Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Облік, аналіз та аудит КОШТОРИС ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ, ЙОГО ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ


< Попередня  Змiст  Наступна >

КОШТОРИС ДОХОДІВ І ВИДАТКІВ, ЙОГО ЗМІСТ І ЗНАЧЕННЯ


Кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження на отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання установою своїх функцій і досягнення цілей, визначених на бюджетний період згідно з бюджетними призначеннями, що складається на основі постанови КМУ від 28.02.2002 № 228 «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ». Розроблення кошторису бюджетної установи спрямоване на розв’я-зання основних завдань: визначення обсягу доходів і видатків, пов’язаних із діяльністю окремих структурних одиниць і підрозділів установи; забезпечення покриття видатків фінансовими ресурсами із різних джерел.

Кошториси поділяються на: індивідуальні, зведені та кошториси на централізовані заходи. Індивідуальний кошторис складає кожна бюджетна організація і подає його безпосередньо своїй вищій організації. Індивідуальні кошториси складають усі бюджетні установи, незалежно від того, ведуть вони облік самостійно чи обслуговуються централізованою бухгалтерією. Зведені кошториси та плани асигнувань становлять звіт показників, наведених в інди-

відуальних кошторисах і планах асигнувань розпорядника бюджетних коштів нижчого рівня, а також коштів, передбачених для одержувачів згідно із функціональною класифікацією.

Кошторис на централізовані заходи складається міністерством, відомством, органом виконавчої влади або органом місцевого самоуправління для фінансування витрат на разові заходи (наприклад, наради, конференції тощо) [4].

Кошторис бюджетних установ має такі складові частини: загальний фонд (обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету); спеціальний фонд (обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на видатки згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов’язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету) [2]. Кошторис складається дохідної і видаткової частини. Дохідна частина спеціального фонду проекту кошторису формується на підставі індивідуальних розрахунків доходів і платежів і відрахувань до бюджету за кожним джерелом доходів.

Невід’ємною частиною кошторису є план асигнувань, який регламентує взяття установою зобов’язань протягом року та затверджується разом із кошторисом. Одночасно з проектом кошторису подається штатний розпис. Складені проекти кошторисів і планів асигнувань бюджетні установи подають для розгляду та затвердження головним розпорядникам у встановлені строки.

У видатковій частині кошторису зазначають загальну суму витрат з розподілом їх за економічною класифікацією видатків, та із встановленням витрат за рахунок бюджетних асигнувань і за рахунок надходжень із спеціального фонду [5]. Розрахунки доходів і видатків установи, що є основою для складання проекту кошторису, подаються на розгляд керівнику установи, який своїм підписом їх затверджує.

У тижневий термін після опублікування Закону України про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки. На підставі отриманої лімітної довідкиустанови уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань, штатні розписи і подають ці документи до вищої організації у встановлені терміни. Вищі організації протягом трьох тижнів після отримання лімітних довідок складають і подають уточнені проекти зведених кошторисів і проекти зведених планів асигнувань до Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів АРК, місцевих фінансових органів для складання і затвердження річного розпису призначень відповідних бюджетів і помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів. Міністерство фінансів України надсилає ДКСУ для реєстрації, обліку і виконання затверджений річний розпис призначень державного бюджету і помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету. ДКСУ у триденний термін доводить до головних розпорядників витяги із цих документів, що є підставою для затвердження кошторисів і планів асигнувань усіма розпорядниками. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затверджених річного розпису призначень і помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного бюджету, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань розпорядниками. Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником і головним (старшим) бухгалтером установи (централізованої бухгалтерії). Міністерство фінансів України, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку, протягом трьох місяців після затвердження відповідних бюджетів, перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів і планів асигнувань. Законодавством України передбачено, що бюджетні установи в процесі виконання покладених на них функцій можуть вносити зміни до кошторисів [6].

Література

1. Бюджетний кодекс України [Eлектронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua. 2. Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетними установами»: Затверджений Постановою КМУ від 28 лютого 2002 року № 228.

3. Учет в бюджетних организациях. — К.: Универсал-бизнес. 2011.

— 352 с.

4. Мажуліна М.О., Афанасієвська Т.В. Кошторис доходів і витрат бюджетної організації. — Харків, 2013.

5. Атамас П. Й. Основи обліку в бюджетних організаціях : навч. посіб. / П. Й. Атамас. — К. : Центр навчальної літератури, 2003. — 284 с.

6. Мельник Т. Г. Облік у бюджетних установах: Основи побудови, нормативна база, реформування // Бухгалтерський облік і аудит. — 2009. Захарченко Є.С., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Кузьмінська О.Е., к.е.н., професор кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ОПЛАТИ ПРАЦІ
РОЗРОБКА КРЕДИТНОЇ ПОЛІТИКИ ЯК ІНСТРУМЕНТ УПРАВЛІННЯ ДЕБІТОРСЬКОЮ ЗАБОРГОВАНІСТЮ
ОСОБЛИВОСТІ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ: СУЧАСНІ ПІДХОДИ ТА ПРОБЛЕМАТИКА
ПРОБЛЕМИ ОБЛІКУ ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ
ПРОБЛЕМИ І ПЕРСПЕКТИВИ ПЕРЕХОДУ УКРАЇНСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ ТА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)