359 Таблиця 9.9

КЛАСИФІКАЦ ІЯ

ТА

ПОРЯ

Д

ОК

РОЗР

АХУ

Н

КУ

ПОКАЗНИКІВ

ОЦІНКИ

А

К

ЦІОНЕ

РНОГО

КАПІ

Т

А

ЛУ

Показн ики

Порядок розра х унку

Джерело одерж а ння вихідних да них

Прибу тковість акцій акції

1 ціна

Ринкова акцію просту

1 на прибуток

Чистий *100 %

Ф .2, ко д 32

0

Ринко в а вар т і с т ь 1 акції

2

Дохід на звич айну акцію

Пр иб у т о к ві д з в ич ай но ї діяльно с т і до сплат и по дат к і в та ди віде ндів

Кіл ь к і сть зв ич айн и х ак ц і й

Ф .2, ко д 17

0

Ф 2, ко д 30

0

3

Цінність акції акцію на

Дохід акції ціна

Ринкова

Ринко в а вар т іст ь 1 ак ції

Ф .2, ко д 17

0

4

Рентабел ьніст ь акції акції ціна

Ринкова акціюї одну на

Дивіденд акції вартість

Ринкова

340 код

Ф

2

5

К о еф іцієнт ди в і ден д н о го дохо ду акції

1 ціна

Ринкова акцію просту

1 на прибуток

Чистий акції вартість

Ринкова

340 код

Ф

2

6

Коефіцієнт ви плати д ивід е нд ів акцію просту на прибуток чистий акцію просту на дивідендів

Виплата

1

Ф .2, ко д 34

0

Ф .2, ко д 32

0

н ка фін а нсо в ого стан у підп риємс т в а

360 Таблиця 9.10

НОРМАТИВНІ ЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ОЦІННИХ ПОКАЗНИКІВ

ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

№ з/п	Показник	Нормативні значення показника
1	Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів	< 1
2	Коефіцієнт маневреності власних коштів	> 0,3
3	Коефіцієнт реальної вартості основних коштів у вартості майна підприємств	> 0,3
4	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	> 0,2
5	Проміжний коефіцієнт покриття	> 0,7
6	Загальний коефіцієнт покриття	> 1
7 8	Коефіцієнт чистої виручки

362А. Показники оцінки майнового стану

1. Сума господарських коштів, що їх підприємство має у розпорядженні. Цей показник дає загальну вартісну оцінку активів, які перебувають на балансі підприємства. Зростання цього показника свідчить про збільшення майнового потенціалу підприємства.

2. Питома вага активної частини основних засобів. Згідно з нормативними документами під активною частиною основних засобів розуміють машин и, обладнання і транспортні засоби.

Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт зносу основних засобів. Показник характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості.

Використовується в аналізі для характеристики стану основних засобів. Доповненням цього показника є так званий коефіцієнт придатності.

4. Коефіцієнт оновлення основних засобів. Показ ує, яку частину наявних на кінець звітного періоду основних засобів становлять нові основні засоби.

5. Коефіцієнт вибуття основних засобів. Показує, яка частина основних засобів, з котрими підприємство почало діяльність у звітному періоді, вибула з причини зносу та з інших причин.

Б. Оцінка л іквідності та платоспроможності

1. Величина власних оборотних коштів (чистий оборотний капітал). Характеризує ту частину власних оборотних коштів, яка є джерелом покриття поточних активів підприємства (тобто активів, які мають період обороту менший за один рік). Цей розрахунковий показник залежить як від структури активів, так і від структури джерел коштів. Показник має особливо важл иве значення для підприємств. Зростання цього показника в динаміці

— позитивна тенденція. Основним і постійним джерелом збільшення власних оборотних коштів є прибуток. Не можна ототожнювати поняття «оборотні кошти» та «власні оборотні кошти». Перший показник характеризує активи підприємства (ІІ та ІІІ розділи активу балансу). Другий — джерела коштів, тобто частину власного капі талу підприємства, яка розглядається як джерело покриття поточних активів.

2. Маневреність власних оборотних коштів. Зростання цього показника в динаміці — позитивна тенденція.

3. Коефіцієнт покриття. Характеризує співвідношення оборотних активів і поточних зобов’язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за одиницю. Зростання його — позитивна тенденція. Орієнтовне

Оцінка фінансового стану підприємства

363 значення показника підприємство встановлює самостійно. Воно залежатиме від щоденної потреби підприємства у вільних грошових ресурсах.

4. Коефіцієнт швидкої ліквідності (критичної оцінки). Аналогічний коефіцієнту покриття, але обчислюється за вужчим колом поточних активів (з розрахунку виключають найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси).

