Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Фінанси, облік і аудит КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ОБЛІКУ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

КОМП’ЮТЕРИЗАЦІЯ ОБЛІКУ В ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОМУ ГОСПОДАРСТВІ


Описано состояние и проблеми компьютеризации учета в жилищно-коммунальном хозяйстве, предложены пути дальнейшего совершенствования системи компьютеризации учета, которая объединяет централизованную и децентрализованную обработку данных. The problems of accounting computeri-zation in the housing and communal services have been examined. The improvements of accounting computeri-zation which consolidating central and local data processing have been proposed.

Ключові слова: комп’ютерні системи, ЕОМ, форми обліку, інформаційні технології, житлово-комунальні господарства, платежі © Н. О. Гура, 2006

На нинішньому етапі розвитку суспільства обробка інформації без застосування комп’ютерної техніки та сучасних інформаційних технологій стає неможливою. В інформаційній системі підприємства система бухгалтерського обліку посідає чільне місце, тому створення комп’ютерних систем бухгалтерського обліку (КСБО) необхідно для отримання повної і своєчасної інформації та ефективного управління підприємством.

Підприємств житлово-комунального господарства (ЖКГ), які надають житлово-комунальні послуги (ЖКП), це стосується особливо, враховуючи велику кількість користувачів і кількість платежів з кожного, необхідність розщеплення більшості з цих платежів за кількома напрямками, а також враховуючи особливості оподаткування підприємств ЖКГ і особливості відображення в обліку різних видів доходів.

Питання комп’ютеризації бухгалтерського обліку розглядаються в працях М. Т. Білухи, В. П. Завгороднього та інших науковців, але комп’ютеризація обліку в житлово-комунальному господарстві в науковій літературі до цього часу розглядалась недостатньо, головним чином у працях Н. М. Лисенко, тільки з точки зору автоматизації обліку на окремому підприємстві ЖКГ.

Мета статті полягає у розкритті проблем і особливостей комп’ютеризації обліку в ЖКГ, аналізі діючих систем комп’ютеризації, які поєднують централізовану і децентралізовану обробку облікової інформації та у розробці пропозицій щодо їх удосконалення.

Розвиток машинно-орієнтованих форм бухгалтерського обліку почався на початку ХХ століття з розвитком обчислювальної техніки та інформаційних систем і технологій.

Форма бухгалтерського обліку визначає спосіб ведення обліку при тих самих елементах методу. К. Н. Нарибаєв визначає форму бухгалтерського обліку як безпосередню організацію всієї облікової роботи — запис до облікових регістрів, обробка облікових даних і зведення [1, с. 60]. Можна визначити, що форма бухгалтерського обліку залежить від історичних умов, національної системи бухгалтерського обліку та розвитку засобів обробки інформації. В умовах використання обчислювальної техніки форма обліку визначається можливостями апаратних засобів та їх програмного забезпечення.

Для початку ХХ ст. характерною ще була ручна форма обліку при застосуванні інформаційних технологій, пов’язаних з механізованою формою обробки інформації з використанням друкуючих та рахунково-клавішних машин. З розвитком перфо-

—ІІ покоління ЕОМ) та повної (ІІІ

—ІV покоління ЕОМ) електронної обробки інформації і машинно-орієнтованої (таблично-автоматизованої) форми обліку.

Початок ХХІ-го ст. характеризується все більшим поширенням персональних комп’ютерів (ПК), які дозволяють як автоматизувати роботу на кожному робочому місці, так і виконувати обробку великих масивів інформації автономно і в мережах. Для цього етапу розвитку обчислювальної техніки та інформаційних технологій характерна комп’ютерна форма обліку.

Обробка економічної інформації включає наступні етапи: збір, реєстрація, обробка, зберігання, видача результатів. Відповідно, комп’ютерні інформаційні системи (КІС) обробки економічної інформації включають підсистеми збору, реєстрації, обробки і зберігання інформації та видачі результатів обробки.

Програми обробки економічної інформації розробляються головним чином у середовищі систем управління базами даних (СУБД) — FoxPro, Clipper, Access. Ці програмні продукти дозволяють раціонально організовувати і зберігати великі масиви інформації у вигляді реляційних баз даних, які являють собою двомірні таблиці визначеної структури. Зберігання та передавання інформації здійснюється файлами баз даних (DBF — data base files). Зручністю таких систем є можливість групування і вибірки даних за різними ознаками, упорядкування даних за різними ключами, встановлення зв’язку між різними базами даних і отримання результатної інформації за потрібною формою. При цьому мова програмування СУБД дозволяє формувати програми для виконання всіх необхідних операцій з базами даних у режимі діалогу.

Машинно-орієнтовані форми обліку повинні відповідати наступним вимогам: можливість адаптації до нових умов; мінімізація ручної праці; використання передових методів і технологій; орієнтація на отримання облікових показників для прийняття управлінських рішень.

При комп’ютерній формі обліку порівняно з ручною досягається вдосконалення праці бухгалтера за рахунок зменшення трудозатрат на розрахунки, формування бухгалтерських проведень, облікових регістрів та звітності. В той же час збільшується

раційної техніки поширюється автоматизовано-механізована форма обробки інформації і таблично-перфокартна форма бухгалтерського обліку. Використання електронних обчислювальних машин у 50—80-ті роки ХХ ст. призвело до розвитку інформаційних технологій часткової (І

Комп’ютерні програми для ведення бухгалтерського обліку можна розрізняти за ступенем охоплення (повна автоматизація чи автоматизація окремих ділянок обліку), за ступенем уніфікації (уніфіковані або програми для окремих підприємств і галузей), за можливістю адаптації до конкретних умов, за ступенем автономності, за інтерфейсом, виглядом і порядком формування облікових регістрів.

Найбільш поширеною у нас в країні програмою комп’ютеризації бухгалтерського обліку є «1С Бухгалтерія». Для комунального господарства розроблено конфігурацію «1С: Комунальне господарство» (зокрема, фірмою «Кварц» у місті Черкаси), яка може використовуватись як на підприємствах ЖКГ, так і органами місцевого самоврядування. Програмний комплекс складається із чотирьох компонентів: «Комунальне підприємство», «Міський Інформцентр комунального господарства», «Веб-портал», «Пункт прийому платежів». Для встановлення зазначеної програми обов’язкова наявність конфігурації «1С: Бухгалтерський облік для України».

На жаль, на підприємствах ЖКГ комп’ютеризовано частіше лише окремі ділянки обліку. Інколи для цього використовуються спеціалізовані програми, інколи виконуються тільки окремі розрахунки і формуються окремі регістри, часто в середовищі Excel. І одна з головних причин цього — недостатність грошей на придбання комп’ютерів і відповідного програмного забезпечення, яке дуже швидко застаріває у зв’язку як із розвитком комп’ютерної техніки, так і змінами у законодавстві.

Розвиток інформаційних технологій значною мірою пов’язаний із централізацією ведення обліку. В ЖКГ така централізація здійснюється як на рівні окремих організацій, так і на рівні міста. Зокрема, в Києві у житлових організаціях бухгалтерський облік ведеться в одних районах окремо в кожному ЖЕКу, а в інших районах — в централізованій бухгалтерії управління житлового господарства району.

Одна із особливостей ЖКГ полягає у місцевому характері споживання послуг, коли всі споживачі житлово-комунальних послуг проживають у межах одного міста, причому споживачами є всі жителі міста. Враховуючи підпорядкованість житловокомунального господарства місцевим органам влади, зручно всю систему розрахунків за ЖКП у місті здійснювати централізовано, з обробкою інформації на обчислювальному центрі, і такий поря-

вірогідність помилки на етапі збору інформації і введення її в комп’ютер, небезпека втрачання інформації.

Розрахунки з квартиронаймачами здійснюються через різні банківські установи. Первинним документом є квитанція-повідомлення (рахунок), яка може бути аркушем квитанційної книжки, а може щомісяця виписуватись на обчислювальному центрі та надсилатись квартиронаймачу. Оплата житла і комунальних послуг здійснюється за тарифами (за 1 кв. м., за одну прописану особу) або за приладами обліку (лічильниками), якщо такі встановлені.

Розрахунки з населенням в різних регіонах України здійснюються або за однією квитанцією, або за різними квитанціями на кожний вид ЖКП (за тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, квартирна плата або плата утримання будинків тощо). При розрахунках за різними квитанціями кошти відразу перераховуються банками на рахунки відповідних підприємств ЖКГ, але розрахунки за однією квитанцією зручніші для населення і при комп’ютерній обробці дають можливість відразу розщеплювати платежі за всіма необхідними напрямками та перераховувати їх на рахунки відповідних організацій.

Можна визначити такі проблеми комп’ютеризації в ЖКГ, як характерні для інших галузей, так і специфічні:

— низький рівень забезпеченості ПК;

— низький рівень підготовки персоналу до роботи з ПК;

— недостатність спеціалізованих програм;

— зміни в законодавстві, які вимагають постійного внесення змін до програм, тобто постійного зв’язку з розробником, що не завжди можливо, особливо в невеликих містах;

— зміни в комп’ютерній техніці, на оновлення якої в ЖКГ не вистачає коштів;

— недостатньо розвинуті системи захисту інформації в комп’ютерних інформаційних системах від вірусів, несанкціонованого доступу, втрачання;

— складність обміну інформацією на рівні міста і на рівні окремих організацій.

У ГІОЦ у місті Києві обслуговується більше 800 тис. квартиронаймачів, більше 400 підприємств — постачальників житловокомунальних послуг, здійснюється співробітництво майже із 100 банками, а також із відділеннями зв’язку.

док запроваджено в багатьох містах в Україні і за кордоном. Зокрема, в Києві обробка інформації про розрахунки із споживачами та постачальниками житлово-комунальних послуг здійснюється головним чином на Головному інформаційно-обчислювальному центрі Київської міської державної адміністрації (ГІОЦ).

Автоматизована система розрахунків населення за житло і комунальні послуги, реалізована на ГІОЦ, призначена для:

— автоматизації нарахування платежів населення;

— забезпечення централізованого збору платежів;

— щоденного розщеплення платежів населення та субсидій і пільг за постачальниками житлово-комунальних послуг;

— щоденного перерахування коштів з транзитного рахунку ГІОЦ постачальникам послуг;

— формування, друку та щомісячної доставки населенню квитанцій на оплату житлово-комунальних послуг;

— інформування міських та районних органів влади про стан розрахунків;

— формування та передачі користувачам необхідних відомостей і звітів — на підприємства ЖКГ передаються зведені відомості розщеплення платежів, відомості за квартиронаймачами; органам місцевої влади — відомості про заборгованість та оплату населенням житлово-комунальних послуг у різних розрізах, про надходження субсидій і пільг та їх розподіл тощо.

Оплата населення нараховується за такими видами послуг: утримання житла; вода та водовідведення; газ; підігрів води (гаряча вода); теплопостачання; радіо; телеантена; утримання тварин; електроенергія (в останні роки сплачується за однією квитанцією з іншими платежами).

Нарахування можливо за нормами споживання або за показниками лічильників. Для підвищення оперативності обробки та достовірності інформації на кожній квитанції нанесено штрих-код.

Всі кошти надходять на єдиний транзитний рахунок, щоденно здійснюється їх розщеплення і перерахування на рахунки відповідних підприємств. Порядок розщеплення наступний.

Від платежів в оплату ЖКП відраховується відсоток банкам та

ГІОЦ за збір, облік та розщеплення платежів (1,5 %).

Від платежів в оплату комунальних послуг відраховується відсоток за роботу з населенням житловим організаціям (1 %); раніше цей відсоток був вище — 5,5 %, бо всі комунальні платежі надходили на рахунки житлових організацій, які вели облік цих платежів як цільових зборів і платежів.

Крім того кожний з платежів розщеплюється на оплату власне послуг відповідного підприємства ЖКГ, а також:

— квартирна плата розщеплюється на платежі за обслуговування ліфтів, силову енергію для ліфтів, вивіз сміття;

— оплата водо- та теплопостачання розщеплюється на відрахування житловій організації за обслуговування внутрішньобу-

— з оплати послуг водопостачання відраховується частина на оплату електроенергії для приготування і транспортування води та на підкачку води у багатоповерхових будинках; при оплаті гарячої води за лічильниками ведеться розщеплення на її підігрів та водопостачання і водовідведення.

Переваги розглянутої системи комп’ютерної обробки інформації в галузі ЖКГ наступні:

— створення єдиної бази даних за квартиронаймачами в місті, а також баз даних за квартиронаймачами, які отримують субсидії і пільги;

— розщеплення платежів і перерахування коштів відповідним підприємствам;

— зручність оплати населенням за однією квитанцією в різних банках або відділеннях зв’язку в будь-якому районі міста;

— централізований облік боргів по всьому місту;

— скорочення строків проходження оплати за житловокомунальні послуги;

— економія коштів підприємств на ведення розрахунків;

— створення загальноміського архіву платіжних документів.

Можна визначити також певні недоліки існуючої системи:

— буває утруднено пошук квитанцій при їх втрачанні;

— не реалізовано в достатній мірі мережеву обробку, при якій вся необхідна інформація про розрахунки з квартиронаймачами передавалась би на підприємства ЖКГ та в об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) не тільки в паперовому, а й в електронному вигляді для оперативного обліку заборгованості, перерахунку платежів і формування звітності.

Вважаємо, що найбільш прогресивним, зручним для населення і підприємств ЖКГ способом комп’ютерної обробки інформації в галузі є обробка усіх платежів та розрахунків централізовано на рівні міста із забезпеченням підприємств ЖКГ необхідною інформацією щодо кожного квартиронаймача в електронному вигляді. Тоді на підприємствах ЖКГ та в ОСББ буде не тільки наочна картина щодо нарахування і погашення заборгованості, а й можливість здійснення перерахунків на комп’ютері.

Тому на рис. 1 запропоновано схему автоматизації бухгалтерського обліку за окремими ділянками на підприємствах ЖКГ із зазначенням напрямків обміну інформацією з Головним інформаційно-обчислювальним центром міста.

Рис. 1. Схема автоматизації бухгалтерського обліку в ЖКГ

динкових систем, створення фонду на придбання, встановлення та обслуговування лічильників;

Рис. 1. Схема автоматизації бухгалтерського обліку в ЖКГ

Комп’ютеризація бухгалтерського обліку, застосування сучасних інформаційних технологій необхідні в системі управління підприємством, що для житлово-комунального господарства особливо актуально при великій кількості отримувачів послуг, платежів з кожного із них та необхідності розщеплення цих платежів за кількома напрямками.

Проблеми комп’ютеризації обліку в житлово-комунальному господарстві пов’язані з програмно-апаратними засобами, з недостатністю коштів у підприємств ЖКГ та постійними змінами у законодавстві. Описана система автоматизації обліку в ЖКГ, яка поєднує централізовану та децентралізовану обробку інформації, є прогресивною і ефективною. Як шлях її подальшого удосконалення запропоновано забезпеченням підприємств ЖКГ необхідною інформацією щодо кожного квартиронаймача в електронному вигляді.

Література

1. Нарибаев К. Н. Организация и методология бухгалтерского учета в условиях АСУ. — М.: 1983. — 82 с.

Стаття надійшла до редакції 5 квітня 2006 р.

КНЕУ імені Вадима Гетьмана


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ВИРОБНИЧИХ ЗАПАСІВ (НА ПРИКЛАДІ МОЛОКОПЕРЕРОБКИ)
УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ «БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК» («ТЕОРІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ»)
МЕТОДОЛОГІЯ ОБЛІКУ ОПЕРАЦІЙ ЗІ СТАТУТНИМ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ, ЗАСНОВАНИХ НА КОМУНАЛЬНІЙ ВЛАСНОСТІ
СТАТИСТИЧНИЙ АНАЛІЗ ВПЛИВУ МОНЕТАРНОГО ТИСКУ ІНФЛЯЦІЇ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЕКОНОМІКИ ТА ЇЇ ЗРОСТАННЯ
ОСОБЛИВОСТІ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО ОФОРМЛЕННЯ РОЗРАХУНКІВ ЗІ СПОЖИВАЧАМИ ЖИТЛОВО–КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ ПІДПРИЄМСТВ ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)