Posibniki.com.uaМаркетингУправління конкурентоспроможністю підприємства6.2. Методи оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства


< Попередня  Змiст  Наступна >

6.2. Методи оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства


6.2.1. Загальна характеристика принципів та методів оцінювання конкурентоспроможності підприємства

Базовими               принципами               оцінки               рівня конкурентоспроможності підприємства є:

комплексність           —          результати          дослідження конкурентоспроможності підприємства мають сполучати й оцінку ефективності процесу його адаптації до змінних умов функціонування, і ступінь реалізації стратегічного потенціалу, і конкурентні позиції підприємства відносно одного або кількох конкурентів, що розглядаються як база порівняння;

системність           основою     для     оцінювання     рівня конкурентоспроможності         і         розроблення       відповідних рекомендацій можуть виступати лише результати системного аналізу   впливу     чинників                 зовнішнього     та     внутрішнього середовища      підприємства     з     урахуванням     міжчинникових взаємозв’язків та зумовленого ними синергійного ефекту;

об’єктивність — результати дослідження та оцінювання конкурентоспроможності підприємства мають базуватися на повній та достовірній інформації про зовнішні та внутрішні умови його функціонування і відображати реальні конкурентні позиції суб’єкта господарювання;

динамічність          основним     завданням    дослідження конкурентоспроможності є не статична оцінка фактичних конкурентних позицій підприємства на конкретний момент часу, а прогнозування їх змін та розробка на цій основі ефективних управлінських рішень;

безперервність процес дослідження та оцінювання конкурентоспроможності     та     змін     її     рівня     має     носити безперервний характер (через створення системи моніторингу ринку, чинників конкурентоспроможності, конкурентних позицій підприємства), оскільки дискретні оцінки не завжди дають можливість своєчасно      зафіксувати      стрибкоподібні      зміни чинників конкурентоспроможності, оцінити можливі тенденції динаміки конкурентних позицій підприємства та своєчасно прийняти та реалізувати відповідні управлінські рішення;

оптимальність відповідно з цим принципом об’єктом дослідження є не лише сам рівень конкурентоспроможності, а й ступінь ефективності його досягнення, тому конче необхідна комплексна оцінка шляхів досягнення певних конкурентних позицій з урахуванням як прямих витрат, пов’язаних з реалізацією заходів з регулювання конкретного чинника, так і потенційних витрат на розвиток та підтримку конкурентної переваги в майбутньому.

Загальний порядок дослідження, оцінювання та, в цілому, управління конкурентоспроможністю підприємства охоплює такі принципові етапи:

1) виявлення     чинників     зовнішнього     та     внутрішнього середовища, що впливають на рівень конкурентоспроможності підприємства, та оцінювання їх значимості;

2) групування чинників, аналіз їх внутрішньогрупових та міжгрупових взаємозв’язків;

3) оцінювання впливу обраних для дослідження чинників (або груп чинників) на рівень конкурентоспроможності підприємства та кількісне визначення цього рівня;

4) прогнозування    змін    включених    у    модель    чинників внаслідок можливих змін умов зовнішнього та внутрішнього середовища;

5) прогнозування           рівня           конкурентоспроможності підприємства;

6) з’ясування        шляхів         та         методів         підвищення конкурентоспроможності;

7) розроблення      комплексу       заходів       з       підвищення конкурентоспроможності;

8) оцінювання    прямих    та    опосередкованих    витрат    на реалізацію розроблених заходів;

9) вибір    критерію    ефективності     заходів    з    підвищення конкурентоспроможності підприємства;

10) визначення ефективності розроблених заходів та вибір оптимального комплексу регулювальних впливів;

11) прийняття відповідних управлінських рішень. Конкурентоспроможність     підприємства визначають показники, які характеризують:

—конкурентоспроможність продукції;

—фінансовий стан підприємства;

—ефективність збуту та просування товарів;

—ефективність виробництва;

—імідж підприємства тощо.

Конкретний     набір     показників     залежить     від     методу оцінювання конкурентоспроможності підприємства.

Класифікація методів оцінювання конкурентоспроможності підприємства передбачає їх поділ на окремі групи за певною ознакою.      Найчастіше    такою   ознакою виступає форма представлення результатів оцінювання, відповідно до якої виділяють графічні, матричні, розрахункові та комбіновані (розрахунково-матричні, розрахунковографічні) методи.

