У раціоналізації самостійної роботи учнів позитивну роль відіграє використання комп’ютерів та інших технічних засобів навчання (навчальне телебачення, відеофільми, слайди тощо).
Комп’ютерна підтримка сучасного економічного навчання
За ставленням до технічних засобів навчання (ТЗН) всіх викладачів можна поділити на три типи:
479? ті, хто легко засвоює ТЗН, тим самим удосконалюючи свою діяльність; ? ті, хто досягнув високого рівня викладацької майстерності, але все ж таки не відмовляються від ТЗН;
? ті, хто активно відмовляються від ТЗН.
Комп’ютеризація навчання як технологія в Україні ще не досить розвинена. Але гальмом тут є не стільки брак самих комп’ютерів, скільки психологія несприйняття необхідності неперервного контролю за навчальним процесом, необізнаність основної маси педагогів із сучасною технологією навчання. А проте тільки комп’ютерна технологія дає можливість перейти від «натаскування середнячків» до індивіду алізації процесу навчання, об’єктивного вимірювання результатів та складності виконаної учнем роботи тощо.
Питання комп’ютерних технологій виходять, на жаль, за межі нашої книги. Тому обмежимося тільки кількома побіжними зауваженнями.
Викладач може користу ватись комп’ютерною підтримкою протягом підготовки та планування задач, оптимізації навчальнопедагогічної діяльності, ведення дос’є (портфоліо) на кожного учня, інформаційно-консультативною підтримкою педагогічних дій.
Для розвитку су часних технологій навчання необхідно налагодити виробництво досить дешевих, надійних та доступних персональних комп’ютерів. Методик навчання може бути безліч — стільки ж, скільки є педагогів, а можливість легкого запровадження будь-яких ігрових елементів у навчання на сучасних ЕОМ ще збільшує цю різноманітність.
Так, у практиці викладання курсу МВЕД автор посібника, навчаючи студентів мотодики «Шість капелюхів мислення» Е. де Боно, використовує комп’ютерний тренінг, з яким студенти працюють у спеціальному комп’ютерному класі, вивчаючи техніку мислення «кожного капелюха».
Потім тренінг продовжується в інших методичних формах. Раніше ми грали в комп’ютерну гру «Сімейний бюджет студентів-молодят». Створюється сайт «Студентські казки з Економічного лісу», використання методу інтелект-карт.
Тільки комп’ютерні програми здатні повністю реалізувати принципи проблемного навчання. Одне слово, персональним комп’ютерам належить майбутнє. Треба наголосити, що можливості комп’ютерів давно зрозу міли (на відміну від деяких педагогів) самі діти та їхні батьки. Тому кожен, хто має фінансові мож-ливості, купує дітям персональний комп’ютер. Тим більше, що вже існує широкий асортимент комп’ютерних ігор різного профілю, зокрема й економічних (ігри «геніїв», з сімейної економіки тощо).
Ось як закінчується книжка з методики навчання економіки «Капіталізм для дітей»: «Скоро персональний комп’ютер увійде в кожен дім і це знову дасть можливість самому вибирати модель освіти. Освіта буде мати особистісний характер, і людина з неординарними ідеями не буде стояти перед вибором: продавати свою ідею консервативній бюрократії або покласти її на поличку. Дяку ючи ринкові ідей, вони будуть мати прямий вихід на споживача. Відкриються нові можливості для творчості. Можливо, станеться відродження методики освіти». Прикладом цього може бути розвиток дистанційного навчання в економічній освіті. !
Система дистанційного навчання ефективно працює досить великий період часу. Мільйони людей вже здобу ли у такий спосіб освіту, і попит на дистанційну форму навчання постійно зростає. В основі дистанційного навчання — самостійна робота учня в зручний для цього час у віддаленому від викладача місці. Цей тип навчання називають ще «освіта дорослих» (adult education). Центри дистанційного навчання існують при всіх університетах США, Європи, Австралії тощо.
