Posibniki.com.uaМаркетингУправління конкурентоспроможністю підприємства1.3. Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.3. Конкурентоспроможність суб’єкта конкуренції та її основні ознаки


Конкурентоспроможність виявляється лише в умовах конкуренції і через конкуренцію. В країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння чинників, породженим об`єктивним розвитком продуктивних сил, які відображають результати політики великих монополій у боротьбі за якість, ринки збуту й отримання прибутку.

Конкурентоспроможність — це одне з основних понять, яке активно застосовується в теорії та практиці економічного аналізу, — в перекладі з латинської мови означає суперництво, боротьбу за досягнення найкращих результатів [129, с. 58]. Для її характеристики використовується поняття порівняльних витрат (Д. Рікардо), порівняльних переваг (Є. Хекшер, Б. Олін), порівняння конкурентних переваг, чинників управління та продуктивності використання ресурсів (М. Портер), конкурентного статусу фірми (І. Ансофф) [23, с. 105].


Слід звернути увагу на багатозначність трактувань сутності поняття       «конкурентоспроможність»                   сучасними                                  вченимиекономістами (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

ПОГЛЯДИ ВЧЕНИХ-ЕКОНОМІСТІВ НА КАТЕГОРІЮ «КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ»


Автор визначення

Визначення конкурентоспроможності

Ожегов С.І.

Здатність витримувати конкуренцію, протистояти кон-курентам

Книш М.І.

Ступінь привабливості даного продукту для споживача

Забєлін П.В., Мо-ісєєва Н.К.

Здатність приносити прибуток у короткостроковому пе-ріоді не нижче заданого, або вище середнього прибутку

Грошев В.П.

Комплекс споживчих властивостей товару, що визначає його відмінність від інших аналогічних товарів за сту-пенем і рівнем задоволення потреб покупців і витрати на його купівлю й експлуатацію

Кредісов А.І.

Характеристика товару, що відображає його відмінність від аналогічного конкурентного товару як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за витратами на її задоволення

 

 

Стівенсон В.

 

Конкурентоспроможність характеризує те, «наскільки ефективно компанія задовольняє потреби клієнта порівняно з іншими компаніями, що пропонують подібний

 

Єрмолов М.О.

Конкурентоспроможність — це відносна характеристика, яка відображає відмінності у процесі розвитку певного виробника від виробника конкурента як за ступенем            задоволення           власними           товарами,     так                і         за ефективністю виробничої діяльності

Печонкін А., Фомін В.

Конкурентоспроможність — складне багатоаспектне поняття, що визначає здатність товару зайняти та втримати позицію на конкурентному ринку в певний період за конкуренції з іншими аналогічними товарами. Розрізняють: конкурентоспроможність продукції (властивість, яка оцінюється за сукупністю основних технікоекономічних, якісних і вартісних показників, що відрізняють товар від товаруконкурента) та рівень конкурентоспроможності продукції (відносна характеристика

 

та завдяки цьому вдало продавати продукцію з прийнят

продукції як товару, що відображає ступінь її переваги на даному ринку перед товаромконкурентом). За критерій конкурентоспроможності пропонують брати відносну долю продажу товару, що оцінюється

 

Хруцький       В.Є., Корнєєва І.В.,

Конкурентоспроможність — це стабільна можливість задовольняти певні потреби покупців краще, ніж конкуренти, ними фінансовими результатами для виробника [36, с. 32]

Фатхутдінов Р.А.

Конкурентоспроможність — це властивість об’єкта, що характеризується ступенем реального чи потенційного задоволення ним конкретної потреби порівняно з аналогічними об’єктами, представленими на даному ринку. Конкурентоспроможність визначає здатність витримувати конкуренцію порівняно з аналогічними об’єктами на даному ринку

Піддубний       І.О., Піддубна А.І.

Конкурентоспроможність — це потенціальна чи реалізована здатність економічного суб’єкта до функціонування у релевантному зовнішньому середовищі, що ґрунтується на конкурентних перевагах і відображає його позицію відносно конкурентів

Райзберг Б.А.

Конкурентоспроможність — це реальна та потенційна можливість фірм у певних умовах проектувати, виготовляти та збувати товари, що за ціновими та неціновими характеристиками є більш привабливими для споживачів, аніж товари їхніх конкурентів

Розбіжності та різноманітність авторських позицій стосовно визначення поняття конкурентоспроможності пов’язані з:

  • ототожненням конкурентоспроможності підприємства та конкурентоспроможності продукції або послуг;
  • масштабами розгляду конкурентоспроможності: на регіональному, національному або світовому ринку (підприємство, галузь, країна);
  • заміною одного поняття іншим (конкурентний статус, конкурентний рівень);
  • характеристикою будьякої складової конкурентоспроможності підприємства: конкурентоспроможність виробничого, трудового потенціалу.

Незважаючи на різні підходи до визначення його суті, всі дослідники зазначають порівняльний і часовий (динамічний) характер цього показника:

  • порівняльний характер означає, що конкурентоспроможність не є явищем, притаманним конкретному об’єкту; вона не випливає з його внутрішньої природи, а проявляється тільки за умов порівняння даного об’єкта з іншими; її можна оцінити порівнянням найбільш суттєвих показників діяльності підприємств; результатом цього порівняння є визначення рівня конкурентоспроможності;
  • тимчасовий характер (динамічність) означає, що досягнутий в окремий проміжок часу рівень конкурентоспроможності підприємства не може розглядатися як довгострокова характеристика його ринкової позиції незалежно від ефективності діяльності; протидія інших суб’єктів господарювання, рішучість та активність їх конкурентних стратегій можуть призвести до втрати досягнутої позиції та зниження рівня конкурентоспроможності.

У цілому існують різні підходи до класифікації конкурентоспроможності:

  • за територіальногеографічною ознакою — міжнародна і внутрішньо національна конкурентоспроможність; конкурентоспроможність у межах окремих регіонів (районів);
  • залежно від масштабності економічних об’єктів — конкурентоспроможність товару, підприємствавиробника, галузі і/або комплексу галузей, національної економіки;
  • у часовому прояві — конкурентоспроможність на певну дату або проміжок часу у минулому, поточна конкурентоспроможність, конкурентоспроможність у перспективі.

Наведемо характеристику видів конкуренції за масштабністю економічних об’єктів.

Конкурентоспроможність товару відображає його здатність більш повно відповідати запитам покупців порівняно з аналогічними товарами, представленими на ринку [1; 2]. Вона визначається конкурентними перевагами: якістю товару, його технічним рівнем, споживчими властивостями, цінами, встановлюваними продавцями товарів; перевагами в гарантійному і післягарантійному сервісі, рекламі, іміджі виробника, а також ситуацією на ринку, коливанням попиту. Високий рівень конкурентоспроможності товару свідчить про доцільність його виробництва і можливості вигідного продажу.

Разом із тим, конкурентоспроможність товару — це не лише уміле маневрування в ринковому просторі і часі, а насамперед — максимальне врахування вимог і можливостей конкретних груп покупців. Причини конкурентоспроможності товару необхідно шукати в конкурентних перевагах окремих його характеристик, що є наслідком ефективнішого управління процесом   розробки,       реалізації        й          експлуатації           пропонованої продукції.

Наведемо підходи до визначення конкурентоспроможності організації (табл. 1.11). Зауважимо, що поняття конкурентоспроможності безпосередньо пов’язано з терміном «конкурентоспроможна організація», який можна трактувати як перевагу товарів (послуг) підприємства перед аналогами у конкретних сегментах ринку в певний період часу стосовно потенціалу розробляти, виробляти й продавати конкурентоспроможні товари (послуги) у майбутньому, досягнутому без шкоди фінансовому стану організації.

Визначення конкурентоспроможності організації за Г.Я. Кіперманом має недолік, оскільки не враховує, що організації конкурують на конкретних ринках у певний період часу, при цьому перевагою цього визначення є те, що підкреслюється ефективність господарської діяльності як вирішальний елемент конкурентоспроможності      організації.     Розуміння     сутності «конкурентоспроможності організації» за Р.А. Фатхутдіновим також неповне, бо зводить конкурентоспроможність організації до випуску конкурентоспроможної продукції, фактично тим самим прирівнюючи ці два поняття. Ті самі недоліки має визначення, дане В.Є. Хруцьким, І.В. Корнєєвою, але на відміну від Р. А. Фатхутдінова вони конкретизують те, що конкурентоспроможність досягається на конкретних ринках у певний період часу.

Таблиця 1.11

ЗМІСТОВНЕ НАПОВНЕННЯ ДЕФІНІЦІЇ «КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА»

Джерело

Визначення

Азоєв Г.Л.

Здатність ефективно розпоряджатися власними і позиковими ресурсами в умовах конкурентного ринку. Виробництво і реалізація конкурентоспроможних товарів — обов’язкова умова конкурентоспроможності фірми.

У ширшому сенсі для забезпечення конкурентоспроможності необхідна систематична робота впродовж усього виробничогосподарського циклу, що приводить до конкурентних переваг у сфері НДКР, виробництві, управлінні, фінансах, маркетингу тощо. Конкурентоспроможність    фірми       —      результат        її конкурентних переваг у всьому спектрі проблем управління компанією

Зав’ялов П.С., Ло-зовський          Л.Ш., Поршнєв          А.Г., Райзберг Б.А.

Здатність фірми, компанії конкурувати на ринках з виробниками й продавцями аналогічних товарів за до-помогою забезпечення більш високої якості, доступних цін, створення зручних умов для покупців, споживачів

Кіперман Г.Я.

Здатність протидіяти на ринку іншим виробникам і постачальникам аналогічної продукції (конкурентам) як за рівнем задоволення своїми товарами або послу-гами конкретної суспільної потреби, так і за ефектив-ністю виробничої діяльності

Перцовський Н.І.

Можливість ведення ефективної господарської діяль-ності та її практичної прибуткової реалізації в умовах конкурентного ринку. Це узагальнювальний показник життєвої стійкості підприємства, його вміння ефектив-но використовувати свій фінансовий, виробничий, науково-технічний і трудовий потенціали

Фатхутдінов Р.А.

Здатність фірми випускати конкурентоспроможну про-дукцію, її перевага стосовно інших підприємств даної галузі усередині країни та за її межами

Хруцький         В.Є., Корнєєва І.В.

Здатність успішно оперувати на конкретному ринку (регіоні збуту) у даний період часу завдяки випуску і реалізації конкурентоспроможних виробів і послуг

Градов А.П.

Конкурентоспроможність фірми може бути визначе-ною як її порівняльна перевага стосовно інших фірм даної галузі всередині країни та за її межами

 

Скударь Г.М.

Відносна характеристика, що віддзеркалює відмінності процесу розвитку даного виробника від виробникаконкурента як за ступенем задоволення своїми товарами чи послугами конкретної суспільної потреби, так і за ефективністю виробничої діяльності

Пахомов         Ю.М., Лук’яненко      Д.Г., Губський Б.В.

У широкому розумінні конкурентоспроможність — це зумовлені економічними, соціальними і політичними чинниками позиції країни або товаровиробника на внутрішньому і зовнішньому ринках. В умовах відкритої економіки вона може визначатися і як здатність країни (фірми) протистояти міжнародній конкуренції на власному ринку і ринках третіх країн

Азоєв Г.Л., Челен

Конкурентоспроможність фірми — це її можливість ефективно розпоряджатися власними й залученими

ков А.П.

ресурсами в умовах конкурентного ринку. Виробництво та реалізація конкурентоспроможних товарів — обов’язкова умова конкурентоспроможності фірми

 

Іванов Ю.Б.

Конкурентоспроможність підприємства — це певна система, що складається з безперервно взаємодіючих чинників і характеризує ступінь реалізації потенційних можливостей підприємства з надбання та утримання впродовж тривалого періоду конкурентної переваги. Тому під конкурентоспроможністю слід розуміти не тільки ефективність, а й динаміку пристосування підприємства до змінних умов зовнішнього середовища

Швейцарська                            організація «European managment forum»

Конкурентоспроможність компанії — її реальна потенційна здатність проектувати, виробляти та збувати за існуючих умов товари, які за ціновими і неціновими характеристиками є привабливішими для споживачів, аніж товари їхніх конкурентів [295]

Круглов М.І.

Конкурентоспроможність підприємства — система економічних категорій, елементами якої є конкурентоспроможність продукції і фінансова конкурентоспроможність. Це економічна категорія, за допомогою якої виявляється перевага даного виробника стосовно рівня задоволення споживачів продукцією з урахуванням ефективності фінансовогосподарської діяльності

Більшість вчених з даної проблематики пропонують об’єднати в одне поняття «конкурентоспроможність товару» й «конкурентоспроможність організації». Дане твердження буде не зовсім правильним, оскільки покупець не завжди знає, якому виробнику належить даний товар, а навіть якщо йому й відома назва фірми, то вона не завжди про щось говорить. Конкурентоспроможність продукції та конкурентоспроможність фірми — виробника продукції — співвідносяться між собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на певному товарному ринку безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару та сукупності економічних методів діяльності фірми, які впливають на результати конкурентної боротьби.

Р. Хейс, С. Вілрайт і Д. Кларк виділяють чотири основні рівні конкурентоспроможності підприємства [295]:

  • керівництво підприємств першого рівня розглядає організацію управління як щось внутрішньо нейтральне. Свою роль керівники підприємства бачать лише в тому, щоб випускати продукцію, не переймаються «сюрпризами» для конкурентів і споживачів. Вони упевнені в конструкції і технічному рівні своєї продукції, організації збуту й ефективності реклами. Такий підхід приносить успіх, якщо підприємство зуміє знайти свою ринкову нішу, яка убереже його від негайної конкуренції. Але якщо підприємство переростає нішу, йому неминуче доводиться вступати в конкурентну боротьбу з іншими виробниками і клопотатися створенням конкурентних переваг;
  • компанії другого рівня конкурентоспроможності прагнуть до того, щоб їх підприємства повністю відповідали стандартам, встановленим їхніми основними конкурентами, — технічним прийомам, технологіям, методам організації виробництва провідних підприємств галузі. Вони наслідують ті самі принципи та підходи в управлінні якістю продукції та працею, але деяким компаніям використання стереотипів не додає конкурентоспроможності, і в умовах загострення конкурентної боротьби вони від них починають відходити;
  • компанії третього рівня конкурентоспроможності досягають успіху в конкурентній боротьбі завдяки не стільки функції виробництва, скільки функції управління, якості, ефективності управління й організації виробництва в найширшому сенсі. Такі компанії на багато років випереджають своїх конкурентів;
  • компанії четвертого рівня конкурентоспроможності кидають виклик будьякому конкурентові по всьому світу в будьякому аспекті виробництва або управління; це підприємства світового класу.

Компанії третього і четвертого рівнів конкурентоспроможності є «стратегічно важливими підприємствами», або «стратегічними підприємствами».

Конкурентоспроможність галузі визначається наявністю в ній технічних, економічних і організаційних умов для створення, виробництва та збуту (з витратами не вище за інтернаціональні) продукції високої якості, що задовольняє вимоги конкретних груп споживачів [1; 2]. Конкурентоспроможність галузі передбачає наявність конкурентних переваг перед аналогічними галузями за кордоном, які можуть виражатися в наявності раціональної галузевої структури; групи висококонкурентних фірмлідерів, що «підтягають» інші підприємства галузі до свого рівня; налагодженої дослідноконструкторської і прогресивної виробничотехнологічної бази, розвиненої галузевої інфраструктури,            гнучкої              системи     науковотехнічної,                          виробничої, матеріальнотехнічної і комерційної співпраці як усередині га

лузі, так і з іншими галузями в країні і за її межами; ефективної системи розподілу продукції. Конкурентоспроможність галузі досягається як за рахунок конкурентних переваг її компаній, так і системи їх взаємодії.

Конкурентоспроможність економіки — дуже складне, багатоаспектне поняття, що не має загальновизнаного універсального визначення. Як привило, трактується як концентрований вираз економічних, науковотехнічних, виробничих, управлінських, маркетингових і інших можливостей, що реалізовуються в товарах і послугах, що успішно протистоять конкуруючим з ними зарубіжним товарам і послугам як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. Але це лише одна, найбільш видима сторона поняття. Інша сторона — це переваги системи державного і суспільного устрою країни, політикоправової організації і регулювання всіх сторін громадського життя суспільства, здатність держави забезпечити стійкий, динамічний розвиток національної економіки і пов’язаний з цим матеріальний добробут членів суспільства, що не поступається світовим стандартам. Щоб мати конкурентоспроможну економіку, необхідно створити конкурентоспроможне суспільство, із безперечними перевагами в різних сферах людської діяльності.

Як можна зрозуміти з аналізу наведених визначень, основними ознаками конкурентоспроможності як одного з критеріїв ефективності економічного суб’єкта є:

  • відносний (порівняльний) характер — конкурентоспроможність проявляється тільки через порівняння характеристик економічного суб’єкта з характеристиками інших суб’єктів даного ринку;
  • релевантний характер критерію конкурентоспроможності, який означає, що траєкторія руху даного економічного суб’єкта (його конкурентна позиція) відносно інших суб’єктів може бути визначена тільки в межах релевантного зовнішнього середовища;
  • часовий характер инамічність) критерію конкурентоспроможності характеризує місце суб’єкта у конкурентному полі в координатах часу як результат його конкурентної діяльності.

Контрольні питання

1. Що таке економічна конкуренція та якими є відмітні риси її сучасного трактування?

2. Що виступає предметом економічної конкуренції?

3. Що є спільного та відмінного між ціновою та неціновою конкуренцією?

4. Якими є форми конкуренції?

5. На яких рівнях відбувається конкурентна взаємодія суб’єктів конкуренції?

6. Схарактеризуйте підходи до класифікації конкурентоспроможності.

7. Які типи ринкової поведінки підприємств виділяють залежно від цілей підприємства?

8. Якими є основні ознаки конкурентоспроможності ринкового суб’єкта?

9. Дайте порівняльну характеристику основних ринкових структур.

10. Які об’єкти можуть характеризуватися такою властивістю як конкурентоспроможність?

Тестові завдання для перевірки знань

1. Перші найбільш цілісні теоретичні положення про рушійні сили конкурентної боротьби з’явилися:

a) на початку XVII ст.;

b) від середини XVIII ст.;

c) на початку XІХ ст.

2. Теоретичні засади моделі досконалої конкуренції закладено:

a) Д. Рікардо;

b) А. Смітом;

c) Дж.С. Міллем.

3. Основи теорії нової моделі конкуренції монополістичної закладено:

a) Д. Рікардо;

b) І. Шумпетером, Ф.А. Хайєком;

c) А. Маршаллом.

4. У вузькому сенсі предметом конкуренції є:

a) товар або послуга, через які підприємствасуперники намагаються завоювати прихильність та гроші споживача;

b) певне благо, що його втілює у собі товар чи послуга;

c) усі відповіді правильні.

5. Конкуренція, предметом якої є невзаємозамінні товари та послуги, а результатом встановлення середньої норми прибутку в економіці в цілому, це…:

a) міжфірмова або внутрішньогалузева конкуренція;

b) міжгалузева конкуренція;

c) міждержавна та міжрегіональна конкуренція.

6. Функція конкуренції, яка проявляється в обмеженні економічної потужності підприємства (якщо монополіст може призначати єдино можливу ціну, то конкуренція надає покупцеві можливість вибору серед кількох продавців), це функція:

a) регулювання;

b) розподілу;

c) контролю;

d) немає правильної відповіді.

7. Конкуренція, що виникає в ситуації, коли товар, що випускається певним підприємством і разом з товарами інших фірм задовольняє конкретну потребу споживача, за формою є:

a) предметною конкуренцією;

b) видовою конкуренцією;

c) функціональною конкуренцією.

8. В основі відміни між ринком продавця і ринком покупця лежить така класифікаційна ознака, як:

a) ступінь влади;

b) залежність від того, хто є покупцем товару і з якою метою він купується;

c) простір дії.

9. Ринкова ситуація, за якої відносно велика кількість невеликих виробників пропонують схожу, але не ідентичну продукцію. Кожне підприємство даного середовища задовольняє невелику частку ринкового попиту на продукцію, яку реалізує підприємство. Це конкурентне середовище:

a) досконалої конкуренції;

b) монополістичної конкуренції; c) олігополії;

d) монополії.

10. Компанії прагнуть до того, щоб їхні підприємства повністю відповідали стандартам, встановленим їх основними конкурентами, технічним прийомам, технологіям, методам організації виробництва ведучих підприємств галузі. Мова йде про компанії…

a) першого рівня конкурентоспроможності;

b) другого рівня конкурентоспроможності;

c) третього рівня конкурентоспроможності;

d) четвертого рівня конкурентоспроможності.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.2. Державна політика в сфері регулювання конкуренції
2.3. Рушійні сили ринку та інтенсивність конкуренції
2.4. Аналіз діяльності конкурентів
2.4. Аналіз діяльності конкурентів (продовження)
Тема 3. КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ ПІДПРИЄМСТВА
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki