Posibniki.com.uaБухгалтерський облікБухгалтерський облік, контроль і аналіз у сучасній економічній науці та практиціКОНТРОЛЬОВАНІСТЬ ЯК УМОВА КЕРОВАНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ НОВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ ЕКОНОМІЧНОГО КОНТРОЛЮ


< Попередня  Змiст  Наступна >

КОНТРОЛЬОВАНІСТЬ ЯК УМОВА КЕРОВАНОСТІ ГОСПОДАРСЬКИХ СИСТЕМ: ПРОБЛЕМИ СТАНОВЛЕННЯ НОВІТНЬОЇ ПАРАДИГМИ ЕКОНОМІЧНОГО КОНТРОЛЮ


Контрольованість господарських систем нерозривно пов’язаназ їх керованістю. Дослідження цих зв’язків має кілька вимірів.З одного боку, контрольованість і керованість господарських систем мають досліджуватися у контексті існуючих між ними причинно-наслідкових залежностей. Ці залежності є взаємними.

Так, досягнення керованості господарських систем потребуєїх контрольованості. Зворотній аспект залежності проявляється втому, що контрольованість господарських систем є безальтернативною умовою забезпечення їх керованості. Відтак зміни контрольованості (у бік покращання чи навпаки погіршення якості)спричиняють вплив на якість як окремих управлінських функцій,так і керованості господарських систем загалом.

З іншого боку, контрольованість і керованість господарськихсистем необхідно розглядати як взаємодію частини (контрольованість) і цілого (керованість). З’ясування проявів цієї взаємодіїпотребує її дослідження в функціональному, системному, процедурному та інших аспектах.

Контроль належить до об’єктивно необхідних функцій управління господарськими системами. Дослідження функціональногорівня керованості господарських систем засвідчує наявність взаємних залежностей і зв’язків контролю з рештою управлінськихфункцій. За умов погіршення чи відсутності контролю функціїпланування й обліку стають недоцільними, а функції аналізу йрегулювання — неможливими. Відповідно це погіршує або йунеможливлює керованість господарських систем.

Будучи однією з управлінських функцій, контроль у той жечас являє собою окрему підсистему управління господарюванням. Ця підсистема є дієздатною, а процес господарювання —контрольованим за наявності суб’єктів і об’єктів контролю та їхвзаємодії один з одним. Відсутність чи погіршення будь-якого зіскладників (контролюючого суб’єкта, підконтрольного об’єктачи контрольної дії) відповідно погіршує чи руйнує як цю управлінську підсистему, так і систему управління в цілому.

Контрольна дія забезпечує управлінські зв’язки суб’єкта зоб’єктом. Надаючи останнім статуси контролюючого та контрольованого, вона відіграє безальтернативну роль у функціонуваннідосліджуваної підсистеми. Значущість контрольних дій у забезпеченні контрольованості і керованості господарських системзумовлюється кількома чинниками.

У контрольних діях слід вбачати насамперед засоби взаємноговпливу суб’єктів на об’єкти контролю, який випливає з економіко-правового статусу і фахових компетенцій контролюючих суб’єктів, що проявляються у відношенні до контрольованих ними господарських систем.

На наше переконання, цей вплив піддається кількісному визначенню. Перш ніж виміряти його, потрібно з’ясувати можливіспрямування контрольних дій. Для цього вони мають бути інтер-

— внутрішнього (окремим випадком якого є самоконтроль),спрямованого назовні та зовнішнього.

Надаючи їм чисельні значення та оперуючи відповідними скалярними величинами, можна визначати потенціал контролю. Його гіпотетичне визначення слід базувати на скалярних величинах,результат додавання яких відображатиме сукупний потенціалвнутрішнього та спрямованого назовні контролю.

Розглядаючи контрольні дії як вектори, їх необхідно інтерпретувати і як процедури контролю. Управлінська значущість контрольних процедур зумовлюється тим, що завдяки їх здійсненнюзабезпечуються контрольованість, а відповідно — й керованістьгосподарських систем. Це потребує з’ясування основоположнихпринципів, які є підвалинами власне контролю, а не лише йогопроцедур.

До таких належить принцип компаративності, дотриманняякого передбачає обов’язковість порівняння (зіставлення) двох ібільше величин, з яких одна має нормативне (еталонне, граничнетощо) значення, а інша — описує фактичні параметри функціонування контрольованих господарських систем. Слід наголоситина фундаментальній науковій значущості цього принципу для теоретичного і прикладного розвитку контролю як управлінськогофеномена та забезпечення завдяки його дотриманню керованостігосподарських систем на мікро-, макро- та глобальному економічному рівнях.

З огляду на те, що «все пізнається у порівнянні», контрольслід трактувати, по-перше, як унікальний управлінський інструмент гносеологічного призначення. По-друге, слід зважати на те,що пізнавальна місія контролю може бути істотно посиленою завдяки розкриттю притаманної йому здатності генерувати релевантну для обґрунтування управлінських рішень нову інформацію.Ця здатність проявляється завдяки управлінському призначеннюі методологічній спроможності контролю порівнювати (зіставляти) масиви нормативних та фактичних даних.

Кожна з величин, які підлягають порівнянню (зіставленню) упроцесі контролю, має відповідати певним якісним вимогам і кількісним параметрам, позаяк їх недотримання може виявитисьфатальним для подальшої життєдіяльності господарських систем.Так може статися у разі недостовірності релевантних для контролю фактичних даних (свідченням чого на початку 2000-х років

претованими як вектори. Обмеженість реальних просторовихспрямувань контролю (свідомо абстрагована від уявних n-мірнихпросторів) вимагає розгляду трьох найважливіших його векторів

Ще фатальнішого прояву вади контролю набувають у разі, коли нехтуються його норми. За оцінками Frankfurter Rundschau,оприлюдненим у травні 2012 року, для досягнення німецького рівня добробуту людству необхідне ресурсне забезпечення в обсязі2,5 планети, а якби всі земляни були американцями, знадобилосяб 4 планети. У той час, як планета лише одна! Відповіді на питання, ким проігноровано цю норму глобального ресурсоспоживання і чому нею було знехтувано, коли вона не досягала 1, дорівнювала 1 чи почала перевищувати 1, потребує фундаментальнихдосліджень неупереджених експертів.

Як засновник ООН, Україна здатна ініціювати здійснення таких досліджень. Їх виконання потребує кардинального переглядуіснуючої парадигми наукової компетентності, фахової та етичноївідповідальності дослідників, адекватної сучасним світогосподарським викликам.УДК 657.6Щербакова Н А.,к.е.н., доцент кафедри аудиту,ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Розділ 6. ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ДІЯЛЬНОСТІ СУБ’ЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ В КОНКУРЕНТНОМУ СЕРЕДОВИЩІ КОНЦЕПЦІЯ ІНТЕГРОВАНОЇ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА ЯК БАЗИС
ВНУТРІШНЬОГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ФАКТОР ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ БІЗНЕСУ
УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ ПІДПРИЄМСТВА ПРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ПОТРЕБ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ
ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНОЇ ПІДТРИМКИ КОНСОЛІДАЦІЇ ІНФОРМАЦІЇ В СИСТЕМІ КОНКУРЕНТНОЇ РОЗВІДКИ ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki