Posibniki.com.ua Інформатика Корпоративні інформаційні системи КОРПОРАТИВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗДІЛ 6 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ ЛОГІСТИКИ В КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ


< Попередня  Змiст  Наступна >

КОРПОРАТИВНІ ІНФОРМАЦІЙНІ СИСТЕМИ В СИСТЕМІ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗДІЛ 6 РЕАЛІЗАЦІЯ ПРОМИСЛОВОЇ ЛОГІСТИКИ В КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ


6.1. Поняття логістики як основи організаційно-економічної стійкості підприємства

6.2. Компоненти логістики і загальна характеристика їх

6.3. Показники організаційно-економічної стійкості підприємства

6.4. Класифікація логістичних процесів і характеристика їх

6.5. Методи й моделі управління логістичними процессами

Резюме

Терміни і поняття

Запитання для перевірки знань

Завдання для індивідуальної роботи Вивчивши матеріал цього розділу, ви будете ЗНАТИ:

— поняття логістики і логістичного ланцюжка;

— використання логістики для забезпечення організаційно-економічної стійкості корпорації;

— структурні елементи (компоненти логістики);

— основні показники організаційно-економічної стійкості корпорації та методи їх розрахунку;

— задачі, які розв’язують для реалізації мети логістичної системи (оптимізація виробничої програми, запасів, часу, загальних витрат тощо);

— моделі логістичної діяльності, а також УМІТИ:

— обчислювати показники організаційно-економічної стійкості підприємства;

— використовувати програмний модуль «Логістика» з практичною метою.

6.1. ПОНЯТТЯ ЛОГІСТИКИ ЯК ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

Сучасні умови функціонування підприємства (промислового, торговельного, корпорації тощо) на ринку виробників ставлять його в цілковиту залежність від становища на ринку постачальників і споживачів. Тому підприємство повинно мати механізм управління, який би вможливлював адаптацію до ринкових умов і конкуренції на світових ринках товаровиробників. У зв’язку з цим на порядок денний виходить необхідність формування на підприємствах організаційноекономічних умов, які б дозволили будь-якому підприємству нормально функціонувати за умов розвиненої ринкової економіки. Організаційно-економічні умови — це сукупність методів і алгоритмів управління підприємством за ринкових умов, які забезпечують досягнення цілей його функціонування. Для досягнення поставлених цілей необхідно створити й утримувати коло стабільних споживачів.

Досягнення мети в такій постановці пов’язане із задоволенням усього спектра потреб споживчого ринку за профілем продукції чи видами послуг. Формування кола стабільних споживачів за сучасних умов є основою для завоювання підприємством стійкого становища на ринку виробників.

Висунення на передній план такої мети як створення споживача кардинально змінює підхід до планування й управління всіма виробничо-господарськими об’єктами в аспекті виокремлення цільових пріоритетів. Тепер за основу беруть не максимальне завантаження всіх виробничих ресурсів, а високий рівень дотримання термінів постачань, мінімальний складський запас, мінімальний термін виробничого циклу тощо.

З огляду на комплексність цієї проблеми підприємство розглядається як єдина організаційно-господарська структура, що складається з безпосереднього виробництва, постачальників сировини, матеріалів і комплектувальних виробів, споживачів готової продукції, а також транспортного і складського господарства. Тому за сучасних умов дедалі більшого значення набуває всебічне інтегроване оцінювання виробничо-господарської діяльності підприємств методами промислової політики.

Зауважимо, що попри багатовікову історію грецького за походженням слова «логістика» широкого вжитку в економічній термінології цей термін набув від середини 50-х років XX ст. завдяки успішному розвитку логістики у військовій науці. Успішне постачання американської армії у Другій світовій війні логічно ініціювало розуміння того, що завдання матеріально-технічного забезпечення, вирішувані у військовій логістиці, споріднені з аналогічними завданнями виробничої діяльності. Це наштовхнуло спершу американських, а потім і вчених інших країн [11; 17; 19] розглядати логістику як складову вчення про організацію й економіку виробництва, яка очолює заготівельну, виробничу та дистрибуційну логістику. Подальший розвиток теорії логістики спричинив формування окремих логістичних напрямів, таких як бізнес-логістика, логістика маркетингу, промислова логістика, логістика менеджменту, логістика розподілу, логістика забезпечення тощо.

У наш час термін «логістика» поширений у діловому світі й означає теорію і практику руху сировини, матеріалів, виробничих, трудових, фінансових ресурсів і готової продукції від їх джерела до споживача.

Застосування логістичного підходу до управління фінансово-виробничими процесами в розвинених країнах Америки та Європи ініціювало створення різноманітних національних товариств, організацій та асоціацій з логістики. З метою координації досліджень і розробок у сфері логістики створено міжнародну організацію — Європейську логістичну асоціацію (ЄЛА). У США функціонують Товариство інженерів-логістів, Американське товариство з проблем управління закупівлею (одна з найдавніших логістичних організацій, заснована 1915 року) [12].

Актуальність цього напряму підтверджується великою кількістю періодичних видань, цілком або частково присвячених проблемам логістики, наприклад «Logistics Management» і «Logistics» (Велика Британія), «Logistica» (Італія), «Logistik Spektrum» (ФРН), «Logistigues Magasine» (Франція) тощо.

Поряд з теоретичною розбудовою логістики в розвинених промислових країнах від початку 1980-х років триває діяльність з формування відповідних комп’ютерних інструментальних засобів для вирішення логістичних завдань. Неабияких успіхів у справі створення програмних засобів для підтримки логістичного ланцюга в корпоративних інформаційних системах досягли такі фірми, як SAP AG, Oracle, Baan, Informix та ін.

У колишньому Радянському Союзі, де панувала командно-адміністративна система управління, напрям логістики взагалі не мав розвитку й розглядався як ворожа ідеологія. Зокрема «Словарь иностранных слов» 1964 році містить таке поясняється: «... пустые бесредметные рассуждения, оторванные от опыта и практики, то же, что схоластика» [16, с. 371]. Логістику розглядали як складову імперіалістичної військової доктрини.

Несприйняття напряму логістики як складника економічного розвитку призвело до відставання і неготовності держав СНД, які утворилися на теренах колишнього СРСР, до широкого впровадження новітніх інформаційних систем, в основу яких покладено принципи логістики й контролінгу. Але життя не стоїть на місці, і в Україні, хоч і зі значним запізненням, логістика поступово виборює чільні позиції в теоретичних і практичних розробках. Так, у вітчизняній КІС «Галактика» завершено розроблення програмних засобів з логістики. З’являються нові публікації, автори яких розглядають особливості логістичних завдань, реалізованих в тому чи іншому програмному продукті, способи ефективного використання цих продуктів за умов України.

Логістика як нова і всеосяжна теорія підприємницької діяльності вимагала формування відповідного загального визначення поняття «логістика». Нагадаємо, що історично логістику попервах широко використовували у військовій галузі для матеріально-технічного забезпечення сторін, воєнного конфлікту гарантій їхньої боротьби та готовності до дій. Про це свідчать і відповідні матеріали про використання логістики у військовій науці. Так, військовий теоретик генераллейтенант А. А. Жоміні у 1830 році у «Трактаті про мистецтво воєн» визначає логістику як третю гілку військової науки поряд зі стратегією і тактикою [12].

Формування загального визначення поняття «логістика» охоплює чималий період причому завжди у взаємозв’язку з теоретичними і практичними завдан-

нями, що їх вирішували за допомогою логістики. Не вдаючись до аналізу різних підходів і дефініцій з приводу логістики, зазначимо, що в більшості джерел наголошується. що метою логістики є отримання потрібних товарів чи послуг у потрібному місті, у потрібний час за відповідних умов та одержання підприємством найбільшого доходу.

У 1974 р. на Першому Європейському Конгресі, який проходив у Берліні від 20 до 22 березня, було сформульовано й ухвалено загальне визначення логістики: логістика — це наука про планування, управління і контроль за рухом матеріальних, інформаційних і фінансових ресурсів у різноманітних системах. При цьому слід ураховувати, що в зону дослідження логістики потрапляють складські господарства, торговельні та транспортні процеси, виробниче планування й управління тощо. Тому доцільно навести детальніше термінологічне трактування логістики: логістика — наука про планування, контроль і управління транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними й нематеріальними операціями, що здійснюються в процесі доведення сировини й матеріалів до виробничого підприємства, внутрішньозаводську переробку сировини, матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача відповідно до інтересів і вимог останнього, а також передачі, зберігання та оброблення відповідної інформації [19, с. 86].

З наведеного визначення випливає, що логістика охоплює весь ланцюг планово-виробничих і допоміжних операцій, включно з переробленнями відповідної інформації, що виконуються у процесі доведення матеріалів до виробництва, безпосереднього виробництва і реалізації готової продукції. Є й інші визначення, які багато в чому схожі. Так, Американська рада з управління логістикою вважає, що логістика — це процес планування, реалізації та управління ефективним економічним рухом і зберіганням виробничих ресурсів, незавершеного виробництва, готової продукції та зв’язаної з цим інформації з пункту походження в пункт споживання з метою забезпечення вимог споживання.

Разом із тим результати досліджень останніх років у сфері логістики і практичне використання їх потребують інтеграції в цьому понятті дедалі нових сфер і видів діяльності як усередині фірми, так і поза нею, наприклад таких, як науково-дослідна робота, конструкторська й технологічна підготовка виробництва, утилізація відходів тощо. Оскільки логістична система — це складна адаптивна система зі зворотними зв’язками, що виконують певні логістичні функції та операції, вона повинна мати вельми розвинені зв’язки із зовнішнім середовищем і об’єднувати різні за функціональним призначенням підсистеми. Як логістичну систему можна розглядати промислове і торговельне підприємство, корпорацію, концерн, галузь економіки, інфраструктуру економіки окремої країни чи групи країн тощо.

Специфічна особливість таких систем полягає в тому, що вони мають складну інформаційну структуру, здатну до адаптації у зовнішньому середовищі та самоорганізації для реалізації поставлених цілей. Складовими елементами логістичної системи є логістичні операції, логістичні функції, логістичний ланцюг.

Під логістичною операцією слід розуміти сукупність дій, скеровану на перетворення матеріального та інформаційного потоку. До логістичних операцій відносять складування, трансформування, комплектацію, вантажні роботи, внутрішнє переміщення сировини й матеріалів у виробничому процесі тощо, а та-

кож збирання, оброблення і надавання результатної інформації для підтримки управлінських рішень.

Логістична функція — це збільшена група відповідних логістичних операцій, спрямована на реалізацію цілей системи. До основних логістичних функцій належать процеси постачання, виробництва, збуту, в межах яких учасники логістичного каналу виконують матеріальні й нематеріальні операції, пов’язані з переміщенням, складуванням, комплектацією тощо.

Логістичний ланцюг — це лінійно впорядкована сукупність фізичних і юридичних осіб, які здійснюють логістичні операції з доведенням матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої, включно з кінцевим споживачем. Логістичний ланцюг містить також посередницькі елементи, наприклад торговельних, біржових посередників, дистриб’юторів. У найпростішому вигляді логістичний ланцюг має принаймні два елементи — постачальника та споживача. Ефективне функціонування логістичної системи залежить від обраної логістичної стратегії, тобто тої чи іншої форми та змісту економіковиробничих і торговельно-економічних зв’язків із зовнішнім середовищем на перспективу.

Ефективність логістичної системи можна описати за допомогою системи показників, з-поміж яких домінують вимоги споживача стосовно якості товару, обслуговування і ціни. Кількісна оцінка ефективності може бути визначена підрахунком відповідних витрат і часу виконання замовлень, а також іншими показниками — рівнем технічного обслуговування, тривалістю логістичного циклу, надійністю постачання тощо.

За допомогою комплексу показників, що характеризують діяльність виробничої системи, можна визначити організаційно-економічну стійкість підприємства, під якою слід розуміти здатність підприємства зберігати фінансову стабільність за постійних змін ринкової кон’юнктури вдосконаленням і цілеспрямованим розвитком його виробничо-технологічної й організаційної структури методами логістико-орієнтованого управління [18]. Із наведеного визначення випливає, що підтримання організаційно-економічної стійкості підприємства й управління цим процесом є головним завданням логістики підприємства. Розглядаючи підприємство з позиції принципів логістики, основна ідея яких полягає в усебічному комплексному підході до питань руху сировини та готової продукції й зорієнтована на створення і контроль діяльності єдиної системи управління виробничо-господарською і фінансовою діяльністю підприємства, необхідно проектувати логістичну систему, яка б забезпечувала приріст загального ефекту, так званого синергічного, значно більшого порівняно із сумою ефектів окремих елементів системи.

На рис. 6.1 подано загальну схему функціонування виробничої системи з позиції управління організаційно-економічною стійкістю. У спрощеному варіанті показано, що доходи породжують нові доходи і що цей потік залежить від ринкових умов, попиту й науково-технічного прогресу. Подібний підхід цікавий своїми динамічними характеристиками. У такій системі можуть існувати елементи, котрі як підсилюють різного роду коливання, так і вирівнюють їх. У ній необхідно вирішувати завдання управління, які зберігають стійкість підприємства, що забезпечує стабільний прибуток і постійне зростання.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
6.3. ПОКАЗНИКИ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ ПІДПРИЄМСТВА
6.4. КЛАСИФІКАЦІЯ ЛОГІСТИЧНИХ ПРОЦЕСІВ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА ЇХ
6.5. МЕТОДИ Й МОДЕЛІ УПРАВЛІННЯ ЛОГІСТИЧНИМИ ПРОЦЕСАМИ
КОНТРОЛІНГ У КОРПОРАТИВНИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМАХ
7.2. КОНТРОЛІНГ НАПРЯМІВ ДІЯЛЬНОСТІ КІС
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)