Кошти, які можна отримати у разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути су ттєво меншими за витрати на їх придбання. За ринкової економіки типовою є ситуація, коли під час ліквідації підприємства отримують 40 % і менше від облікової вартості запасів. В іноземній літературі трапляється орієнтовне (найнижче) значення цього показника — 1. Однак ця оцінка також досить умовна.

5. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможності). Він є найжорсткішим критерієм лік відності підприємства і показує, яку частину короткострокових зобов’язань можна за необхідності погасити негайно. Рекомендована нижня межа цього показника — 0,2.

6. Частина власних оборотних коштів у покритті запасів. Це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Має велике значення для підприємств торгівлі. Рекомендована нижня межа цього показника — 50%.

7. Коефіцієнт покриття запасів. Ро зраховується як співвідношення величини стабільних джерел покриття запасів і суми запасів. Якщо значення цього показника є меншим за 0,6—0,8, то поточний фінансовий стан підприємства вважають недостатньо стійким.

В. Показники оцінки фінансової стійкості

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства — забезпечення стабільності його діяльності в майбутньому. Вона пов’язана із загальною фінансовою структурою підприємства, його залежністю від кредиторів та інвесторів.

1. Коефіцієнт автономії (незалежності/концентрації власного капіталу) характеризує частку власності самого підприємства в загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльніст ь. Що вищий цей коефіцієнт, то більш фінансово стійким і незалежним від кредиторів є підприємство. Доповненням до цього показника є коефіцієнт концентрації залученого (позичкового капіталу). Сума обох коефіцієнтів

3642. Коефіцієнт фінансової залежності є оберненим до попереднього показника. Коли його значення наближається до 1 (чи

100%), це означає, що власники повністю фінансують своє підприємство.

3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто яку вкладено в оборотні кошти, а яку капіталізовано.

4. Коефіцієнт довгострокових вкладень показує, яку частину основних ко штів та інших необоротних активів профінансовано зовнішніми інвесторами, тобто яка частина належить їм, а не власникам підприємства.

5. Коефіцієнт довгострокового залучення капіталу характеризує структуру капіталу. Зростання цього показника — негативна тенденція, яка означає, що підприємство починає все сильніше залежати від зовнішніх інвесторів.

6. Коефіцієнт співвідношення позикових та власних кошті в.

Зростання цього показника в динаміці також свідчить про посилення залежності підприємства від кредиторів, тобто про зниження його фінансової стійкості.

9.4. Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства

Ліквідність підприємства — це його здатність швидко продати активи й одержати гроші для оплати своїх зобов’язань.

Ліквідність підприємства характеризується співвідношенням величини його високоліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти, ринкові цінні папери, дебіторська заборгованість) і короткострокової заборгованості.

Аналізуючи ліквідність, доцільно оцінити не тільки поточні суми ліквідних активів, а й майбутні зміни лікві дності.

Про незадовільний стан ліквідності підприємства свідчитиме той факт, що потреба підприємства в коштах перевищує їх реальні надходження.

Щоб визначити, чи вистачить у підприємства грошей для погашення його зобов’язань, слід передовсім проаналізувати процес надходження коштів від господарської діяльності і формування залишку коштів після погашення зобов’язань перед бюджетом та цільовими фондами, а також виплати див ідендів.

Аналіз ліквідності потребує також ретельного аналізу структури кредиторської заборгованості підприємства.

Необхідно визначити, чи є вона «стійкою» (наприклад, борг

Оцінка фінансового стану підприємства

365

366 постачальнику, з яким існують довгострокові зв’язки), чи є простроченою, тобто такою, строк погашення якої минув.

Аналіз ліквідності здійснюється на підставі порівняння обсягу поточних зобов’язань з наявністю ліквідних коштів. Результати розраховуються як коефіцієнти ліквідності за інформацією з відповідної фінансової звітності.

На практичному прикладі спробуймо, використовуючи основні показники табл.9.5, оцінити ліквідність певного умо вного підприємства (табл.9.11).

Таблиця 9.11

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ОСНОВНИХ ПОКАЗНИКІВ ЛІКВІДНОСТІ

1

Кожне підприємство виходячи з конкретних умов господарювання та власних показників визначає свій нормативний коефіцієнт покриття. Розрахунок наведено в табл. 9.12

Оцінка фінансового стану підприємства 14 Оборотність усіх активів 1,11 1,18 + 0,07 14 Оборотність усіх активів 1,11 1,18 + 0,07

Із таблиці можна зробити висновок, що в ліквідності підприємства сталися істотні зміни. Так, наприкінці поточного року проти його початку становище з абсолютною ліквідністю відносно нормалізувалось. Однак фактичне значення коефіцієнта абсолютної ліквідності 0,16 усе ще залишається нижчим за норму

(> 0,2).

