Posibniki.com.uaМакроекономікаБюджетні пріоритети України у контексті суспільного вибору3.3. КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ. Частина 2


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.3. КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ БЮДЖЕТУ. Частина 2


Таблиця 3.10

ЧАСТКА ПЕРСОНАЛЬНОГО ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ

У ВВП У КРАЇНАХ ОЕСР ТА УКРАЇНІ у 2004–2012 рр., %

Країна 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Західноєвропейська модель

Країна 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Компромісна європейська модель
Греція 4,5 4,7 4,7 4,9 4,8 5,0 4,4 4,8
Естонія 6,3 5,6 5,6 5,8 6,2 5,7 5,4 5,3 5,3
Ірландія 8,2 8,2 8,7 8,8 8,1 7,7 7,5 9,1 9,5
Ісландія 13,8 14,2 14,0 13,8 13,2 12,9 12,9 13,3 14,2
Іспанія 6,3 6,5 7,0 7,5 7,0 6,7 7,0 7,1 7,4
Польща 3,7 3,9 4,6 5,2 5,4 4,6 4,5 4,5
Португалія 5,1 5,2 5,3 5,5 5,6 5,8 5,6 6,1 5,9
Словаччина 2,7 2,6 2,5 2,6 2,7 2,4 2,3 2,5 2,7
Японська та азійські моделі
Японія 4,6 5,0 5,2 5,6 5,7 5,4 5,1 5,3 5,4
Корея 3,2 3,2 3,8 4,4 4,0 3,6 3,6 3,8 4,0
Туреччина 3,6 3,6 3,8 4,1 4,0 4,0 3,7 3,8 4,0
Країни, які розвиваються за власною моделлю

Джерело: Revenue statistics: Comparative tables, OECD Tax Statistics.

З даних, поданих у табл. 3.10, видно, що частка податку на доходи фізичних осіб у ВВП в Україні майже вдвічі менша проти середнього значення цього показника в країнах ОЕСР. Поступове зростання частки податку на доходи фізичних осіб в Україні обумовлене зростанням ставки податку на доходи фізичних осіб — з 13 % до 15 %. Слід зазначити, що запровадження у 2011 р. про

Аналог західного персонального прибуткового податку.гресивного оподаткування доходів громадян із застосуванням ставок 15 % і 17 % не сприяло збільшенню частки цього податку у ВВП. Це спричинено як низьким рівнем доходів громадян, так і високою мірою тінізації доходів населення.

Найвища частка персонального прибуткового податку у ВВП запроваджена в Данії — за досліджуваний період середнє її значення становило 25 % (без значних коливань, хоч відбулося суттєве зниження основної ставки персонального прибуткового податку). Нагадаємо, що Данія є однією з країн з найвищим рівнем добробуту населення та найнижчим рівнем корупції (рівень свободи від корупції за версією Heritage Foundation у 2013 р. був 94 із 100). В інтервалі від 10 до15 % є частки персонального прибуткового податку у ВВП у Бельгії, Швеції, Фінляндії та Ісландії. У Швеції та Фінляндії даний показник має стійку тенденцію до зниження, у Бельгії та Ісландії значних коливань за цей період не відбулося, хоч основна ставка персонального прибуткового податку у Бельгії була зменшена з 60,6 % у 2000 р. до 53,7 % у 2012 р. Загалом найвищі частки персонального прибуткового податку у ВВП характерні для країн скандинавської моделі розвитку економіки.

В Австралії, Швейцарії, Канаді, Італії, Норвегії, Великобританії частка персонального прибуткового податку у ВВП коливається на рівні 10–12 %. За розглядуваний період ставки персонального прибуткового податку підвищували Італія та Великобританія. Зазначимо, що для цих країн характерна більш розгалужена система податкових пільг і знижок зі сплати персонального прибуткового податку. Також ці країни характеризуються високим рівнем фіскальної свободи та низьким рівнем корупції, а Швейцарія та Австралія за рейтингом Heritage Foundation у 2013 р. віднесені до категорії вільних країн (за індексом економічної свободи таких країн лише п’ять). Це означає, що в даних країнах також низький рівень тіньової економіки та витрат на збір податків, висока ефективність регулювання бізнесу, що забезпечує за помірного податкового навантаження необхідний обсяг надходжень до бюджету.

У більшості країн західноєвропейської та компромісної європейської моделі розвитку частка персонального прибуткового податку у ВВП коливається на рівні 6–9 %, при цьому коливання за досліджуваний період відбуваються в межах 1 %, що свідчить про стабільність системи формування доходів бюджету за кошти персонального прибуткового податку.

