Posibniki.com.ua Фінанси Фінанси підприємств 8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень


< Попередня  Змiст  Наступна >

8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень


8.5. Джерела і порядок фінансування капітальних вкладень

За ринкових відносин важливе значення має вибір оптимальної структури джерел фінансування капітальних вкладень. Фінансування капітальних вкладень здійснюється за рахунок власних і залучених коштів (рис. 8.4).

Структура джерел фінансування капітальних вкладень підприємства залежить від багатьох факторів, зокрема: оподаткування доходів підприємства; темпів зростання реалізації товарної продукції та їхньої стабільності; структури активів підприємства; стан у ринку капіталу; відсоткової політики комерційних банків; рівня управління фінансовими ресурсами підприємства; суті стратегічних цільових фінансових рішень підприємства тощо.

Найприйнятнішим для підприємства є комплексний підхід до вибору джерел фінансування капітальних вкладень. Тоді основною передумовою визначення оптимальної структури таких джерел може бути детальний аналіз: по-перше, можливого обсягу внутрішніх джерел фінансування капітальних вкладень; по-друге, можливого обсягу залучення додаткових коштів, пов’язаного з подорожчанням капітальних витрат. Фінансове забезпечення відтворення основних засобів

323

Не слід забувати, що порушення оптимального співвідношення між власними і залученими джерелами фінансування капітальних вкладень може призвести до погіршання фінансового стану підприємства.

Фінансовий менеджер повинен визначити граничний розмір капітальних витрат виходячи з розміру та питомої ваги кожного джерела фінансування, які можна залучити для здійснення капітальних вкладень.

Відповідно до чинного законодавства джерелами фінансування капітальних вкладень можуть бути:

1) власні фінансові ресу рси;

2) позичені фінансові ресурси;

3) кошти, отримані від продажу цінних паперів, внески членів трудових колективів;

4) кошти державного бюджету та місцевих бюджетів;

5) кошти іноземних інвесторів.

Власні фінансові ресурси включають внески засновників підприємства; амортизаційні відрахування; прибуток, який використовується у вигляді засобів, резервів у процесі господарської діяльності.

Грошова частина внесків власників підприємства передовсім спрямову

324

Сума амортизаційних відрахувань, що спрямовується на капітальні вкладення, залежить від балансової вартості основних засобів, норм амортизаційних відрахувань, структури основних виробничих засобів, методів нарахування амортизаційних відрахувань.

Сума прибутку, що використовується на капітальні вкладення, залежить від розміру прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства.

Коли капітальне будівництво здійснюється господарським способом, у підприємства у творюються специфічні джерела фінансування, які мобілізуються в процесі будівництва. До них належать: мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві, планові нагромадження від виконання будівельно-монтажних робіт господарським способом та економія від зниження їхньої собівартості.

Мобілізація внутрішніх ресурсів у будівництві є джерелом фінансування капітальних вкладень тоді, коли в процесі будівництва скорочу ється потреба в оборотних коштах на плановий період.

Оборотні кошти необхідні будовам для створення запасів устаткування, придбання матеріалів, для витрат майбутніх періодів та формування незавершеного виробництва. Крім того, треба враховувати, що протягом планового періоду може статися приріст (зниження) стійкої кредиторської заборгованості. До її складу включають: заборгованість підрядним організаціям та постачальникам, строк сплати якої не настав; нормальну перехідну заборгованість робітникам та слу жбовцям із заробітної плати; резерв для наступних платежів. Приріст такої заборгованості означає зменшення потреби в коштах для фінансування капітальних вкладень, а скорочення кредиторської заборгованості призводить до збільшення такої потреби.

Сума мобілізації (іммобілізації) внутрішніх ресу рсів (М) визначається за формулою: де О

— очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду;

— очікувана наявність оборотних активів у капітальному будівництві на початок планового періоду;

П

— планова потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду;

К

1

— наявність кредиторської заборгованості на початок планового періоду;

К

2

— перехідна кредиторська заборгованість на кінець планового періоду.

Якщо результат буде зі знаком «+», то це свідчитиме про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак «–» — це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових

Якщо результат буде зі знаком «+», то це свідчитиме про мобілізацію внутрішніх ресурсів. Знак «–» — це іммобілізація оборотних коштів. У такому разі необхідне залучення додаткових

325

Фінансове забезпечення відтворення основних засобів оборотних коштів. Причиною цього може бути збільшення обсягу будівельно-монтажних робіт або нагромадження запасів.

Приклад11

Таблиця 8.6

ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ ВИЗНАЧЕННЯ МОБІЛІЗАЦІЇ (ІММОБІЛІЗАЦІЇ)

ВНУТРІШНІХ РЕСУРСІВ (дані умовні)

З таблиці бачимо, що найсприятливішим варіантом визначення мобілізації внутрішніх ресурсів у будівництві є перший. За наведеною вище формулою визначаємо мобілізацію внутрішніх ресурсів у будівництві, яке здійснюється господарським способом:

З таблиці бачимо, що найсприятливішим варіантом визначення мобілізації внутрішніх ресурсів у будівництві є перший. За наведеною вище формулою визначаємо мобілізацію внутрішніх ресурсів у будівництві, яке здійснюється господарським способом:

Менш сприятливим для визначення мобілізації внутрішніх ресурсів є другий варіант. Хоч потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду зменшується, що дає змогу вивільнити частину коштів за раху нок мобілізації внутрішніх ресурсів, але водночас зменшення перехідної кредиторської заборгованості на кінець планового періоду проти очікуваної кредиторської заборгованості на початок планового періоду потребує додаткових коштів для її погашення в плановому періоді.

Менш сприятливим для визначення мобілізації внутрішніх ресурсів є другий варіант. Хоч потреба будови в оборотних коштах на кінець планового періоду зменшується, що дає змогу вивільнити частину коштів за раху нок мобілізації внутрішніх ресурсів, але водночас зменшення перехідної кредиторської заборгованості на кінець планового періоду проти очікуваної кредиторської заборгованості на початок планового періоду потребує додаткових коштів для її погашення в плановому періоді.

М = (210 –196) – (87 – 76) = +3 тис. грн.

М = (210 –196) – (87 – 76) = +3 тис. грн.

Третій варіант свідчить, що в будови в плановому періоді збільшується потреба в оборотних активах і водночас передбачається зменшення кредиторської заборгованості, що призводить в цілому до іммобілізації внутрішніх ресурсів будови, тобто до потреби в додаткових фінансових ресурсах:

М = (150 – 160) – (62 – 54) = –10 – 8 = –18 тис. грн.

М = (150 – 160) – (62 – 54) = –10 – 8 = –18 тис. грн.

Планові нагромадження включають у кошториси будівництва

326 монтажних робіт) і враховують у джерелах фінансування капітальних вкладень, які виконуються господарським способом. Планові нагромадження у вигляді прибутку включаються в кошторис будівництва в розмірі 30% собівартості будівельно-монтажних робіт або 28,3% кошторисної вартості. Економія від зниження вартості будівельно-монтажних робіт досягається в результаті здійснення заходів для зниження планової собівартості будівництва.

Позичені та залучені кошти використову ються підприємством за браком власних фінансових ресурсів на капітальні вкладення.

До позичених та залучених коштів належать: довгострокові банківські кредити; позички інших підприємств; кошти від випуску векселів та інших боргових зобов’язань; кошти від емісії та реалізації цінних паперів, які належать підприємству; фінансування з благодійних джерел; іноземні інвестиції.

За рахунок державного бюджету фінансуються централізовані капітальні вкладення. Бюджетні кошти надаються підприємствам лише в тому разі, коли об’єкти включено до цільової комплексної програми, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування капітальних вкладень залежить від способу проведення капітальних робіт.

За підрядного способу будівництво об’єктів здійснюється відповідними підрядними організаціями.

Підрядна організація добирає потрібне устаткування, замовляє його, монтує, виконує будівельні роботи і здає об’єкт. Замовник надає проектну документацію, ку пує й доставляє на будову устаткування, конструкції та деталі.

Відповідальність за об’єкт будівництва покладається на генерального підрядчика, який виконує основні будівельні роботи, а для проведення спеціальних робіт (електромонтажні, санітарно-технічні) залучає за окремим договором спеціалізовані підрядні організації.

Підприємство-замовник і підрядчик ук ладають договір на будівництво із зазначенням: форми розрахунків; договірної вартості будівництва; об’єктів будівництва зі вказівкою на наявність проекту й кошторису для кожного об’єкта; джерел фінансування будівництва; обсягів незавершеного будівництва, які є на день укладання договору; інвентарної вартості об’єкта; переліку підрядчиків і підрядних робіт та інших необхідних даних.

Фінансування будівництва й розраху нки згідно з договором можуть мати форму авансових платежів за виконані елементи робіт або здійснюватися після завершення робіт на об’єкті будівництва.

Договірна вартість будівництва розрахову ється на підставі вартості, яка визначається згідно з проектом, тобто на підставі фік

327

Фінансове забезпечення відтворення основних засобів сованої ціни та договірних умов її зміни із зазначенням потрібних коефіцієнтів, індексів та інших критеріїв.

Господарський спосіб будівництва застосовується за будівництва невеликих об’єктів, реконструкції та розширення діючих підприємств. Господарський спосіб відрізняється від підрядного тим, що підприємство самостійно, власними силами здійснює будівельно-монтажні роботи, тобто об’єднує функції і замовника, і підрядчика. У цьому разі розраху нки здійснюються за фактично виконані роботи, включаючи витрати на утримання підрозділів, зайнятих організацією будівництва. Після завершення будівництва підприємство визначає інвентарну вартість кожного введеного в експлуатацію елемента в складі об’єкта будівництва.

8.6. Фінансування витрат на поліпшення основних засобів

Основні засоби в процесі експлуатації зазнають фізичного зносу і втрачають свої експлуатаційні якості. У зв’язку з цим ремонт основних засобів є необхідною умовою виробничого процесу. Від своєчасності та якості ремонту залежить ефективність використання основних засобів на підприємстві.

Своєчасний ремонт основних засобів запобігає передчасному їх зносу та вибуттю, подовжує строк слу жби, підвищує виробничу потужність та скорочує потребу в нових капітальних вкладеннях.

Поточний ремонт здійснюється для забезпечення роботи основних засобів і полягає в усуненні окремих поломок основних засобів і заміні або відновленні їх окремих частин.

Середній ремонт провадиться для часткового відновлення основних засобів із заміною деталей, вузлів обмеженої номенклатури, яка визначається технічною документацією.

Капітальний ремонт машин, устаткувань провадиться для відновлення їхнього виробничого ресу рсу. При цьому здійснюється, як звичайно, повне розбирання машини або верстата, виявлення дефектів, контроль технічного стану, власне ремонт, складання устаткування після ремонту, його регулювання та випробування.

Витрати на всі види ремонтів визначаються підприємствами самостійно виходячи з технічного рівня, фізичного зносу основних засобів та забезпечення ремонтних робіт матеріальнотехнічними ресурсами.

Економічна доцільність капітального ремонту основних засобів визначається порівнюванням витрат на капітальний ремонт об’єкта з вартістю аналогічного нового устаткування. Якщо вартість капітального ремонту об’єкта перевищує вартість придбання аналогічного нового устаткування, то такий ремонт робити недо

328

Фінансування капітального ремонту на підприємстві здійснюється згідно з планом капітального ремонту. План складають на підставі кошторисно-фінансових розрахунків щодо ремонту окремих об’єктів з урахуванням чинних норм, цін, тарифів. Затверджує план керівник підприємства.

До складу витрат на капітальний ремонт включають проектно-кошторисні витрати; оплату ремонтних робіт; вартість придбання нових деталей, вузлів, агрегатів; вартість заміни зношених констру кцій і деталей у будівлях і спорудах.

Порядок фінансування капітального ремонту залежить від способу його проведення. У разі здійснення капітального ремонту машин, устаткування, транспортних засобів підрядним способом на основі договорів розрахунки провадяться за актами приймання повністю відремонтованих вузлів, агрегатів тощо. Розраху нки стосовно ремонту, який здійснюється господарським способом, провадяться, як звичайно, за окремими елементами витрат: виплата заробітної плати, оплата рахунків за матеріальні цінності, деталі, які використані в період проведення ремонту основних засобів, тощо.

Контроль за здійсненням капітального ремонту, оформленням кошторисно-технічної документації, ощадливим витрачанням грошових коштів здійснює керівник підприємства.

Підприємства (незалежно від підпорядкування і форм власності) протягом звітного періоду мають право витрати на всі види ремонтів (поточний, середній, капітальний) віднести до валових витрат у су мі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року. У цих самих розмірах названі витрати відносять на витрати виробництва, тобто на собівартість виробленої продукції.

Витрати на ремонт, що перевищують 10%-ву норму, відносять на збільшення балансової вартості об’єктів групи 1 або сукупної балансової вартості груп 2, 3 і 4 пропорційно до сукупної балансової вартості таких об’єктів групи 1 та груп 2, 3 і 4 на початок звітного кварталу. Отже, вони підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних груп основних засобів.

Відповідно до П(С)БО №7 «Основні засоби» первісна вартість основних засобів збільшується на су му витрат, пов’язаних із поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що веде до збільшення майбутніх економічних вигід, котрі очікуються від використання об’єкта.

Витрати, що здійснюються для підтримування об’єкта в робочому стані та одержання попередньо визначеної су ми майбутніх економічних вигід від його використання, також включаються до складу витрат.

329

Фінансове забезпечення відтворення основних засобів Витрати на капітальний ремонт орендованих основних засобів провадяться згідно з договором оренди. Коли умовами договору передбачено, що всі витрати на ремонт орендованих основних засобів провадяться за рахунок коштів орендаря, то в суму орендної плати не включають відрахування на капітальний ремонт основних засобів.

Орендар може збільшити балансову вартість відповідної групи основних засобів на вартість фактично проведених поліпшень такого об’єкта. Орендар має право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов’язані з поліпшенням основних засобів, у су мі, що не перевищує 10% сукупної балансової вартості груп основних засобів на початок звітного року. Витрати, що перевищують цю суму, відносять на збільшення балансової вартості груп 2, 3 і 4 або балансової вартості окрем ого об’єкта основних засобів групи 1. Вони підлягають амортизації за нормами, передбаченими для відповідних основних засобів.

Якщо капітальний ремонт орендованого майна здійснюється орендодавцем, то витрати на капітальний ремонт включаються в орендну плату і сплачуються орендарем.

Під час розбирання об’єктів, що підлягають ремонту, можуть виявитися придатні для дальшого використання матеріали, запасні частини тощо. Вони оприбу тковуються, оцінюються, відображаються в обліку і згодом можуть бути реалізовані або використані в процесі ремонту основних засобів. Отримані при цьому кошти є джерелом фінансування ремонту основних засобів.

Ремонт основних невиробничих засобів оплачується з прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, а також інших джерел, за раху нок яких фінансується поточне утримання цих основних засобів.

Питання для самоконтролю

1. Дайте характеристику складу та структури основних засобів.

2. Які фактори впливають на структуру основних засобів?

3. Охарактеризуйте відтворення основних засобів.

4. Які показники стану та ефективності використання основних засобів?

5.

У чому полягає суть понять зносу та амортизації основних засобів?

6. Які методи нарахування амортизаційних відрахувань?

7. Охарактеризуйте нарахування амортизації основних засобів, пе

330

8. Який порядок обчислення амортизаційних відрахувань з метою визначення оподатковуваного прибутку?

9.

У чому полягає сутність прискореного методу нарахування амортизаційних відрахувань?

10.

Охарактеризуйте склад і структуру капітальних вкладень підприємств.

11.

Який порядок нарахування амортизаційних відрахувань у разі застосування рівномірного методу нарахування амортизації?

12.

Що таке нарахування амортизаційних відрахувань методом зменшення залишкової вартості основних засобів, його переваги та недоліки?

13.

Які джерела фінансування капітальних вкладень підприємств?

14. Який порядок визначення мобілізації внутрішніх ресурсів у будівництві?

15.

Який порядок фінансування капітальних вкладень підприємств?

16. Який порядок фінансування витрат на поліпшення основних засобів підприємств?


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
9.3. Показники оцінки фінансового стану підприємства
Оцінка ліквідності та платоспроможності підприємства
9.6. Оцінка майнового стану підприємства
9.8. Комплексна оцінка фінансового стану підприємства
ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)