Графічний    метод    оцінювання     конкурентоспроможності базується    на                    побудові        так         званої    Радіальної    діаграми конкурентоспроможності,   або    «Багатокутника конкурентоспроможності». На рис. 6.3 зіставлено багатокутники конкурентоспроможності чотирьох підприємств (умовні назви — «СоюзУкраїна», «Рапід», «Прогрес» та «Грант») за дев’ятьма критеріями. Побудова багатокутників здійснювалася таким чином: коло було поділене радіальними оціночними шкалами на рівні сектори, кількість яких дорівнювала кількості обраних критеріїв (у даному випадку — 9); шкали на радіальних прямих було градуйовано так, аби всі значення критеріїв знаходилися всередині оціночного кола; значення критеріїв збільшувалися у міру віддалення від центра кола; на кожній осі з використанням відповідного масштабу вимірювання було позначено точки, що відповідали значенням критеріїв; по точках відповідно для кожного з підприємств проведено ламану лінію, яка і сформувала багатокутник. З рис. 6.3 видно, як відрізняються підприємства одне від одного за окремими критеріями.

Перевагою            графічного            методу            оцінювання конкурентоспроможності підприємства є його простота та наочність; недоліком слід вважати те, що він не дає змоги встановити             значення             узагальненого             критерію конкурентоспроможності підприємства.

Матричні методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства базуються на використанні матриці — таблиці впорядкованих по рядках та стовпцях елементів. Найбільш показовим прикладом може слугувати широко відома Матриця Бостонської консалтингової групи (БКГ) (рис. 6.4), побудована за принципом системи координат: по вертикалі — темпи росту місткості ринку, що розміщуються по рядках матриці у лінійному масштабі; по горизонталі, тобто по стовпцях матриці — в логарифмічному масштабі відкладається відносна частка виробника продукції на ринку. Найконкурентоспроможнішими вважаються підприємства, що займають значну частку на швидкозростаючому ринку.

Багатокутник конкурентоспроможності

Рис. 6.3. Багатокутник конкурентоспроможності

Принциповий вигляд матриці БКГ

Рис. 6.4. Принциповий вигляд матриці БКГ

 

Переваги методу: дає змогу дослідити розвиток процесів конкуренції в динаміці та за наявності достовірної інформації про обсяги реалізації забезпечує високу репрезентативність оцінки; як  недолік      зазначають    надмірну        спрощеність  методу    та неможливість проведення аналізу причин того, що відбувається, унаслідок чого ускладнюється    вироблення управлінських рішень. Окрім матриці БКГ, існують численні матричні моделі, що       можуть        бути       використані       для      оцінки           рівня конкурентоспроможності підприємства, зокрема такі:

—матриця «Привабливість ринку/конкурентоспроможність» (модель GE/Mc Kinsey);

—матриця «Привабливість галузі/ конкурентоспроможність» (модель Shell/DPM);

—матриця «Стадія розвитку ринку/конкурентна позиція» (модель Hofer/Schendel);

—матриця «Стадія життєвого циклу продукції/конкурентна позиція» (модель ADL/LC) тощо.

Табличний метод оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства фактично являє собою варіацію матричного і тому не виділяється тут у окрему категорію.

Розрахункові методи оцінювання конкурентоспроможності підприємства є вельми численними. Вони поділяються на:

специфічні методи методи, що дають змогу оцінити конкурентоспроможність підприємства за окремими аспектами його діяльності — виробничим, інноваційним, маркетинговим, фінансовим тощо;

комплексні    методи        методи,    що    базуються    на комплексному підході до оцінювання конкурентоспроможності підприємства.

Серед комплексних методів оцінювання визначальне місце посідають:

1) метод,           що           базується           на           оцінюванні конкурентоспроможності продукції підприємства;

2) метод, що базується на аналізі порівняльних переваг підприємствконкурентів;

3) метод, що ґрунтується на основі теорії ефективної конкуренції;

4) інтегральний метод;

5) метод самооцінювання діяльності.

Стисла характеристика комплексних методів подана у табл.6.2.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Внутрішні конкурентні переваги
Система показників конкурентоспроможності
6.3. Системно-процесний підхід до управління конкурентоспроможністю підприємства
6.4. Специфічні особливості забезпечення конкурентоспроможності бізнесорганізацій різних типів
Тема 4. РОЗРОБКА ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМ ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki