Розділ 3. ЛІЦЕНЗУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Порядок надання банківських ліцензій

З моменту реєстрації в Державному реєстрі банків банк набуває статусу юридичної особи, однак здійснювати банківські операції він може тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України.

Ліцензування є важливим аспектом регулювання допуску банків на ринки та контролю за банківською діяльністю взагалі. В Україні до 1996 р. після реєстрації в НБУ комерційні банки мали право виконувати операції, зазначені в їхніх статутах, без отримання відповідної ліцензії. Перший етап ліцензування банків розпочався із внесення змін до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та введення в дію Положення «Про порядок ліцензування банків в Україні», яким визначалися порядок та умови надання банкам ліцензії на здійснення банківських операцій. Протягом 1996 р. Національний банк надав ліцензії всім діючим банкам. Тобто в той період на ринок через процес ліцензування було допущено всі банки, які вже функціонували, а виконання ліцензійних вимог вимагалося тільки від новостворюваних банків. На нашу думку, якби в 1996 р. діючі банки також були перевірені й підтвердили виконання кожного пункту ліцензії, то можна було б далі уникнути низки проблем, пов’язаних із капіталізацією, ліквідністю та якістю активів банків.

Згодом виникла потреба в розробленні єдиного нормативного акта, який би регламентував надання й розширення ліцензії на здійснення банківських операцій у національній та іноземних валютах. З урахуванням цього було розроблено Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій. Це Положення містило перелік 30 банківських операцій, а також особливі умови видачі ліцензії на здійснення окремих операцій: за більш ризиковими операціями встановлено підвищені вимоги до статутного капіталу банку та до якості його кредитного портфеля.

Сьогодні в Законі України «Про банки і банківську діяльність» закладено принципово нові підходи до ліцензування банків. Якщо раніше ліцензуванню підлягали всі здійснювані банком операції, то тепер НБУ здійснює ліцензування банківської діяльності. Згідно із Законом банк дістав право здійснювати банківську діяльність після отримання в НБУ банківської ліцензії. Жодна особа не має права залучати вклади та інші кошти, що підлягають поверненню, надавати кредити, а також вести рахунки без банківської ліцензії. Встановлено чіткі критерії надання банківської ліцензії, на підставі якої банки можуть приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб, відкривати рахунки клієнтів і банківкореспондентів та розміщувати залучені кошти від свого імені. Ці операції належать виключно до банківських операцій, здійснювати які в сукупності дозволяється тільки юридичним особам, які мають банківську ліцензію. Операції з валютними цінностями, їх перевезення та інкасацію, емісію власних цінних паперів, операції на ринку цінних паперів від свого імені та за дорученням клієнтів, інвестиції у статутні фонди та акції інших юридичних осіб банки можуть здійснювати тільки за письмовим дозволом Національного банку України.

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи України, забезпечення захисту інтересів кредиторів, вкладників банків, а також згідно із законами України «Про банки і банківську діяльність», «Про Національний банк України» та іншими законами і нормативноправовими актами України Національний банк України визначає порядок видачі банкам та банківським корпораціям банківських ліцензій, письмових дозволів і ліцензій на виконання окремих операцій.

Банківська ліцензія — це документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених Законом «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати банківську діяльність.

Порядок та умови видачі банкам і банківським корпораціям банківських ліцензій на здійснення банківських операцій та письмових дозволів на здійснення інших операцій і банківським корпораціям — ліцензій на виконання окремих операцій регулюються Положенням про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 17 липня 2001 р. № 275 [9].

Ліцензія на виконання окремої операції для банківської корпорації — документ, який видає Національний банк банківській корпорації в порядку і на умовах, визначених Законом України «Про банки і банківську діяльність» і Положенням, виходячи з розміру зведеного (консолідованого) регулятивного капіталу банків — учасників банківської корпорації, та на підставі якого банківська корпорація має право на виконання окремої операції.

