числі екологічних, соціальних) інтересам усіх груп стейкхолдерів;
— прийнятність із точки зору масштабів, строків реалізації та ступеня ризикованості; ресурсними:
— розміри проекту й можливість його фінансування;
— наявність відповідних виробничих потужностей;
— адекватність кадрового потенціалу та додаткові витрати на його розвиток;
— відповідність технологічного рівня виробництва параметрам проекту щодо рівня витрат, якості, технологічних параметрів виробництва.
План ОТР безпосередньо пов’язаний з іншими розділами поточного плану діяльності підприємства. Він відображає проекти, спрямовані на організаційно-технічне забезпечення досягнення запланованих обсягів виробництва та продажу продукції, підвищення ефективності діяльності компанії (через зниження витрат, зростання прибутковості, скорочення тривалості виробничого циклу й завантаження оборотних коштів тощо). Відібрані для реалізації найкращі альтернативи потребують визначення джерел фінансування й узгодження обсягів фінансування з фінансовими можливостями підприємства та його фінансовою стратегією. Прийняті до реалізації проекти мають знайти відображення в інвестиційному бюджеті компанії як за загальними обсягами фінансування, так і за їх розподілом за календарними строками фінансування. Результати реалізації відповідних проектів також відображаються у відповідних операційних бюджетах (наприклад, через зниження витрат унаслідок впровадження нової технології чи устаткування, підвищення якості продукції, продуктивності праці, збільшення обсягів виробництва тощо).
