Найважливішою ознакою підприємницької діяльності відповідно до Закону України «Про підприємництво» є її ініціативний та самостійний характер. Підприємець самостійно планує свою діяльність, спираючись на встановлений попит і кон’юнктуру ринку та розпоряджаючись чистим прибутком, який залишається після сплати податків і інших обов’язкових платежів. Але, як свідчать існуюча практика і дослідження [1—5], самостійність підприємця в умовах ринкової економіки у будь-якій країні небезмежна і постійно знаходиться під регулюючим і координуючим впливом органів державного управління і місцевого самоврядування. Ця норма має застереження про можливість впливу державних органів на підприємницьку діяльність.
Метою даної статі є узагальнення умов регулювання підприємницької діяльності органами управління в межах їх компетенції з одержанням порядку встановленого законодавством.
У зв’язку з впровадженням ринкових реформ, роздержавленням та приватизацією, наявністю різноманітних недержавних форм підприємництва (приватних, колективних і індивідуальних), появи і розвитку конкуренції на ринку України між вітчизняними та зарубіжними товаровиробниками виникла об’єктивна необхідність щодо вдосконалення правових засад захисту господарчих суб’єктів і споживачів від недобросовісної конкуренції, яка з кожним роком набрала все більші масштаби.
Об’єктивні та суб’єктивні умови створення конкурентного середовища передбачають виникнення конфліктів між учасниками підприємницької діяльності через витрати, які понесла одна із сторін, право якої порушено, або пошкодження її майна, а також не одержані доходи, які б особа одержала, якби її правоне було порушене. Під можливістю нанесення шкоди інтересам підприємця перш за все треба розуміти економічні втрати, які базуються на розмірі прибутку і які одержує підприємець від втілення або використання нових технологій, продуктів, товарів або послуг.
Законодавством встановлена можливість також відшкодування моральної (немайнової) шкоди. При заподіянні особі моральної шкоди обов’язок по його відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи було завдано потерпілому майнової шкоди і чи була вона відшкодована. Згідно діючого законодавства моральна шкода може виражатися, в приниженні честі, престижу або ділової репутації, в порушенні нормальних життєвих зв’язків за неможливості продовження активного суспільного життя, у зв’язку з порушенням права власності, в тому числі і інтелектуальних, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, а також виникнення інших негативних наслідків.
В органів державного управління з’явилися нові методи управління через податки, сертифікацію товарів (робіт, послуг), цінову політику, ліцензування окремих видів підприємницької діяльності, недопущення монопольного становища на ринку окремих підприємців. Підприємці у свою чергу зацікавлені в чітких, визначених взаємовідносинах з органами управління, тому на перший погляд повинна зростати роль правового регулювання контрольних функцій.
При регулювання підприємницької діяльності в діях органів управління повинен бути присутній принцип достатності, хоча в діючому законодавстві він прямо не закріплений, але, як свідчить практика, в діях державних органів мають місце чисельні випадки втручання у підприємницьку діяльність, створення правових, адміністративних, економічних та організаційних перешкод у розвитку підприємництва.
Таким чином, закріплення права на підприємницьку діяльність на конституційному рівні надає можливість участі всіх фізичних і юридичних осіб у здійсненні підприємницької діяльності і повинна базуватися на об’єктивних закономірностях ринкової економіки. Тому пріоритетним напрямком законотворчої діяльності в сфері підприємництва є розробка нових, а також удосконалення діючих актів законодавства (головне не кількість, а якість), які регламентують підприємницьку діяльність, а також захист прав підприємців. Без вирішення цих питань подальший розвиток підприємництва просто неможливий
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Саниахметова Н. А. Новое в законодательстве Украины о предпринимательстве и его защите. — К.: Блиц-информ, (Б-ка права), 2001. — 320 с.
2. Борисова В. И. Правовые основы предпринимательской деятельности. — Харьков: Интеграл. 1998
— 177 с.
3. Шакун В. І. Мельник В. П., Попович В. М. Правові основи підприємницької діяльності — К., 2000
— 195 с.
4. Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р., № 1576-Х11.
С. Ф. Голов, канд. экон. наук, зав. кафедры эккаунтинга МИМ, Киев
