ТИКИ Є декілька визначень логістичної системи. На наш погляд, найбільш доцільним є те, що логістична система — це господарсько-управлінський механізм планування та організації координування дій усіх підрозділів, котрі займаються управлінням переміщення різних видів потоків. У розподільчій логістиці — це потоки готової продукції. Можна також ви-
? економічна вигідність для кожного учасника логістичного ланцюжка при збереженні конкурентоспроможності товару на ринку.
Логістичні системи можуть бути як автономними, тобто незалежними, так і релятивними, тобто відносними чи залежними. За характером взаємозв’язку між елементами розрізняють прості та ешелоновані (багаторівневі) системи. За способом організації можна виділити системи, побудовані на принципах субординації (супідрядності) і координації (взаємозалежності), тобто субординовані і координовані системи. За масштабом охоплення збу тових процесів правомірно називати макро- і мікрологістичні системи. Макрологістичні системи розподільчої логістики достатньо ефективні в межах промислово-фінансових груп чи холдингів, а мікрологістичні придатні для моделювання збутової діяльності підприємства.
При побудові логістичних систем розподільчої логістики слід керуватися такими основними принципами:
1) узгодженість технологій виробництва і збуту продукції;
2) організаційне за безпечення системи на основі спеціальних функціональних підрозділів;
3) інформаційне забезпечення системи, наявність технологічних та програмних засобів обробки інформації;
4) кадрове забезпечення системи, включаючи висококваліфікованих маркетологів;
5) правове забезпечення системи і надійні господарчі зв’язки між всіма її учасниками;
6) відсутність протиріч інтересів учасників системи чи досягнення балансу інтересів на основі вз аємних компромісів;
7) постійне удосконалення системи.
Будь-яка логістична система розподільчої логістики функціонує як відкрита, гнучка, адаптивна система організації збутової діяльності. На рівні підприємства вона включає сукупність підсистем: ? матеріально-технічну; ? організаційно-економічну; ? соціально-психологічну; ? нормативно-правову.
Матеріально-технічна підсистема включає складське і тарне господарство, транс портні та інформаційні комунікації, засоби
знати, що це упорядкована сукупність логістичних операцій, котрі організовані у взаємопов’язані ланцюжки.
Організаційно-економічна підсистема будується на взаємодії планування, організації, контролю, оцінки, аналізу, регулювання збутової діяльності.
Соціально-психологічна підсистема об’єднує такі взаємопов’язані елементи, як кадри, стимули, спонукальні мо тиви, інтереси учасників збутового процесу тощо.
Нормативно-правова підсистема створює нормативну базу логістичної системи і будується на основі законів, підзаконних актів, а також внутрішніх нормативів підприємства, що регламентують порядок організації збутової діяльності.