Нормативне значення загального коефіцієнта покриття, розраховане за даними підприємства, діяльність якого аналізується, суттєво збільшилося за рахунок зб ільшення дебіторської заборгованості та матеріальних запасів у межах необхідної потреби (з 1,61 до 2,13, тобто на 0,55 відсоткового пункта).

Порядок розрахунку нормативного коефіцієнта покриття подано в табл.9.12.

Таблиця 9.1

2 (> 0,2).

Нормативне значення загального коефіцієнта покриття, розраховане за даними підприємства, діяльність якого аналізується, суттєво збільшилося за рахунок зб ільшення дебіторської заборгованості та матеріальних запасів у межах необхідної потреби (з 1,61 до 2,13, тобто на 0,55 відсоткового пункта).

Порядок розрахунку нормативного коефіцієнта покриття подано в табл.9.12.

Таблиця 9.1

2

РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО КОЕФІЦІЄНТА ПОКРИТТЯ

№ з/п	Показник	Значення показника, тис. грн		Відхилення, тис. грн
		на початок поточного року	на кінець поточного року
1	Матеріальні запаси в межах необхідної потреби	314,2	443,2	+ 129,0
2	Безнадійна (довгострокова) дебіторська заборгованість	33,5	42,7	+ 9,2
3	Короткострокова кредиторська заборгованість	570,0	430,0	– 140,0
4	Нормативний коефіцієнт покриття ? ? ? ? ? ? ++ 3 р. 3р.2р.1р.	1,61	2,13	+ 0,52

Отже, за зростання за рік суми матеріальних запасів у межах необхідної потреби, безнадійної (довгострокової) заборгованості на 138,2 тис. грн та за зниження короткострокової кредиторської заборгованості на 140 тис. грн нормативний коефіцієнт покриття збільшився на 0,52 пункта.

Водночас фактичний коефіцієнт покриття збільшився на 1,3 пункта, тобто більше ніж удвічі.

Оцінка фінансового стану підприємства

367 Загальний коефіцієнт покриття по підприємству на початок минулого періоду був нижчим за нормативний на 0,41 відсоткового пункта. За період, що аналізується, він значно зріс і став вищим за нормативний коефіцієнт покриття на 0,37 відсоткового пункта, що слід оцінити позитивно.

Проміжний коефіцієнт покриття за поточний рік проти минулого зріс на 0,77 відсоткового пункта і перевищив мініма льно допустиме значення (0,7). Коефіцієнт поточної ліквідності за цей період зріс із 2,8 до 3,0 і за обидва роки перевищив максимально допустиме нормативне значення (2).

Як негативну можна оцінити ситуацію з періодом інкасації дебіторської заборгованості, що є досить тривалим (65 днів). Слід зазначити як позитивний фактор те, що за рік сталося певне (хоч і незначне) зменшення цього показ ника.

Показник оборотності матеріальних запасів за аналізований період також знизився на 0,6 дня, що слід оцінити позитивно.

Проте на підприємстві співвідношення довгострокових зобов’язань перед кредиторами та довгострокових джерел фінансування є нижчим за середньогалузеве (1,0), хоч воно є порівняно високим і має до того ж тенденцію до збільшення (на 0,45 відсоткового пункта).

Коефіцієнт пото чної заборгованості поступово зростає, що слід оцінити позитивно.

Коефіцієнт співвідношення вхідних грошових потоків та заборгованості кредиторам збільшився, що сприятиме підвищенню ліквідності підприємства.

Такого самого висновку можна дійти, аналізуючи співвідношення вхідних грошових потоків та довгострокових зобов’язань перед кредиторами.

Аналіз ліквідності доповнюється аналізом платоспроможності, яка характеризує спроможність підприємства своєчасно й цілко м виконати свої платіжні зобов’язання, які випливають із кредитних та інших операцій грошового характеру, що мають певні терміни сплати.

Аналіз платоспроможності підприємства здійснюється як за поточний, так і на прогнозований період.

Поточну платоспроможність доцільно оцінювати на підставі звітного балансу, порівнюючи платіжні засоби з терміновими зобов’язаннями з використанням платіжного календаря.

Розгляньмо платоспро можність підприємства, користуючись даними табл.9.13. Із даних табл. 9.13 можна зробити висновок, що платоспроможність підприємства є небезпечно низькою. Про це свідчать незадовільний рівень показника співвідношення

Оцінка фінансового стану підприємства

368довгострокової заборгованості до акціонерного капіталу та тенденція до його дальшого зниження.

Відношення надходження коштів до довгострокової заборгованості за аналізований рік зросло на 2,7 пункта, що слід оцінити позитивно: підприємство має досить коштів, щоб задовольнити не тільки поточні, а й довгострокові потреби.

Наступний показник — відношення суми прибутку (до сплати податків) і постійних витрат до по стійних витрат — в аналізованому періоді є нижчим за попередні показники. Це свідчить про те, що підприємство має можливість здійснювати постійні витрати.

Важливим індикатором платоспроможності підприємства є відношення суми надходжень коштів і постійних витрат до постійних витрат. У підприємства цей показник становить 10,7 за минулий рік і 10,9 за поточний рік, тобто він збільш ився на 0,2 відсоткового пункта. Це свідчить про те, що стан платоспроможності підприємства відносно нормальний. Однак цей показник майже не збільшився. Доцільно оцінити його в динаміці за триваліший період.

Показник відношення активів до довго- та середньострокової заборгованості в підприємства зріс на 0,4 відсоткового пункта за рік.

Таблиця 9.1

3

ОЦІНКА ДИНАМІКИ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА, од.

Оцінка фінансового стану підприємства

369

Це свідчить про поліпшення ситуації зі сплатою довгострокової заборгованості підприємства за рахунок його активів. Отже, захищеність одержаних підприємством кредитів за період, що аналізується, зросла.

Відношення чистого прибутку до всієї суми активів має в підприємства тенденцію до зростання, що свідчить про збільшення (хоч і невелике) його прибутковості.

Аналіз ліквідності та платоспроможності підприємства слі д доповнювати оцінкою його фінансової стійкості та стабільності.

9.5. Оцінка фінансової стійкості підприємства

Фінансову стійкість підприємства тісно пов’язано з перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості підприємства має на меті об’єктивний аналіз величини та структури активів і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також ві дповідності фінансовогосподарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника забезпечення запасів і витрат власними та позичковими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1) абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні кошти повністю забезпечують запаси й витрати;

2) нормально стійкий фінансовий стан — коли за паси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позичковими джерелами;

1

Коефіцієнт визначається як відношення розрахункової ліквідаційної вартості на 1.01 минулого року до такої самої вартості на початку аналізованого періоду.

Оцінка фінансового стану підприємства

370 3) нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позичкових джерел та короткострокових кредитів і позичок, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4) кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансо во стійким можна вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватися за своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості підприємства доцільно здійснювати поетапно, на підставі комплексу показників.

Розглянемо порядок розрахунку нормативних значень коефіцієнта співвідношення позичкових та власних коштів, тобто коефіцієнта стру ктури коштів підприємства (табл. 9.14). Нормативні показники розраховують фінансові аналітики підприємства за показниками його діяльності.

Таблиця 9.14

РОЗРАХУНОК НОРМАТИВНОГО ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА

СПІВВІДНОШЕННЯ ПОЗИЧКОВИХ ТА ВЛАСНИХ КОШТІВ

ПІДПРИЄМСТВА

В узагальненому вигляді оцінку показників фінансової 371 Таблиця 9.15

ПОКАЗНИКИ ФІНАНСОВОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА Із таблиці бачимо, що за відповідний період фінансова стійкість підприємства поліпшилась. Так, якщо на початку періоду, що аналізується, значення коефіцієнта автономії (відношення власних коштів до вартості майна) становило 0,1 (10%), то наприкінці цього періоду воно збільшилось до 0,7 (70%).

Збільшився коефіцієнт маневреності власних коштів. Це слід розглядати як позитивну тенденцію, оскільки таке збільшення супроводжувалось в ипереджальним зростанням власних коштів проти позичених.

Особливу увагу слід приділити коефіцієнту співвідношення позичкових і власних коштів як одному з основних показників оцінки фінансової стійкості. Як видно з табл. 9.15, на початок цього періоду обсяг позичкових коштів у 9,63 раза перевищував обсяг власних коштів, тоді як згідно з розрахованим нормативним рівнем названого коефіцієнта (та бл. 9.14) позичкові кошти не повинні були перевищувати 80% власних коштів.

На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позичкових та власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже вдвічі) нижче за нормативний (максимально допустимий) (0,98).

Отже, підприємство за аналізований рік трансформувалося з фінансово нестійкого, залежного в підприємство з певним Оцінка фінансового стану підприємства

372запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансово стійке дає підстави вважати його надійним та перспективним діловим партнером.

Ці висновки можуть бути підтверджені й детальнішим аналізом оборотності матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл.9.16).

Таблиця 9.1

6

ДИНАМІКА ОБОРОТНОСТІ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТА

КОШТІВ У РОЗРАХУНКАХ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МИНУЛИЙ ТА ЗВІТНИЙ

ПЕРІОДИ, разів

Як видно з таблиці, швидкість обороту матеріальних оборотних коштів по підприємству набагато менша за швидкість обороту коштів у розрахунках. Отже, можна дійти висновку, що у звітному періоді дебіторська заборгованість перетворювалась на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.