Сутністьдистанційного навчання «Дистанційне» навчання відрізняється від «відкритого» навчання. Відкрите навчання — це термін, який використовується для будь-якої схеми освіти або навчання, що постійно вишукує шляхи щодо зняття будь-яких перешкод для здобуття освіти незалежно від віку, часу, місця чи відстані. У системі відкритого навчання сту денти беруть на себе відповідальність за те, що вони вивчають, як вони вчаться, де вони вчаться, як швидко вони вчаться, хто їм допомагає і коли їх навчання оцінюють.
Дистанційне навчання — це особлива форма відкритого навчання, де викладачі й сту денти розділені географічною відстанню. Іноді його ще називають домашнім навчанням або заочними курсами. У процесі дистанційного навчання використовуються різні засоби навчання (не тільки поштова кореспонденція).
Вважається, що цілеспрямована система дистанційного навчання започаткована у Великобританії наприкінці ХІХ ст. Св. Паулом. Тобто він фактично започаткував заочну форму навчання, що давала можливість навчати людей безпосередньо через листу вання. Першими курсами дистанційного навчання були !
481
розширений коледж як експериментальний майданчик для створення Відкритого університету (1969 р.) Тепер можна зрозуміти, що створювались умови для здійснення принципу доступності вищої освіти всім здібним. І нині дистанційне навчання є пріоритетним напрямом освітньої політики у Великобританії. Про це свідчить виступ Т. Блера на Давоському форумі, де він зазначив, що всі можуть вчитися будь-коли, будь-де і на будь-якому етапі життя. Цей підхід є лише частиною стиму лів створення «life long learning» суспільства, члени якого вчаться все життя.
Дистанційне навчання — це гуманістична форма навчання, яка будується на використанні широкого спектра традиційних, нових педагогічних та інформаційних технологій на основі апаратних та програмних засобів (комп’ютерів, комутаційного обладнання, мережі Інтернет та її наповнення), що використову ються для самостійного вивчення навчального матеріалу та організації діалогового обміну зі студентом.
Засоби масової інформації уможливлюють творення раціональних дидактичних стратегій — стратегій мультимедійної освіти: мультимедійного навчання; рекомендацій до мультимедійного навчання; системи мультимедійної освіти.
Особливістю, яка визначає мультимедійну освіту, є використання різних засобів масової інформації на певній спільній технічній базі. Цією базою, як правило, є комп’ютер із доступом до Інтернету, а серед пов’язаних з ним засобів масової інформації висту пають телевізійні монітори, відеомагнітофони, гучномовці, мікрофони, навушники, відтворювачі компакт-дисків, забезпечені відповідними програмами (звукові картки, графічні картки, відеокартки). Мультимедіа, використовуючи можливості інформаційних технологій, створюють реальний шанс для індивідуалізованого навчання учня, який самостійно визначатиме зміст освіти й методи її презентації. Існує кілька форм дистанційного навчання — від простих, що будуються на електронній пошті, онлайнової системи обміну інформацією в реальному режимі часу, до інтерактивних, що використовують технології відеоконференції, мультимедійних презен тацій, бродкастів тощо. Як зазначає С. А. Зазимко, застосування дистанційного навчання — онлайнової доставки інформації, комунікації, навчання та тренінгу не заміняє, а додає вартості існуючим методам навчання, що будуються на лекційному та семінарському досвіді, використанні підручників, електронних програмно-комп’ютерних засобів.
Існує два види дистанційного навчання: пасивний та активний. Крім організації відеоконференцій в Інтернеті можна: здійснити розсилку матеріалів (чи комп’ютерних навчальних курсів) електронною поштою; забезпечити передачу результатів тестування контрольних, курсових і дипломних робіт; провести обговорення, опитування чи іспит у діалоговому режимі; отримати доступ до інформації на певну тематику.
Таким чином, для системи освіти майбу тнього найважливішою проблемою є інтеграція, створення єдиного освітнього та інформаційного простору. Ця проблема буде вирішуватись через педагогічні та інформаційні технології. Телекомунікація (електронна пошта, телеконференції) дають можливість студентам самостійно формувати свій погляд на те, що діється у світі, усвідомлювати багато явищ та досліджувати їх із різних точок зору.
Ефективність самостійної роботи в системі дистанційного навчання багато в чому залежить від самих споживачів знань. Споживачі повинні дотримуватись таких правил: ? вміло використовувати сучасні інформаційні технології, володіти технічними навичками; ? систематично виконувати завдання, працюючи по 6— 9 годин на тиждень; ? раціонально розподіляти свій час; ? працювати над спільними проектами; ? стисло, чітко і грамотно висловлювати свої думки; ? звертатись за допомогою викладача.
Фахівці, зокрема Ю.М. Друзь, до позитивних характеристик дистанційного навчання відносять: ? чітко виражену орієнтацію на особистість студента, який не обмежується рамками місця або часу і може обрати для себе будь-який курс або кілька курсів, при цьому не обов’язково пов’язуючи їх з отриманням якоїсь професії;
Плюси й мінуси дистанційного навчання ? демократичність, зменшення зовнішньої регламентації, що підвищує вимоги до внутрішньої дисципліни та відповідальності студента, приводить до зміни мотивів та пріоритетів у навчанні; ! ? спілкування між учнем і вчителем, яке відбувається досить жваво і оперативно; ? інтерес, який виникає навіть у «лінивих» учнів, під час роботи з комп’ютером, вони забувають про труднощі запитань;
483? можливість «висвітитись» на весь світ, що примушує студентів критично та об’єктивно оцінювати свої знання й можливості; вони мимоволі «підтягуються», дізнаються багато нового; ? пожвавлення та різноманітність, які вносить у повсякденне життя навчального закладу робота окремих студентів над черговим завданням; ? комплексність і творчість навчання: щоб відповісти щонайменше на одне запитання, доводиться працювати з інформацією із різних джерел — створювати відповідь самому, думати. Інформація до роздумів. За даними експертів ВОЗ, навіть не дуже тривала робота за комп’ютером (не більше однієї-двох годин) викликає запальну й зорову втому у 73 % підлітків, у той час як звичайні заняття — тільки у 54 % підлітків. Соціологічні дослідження та статистичні дані про звертання наших громадян до мережі Інтернет свідчать, що інформаційна база нашої мережі у країнською мовою становить 1,5—2 %, російською мовою — близько 10 %, решта інформації англійською мовою.
М.І. Радченко звертає увагу на такі переваги дистанційного навчання: модульність як можливість з набору незалежних навчальних ку рсів (моделей) формувати навчальний план; технологічність як використання новітніх інформаційних та телекомунікаційних технологій; економічність у використанні викладацького складу, навчальних площ, технічних і транспортних засобів; реалізація індивідуального підходу до учня в масовому навчанні; можливість створення електронних посібників і підручників. До інших переваг належать: досту пність, гнучкість, зручність отримання освіти, можливість перекваліфікації та отримання додаткової спеціальності, можливість подальшого самовдосконалення, відносна дешевизна навчання тощо.
До недоліків дистанційного навчання відносять: ! ? відірваність студента від викладача; ? втрату атмосфери належності до студентського товариства, наукової школи, усього того, що вимагає безпосереднього спілкування; ? недостатню оснащеність сучасною комп’ютерною технікою, труднощі з підключенням до глобальної мережі; ? абсолютизацію певних форм навчання; ? надмірну індивідуалізацію навчання; ? повну відмову від виконання рутинних операцій; ? формування в учнів малообґрунтованої впевненості в необмеженості їх евристичних можливостей.
484Через Інтернет/Інтренет (on-line) (Internet Based Training) — сервіси Інтернет, такі, як www, ftp, chat, telnet, ще більше розширюються можливості дистанційного навчання. Учні, яким доступний on-line, можуть самостійно отримувати завдання та навчальні матеріали із сервера, шукати додаткову інформацію в Інтернеті, обмінюватися досвідом з іншими учнями. Головна проблема — висока вартість режиму on-line і його недоступність для багатьох.
Великою перевагою дистанційного навчання є можливості комбінації різних технологій, засобів кому нікацій у процесі навчання. Наприклад, Інтернет/Інтернет (Web, e-mail), навчальні матеріали на CD, відео-, аудіокурси тощо. Найбільш ефективним для дистанційного навчання в плані засвоєння студентами матеріалу є відеоконференції. Студент може брати участь у семінарах та конференціях, безпосередньо контактувати з викладачем або іншим спеціалістом та отриму вати від нього консультації. Крім того, можна отримати доступ до міжнародних інформаційних центрів, бібліотек різних університетів, банків наукової та навчальної інформації.
Використання телекомунікаційних технологій активізує форми самостійної роботи студентів, створює умови для оперативного оцінювання успішності засвоєння студентами навчального матеріалу. За дослідженнями західних викладачів, у процесі дистанційного навчання сту дент 43 % навчального часу витрачає на самостійну роботу, 28 % — на вивчення навчальних матеріалів, 5%
Деякі особливості навчальнометодичного забезпечення дистанційного навчання
— на роботу з відеоматеріалами, а решту часу — вільно, за потребами.
Принципи індивідуального підходу до кожного студента можуть бути добре реалізовані в системі дистанційного навчання. В цьому плані Л.М. Дибкова виділяє такі переваги дистанційного навчання: відсутність впливу групи як соціальної стру ктури, що знижує вплив на особистість таких факторів, як лідерство, конформізм, стереотипність мислення, рівень агресивності групи тощо; можливість вибору форми спілкування між викладачем і студентом — групова (віртуальний клас), індивідуальна (e-mail, чат), між самими студентами, що суттєво розширює творчий освітній простір.
Крім того, студент отримує можливість самостійно планувати сою освітню діяльність, отриму є доступ (через гіперпосилання) до літератури, користується матеріалом, що структурований від
485повідним рівнем знань. Віртуально-тренінгові технології дають можливість організувати самостійну роботу студентів на основі комп’ютерних технологій, що вимагає відповідного методичного забезпечення.
Технологічна процедура організації самостійного навчання студентів може бути такою:
1) вхідне тестування студентів із дисципліни. Розподіл студентів за його результатами на 3 підгрупи: А — слабкі, В
— сильні, С — здатні навчатися за індивідуальним графіком;
2) складання індивідуального тематичного плану з дисципліни для кожної групи (А, В, С) студентів окремо, де мають бути назви всіх розділів (юнітів) курсу з переліком навчально-методичної літератури, практичних чи семінарських занять із визначенням завдань до кожного розділу (юніту), час і порядок тестування з юніт;
3) організація самостійної роботи в мультимедійних електронних бібліотеках через Інтернет-мережу. У них ус і підручники, конспекти лекцій, глосарії, збірники задач, тести тощо накопичуються у вигляді гіпертекстових документів на сервері і доступні практично з будь-якої ПЕОМ у комп’ютерних лабораторіях або читальних залах.
Дуже важливо, щоб на початку семестру сту дентові надавався доступ тільки до матеріалу перших юніт з кожної дисципліни. Після успішного проходження тренінгу і тесту з першої юніти студенту надається доступ до наступної. Якщо студент не пройшов тестування з першого разу, процедура повторного складання тесту визначається викладачем поза зазначеним у індивідуальному плані терміном.
Проте створення електронних копій дру кованих підручників навряд чи є доцільним. Читати звичайний підручник з екрана монітора важко й малоефективно. Нові підручники для дистанційного навчання повинні мати гіпертекстову структуру, більшу графічну наочність, зручний для користування інтерфейс, враховувати закономірності сприйняття, пам’яті, мислення, уваги.
Як показали педагогічні експерименти, що проводилися в Росії, мультимедійні засоби мали значно більший ефект порівняно з друкованими навчальними посібниками лише на стадії знайомства з навчальним матеріалом і практично не було ніяких переваг на стадії вирішення типових або нетипових задач.
Керівник запровадження в КНЕУ канадської програми дистанційного навчання доцент І. Циганкова вважає, що методики дис
486танційного навчання потребують зміни стилю подання навчального матеріалу, формування у викладача навичок інтерактивного спілкування, вміння створювати спеціальні малюнки, навіть мультики. Крім цього, змінюються форми контролю через тести самоконтролю, створення есе, в яких студент висловлює власну думку, аналіз спеціально підготовлених кейсів, ділових листів тощо.
Дидактичні тексти з навчальною інформацією викладач повинен готу вати за певними правилами. Обсяг такої інформації — до 20 сторінок. У ній повинна бути чітко сформульована мета, завдання на закріплення знань та основні висновки, джерела інформації.
Саме запровадження дистанційного навчання потребує створення матеріально-технічної бази та навчально-методичного забезпечення. При цьому створення якісного навчальнометодичного забезпечення потребує більших зусиль і фінансових витрат, ніж ку півля та встановлення обладнання.
Як показує зарубіжна практика, розроблення навчальнометодичного забезпечення доцільно вести в напрямі створення комплексів. Поряд з поліграфічними виданнями значне місце відводиться створенню комп’ютерних електронних підручників та комп’ютерних навчальних програм. Досвід свідчить, що форми дистанційного навчання необхідно застосову вати в разі необхідності, фрагментарно.
Зрозуміло, що система дистанційної і корпоративної освіти як сучасна технологія оптимізації самостійної роботи студентів і навчання в цілому буде швидко розвиватись. Але цей розвиток вимагає підвищення методичної майстерності викладачів економічних дисциплін.
Запитання та завдання
Рівень А
1. Ваші пропозиції щодо співвідношення урочної та самостійноїроботи школяра з курсу шкільної економіки.
2. Види та форми самостійної роботи.
3. Які ви знаєте технічні засоби навчання?
487
5. Які переваги щодо методики навчання дає персональний комп’ютер?
6. Що таке діяльнісний підхід до організації самостійної роботи?
7. Назвіть умови організації самостійної роботи.
8. Назвіть форми організації самостійної роботи.
9. Що входить у програму дій викладача з організації самостійної роботи?
10. Які елементи передового досвіду в організації самостійної роботи ви знаєте?
11. Умови ефективного читання.
12. Як зробит и конспект-схему?
13. Що таке розуміння навчального тесту?
14. Назвіть основні навички самостійної роботи, котрих потрібно навчити учня.
15. Як ви вважаєте, чи зможуть студенти-економісти підготувати навчальний посібник з економіки для школярів?
16. Чи можуть бути критеріями оцінки на іспитах рівні розу міння досліджуваного навчального тесту?
17. Назвіть форми організації самостійної роботи з економічних дисциплін.
18. У чому полягають переваги колективних методів виконання самостійних робіт і в чому їх недоліки?
19. Чи згодні ви з твердженням: «Студент вчиться стільки, скільки вчить сам себе і на скільки викладачі зуміли навчити його організувати самостійну працю»?
20. Як ефективно організувати індивідуально-консультативну роботу зі студентами економічного профілю?
Рівень В
1. У чому різниця між поняттями «самостійна робота» та «самостійна діяльність»? Наведіть приклади.
2. Як ви гадаєте, чому перші завдання з курсу «Методика викладання економіки» були колективними, а наступні — індивідуальними?
3. Як можна використати асоціативний малюнок у практиці організації самостійної роботи? Наведіть приклади.
4. Чи можна вважати тест ф ормою зворотного зв’язку з конспектомсхемою уроку? Покажіть це на прикладі вашого уроку.
5. Чи можете ви показати схематично, як у підручнику Дж. Ф. Стенлейка «Економіка для початківців» поняття «вимушені витрати» закріплюється у різній формі та на різному рівні? Спробуйте намалювати схему-шлях.
6. Обґрунтуйте вибір тих чи інших форм самостійної роботи учнів, які ви запропонували на своєму тематичному уроці.
7. Заповніть таблицю основних видів самостійної роботи, передбачених курсом «Основи економіки».
Проведіть обговорення цих видів СР і конкурс на найкращу методичну розробку.
8. Як ви вважаєте, чи домігся ваш викладач своєї мети, розробляючи навчальні завдання з курсу «Методика викладання економічних дисциплін»? Чому «так»? Чому «ні»? Ваші пропозиції.
За даними І.П. Підласого викладачам корисно знати: якщо те, що він задумав сказати студентам, прийняти за 100%, то словами він (для себе) зможе виразити 90%, а скаже на лекції — 80%.
Слухають з цього в кращому випадку 70%, розу міють 60%, а запам’ятовується не більше 30%. Ось чому для правильного розуміння і запам’ятовування вашої думки необхідно мінімум три рази повторення того, що ви кажете в різних варіантах. (А краще 7 раз.)
Спробуйте намалювати ці дані за допомогою асоціативного малюнку.
9.Спробуйте запам’ятати такий вислів Еразма Ротердамського: «Мы три орудия имеем к учености: разум, память и старание.
Разум изощряется упражнением.
Память умножается от прилежания.
Прилежание развивай сам и не ленись.
Читаешь ли ты что-нибудь сам или слушаешь, делай то со вниманием: не должен ты бродит ь мыслями своими, старайся оные собрать вместе и рассуждать о касающемся до тебя.
О чем не знаешь, не стыдись спрашивать у других. Не стыдись от всякого человека научиться, ибо самые великие мужи сего не стыдились. Стыдись лучше не знать или не хотеть учиться…»
Які прийоми ви застосуєте для запам’ятовування?
Рівень С
1. Проведіть зі школярами бесіду про навички «творчого слухання», користуючись такими рекомендаціями: а) слухаючи, намагайтесь зосередитись на основній думці промовця; б) подумки підсумовуйте сказане та запам’ятовуйте основні моменти, намагайтесь зрозуміти план промови, складений промовцем; в) намагайтесь одразу виявити та виокремити зі сказаного елементи нового, раніше невідомого вам;
г) боріться зі звичкою намагатись заперечувати, коли промовець не закінчив говорити; д) оцінюйте емоційний стан промовця виходячи не з того, як він виявляє емоції, а з того, що за ними криється; е) не поспішайте давати поради до того, як вас про це попросили.
2. Підготуйте навчальні завдання з початкової економіки за темою, вибраною учнями.
3. Підготуйте форми навчальних завдань та їх контролю за методом В. Ф. Шаталова.
4. Складіть анкету з методики викладання економіки (не більше 10 запитань).
5. Спробуйте розробити тест для оцінювання економічного способу мислення.
6. Дайте логічну схему опорних понять з вибраної вами економічної проблеми.
7. Як ви використаєте на у році для молодших школярів матеріали розробленої вашою групою економічної казки? Чому ви їх бажаєте навчити?
8. Наведіть приклад економічної ситуації та обговоріть її зі школярами.
9. Намалюйте асоціативний малюнок до будь-якого економічного поняття.
10. Що впливає на результативність самостійної роботи студентів?
11. Які форми активізації самостійної робот и ви вважаєте найбільш ефективними?
12. Якими повинні бути завдання для самостійної роботи для різних вікових груп?
13. Основні вимоги до створення проблемних ситуацій.
14. Як створити завдання, що розвивають економічне мислення студентів?
15. Наведіть приклади творчих задач (винахідницьких, дослідницьких, конструкторських, з добудованою умовою і прогнозних).
16. Охарактеризуйте блок самостійних завдань з розвит ку економічного мислення.
17. Як писати курсову роботу?
18. Проекти як форма колективних завдань.
19. Переваги, недоліки та межі застосування дистанційного навчання як сучасної форми самостійної роботи.
20. Навчальна ситуація: «Рецензування тематичних уроків з економіки».
Заняття проводиться у студентській групі. Студенти на вибір викладача або самостійно обмінюються методичними розробками тематичних у років з метою рецензування.
Учасники заняття можуть скористатись такими порадами: а) стежте за своєю мовою, будьте чемними, уникайте надто негативних висловлювань;
б) намагайтесь знайти проблеми, але не вирішити їх; в) уникайте дискусій з питань стилю; г) дотримуйтесь стандартів програми; д) протоколюйте всі зауваження учасників обговорення; е) пам’ятайте, що метою рецензування є навчання; є) оцінюйте не людей, а тільки їхню працю.
21. Проведіть колективне заняття за методикою STAD, TGT, Jigsaw або Learning Together (на вибір) на задану економічну тему заняття учнів певної вікової групи.
22.Уважно прочит айте поради І. П. Підласого з організації самостійного учіння. Користуючись цими порадами, підготуйте практикум з організації самостійної роботи студентів І курсу. Готуючи практикум, зверніть увагу на такі запитання:
1) Від чого залежить сприйняття навчальної інформації?
2) Як проходить забування навчального матеріалу?
3) Як підвищити запам’ятовування навчального матеріалу?
РОЗДІЛ 10