Таблиця 3.11

ЧАСТКА КОРПОРАТИВНОГО ПРИБУТКОВОГО ПОДАТКУ

У ВВП У КРАЇНАХ ОЕСР у 2004–2012 рр., %

Країна 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Західноєвропейська модель
Австрія 2,2 2,2 2,2 2,4 2,5 1,7 1,9 2,2 2,3

Бельгія3,13,33,53,53,32,52,73,03,1

Великобританія 2,8 3,3 3,9 3,4 3,6 2,8 3,1 2,8 2,6

Ізраїль3,44,04,94,53,52,82,93,72,7

Італія 2,8 2,8 3,4 3,8 3,7 3,1 2,8 2,7 2,9
Люксембург 5,7 5,8 5,0 5,3 5,1 5,6 5,7 5,0 5,1
Нідерланди 3,1 3,8 3,3 3,2 3,2 2,0 2,2 2,1
Німеччина 1,6 1,8 2,2 2,2 1,9 1,3 1,5 1,7 1,8

Словенія1,92,83,03,22,51,81,91,71,3

Угорщина 2,2 2,1 2,3 2,8 2,6 2,3 1,2 1,2  
Франція 2,8 2,4 3,0 3,0 2,9 1,5 2,1 2,5 2,5
Чеська Республіка 4,4 4,4 4,6 4,7 4,2 3,6 3,4 3,5 3,6
Скандинавська модель

Данія3,23,94,33,83,32,32,72,83,0

Швеція 3,0 3,7 3,6 3,7 3,0 3,0 3,5 3,5 3,0
Норвегія 9,8 11,7 12,8 11,0 12,1 9,1 10,1 11,0 10,4

Фінляндія3,53,33,43,93,52,02,62,72,2

Компромісна європейська модель
Греція 3,0 3,3 2,7 2,6 2,5 2,5 2,4 2,1  

Естонія1,71,41,51,61,61,91,41,30,3

Ірландія 3,5 3,4 3,7 3,4 2,8 2,4 2,5 2,3 0,0
Ісландія 1,0 2,0 2,4 2,5 1,9 1,8 1,0 1,6 2,1

Іспанія3,43,94,14,72,82,21,81,82,2

Польща 2,2 2,5 2,4 2,8 2,7 2,3 2,0 ..  
Португалія 2,9 2,7 2,9 3,6 3,7 2,9 2,8 ..  
Словаччина 2,6 2,7 2,9 3,0 3,1 2,5 2,5 2,6  

Закінчення табл. 3.11

Країна 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Японська та азійські моделі
Японія 3,7 4,2 4,8 4,8 3,9 2,6 3,2 3,3 3,4
Корея 3,3 3,8 3,6 4,0 4,2 3,7 3,5 4,0 4,0
Туреччина 1,7 1,7 1,5 1,6 1,8 1,9 1,9 2,1 2,1
Країни, які розвиваються за власною моделлю

Джерело: http://www.oecd-ilibrary.org/taxation/taxes-on-corporate-income_207 58510-table5

У Словенії, Словаччині, Польщі та Чеській Республіці значення досліджуваного показника найнижчі, у Словенії та Словаччині за даний період воно практично не змінилося. У Чеській Республіці частка персонального прибуткового податку у ВВП має тенденцію до зменшення, у т. ч. завдяки зменшенню основної ставки персонального прибуткового податку з 32 % у 2000 р. до 15 % у 2012 р., у Польщі — до збільшення, хоч основна ставка персонального прибуткового податку також була зменшена з 40 % у 2000 р. до 32 % у 2012 р.

У країнах японської та азійської моделей розвитку значних коливань частки персонального прибуткового податку у ВВП за досліджуваний період не було, як і значних змін у ставках справляння цього податку. За визначений період ставки персонального прибуткового податку підвищили Греція (із 45 % до 49 %), Іспанія (із 48 % до 52 %), Португалія (із 40 % до 49 %), Швеція (із 51,5 % до 56,6 %), Великобританія (із 40 % до 50 %). Більшість випадків підвищення ставок персонального прибуткового податку були наслідком антикризових програм урядів цих країн. На 2013 р. зазначені країни (крім Іспанії та Португалії) знизили став-ки персонального прибуткового податку, однак передкризового рівня вони не досягли. Варто зазначити, що в Україні основна ставка справляння податку на доходи фізичних осіб є однією з найнижчих (нижча тільки в Болгарії), що свідчить про наявність нереалізованого фіскального потенціалу цього податку.

З табл. 3.11 видно, що частка корпоративного прибуткового податку у ВВП найвища в Норвегії (більше ніж 10 %), що обумовлено особливостями побудови податкової системи цієї країни, де нижчий рівень оподаткування передбачений для доходів фізичних осіб. Основна ставка корпоративного прибуткового податку в Норвегії протягом досліджуваного періоду не змінювалась і є відносно помірною (28 %), однак при цьому кількість податкових пільг та винятків мінімальна. У країнах скандинавської моделі розвитку частка корпоративного прибуткового податку у ВВП коливається від 2,7 % до 3,5 %, у Данії та Фінляндії цей показник має тенденцію до зниження, зокрема в результаті зниження основної ставки справляння податку з 32 % у 2000 р. до 25 % у 2012 р. у Данії та з 29 % у 2000 р. до 24,5 % у 2012 % у Фінляндії.

Практично в усіх досліджуваних країнах відбулося зниження основної ставки справляння корпоративного прибуткового податку, крім Угорщини, яка збільшила ставку на 1 %, Мальти і Норвегії, які не змінили основної ставки податку. Найбільш радикально основна ставка корпоративного прибуткового податку була знижена в Німеччині (з 51,6 % до 29,8 %), Болгарії (з 32,5 % до 10 %), Чеській Республіці (з 31 % до 19 %), Греції (із 40 % до 20 %), Польщі (з 30 % до 19 %). Це дало змогу названим країнам (крім Греції) поліпшити свої позиції в рейтингах глобальної конкурентоспроможності та економічної свободи. Так, Німеччина підвищила рівень фіскальної свободи з 38,6 до 61,8 пунктів, а індекс свободи ведення бізнесу — з 70 до 90,5 пунктів. Це свідчить про те, що зменшення податкового навантаження на капітал сприяє активізації бізнесу, а це, у свою чергу, дає можливість створювати нові робочі місця та в перспективі зменшувати видатки держави на фінансування соціальних виплат. З погляду теорії суспільного вибору такі тенденції забезпечують певну політичну стабільність, оскільки зростання суспільного добробуту є запорукою того, що політична сила залишиться при владі ще тривалий час.Середнє податкове навантаження на прибуток у країнах ОЕСР має чітку тенденцію до зменшення, що є свідченням загальної тенденції перенесення податкового навантаження з прибутку на інші об’єкти оподаткування. В Україні ж чітко визначеної тенденції до зниження фіскального значення податку на прибуток немає. Зменшення частки податку на прибуток у ВВП у 2009– 2010 рр. обумовлено наслідками економічної кризи.

В Україні проблема оподаткування прибутку не пов’язана лише з установленням величини основної ставки. По-перше, для зниження фіскальної значущості податку на прибуток необхідно віднайти альтернативу, яка компенсуватиме втрати бюджету від зменшення надходжень з податку на прибуток. В інших країнах такою альтернативою є індивідуальні прибуткові податки разом з податками на майно. Як уже зазначалось, фіскальний потенціал податку на доходи фізичних осіб в Україні обмежується високим рівнем тінізації доходів громадян та низьким рівнем доходів більшості населення, зайнятого в офіційному секторі економіки, а майнове оподаткування поки що перебуває в зародковому стані. По-друге, високий рівень тінізації економіки, який дає змогу виводити з-під оподаткування велику частину прибутків підприємств. По-третє, високі стандартні ставки оподаткування прибутку в інших країнах здебільшого компенсуються розгалуженою системою звільнень від сплати податку на прибуток, які мають інвестиційно спрямований характер. Така система є додатковим стимулом до вкладання заробленого прибутку в розвиток підприємства, оскільки це дає можливість не тільки збільшити прибутковість бізнесу в майбутньому, але й зекономити на сплаті податків. Висока стандартна ставка оподаткування прибутку виконує роль своєрідної санкції — підприємство заінтересоване розподіляти прибуток у такий спосіб, щоб не сплачувати податок на прибуток за максимальною ставкою. В Україні такого механізму немає.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.4. ПОЛІТИКА ДЕФІЦИТНОГО ФІНАНСУВАННЯ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНИХ ПРІОРИТЕТІВ
3.4. ПОЛІТИКА ДЕФІЦИТНОГО ФІНАНСУВАННЯ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНИХ ПРІОРИТЕТІВ. Частина 2
3.4. ПОЛІТИКА ДЕФІЦИТНОГО ФІНАНСУВАННЯ У КОНТЕКСТІ РЕАЛІЗАЦІЇ БЮДЖЕТНИХ ПРІОРИТЕТІВ. РЕЗЮМЕ
Розділ 4. Формування ефективної бюджетної системи та бюджетних пріоритетів. 4.1. ПРОБЛЕМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ
4.1. ПРОБЛЕМИ ТРАНСФОРМАЦІЇ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ У КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ. Частина 2
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki