Оперативне фінансове планування вкрай потрібне підприємству для контролю за фактичним надходженням грошових коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності та виконанням поточного фінансового плану. Це пояснюється тим, що фінансове забезпечення операційної та інвестиційної діяльності відбувається за рахунок власних та залучених коштів і потребує повсякденного ефе ктивного контролю за формуванням і використанням фінансових ресурсів.

Річний фінансовий план (план доходів та витрат) характеризує обсяг фінансових ресурсів, необхідних для фінансовогосподарської діяльності за рік. Він є орієнтиром для фінансової роботи підприємств у плановому році.

Виконання фінансового плану здійснюється безпосередньо в процесі фінансово-господарської діяльності, забезпечуючи стабільну платоспроможність пі

32

сове планування. З цією метою доцільно складати оперативний фінансовий план (табл. 10.4).

Таблиця 10.4

БАЛАНС НАДХОДЖЕННЯ КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА (ОПЕРАТИВНИЙ ФІ

НАНСОВИЙ ПЛАН) НА 200__ р.

Місяць

Надходження

Витрати

Чисті грошові надходження (сальдо) (гр. 1 – гр. 2)

Залишок на початок місяця

Залишок на кінець місяця (гр. 3 + гр. 4)

Резерв

Надлишок або дефіцит (гр. 5 + гр. 6)

1

2

3

4

5

6

7

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

Січень

Лютий

Березень і т. д.

Усього за квартал, рік

Баланс надходжень коштів показує, коли в підприємства виникають тимчасово вільні кошти, а коли воно має додаткову потребу в них. Це дає фінансовому менеджеру можливість тимчасово вільні фінансові кошти вкласти на депозитні рахунки комерційних банків або інвестувати в цінні папери для одержання доходів, а в періоди, коли виникає додаткова потреба, — забез печити залучення коштів.

Більшість підприємств складають оперативні фінансові плани як окремі складові системи оперативного фінансового планування, зокрема платіжний, податковий календар та касовий план.

Платіжний календар складають на квартал з розбивкою за місяцями або на місяць із розбивкою за декадами.

За допомогою платіжного календаря підприємство:

• узгоджує свої грошові надходження і майбутні витрати;

• формує інформацію про рух грошових потоків і витрат;

• здійснює аналіз платежів (за сумами і джерелами надходження);

• визначає потребу в короткостроковому кредиті за тимчасової розбіжності грошових надходжень і зобов’язань; Фінансове планування на підприємствах

33• розраховує (за сумами і строками) тимчасово вільні грошові кошти підприємства та визначає найефективніші напрями їх використання.

У платіжному календарі відображається весь грошовий оборот підприємства, позичковий та інші рахунки підприємства в банку, тобто фіксується рух грошових коштів за джерелами їх надходження та напрямами використання (табл.10.5).

Таблиця 10.5

ПЛАТІЖНИЙ КАЛЕНДАР ЗА … МІСЯЦЬ

№ з/п	Стаття	План	Факт	Відхилення
Надходження
1	Виручка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг від основної діяльності
2	Виручка від реалізації основних засобів, нематеріальних активів, непотрібних і зайвих залишків сировини й матеріалів
3	Штрафи, пені та інші надходження від застосування економічних санкцій
4	Надходження від реалізації цінних паперів і валюти
5	Дивіденди, відсотки, прибутки від цінних паперів та депозитів
6	Надходження від погашення дебіторської заборгованості покупців
7	Кредити отримані
8	Аванси, отримані від покупців, замовників
9	Надходження орендної плати

Закінчення табл. 10.5

№ з/п	Стаття	План	Факт	Відхилення
10	Отримана безповоротна фінансова допомога
11	Цільові надходження
12	Кошти, що надходять для формування статутного капіталу
13	Інші надходження
Усього надходжень
Витрати
1	Платежі, пов’язані із задоволенням негайних потреб
2	Заробітна плата і прирівняні до неї платежі

34

У розділі календаря «надходження коштів» фіксуються всі види грошових платежів та надходжень підприємств незалежно від їхніх джерел та напрямів використання, тобто показано весь грошовий оборот за певний проміжок планового періоду.