Крім ліцензії Національний банк має право видавати письмовий дозвіл, тобто документ, на підставі якого банки мають право здійснювати окремі банківські операції, передбачені статтею 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність».

Банк має право здійснювати банківську діяльність лише після одержання банківської ліцензії. Без отримання банківської ліцензії не дозволяється одночасно здійснювати діяльність із залучення вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і надання кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської діяльності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законодавством України.

Національний банк надає єдиний письмовий дозвіл на здійснення операцій, визначених пунктами 1—4 частини другої та пунктами 1—6 частини четвертої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність», на підставі якого банки мають право здійснювати одну, кілька або всі операції згідно з переліком цих операцій, зазначеним у письмовому дозволі, за умови дотримання банком вимог Положення про порядок видачі ліцензій.

Після отримання банківської ліцензії банк зобов’язаний протягом усього часу дії банківської ліцензії дотримуватися ліцензійних вимог, у тому числі щодо розміру регулятивного капіталу.

На підставі банківської ліцензії банки мають право здійснювати такі банківські операції:

• • приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних осіб;
• • відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів і банківкореспондентів, у тому числі переказ грошових коштів з цих рахунків за допомогою платіжних інструментів та зарахування коштів на них;
• • розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик.

За наявності банківської ліцензії банки мають право без отримання письмового дозволу здійснювати такі операції та угоди:

• • надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
• • придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, беручи на себе ризик виконання таких вимог та приймання платежів (факторинг);•
•  лізинг;
• • послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів;
• • випуск, купівлю, продаж і обслуговування чеків, векселів та інших оборотних платіжних інструментів;
• • випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з використанням цих карток;
• • надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських операцій.

За наявності банківської ліцензії та за умови отримання письмового дозволу Національного банку банки мають право здійснювати такі операції:

1) операції з валютними цінностями:

а) неторговельні операції з валютними цінностями;

б) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтівнерезидентів у грошовій одиниці України;

в) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

г) ведення кореспондентських рахунків банків (нерезидентів) у грошовій одиниці України;

ґ) відкриття кореспондентських рахунків в уповноважених банках України в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

д) відкриття кореспондентських рахунків у банках (нерезидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

е) залучення та розміщення іноземної валюти на валютному ринку України;

є) залучення та розміщення іноземної валюти на міжнародних ринках;

ж) операції з банківськими металами на валютному ринку України;

з) операції з банківськими металами на міжнародних ринках; и) інші операції з валютними цінностями на міжнародних ринках;

2) емісію власних цінних паперів;

3) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;

4) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);

5) здійснення інвестицій у статутні фонди та акції інших юридичних осіб;

6) здійснення випуску, обігу, погашення (розповсюдження) державної та іншої грошової лотереї;

7) перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів; 8) операції за дорученням клієнтів або від свого імені:

а) з інструментами грошового ринку;

б) з інструментами, що базуються на обмінних курсах та відсотках;

в) фінансовими ф’ючерсами та опціонами;

9) довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними та фізичними особами;

10) депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів.

Діяльність, що регулюється нормативноправовими актами Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку і на здійснення якої потрібно мати її ліцензію, може здійснюватися банком лише після отримання ліцензії цієї комісії, що видається в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Національний банк видає банку банківську ліцензію у разі дотримання ним таких обов’язкових умов:

а) на час звернення банку з клопотанням про видачу банківської ліцензії зареєстрований підписний капітал банку повинен бути повністю сплачений:

• для місцевих кооперативних банків, що діють у межах однієї області, — 1 млн євро;
• для банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області (за винятком місцевих кооперативних банків), у тому числі спеціалізованих ощадних та іпотечних банків — 3 млн євро;
• для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, у тому числі: спеціалізованих інвестиційних та розрахункових (клірингових), центрального кооперативного банку і банківської корпорації — 5 млн євро.

Перерахування розміру статутного капіталу в гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, установленим Національним банком на день укладення установчого договору;