Posibniki.com.ua Фінанси Фінанси підприємств 9.8. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства


< Попередня  Змiст  Наступна >

9.8. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства


Порівняння підсумків зміни чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, розрахованих за різних умов (у цінах базисного періоду на фактично реалізовану продукцію, за планом та фактично), з даними минулого періоду свідчить, що всі ці показники нижчі за торішні, але різною мірою, так само, як і повна собівартість. Так, чистий дохід (вир учка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) у цінах базисного періоду на фактично реалізовану продукцію є нижчим за торішній на 7%, тоді як плановий показник — на 15,1%, а фактичний — на 6,2%. Показники повної собівартості звітного періоду нижчі за торішні відповідно на 9,1 %, 16,1% та 9,7 %.

Попередні розрахунки дають можливість виявити вплив основних факторів на прибуток, а саме:

1.Вплив зм іни обсягу реалізації продукції на суму прибутку, визначеного за формулами: ; 389

PKPP??=?

PKPP??=?, де — прибуток базисного періоду чи за планом;

0 P

0 P

2,1 K — коефіцієнти зміни обсягу реалізованої продукції; p O

0,1 — фактичний обсяг реалізованої продукції за звітний рік у цінах базисного року; p O

0,1 — фактичний обсяг реалізованої продукції за звітний рік у цінах базисного року; p O

0 — обсяг реалізованої продукції базисного року.

0,1 S — собівартість звітного року в цінах базисного року;

0,1 S — собівартість звітного року в цінах базисного року;

0 S — собівартість базисного року. ; ; . грн; . грн.

2.Вплив змін у структурі й асортименті продукції на прибуток підприємства: , де — фактична реалізація в цінах базисного року;

2.Вплив змін у структурі й асортименті продукції на прибуток підприємства: , де — фактична реалізація в цінах базисного року;

0 P тис. грн; тис. грн.

0 P тис. грн; тис. грн.

3.Вплив зміни собівартості реалізованої продукції на прибуток підприємства: , де — фактична собівартість;

3.Вплив зміни собівартості реалізованої продукції на прибуток підприємства: , де — фактична собівартість;

1 S

1 S

0,1 S — фактична собівартість, перерахована на базисний рік. тис. грн.

3003204502045

3 ?=?=?P

3003204502045

3 ?=?=?P

4.Вплив зміни рівня цін на продукцію (товари, роботи, послуги) на прибуток підприємства:

Узагальнення результатів факторного аналізу прибутку наведено в табл. 9.23.

Узагальнення результатів факторного аналізу прибутку наведено в табл. 9.23.

Таблиця 9.23

УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ

Оцінка фінансового стану підприємства

Фактор Сумарний вплив на прибуток, тис. грн
І варіант

390

Фактичний приріст прибутку проти минулого року становить 630 тис. грн (9170 – 8540).

Якщо на підприємстві показники обсягу реалізації продукції звітного року не перераховувались за собівартістю в цінах базисного року, то факторний аналіз валового прибутку здійснюється в такій методичній послідовності:

Аналіз факторів формування понадпланового валового прибутку в розмірі 1920 тис. грн (9170 – 7250) показує, що прибуток збільшився:

Аналіз факторів формування понадпланового валового прибутку в розмірі 1920 тис. грн (9170 – 7250) показує, що прибуток збільшився:

1) за рахунок приросту обсягу реалізованої продукції в оцінці за повною собівартістю — на 7,6% (45020 : 41830 ? 100 – 100), або на 551 тис. грн;

2) з причин зміни структури і асортименту реалізованої продукції — на 203 тис. грн [7250 ? (54190 : 49080 – 45020 : 41830)];

3) через зниження рівня витрат на 1 грн реалізованої продукції — на 1166000 грн. . ()[]

08049:8304110054:0204519054??

Перевірка:

19201166203551=++ тис. грн.

19201166203551=++ тис. грн.

Факторний аналіз прибутку надзвичайно важливий для визначення резервів зростання прибутку підприємства. Оцінка фінансового стану підприємства 391 Важливо також систематично аналізувати поріг прибутку підприємства.

Аналіз порогу прибутку як мінімального рівня прибуткової діяльності широко використовується в країнах з регульованою ринковою економікою для оцінки вигідності виробництва. Він базується на взаємозв’язку між обсягом виробництва (продажу), собівартістю та прибутком. В основу такого аналізу покладено класифікацію витрат (за їхнім відношенням до обсягу виро бництва) на змінні та постійні.

Собівартість продукції планується тільки в частині змінних виробничих витрат. Постійні витрати при цьому повністю списуються за рахунок доходів звітного періоду — маржинального доходу, тобто відносяться на зменшення маржі. Маржинальний дохід, чи маржа — це різниця між виручкою від реалізації та змінною собівартістю, яка призначається для оцінки можливостей відшкодування постійних витрат та от римання прибутку. Інакше кажучи, прибуток у сумі з постійними витратами — це маржинальний дохід підприємства. Цей метод у зарубіжній практиці називається директ-кост. Використання його в управлінні забезпечує приймання найефективніших рішень на підставі аналізу взаємозв’язку між собівартістю, обсягом та прибутком.

Наявність такої залежності використовується аналітиком для аналізу пор огу прибутку, чи критичної («мертвої») точки обсягу виробництва, тобто такої кількості продукції, котру необхідно виробити та реалізувати, щоб перекрити змінні і постійні витрати за аналізований період. Точка критичного обсягу виробництва показує, що загальна сума маржі зі змінної собівартості відшкодовує загальну суму постійних витрат за певний період.

Визначення порогу прибутку здійснюється одним чи кількома способа ми.

Перший спосіб — це побудова графіка критичного обсягу виробництва та знаходження точки беззбитковості.

Графік дає можливість визначити точку перетину прямих, що відповідають витратам та виручці, де витрати на виробництво та збут продукції дорівнюють виручці від продажу. Ця точка називається точкою критичного обсягу виробництва, чи точкою беззбитковості, оскільки з її досягнення м підприємство починає покривати всі свої витрати або отримувати заданий мінімальний прибуток (поріг прибутку).

За інших способів розв’язання проблеми користуються моделлю формування фінансового результату за методом «Витрати — обсяг — прибуток». Він розраховується за допомогою рівняння: Оцінка фінансового стану підприємства

392

Результат (Р) = Обсяг продажу (О ? Ц) – Сума змінних витрат (ПЗВ і ?

О) – Сума постійних витрат (ПВ), Результат (Р) = Обсяг продажу (О ? Ц) – Сума змінних витрат (ПЗВ і ?

О) – Сума постійних витрат (ПВ),

де Р — фінансовий результат;

О — фізичний обсяг продажу;

Ц — ціна одного виробу;

О ? Ц — вартісний обсяг продажу;

ПЗВ і ? О — сума змінних витрат;

ПВ — сума постійних витрат;

ПЗВ і — питомі змінні витрати на один виріб.

Отже, алгоритми розрахунку фінансового результату:

Звідси:

Звідси:

Оскільки в точці критичного обсягу реалізації прибуток дорівнює нулю, дістанемо рівняння:

Оскільки в точці критичного обсягу реалізації прибуток дорівнює нулю, дістанемо рівняння:

Різниця між ціною Ц та питомими змінними витратами ПЗВ і є маржинальним доходом МД і : і

Різниця між ціною Ц та питомими змінними витратами ПЗВ і є маржинальним доходом МД і : і

Ц – ПЗВ і = МД і , звідси О ? МД і = ПВ.

Отже, точка беззбитковості дорівнює частці від ділення постійних витрат на маржинальний дохід на 1 виріб:

Ц – ПЗВ і = МД і , звідси О ? МД і = ПВ.

Отже, точка беззбитковості дорівнює частці від ділення постійних витрат на маржинальний дохід на 1 виріб:

МД

ПВ

О=.

МД

ПВ

О=.

На підставі цього рівняння аналітик може передбачити комплекс управлінських рішень.

Тож поріг прибутку, чи поріг рентабельності — це така виручка від реалізації, за якої підприємство вже не матиме збитків, але ще не має й прибутків. Валової маржі вистачає на покриття постійних витрат, і прибуток дорівнює нулю.

Різнобічна виробнича, збутова, постачальницька та фінансова діяльніст ь підприємства здобуває кінцеву грошову оцінку в системі показників — фінансових результатів.

Обов’язковими елементами дослідження фінансових результатів діяльності підприємства є:

Оцінка фінансового стану підприємства

393 • аналіз змін кожного показника за поточний період (горизонтальний аналіз показників фінансових результатів за звітний період);

• аналіз структури відповідних показників та її змін (вертикальний аналіз показників);

• дослідження хоча б у найзагальнішому вигляді динаміки зміни показників фінансових результатів за низку звітних періодів (трендовий аналіз показників).

Після того як виявлено основні фактори утворення прибутку та збитків, аналізують порядок розподілу та використання цього прибутку. Завдання аналізу розподілу прибутку полягає у виявленні відповідності між розподілом прибутку та результатами роботи колективу підприємства. Інформа цію про розподіл прибутку подано у фінансовому плані, у формах №1 і №2. На підставі цих джерел здійснюється порівняння планового та фактичного розподілу прибутку, виявляються відхилення та встановлюються їх причини.

Показники рентабельності характеризують відносну дохідність чи прибутковість, яка визначається у відсотках до витрат коштів чи майна.

На практиці вся діяльність підприємств підро зділяється на три види: ? операційна (основна); ? інвестиційна (вкладення коштів в акції, інші цінні папери, капітальні вкладення і т. п.); ? фінансова — отримання (сплата) дивідендів, %.

У зв’язку з цим у практиці оцінки фінансового стану застосовують такі групи показників: відносної дохідності продукції виробничих засобів і всього майна підприємства, інвестицій, цінних паперів.

Ефективність формування та використання прибутку підприємства можна охарактеризувати за допомогою системи таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнт K

1 , що характеризує рентабельність поточних витрат, тобто скільки прибутку припадає на 1 гривню витрат: де Пр — прибуток;

В — сума витрат;

В — сума витрат;

2) коефіцієнт дохідності авансованих вкладень K

2 , що характеризує, скільки прибутку припадає на 1 гривню, вкладену в основні засоби підприємства О з : Оцінка фінансового стану підприємства

3) коефіцієнт рентабельності сукупних вкладень K з , що характеризує, скільки прибутку припадає на 1 гривню сукупних вкладень: де ФОП — фонд оплати праці;

394

3) коефіцієнт рентабельності сукупних вкладень K з , що характеризує, скільки прибутку припадає на 1 гривню сукупних вкладень: де ФОП — фонд оплати праці;

4) коефіцієнт валового прибутку K

4) коефіцієнт валового прибутку K

4 , що показує, чи ефективно використовуються матеріальні ресурси та робоча сила в процесі здійснення виробничо-комерційного або торгово-технологічного процесу: р де Пр в — валовий прибуток;

В р — виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) чи товарообіг.

В р — виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) чи товарообіг.

5) коефіцієнт K

5 операційного прибутку Пр о , що характеризує, який прибуток від операційної діяльності на кожну гривню виручки має підприємство: р

Високий коефіцієнт операційного прибутку показує, що виручка зростає швидше, ніж операційні витрати.

Високий коефіцієнт операційного прибутку показує, що виручка зростає швидше, ніж операційні витрати.

6) коефіцієнт чистого прибутку K

6 , що є узагальнювальним показником роботи підприємства, бо порівнює чистий прибуток підприємства та виручку:

Підприємству вигідно мати високий коефіцієнт чистого прибутку, оскільки це — вагомий фактор залучення інвесторів;

Підприємству вигідно мати високий коефіцієнт чистого прибутку, оскільки це — вагомий фактор залучення інвесторів;

7) коефіцієнт окупності власного капіталу К

7 , що визначає прибутковість та дохідність підприємства, в яке вкладено певний власний капітал:

Цим показником мають користуватися насамперед власники підприємств та акціонери.

Цим показником мають користуватися насамперед власники підприємств та акціонери.

Оцінка фінансового стану підприємства 395 Усі ці коефіцієнти доцільно застосовувати на кожному підприємстві для оцінки ефективності використання прибутку в динаміці за кілька періодів. Результати аналізу дають можливість зробити висновки про можливість максимізації прибутку підприємства.

Дохідність продукції характеризується такими показниками, як рентабельність реалізованої (виготовленої) продукції та окремих виробів.

Рівень рентабельності реалізації продукції визначається відношенням прибутку від операційної дія льності до суми виручки від реалізації в оптових цінах без ПДВ та акцизу за формулою: де K — рентабельність реалізації продукції, % чи грн;

Р — прибуток від операційної діяльності;

Р — прибуток від операційної діяльності;

О — виручка від реалізації; S — собівартість реалізації продукції.

Рентабельність реалізації продукції показує, скільки отримано прибутку (в грн чи в % на 1 грн).

Рентабельність товарного випуску окремих видів продукції K рвизначається відношенням прибутку від випуску даного виду виробів до собівартості товарного випуску цього виробу. Вона характеризує абсолютну суму чи рівень (у %) прибутку на 1 грн витрачених коштів (виробничих ресурсів):

На практиці рентабельність одиниці окремих видів продукції визначається як відношення прибутку за даним видом виробу до його вартості Z:

На практиці рентабельність одиниці окремих видів продукції визначається як відношення прибутку за даним видом виробу до його вартості Z:

Зміни в рівні показників рентабельності реалізації продукції можуть відбуватися під впливом змін структури реалізації продукції та індивідуальної рентабельності окремих її видів (окремих робіт, послуг).

Зміни в рівні показників рентабельності реалізації продукції можуть відбуватися під впливом змін структури реалізації продукції та індивідуальної рентабельності окремих її видів (окремих робіт, послуг).

Для оцінки діяльності підприємства найважливіше значення має показник рентабельності виробничих активів. Цей показник також може використовуватись для вивчення попиту на продукцію.

Рентабельність виробничих активів визначається як відношення прибутку звітного періоду до сер едньої вартості основних виробничих засобів та матеріальних оборотних коштів.

Оцінка фінансового стану підприємства

396Цей самий показник можна оцінювати і за чистим прибутком підприємства. На зміну рентабельності виробничих активів впливають зміни рівнів фондовіддачі та оборотності матеріальних оборотних коштів, а також рентабельності (дохідності) обсягу реалізації продукції.

Для характеристики ефективності використання фінансових ресурсів у практиці використовують показники рентабельності вкладень: в усі кошти, у кошти, що функціонують, в акц ії інших підприємств.

Рентабельність вкладень у підприємство в загальному вигляді визначається за вартістю всього майна, яке має підприємство. Для розрахунку цього показника прибуток звітного періоду або чистий прибуток, або прибуток від операційної діяльності ділять на загальний підсумок балансу. Порівняння різних видів прибутку із середньорічною сумою балансу уможливить визначення впливу зовнішніх факторів.

Це дає можливість виявити вплив на дохідність підприємства податків.

Це дає можливість виявити вплив на дохідність підприємства податків.

Далі обчислюють :

3 р K

Порівнюючи

Порівнюючи

1 з

3 , можна визначити вплив на рентабельність підприємства надходження й виплати дивідендів та інших операцій, що не стосуються виробництва та реалізації продукції. р K р K

Якнайповніше уявлення про рентабельність вкладення коштів у виробничу діяльність підприємства дає показник відношення прибутку до коштів, що функціонують, особливо коли за чисельник беруть прибуток від операційної діяльності.

Кошти, що функціонують, визначаються як різн иця середньорічної вартості всіх коштів підприємства та інвестицій і незавершеного будівництва.

Для фінансового менеджера та аналітика цей показник має важливе значення, тому що в ньому враховують, з одного боку, прибуток від основної діяльності без надзвичайної діяльності, а з другого — кошти, зайняті у виробничій діяльності. Оцінка фінансового стану підприємства 397 Показник рентабельності власних коштів дає змогу власникам коштів визначити ефективність інвестування в підприємство та порівняти її з можливим доходом від вкладення цих коштів у інші цінні папери.

На зміну рівня рентабельності вкладень можуть справити вплив зміни рентабельності реалізації продукції та оборотності активів.

Взаємозв’язок рентабельності вкладень з рентабельністю продукції й оборотністю ак тивів можна відобразити такою формулою: де C U — середня величина власних коштів підприємства або формули: де ; f — фондовіддача; ф.з — коефіцієнт фінансової залежності, який характеризує структуру коштів підприємства. K

B O O P B P K r ?==

1 р , де r P — чистий прибуток; — середня величина активів підприємства; — обсяг реалізації товарів, продукції, робіт, послуг.

Використовуючи метод абсолютних різниць, можна визначити рівень впливу факторів на рентабельність вкладень: рентабельність реалізації продукції та оборотність активів.

На рівень рентабельності власних вкладень впливають дохідність реалізації продукції; ресурсовіддача (фондовіддача) та структура авансованого капіталу. Взаємозв’язок рівня рентабельності власних коштів з цими факторами може бути визначений за доп омогою формули Дюпона: Cr U B B O P P K?? ? =

100

5 р , B O O P B P K r ?==

1 р , де r P — чистий прибуток; B — середня величина активів підприємства; O — обсяг реалізації товарів, продукції, робіт, послуг.

Використовуючи метод абсолютних різниць, можна визначити рівень впливу факторів на рентабельність вкладень: рентабельність реалізації продукції та оборотність активів.

На рівень рентабельності власних вкладень впливають дохідність реалізації продукції; ресурсовіддача (фондовіддача) та структура авансованого капіталу. Взаємозв’язок рівня рентабельності власних коштів з цими факторами може бути визначений за доп омогою формули Дюпона: Cr U B B O P P K?? ? =

100

5 р , ф.зр

5 KfKK??=, ф.зр

5 KfKK??=, K — рентабельність реалізації продукції

Використовуючи метод абсолютних різниць, можна оцінити вплив факторів і на рівень рентабельності власного капіталу підприємства.

Практичне використання розглянутих методів для аналізу формування та використання прибутку сприятиме фінансовому оздоровленню й фінансовій стабілізації підприємства та зростанню його прибутковості.

Раціональне формування і використання чистого прибутку підприємства може баз уватись тільки на глибокому та всебічному аналізі факторів, що сприяють його формуванню та використанню, пошуку резервів його зростання. Останнє

Оцінка фінансового стану підприємства

398передбачає передовсім подолання кризи неплатежів, удосконалення ціноутворення, поліпшення управління формуванням і використанням чистого прибутку підприємства.

9.8. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства потрібно оцінити тенденції найзагальніших показників, які всебічно характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підприємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне використання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабільних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефективне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наявніст ь стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у виробництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв’язку прибутку з показниками рентабельності. Важливо проаналізувати зв’язок прибутку підприємства з факторами, що його формують, бо це полегшуватиме практичну орієнтацію в ци х питаннях.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відносними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку чи доходів. Відносний показник — рівень рентабельності. Рівень рентабельності підприємств, пов’язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від операційної діяльності до її собівартості: де Р — рівень рентабельності, %;

П — прибуток від операційної діяльності, грн;

П — прибуток від операційної діяльності, грн;

С — собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від операційної (основної) діяльності до товарообігу.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибутку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Оцінка фінансового стану підприємства 399 Основними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг виручки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабельності продукції, фінансові результати й витрати від операційної та звичайної діяльності, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться через порівняння з планом та попереднім періодом. За умов інфляції ва жливо забезпечити об’єктивність показників та запобігти їх викривленню через постійне підвищення цін. Аналіз провадиться за даними роботи за рік. Торішні показники треба привести у відповідність із показниками звітного року за допомогою індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що с уттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайових і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити серйозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв’язаних показників рентабельності. З цією метою слід викор истовувати дві основні групи таких показників: а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу); б) показники, пов’язані з використанням виробничого капіталу (виробничих активів).

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабельності можна використати зарубіжний досвід.

Показники рентабельності групи А розраховуються на базі даних бухгалтерського облік у прибутків та збитків і становлять систему таких коефіцієнтів:

1) коефіцієнт граничного рівня валового прибутку

1 г.p K де В п — сума валового прибутку;

В пр — вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);

В пр — вартість продажу (реалізації продукції, робіт, послуг);

Ч о.п — чистий обсяг продажу (реалізації);

2) коефіцієнт граничного рівня прибутку від основної операційної діяльності ()

2 г.р K

,ЧПK о.по.дг.р

= ,ЧПK о.по.дг.р

=

400де П о.д — сума прибутку, отриманого від основної операційної діяльності;

3) коефіцієнт граничного рівня прибутку від усієї діяльності підприємства — операційної, фінансової, інвестиційної )K(

3 г.р де П — сума прибутку до виплат за довгостроковими зобов’язаннями і податкових виплат;

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку )K(

4) коефіцієнт граничного рівня чистого прибутку )K(

4 г.р де Ч п — сума чистого прибутку після виплати відсоткових сум за довгостроковими зобов’язаннями та сплати податків;

5) критичний коефіцієнт рентабельності )K(

5) критичний коефіцієнт рентабельності )K(

5 г.р де З в — це сума змінних витрат у складі вартості продажу. Із наведених формул зрозуміло, що всі коефіцієнти мають ту саму базу обчислення — чистий обсяг продажу (валові надходження за вирахуванням суми повернення і дисконтних знижок).

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.

Ці, а також наведені нижче показники рентабельності взаємодоповнюють один одного і дають змогу здійснити комплексну оцінку фінансового стану підприємства.

Показн ики рентабельності групи Б розраховуються як відношення прибутку і коштів, вкладених у підприємство засновниками, акціонерами та інвесторами. Зарубіжний досвід свідчить, що за даними звіту про прибутки (збитки) і даними балансового звіту доцільно розраховувати такі коефіцієнти:

1) коефіцієнт віддачі виробничих активів )K(

6 г.р де ВА — середньорічна величина всіх виробничих активів підприємства;

2) коефіцієнт віддачі інвестицій )K(

2) коефіцієнт віддачі інвестицій )K(

7 г.р де СА — середньорічна сума всіх активів підприємства за мінусом короткострокових зобов’язань, або середньорічна сума

САПK

7 г.р =,

САПK

7 г.р =, капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов’язання); капіталізованих коштів (акціонерний капітал + довгострокові зобов’язання);

3) коефіцієнт віддачі акціонерного капіталу )K(

г.р

де СК — середньорічна сума власного капіталу, репрезентована акціонерним капіталом.

401

де СК — середньорічна сума власного капіталу, репрезентована акціонерним капіталом.

Коефіцієнт віддачі активів характеризує величину дохідності всього потенціалу, яким володіє підприємство (його називають показником майстерності використання капіталу менеджерами підприємства). Цей показник для детальнішої оцінки може обчислюватись у різних модифікаціях: у чисельнику формули можуть використовуватись різні показники прибутку: валового, операційного, звичайного до вирахування подат ків і т. п.

Коефіцієнт віддачі інвестицій характеризує ефективність віддачі тільки частини всього капіталу — довгострокових інвестицій і капіталізованого прибутку підприємства. Цей коефіцієнт характеризує фінансовий стан підприємства в цілому. Наприклад, фінансова стійкість знижується, коли відсоткова ставка на позичкові кошти перевищує величину цього коефіцієнта.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
10.2. Зміст та методи фінансового планування
10.3. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання
Частина 2 10.3. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання
10.4. Зміст і значення оперативного фінансового плану
10.6. Контролінг
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)