Платіжний календар дає можливість фінансовим службам підприємства забезпечити оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксувати по точні зміни платоспроможності підприємства. Він уможливлює спостереження за станом оборотних коштів і не тільки вказує на необхідність використання позичкових та залучених коштів у плановому періоді, а й дає змогу з’ясувати причини такого становища, своєчасно вжити необхідних заходів для запобігання фінансовим ускладненням. Інформаційною базою для складання платіжного календаря слу жать: план реалізації продукції; кошторис витрат на виробництво; план капітальних інвестицій; виписки з рахунків підприємсФінансове планування на підприємствах

35тва і додатки до них; договори; внутрішні накази; графік виплати заробітної плати; рахунки-фактури.

Перевищення запланованих витрат над очікуваними надходженнями означає недостатність власних можливостей для їх покриття і може бути ознакою погіршання фінансового стану.

Основними заходами підприємства із забезпечення синхронності грошових надходжень і платежів можуть бути такі:

• перенесення частини першочергових витрат на наступний календарний період;

• прискорення відвантаження й реалізації продукції;

• погашення дебіторської заборгованості;

• залучення додаткових джерел.

Надлишок грошових коштів переважно свідчить про фінансову стійкість і платоспроможність підприємства. Для отримання додаткового прибутку ці кошти можуть бути інвестовані в короткострокові цінні папери.

Підприємства поряд з платіжним календарем складають податковий календар, де вказують перелік податків і дати їх сплати. Деякі підприємства розробляють платіжні календарі за окремими видами руху грошових коштів (платіжний календар з розрахунків з постачальниками, платіжний календар з обслуговування боргів тощо).

Крім платіжного і податкового календарів, підприємство складає касовий план — план обороту готівки, що відображає надходження і виплати готівки через касу. Касовий план потрібний для контролю за надходженнями й витратами готівки. Особливе значення має касовий план для підприємств торгівлі і громадського харчування, де значну частку надходжень становить саме готівка.

Касовий план усі підприємства мають подати за 45 днів до початку відповідного кварталу до банку, що з ним підприємство уклало договір про розрахунково-касове обслуговування. Крім цього, касовий план необхідний підприємству ще й для того, щоб якомога точніше уявляти обсяг зобов’язань перед працівниками підприємства щодо виплати заробітної плати та інших виплат. Банку, котрий обслуговує підприємство, також потрібний його касовий план для складання власного зведеного касового плану з обслуговування своїх клієнтів.

розглянутих систем і методів фінансового планування забезпечує цілеспрямованість фінансової діяльності підприємства і підвищує її ефективність.

Важливе місце в оперативній фінансовій роботі підприємства належить своєчасному погашенню кредиторської і стягненню де

36 На підприємстві має бути організований повсякденний оперативний контроль за платежами та надходженням матеріальних цінностей, виконанням фінансових зобов’язань перед бюджетом, державними цільовими фондами, банками. Слід періодично перевіряти дебіторську заборгованість за даними бухгалтерського обліку та звітності, інвентаризації, виявляти сумнівну заборгованість.

Дебіторська заборгованість, що відповідає узгодженому сторонами строку оплати, є нормальним явищем у фінансовогосподарсь кій діяльності. Проте дебіторська заборгованість, яка перевищує погоджені строки платежів, знижує платоспроможність підприємств. Саме тому необхідно ретельно аналізувати стан заборгованості кожного суб’єкта господарювання за такими статтями: розрахунки з покупцями, з підзвітними особами, з іншими дебіторами; векселі одержані; аванси видані; бюджетні пл атежі, платежі із соціального страхування, з оплати праці. Підприємство з огляду на реальні умови має постійно визначати та аналізувати:

• загальну суму дебіторської заборгованості, строки її виникнення, питому вагу простроченої заборгованості, імовірність її погашення;

• відсоток неповернення дебіторської заборгованості, що припадає на одного або кількох головних боржників;

• питому вагу векселів у загальному обсязі дебіторської заборгованості (тимчасово розрахунки векселями призупинено).

У складі залучених коштів суттєве місце посідає кредиторська заборгованість. Якщо кредиторська заборгованість підприємства виникає в процесі господарських зв’язків з іншими господарськими суб’єктами в межах нормального документообігу та відповідних форм розрахунків, то вона не су перечить чинному законодавству і не може справити негативного впливу на фінансовий стан інших суб’єктів господарювання. Якщо ж кредиторська заборгованість з’явилась унаслідок порушення правил розрахунків та кредитування, вона призводить до фінансових ускладнень в інших підприємств.

Прострочення платежів постачальникам найчастіше буває тоді, коли на підприємстві не налагоджено чіткої фінансової роботи: оборотні кошти заморо жені в дебіторській заборгованості або в наднормативних, непрокредитованих банком товарноматеріальних цінностях; розмір власних оборотних коштів недостатній та не покриває необхідної мінімальної потреби підприємства в них для забезпечення поточної діяльності.

Отже, постійний оперативний контроль, який здійснюється за допомогою платіжного календаря, є надзвичайно важливим засобом викона ння поточного фінансового плану — плану доходів і витрат підприємства. Однак він не забезпечує реалізації завдань оперативного фінансового планування повною мірою. Тому підФінансове планування на підприємствах

37приємства все більше використовують у фінансовому плануванні принципи так званого бюджетування.

10.5. Бюджетування в системі оперативного фінансового планування

Сутність і значення бюджетування. За умов ринкової економіки спостерігається відхід від загального планування на підприємстві в бік фінансового з розробленням цілої низки бюджетів за структурними підрозділами, тобто відзначається зростання ролі внутріфірмового фінансового планування. Бюджет — це оперативний фінансовий план, що складається у формі кошторису або балансу доходів і витрат на ко роткостроковий період і забезпечує ефективний контроль за надходженням та витрачанням коштів на підприємстві.

Бюджетне планування включає два етапи: 1) планування — розроблення бюджетів; 2) моніторинг (контрольний супровід, нагляд за виконанням бюджетів).

Бюджети, що розробляються на підприємстві, різні за формою та змістом. Ті, які характеризують проміжні операції — закупівлю сировини і матеріалі в, бюджет виробництва, — включають інформацію тільки про витрати; інші, наприклад бюджет продажу — тільки про доходи і т. п. Укрупнені бюджети (бюджет грошових коштів) відображають як витрати, так і доходи підприємства. Форми бюджету підприємство вибирає самостійно.

Значення бюджетування (розроблення системи бюджетів на підприємстві) полягає у поліпшенні планування, що позитивно впл иває на підвищення продуктивності праці працівників підрозділів та ефективність використання матеріальних і фінансових ресурсів.

Бюджетування спрямоване на виконання двох основних завдань: 1) визначення обсягу і складу витрат, пов’язаних з діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів; 2) забезпечення покриття цих витрат фінансовими ресурсами.

Бюджетування — це стандартизований процес, що базується як на самос тійно розроблених підприємством, так і на загальновизнаних вимогах і процедурах. До останніх належать:

1) розроблення бюджетів усіма підрозділами, що сприяє поліпшенню координації дій усередині підприємства;

2) забезпечення єдиного порядку підготовки, аналізу і затвердження бюджетів;

3) координація діяльності підрозділів підприємства в процесі

38 4) структурованість бюджетів;

5) обґрунтованість показників бюджетів досягнутими результатами, тенденціями, економічними чинниками та заданими темпами розвитку підприємства;

6) відкритість бюджетів до змін (надання менеджерам прав коригування показників бюджету відповідно до виявлених проблем чи зміни обсягів виробництва і продажу);

7) участь у бюджетуванні менеджерів усіх підрозділів, що відповідають за викона ння бюджету.

Процес бюджетування на підприємстві включає складання операційного, фінансового і зведеного (консолідованого) бюджетів, управління і контроль за виконанням бюджетних показників.

Бюджети, що застосовуються в системі оперативного фінансового планування, класифікуються за низкою ознак (рис.10.2).

У процесі бюджетування враховуються такі чинники: стадії життєвого циклу продукту, що виробляється; постійні і змінні потреби пок упців; рівень конкуренції; трудові ресурси; тенденції розвитку технології; рівень підприємницького і фінансового ризику; потреби і ресурси виробництва; запаси на складі; вартість сировини; маркетингові й рекламні умови; ціноутворення на товари (послуги); моральне старіння товарів і послуг.

Бюджетування здійснюється «знизу догори» і «згори донизу». Бюджетування знизу догори (з рі вня підрозділів) проводиться із залученням працівників підрозділів. При складанні бюджету згори донизу бюджет передається керівництвом менеджерам структурних підрозділів для його деталізації та розроблення рекомендацій.

Завдання оперативного рівня такі самі, як і завдання підприємства в цілому, тому індивідуальні бюджети вільно інтегруються в консолідований (зведений) бюджет підприємства.

Фінансове планування на підприємствах

39

Рис. 10.2. Класифікація основних видів бюджетів, що розробляються на підприємстві в процесі оперативного фінансового планування

Складання бюджету включає такі етапи:

1. Підготовка прогнозу і бюджету продажу.

2. Визначення очікуваного обсягу виробництва.

3. Розрахунок витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

4. Складання фінансових планів.

5. Розрахунок і аналіз грошових потоків.

Підготовка до бюджетування включає функціональновартісний аналіз виробництва й реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та ви значення рівня, до якого можуть бути знижені витрати за одночасного збільшення прибутку, збереження якості

40 До переваг бюджетного планування належать:

• надання структурним підрозділам більшої самостійності у витрачанні коштів, економії за бюджетом фонду оплати праці, що сприяє підвищенню матеріальної заінтересованості працівників в успішному виконанні планових завдань;

• зменшення непродуктивних витрат робочого часу працівників фінансової служби за рахунок мінімізації кількості контрольних параметрів бюджетів;

• досягнення режиму суворої економії матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства.

Бюджетування включає вибір видів і структури бюджету.

Консолідований (зведений) бюджет складається з інтегрованих індивідуальних бюджетів, що характеризують прогнозовані обсяги продажу, витрат, інших фінансових операцій у наступному періоді.

Отже, консолідований бюджет — це скоординований за всіма підрозділами і функціями план діяльності підп риємства в цілому, що об’єднує блоки окремих бюджетів і створює потоки інформації, потрібні для прийняття і контролю управлінських рішень у сфері фінансового планування.

Зведений (консолідований) бюджет поділяється на дві частини: ? операційний бюджет (operating budget); ? фінансовий бюджет (financial budget).

Операційний (поточний, періодичний, оперативний) бюджет — це система бюджетів, що характеризує доходи і витрати за операціями або окремими функціями підприємства.

Операційний бюджет включає:

• бюджет продажу (sales budget);

• бюджет виробництва (production budget);

• бюджет витрат (за видами витрат: трудових, загальновиробничих, адміністративних, витрат на збут тощо);

• прогноз прибутків і збитків (фінансових результатів).

Фінансовий бюджет — це план, в якому відображаються обсяг і структура грошових коштів та їх використання.

Фінансовий бюджет включає: ? бюджет грошових коштів; ? бюджет капітальних інвестицій; ? прогнозний бухгалтерський баланс.

Взаємозв’язок фінансового й операційного бюджетів показано на рис.10.3. Фінансовий бюджет складається на базі інформації бюджету прибутків і збитків.

Бюджет не має стандартизованих форм. Найширше використовується структура зведеного (консолідованого) бюджету, що передбачає виокремлення оперативного і фінансового бюджетів.

Фінансове планування на підприємствах

41Бюджет закупівлі / використання

Бюджет витрат на збут

Прогноз собівартості реалізованої продукції

Бюджет продажу

Бюджет виробництва

Бюджет інвестицій

матеріалів

Бюджет грошових коштів

Бюджет затрат праці

Бюджет загально

Рисногораційноча спе окреробництвадляприбутків і збитків (пронозу фінансових результатів).

Від величини і вартості реалізації (продажу) залежать обсяг виробництва, собівартість, прибуток тощо. Відправним етапом процесу бюджетування є бюджет продажу. Прогнозуються обсяги продажу, що в ра зі реальності прогнозу трансформуються в бюджет продажу. Розроблення бюджету продажу є складним процесом. Обсяг реалізації визначається не тільки виробничою потужністю підприємства, а й факторами кон’юнктури: діяльністю конкурентів; становищем на національному і світовому ринках; невизначеністю і непередбачуваністю цих ринків (особливо це стосується підприємств з великою часткою прод ажу на світовому ринку, де невизначеність посилюється іноземною конкуренцією, коливанням курсів

42

нями попиту і пропонування; результативністю реклами; якістю продукції.

Бюджет продажу — це найважливіший розрахунок, який є основою бюджетування, ураховуючи конкурентну позицію підприємства та напрями її поліпшення.

Бюджет продажу і його товарна структура визначають рівень і загальний характер усієї діяльності підприємства, впливають на низку інших бюджетів, побудованих на інформації, що місти ться в бюджеті продажу.

Бюджет продажу

— операційний бюджет, який містить інформацію про заплановані обсяги продажу, ціни та очікувані доходи від реалізації кожного виду продукції. У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так:

Бюджет продажу

Центр відповідальності — відділ маркетингу.

1.Очікуваний обсяг.

2.Очікувана ціна одиниці продукції.

3.Виручка від реалізова ної продукції.

4.Надходження грошових коштів.

5.Дебіторська заборгованість на початок місяця.

6.Надходження коштів від продажу за місяць.

7.Разом надходження коштів.

Бюджет продажу складається з урахуванням строків і погашення дебіторської заборгованості, розрахунок здійснюють у такій послідовності: Розрахунок очікуваних надходжень грошових коштів від продажу

1.Залишок дебіторської заборгованості на кінець періо ду, грн.

2.Сума заборгованості до погашення.

3.Надходження від продажу, грн. Фінансове планування на підприємствах

4.Усього надходжень, грн (рядок 2 + рядок 3).

Програма складання бюджету продажу включає п’ять стадій:

1) аналіз руху продажу (аналіз реалізації продукції — sales) за кілька попередніх років за видами продукції, регіонами, типами покупців, сезонністю, основними товарними групами та за дина мікою змін цих показників, спричинених нерівномірним щорічним приростом обсягів продажу, що впливає на розроблення прогнозу;

2) аналіз чутливості основних ринків збуту (урахування загального економічного розвитку, фаз циклу — спад, піднесення);

3) вивчення можливостей рекламування своїх товарів, кооперації, умов кредитування, що впливають на обсяг реалізації;

4.Усього надходжень, грн (рядок 2 + рядок 3).

Програма складання бюджету продажу включає п’ять стадій:

1) аналіз руху продажу (аналіз реалізації продукції — sales) за кілька попередніх років за видами продукції, регіонами, типами покупців, сезонністю, основними товарними групами та за дина мікою змін цих показників, спричинених нерівномірним щорічним приростом обсягів продажу, що впливає на розроблення прогнозу;

2) аналіз чутливості основних ринків збуту (урахування загального економічного розвитку, фаз циклу — спад, піднесення);

3) вивчення можливостей рекламування своїх товарів, кооперації, умов кредитування, що впливають на обсяг реалізації;

434) аналіз інформації про вартість невиконаних замовлень та тенденції щодо нових замовлень на продукцію підприємства (особливо важливо для продукції з тривалим виробничим циклом);

5) розрахунок продажу за окремими товарними групами й у цілому по підприємству. Це кінцева фаза складання такого бюджету, коли формується основна стратегія продажу та його обсяг.

Прогноз пр одажу — основа планування виробництва, а бюджет продажу — основа бюджету виробництва.

Бюджет виробництва показує, скільки одиниць продукції необхідно виготовити (надати послуг), щоб забезпечити запланований обсяг продажу і необхідний рівень запасів. Бюджет виробництва — план випуску продукції в натуральних показниках — складається виходячи з бюджету продажу, враховуючи виробничі потужності, запаси, зовн ішні закупівлі. Він включає: аналіз виробничих потужностей; план виробництва; розрахунок виробничого персоналу; розрахунок виробничих витрат. На базі бюджету виробництва складають бюджети закупівлі і використання матеріалів, затрат праці, загальновиробничих, адміністративних витрат і витрат на збут. У спрощеному вигляді бюджет можна подати таким способом.

Бюджет виробництва

1) запланований про даж, шт. плюс

2) плановий запас готової продукції на кінець періоду, шт. мінус

3) плановий запас готової продукції на початок періоду, шт. дорівнює

4) кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт.

Бюджет закупівлі / використання матеріалів. Бюджет прямих витрат на матеріали складається на підставі бюджету виробництва і бюджету продажу, що показує, скільки сировини і матеріалів потрібн о для виробництва, а також скільки треба закупити. У бюджеті визначають строки закупівлі і кількість сировини, матеріалів і напівфабрикатів, які необхідно придбати для виконання виробничих планів. Використання матеріалів визначається бюджетом виробництва і пропонованими змінами рівня матеріальних запасів. Бюджет закупівлі матеріалів розраховується як добуток кілько сті одиниць матеріалів та їхньої закупівельної ціни. Планові потреби закупівлі й використання матеріалів можуть бути подані в одному загальному документі або в окремих самостійних бюдже

44 Бюджет прямих витрат на матеріали

1) кількість продукції, що підлягає виготовленню, шт.;

2) норми витрат матеріалів, грн.;

3) потреба в матеріалах, грн (рядок 1 ? рядок 2) плюс

4) запас матеріалів на кінець періоду, грн мінус

5) запас матеріалів на початок періоду, грн дорівнює

6) витрати на матеріали, грн.

Бюджет прямих витрат на матеріали складається з у рахуванням строків і порядку погашення кредиторської заборгованості.

Розрахунок здійснюють у такій послідовності:

Розрахунок погашення кредиторської заборгованості за придбані матеріали

1.Залишок кредиторської заборгованості на кінець періоду, грн.

2.Сума кредиторської заборгованості до погашення в поточному періоді, грн.

3.Витрати на закупівлю матеріалів, грн.

4.Усього витрат, грн (рядок 2 + рядок 3).

4.Усього витрат, грн (рядок 2 + рядок 3).

Бюджет тру дових затрат. Даний бюджет складається виходячи з бюджету виробничих даних про продуктивність праці і ставок оплати основного виробничого персоналу. Визначає необхідний робочий час (у годинах), що потрібний для виконання плану виробництва. Він розраховується як добуток кількості одиниць продуктів (послуг) та норми затрат праці в годинах, та одиниці продукції. У бюдже ті трудових затрат (чи в окремому) визначаються витрати на оплату праці як добуток необхідного робочого часу та різних годинних тарифних ставок оплати праці.

Прямі витрати на оплату праці — це витрати на заробітну плату виробничого персоналу.

У бюджеті прямих витрат на оплату праці виробничого персоналу слід виокремити дві частини: ? фіксовану; ? відряд ну.

У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так.

Бюджет прямих витрат на оплату праці основного виробничого персоналу

1.Обсяг виробництва продукції.

453.Разом затрати праці персоналу.

4.Вартість однієї години затрат праці.

5.Витрати на оплату праці основного персоналу.

Бюджет загальновиробничих витрат — це деталізований план виробничих витрат, відмінних від прямих, які необхідні для виконання плану виробництва. Метою складання цього бюджету є інтеграція всіх бюджетів загальновиробничих витрат, розроблених менеджерами з виробництва й обслуговування та формування інформації для о бчислення нормативів цих витрат на плановий період. У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так:

Бюджет загальновиробничих витрат

1.Оплата праці (всіх працівників у бюджеті витрат на оплату праці).

2.Амортизація, грн.

3.Непрямі витрати на матеріали, грн.

4.Поточний ремонт, грн.

5.Інші витрати, грн.

дки 1 + 2 + 3 + 4 + 5), грн.

Бюджет адміністративних витрат — це деталізований план поточних операційних витрат, відмінних від витрат, безпосередньо пов’язаних з виробництвом і збутом, але необхідних для підтримки діяльності підприємства в цілому. Бюджет необхідний для контролю адміністративних витрат. Витрати не пов’язані з виробництвом або витратами діяльності. Велику частину цього бюджету становлять по стійні витрати. У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так:

6.Разом (ря дки 1 + 2 + 3 + 4 + 5), грн.

Бюджет адміністративних витрат — це деталізований план поточних операційних витрат, відмінних від витрат, безпосередньо пов’язаних з виробництвом і збутом, але необхідних для підтримки діяльності підприємства в цілому. Бюджет необхідний для контролю адміністративних витрат. Витрати не пов’язані з виробництвом або витратами діяльності. Велику частину цього бюджету становлять по стійні витрати. У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так:

Бюджет адміністративних витрат

1.Оплата праці, грн (працівників адміністративного апарату).

2.Амортизація, грн.

3.Поточний і капітальний ремонт, грн.

4.Інші витрати на матеріали, грн.

5.Інші витрати, грн.

6.Разом (рядки 1 + 2 + 3 + 4 + 5), грн.

6.Разом (рядки 1 + 2 + 3 + 4 + 5), грн.

Бюджет витрат на збут. У ньому деталізуються всі планові витра ти, пов’язані зі збутом продукції і послуг. Витрати на збут (реклама, комісійні, транспортування продукції та інші витрати відповідно до П(С)БО). Окремі витрати є змінними (комісійні, транспортні), інші витрати — на рекламу і заробітну плату старших контролерів — постійні.

За розроблення і виконання бюджету витрат на збут несе відповіда льність відділ продажу. У спрощеному вигляді цей бюджет

46 Бюджет витрат на збут

1.Плановий продаж, грн.

2.Змінні витрати на збут, %.

3.Змінні витрати на збут, грн.

4.Постійні витрати на збут, грн.

5.Усього витрати на збут, грн (рядок 3 + рядок 4).

5.Усього витрати на збут, грн (рядок 3 + рядок 4).

Бюджети за видами витрат розробляють менеджери всіх підрозділів підприємства. У консолідації та аналізі цих розробок головну роль відіграє фінансовий відділ. На баз і аналізу витрат за підрозділами і загального їх обсягу фінансовий відділ визначає можливості вдосконалення розрахунків з метою отримання найліпшого фінансового результату. Завдання фінансового менеджера — указати іншим менеджерам напрямки підвищення прибутковості їхніх підрозділів.

Формування бюджету витрат розпочинається з детального їх аналізу за минулий та поточний роки (витрати загальні, на одиницю проду кції, на закупівлю сировини за видами продуктів і т. п.).

У процесі підготовки фінансовим відділом звітів за кожним підрозділом (центром витрат) виділяються згідно з П(С)БО постійні та змінні витрати. Змінні витрати — це витрати, що прямо залежать від обсягу виробництва. Постійні — ті, що від нього не залежат ь.

Змінні витрати розраховуються на базі аналізу поточних витрат та прогнозованого їх зростання (зниження) протягом наступного періоду.

На базі цих даних, а також на базі бюджету виробництва за кожним підрозділом визначаються змінні витрати і складається бюджет. Поряд зі змінними витратами розробляється бюджет постійних витрат. Постійні витрати визначаються за такими методами розра хунку: метод відсотка від обсягу продажу; метод витрат на одиницю продукції; метод аналізу цілей та завдань.

Найчастіше використовується метод витрат на одиницю продукції. Усі фінансові розрахунки проводяться у вартісному виразі на одиницю продукції.

Витрати на маркетинг розраховуються за методом аналізу цілей і завдань. Результатом розрах унку є визначення тенденцій зміни витрат на рекламу залежно від обсягу продажу відносно одного покупця, залежно від виду товару тощо.

Розрахунки змінних і постійних витрат за підрозділами (центрами витрат) фінансовий відділ використовує, розробляючи бюджет витрат. Останній складається на основі принципу аналізу маржинального прибутку, що дає можливість розробити кілька варіантів досягнення фінансового результа ту. Фінансовий мене

Фінансове планування на підприємствах

47джер оцінює загальний обсяг витрат по підприємству і за потреби уточнює бюджет витрат.

У процесі бюджетування здійснюється аналіз беззбитковості і визначається точка беззбитковості. Вона відповідає обсягу продажу, за якого виручка дорівнює сумі постійних та змінних витрат відповідно до заданого обсягу виробництва та коефіцієнта використання виробничих потужностей. Аналіз беззбитковості допо магає визначити можливості для зростання прибутку. Що нижча точка беззбитковості, то більший прибуток і менший операційний ризик. У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так:

Прогноз фінансових результатів

1) виручка від реалізації, грн мінус

2) виробнича собівартість реалізації продукції, грн мінус

3) витрати на збут, грн мінус

4) адміністративні витрати, грн дорівнює

5) при буток від реалізації, грн плюс

6) прибуток від фінансових операцій, грн плюс

7) прибуток від інших операцій;

8) усього валовий прибуток (рядок 5 + 6 + 7) мінус

9) податок на прибуток мінус

10) використання прибутку дорівнює

11) нерозподілений прибуток.

8) усього валовий прибуток (рядок 5 + 6 + 7) мінус

9) податок на прибуток мінус

10) використання прибутку дорівнює

11) нерозподілений прибуток.

Характеристика фінансового бюджету підприємств. Прогнозування грошових потоків дає змогу визначити майбутні грошові надходження підприємства та його витрати. Такий прогноз забе зпечує контроль за майбутніми грошовими потоками.

Бюджет грошових коштів

— це план грошових надходжень і платежів. Принципово важливим у бюджетуванні руху грошових коштів є визначення часу (терміну) фактичних надходжень і платежів. Бюджет грошових коштів підприємства складає фінансовий відділ. Бюджет формується на місяць, декаду, що дає можливість ур ахувати сезонні коливання грошових надходжень. Грошові по

48

шових потоків є більш достовірними на найближчий час, ніж на далеку перспективу. Побудова бюджету грошових коштів починається з аналізу надходжень за реалізовану продукцію.

Приклад1

Розгляньмо порядок формування бюджету грошових коштів підприємством. Основну частину продажу підприємство здійснює в кредит, і надходження грошей на її поточний рахунок відкладається на строк, визначений умовами угоди з покупцем продукції. Фірма надає своїм покупцям відстрочку платежу на 30 днів; 90% продажу здійснюються в кредит, 10% — з негайною оплатою. 90% залишку заборгованості оплачується через місяць і до 10% — через два місяці після виставлення рахунка. За цих умов, якщо в січні було продано товарів на 250 тис. дол., то заборгованість у 25 тис. грн погашається негайно. З 225 тис. грн, що становлять 100% залишку за кредитною угодою, 90% (або 202,5 тис. дол.) мають надійти в лютому і 10% (або 22,5 тис. дол.) — у березні. Аналогічно обчислюються грошові надходження в інші місяці. Фахівці фінансового відділу фірми повинні враховувати можливі затримки з оплатою. У періоди економічних спадів строки оплати стають тривалішими, а частка безнадійних боргів збільшується. Тому бюджет грошових коштів має ґрунтуватися на реальній ринковій ситуації.

Грошові кошти, що надходять від продажу продукції (робіт, послуг), використовуються підприємством і, відповідно, відбивають їх витрати.

Розклад витрат використовується для прогнозування суми чистих грошових потоків, а також складання бюджету грошових доходів і витрат на кожний місяць. Сума чистих грошових потоків може бути додатною (надлишки) і від’ємною (дефіцит). Сальдо чистого г рошового потоку на початок місяця збільшується на суму вхідного грошового потоку і зменшується на суму вихідного грошового потоку поточного місяця. У такий спосіб визначається залишок чистого грошового потоку на початок наступного місяця. У спрощеному вигляді цей бюджет можна подати так:

Бюджет грошових коштів

1.Грошові кошти на по чатку періоду.

2.Надходження грошових коштів:

— від покупців;

— грошові кошти у покупців.

3.Витрати грошових коштів:

— на основні матеріали;

— на оплату праці основного персоналу; Фінансове планування на підприємствах

49— загальновиробничі витрати;

— витрати на збут та управління;

— податок на прибуток;

— закупівля обладнання;

— дивіденди;

— разом.

4.Надлишок (дефіцит) грошових коштів.

5.Фінансування:

— отримання позички;

— погашення позички;

— виплата відсотків;

— разом.

6.Грошові кошти на кінець періоду.

Для підтримки ліквідності підприємство може залучати зовнішні дж ерела фінансування.

Можливі джерела короткострокового фінансування зображено на рис. 10.4.

Рис. 10.4. Вибір джерел фінансування

Покрити дефіцит коштів підприємство може за рахунок короткострокового кредиту також іншими способами — відстрочити капітальні витрати або продати частину активів. За надмірних залишків грошових коштів і сприятливої ситуації на фондовому ринку ці залишки можна спрямовувати на купівлю цінних паперів, які завжди можна реалізувати в разі потреби. Планування бюджету грошових надходжень і витрат підпр иємства корисне саме тим, що бюджет допомагає запобігти можливим неплатежам

50 Варіанти прогнозів ураховують зниження або зростання продажу, скорочення або подовження часу між пред’явленням рахунка до сплати та його оплатою.

Бюджет (капітальних, фінансових) інвестицій. Бюджетування капітальних інвестицій відбиває планові витрати, вибір інвестиційних проектів та джерел фінансування. Бюджетування капітальних інвестицій спрямовує розвиток підприємства та ефективність його діяльності.