< Попередня  Змiст  Наступна >

КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ


1. Для сучасних компаній к процесі їхнього розвитку зростає роль нематеріальних ресурсів. Забезпечення компаній такими ресурсами пов’язане з необхідністю: по-перше, визначення якісного складу відсутніх або недостатньо розвинених нематеріальних активів; по-друге, залучення та «інсталяції» їх у підсистеми організації; по-третє, балансування складу і взаємозв’язку впливів окремих елементів нематеріальних активів. Один із найпоширеніших поглядів на цю проблему ґрунтується на визначенні організаційних можливостей та компетенцій підприємства як найвпливовіших чинників його успішного довгострокового розвитку.

2. Термін «компетенції компанії» доцільно використовувати у двох площинах: 1) для позначення наявності навичок (знань) у певній сфері діяльності (або компетентність як таку); 2) для позначення відповідності вимогам для виконання певного виду роботи чи реалізації певного напряму діяльності (або конгруентність). У такому контексті під компетенцією підприємства (організації) розуміють невід’ємну складову його стратегічних активів, яка віддзеркалює комплекс колективного знання, досвіду та можливостей підприємства, що в сукупності з унікальними технологіями створює (підтримує) конкурентні переваги та забезпечує неповторність підприємства в певному ринковому оточенні.

3. Компетенції доцільно ідентифікувати за п’ятьма рівнями: 1) окремих індивідів (професійні компетенції); 2) ролей, що їх виконують члени колективу в групах у процесі господарської діяльності (рольові компетенції); 3) здійснення певних функцій у процесі виробництва та реалізації продукції (функціональні компетенції); 4) підприємства як учасника ринкових відносин (стратегічні компетенції); 5) неповторності та відмітності підприємства (ключові компетенції). Таке уявлення про сутність й ієрархію компетенцій підприємства створює теоретичне підґрунтя подальшого розвитку методології стратегічного управління та методичного інструментарію дослідження необхідних передумов успішного довгострокового розвитку сучасного підприємства.

4. З огляду на методологічну невизначеність проблеми ідентифікації й оцінювання компетенцій компанії пропонується п’ятиетапний алгоритм їхньої діагностики, що включає: 1) формування цільової моделі компетенцій підприємства; 2) ідентифікацію наявних компетенцій; 3) визначення відповідності наявних компетенцій вимогам бажаного профілю (цільової моделі) їх;4) розроблення програм розвитку (формування, підтримка чи залучення) компетенцій; 5) формування та впровадження механізмів захисту компетенцій.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Ресурси

Активи

Компетенція

Компетенції компанії

Професійні компетенції

Рольові компетенції

Функціональні компетенції

Стратегічні компетенції

Ключові компетенції

Діагностика компетенцій ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Сформулюйте чинники, що зумовили розвинення в межах ресурсної теорії фірми концепції організаційних можливостей та компетенцій організації.

2. Розкрийте сутність поняття «компетенції компанії». Які погляди на трактування цього терміна містяться в сучасних публікаціях зі стратегічного менеджменту?

3. Визначте місце компетенцій у системі стратегічних активів компанії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

4. За якими ієрархічними рівнями можна ідентифікувати компетенції компанії? У чому полягає взаємозв’язок компетенцій різних ієрархічних рівнів? 1. Barney J.B. Firm resources and sustainable competitive advantage // Journal of Management. — 1991. — 17.

2. Аакер Д. Стратегическое рыночное управление / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 2002.

544 с.

3. Бурман К. Нематериальные организационные способности как компонент стоимости предприятия // Проблемы теории и практики управления. — 2003. — № 3.

4. Вавжиняк Б. Управління знаннями — виклик майбутнього // Інтернет-портал для управлінців. — http://www.management.com.ua/ hrm/hrm016.html

5. У чому полягають труднощі виявлення компетенцій у компанії?

6. На яких засадах ґрунтуються методологічні підходи щодо ідентифікації компетенцій організації?

7. Сформулюйте та прокоментуйте зміст основних етапів діагностування компетенцій компанії за п’ятиетапним алгоритмом.

8. Яких заходів має вжити компанія, щоб розвинути й захисти свої компетенції?

9. Визначте стратегічні компетенції підприємства, на якому Ви працюєте. Обґрунтуйте свій вибір.

5. Ванькова О. Когда персонал больше, чем капитал // http://www.bkg.ru

6. Верба В.А. Розвиток компанії на принципах процесного управління // Стратегія розвитку України: економіка, соціологія, право. — 2008.

— № 1

—2. — С. 517

—526.

7. Верба В.А., Гребешкова О.М. Проблема ідентифікації компетенцій підприємства // Проблеми науки. — 2004. — № 7.

— С. 23

—28.

8. Гаврилова Т., Григорьев Л. Бизнес держится на знаниях, сам того не зная // Персонал-Микс. — 2004. — № 2. —

С. 10—22.

9. Гребешкова О.М. Потенціал зовнішнього зростання підприємства // Стратегія економічного розвитку України: Наук. зб. — Вип. 14 / Голов. ред. А.П. Наливайко. — К.: КНЕУ,

2003. — С. 32

—38.

10. Гольдштейн Г.Я. Глобальный стратегический инновационный менеджмент: Рабочие материалы. — Таганрог:

ТРТУ, 2001. 16. Минцберг Г., Куинн Дж., Гошал С. Стратегичпроцесс / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревского. —

Питер, 2001. — 688 с.

17. Наливайко А.П. Теорія стратегії підприємства. ний стан та напрямки розвитку: Монографія. — К.:

2001. — 227 с

18. Новейший словарь иностранных слов и выраже

М.: ООО «Издательство АСТ»; Минск: Харвест, 2002.

19. Прахалад К.К., Хэмел Г. Стержневые компетенциирпорации // Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Гошал С. Стратегический процесс / Пер. с англ. под ред. Ю.Н. Каптуревск

СПб.: Питер, 2001.

— С. 112—123.

20. Расков В.Е. Управление знаниями как самостоятельобласть исследования: основные дискуссионные вопросы

Вестник Санкт-Петербургского унивеститета. — 2007. — рия 8. Вып. 3. — С. 34—58.

21. Рейтинг «Лучшие обучающие компании Украины

Деловой журнал «Обучение персонала». — 2007.

— №http://hrmagazine.com.ua/Luchshie_obuchayuschie_kompanii

22. Словарь иностранных слов. — М.: Русский язык

11. Гуияр Ф.Ж., Келли Дж.Н. Преобразование организации / Пер. с англ. — М.: Дело, 2000. — 376 с.

12. Друкер П.Ф. Задачи менеджмента в ХХІ веке : Учебное пособие / Пер. с англ. — М.: Издательский дом «Вильямс»,

2000. — 272 с.

13. Ефремов В.С. Стратегическое планирование в бизнессистемах. — М.: Финпресс, 2001.

— 240 с.

14. Ефремов В.С., Ханыков И.А. Ключевая компетенция организации как объект стратегического анализа // Менеджмент в России и за рубежом. — 2002. — № 2.

— С. 8

—33.

15. Матушанський Г.У. Ключевые компетенции, их формирование и развитие в процессе непрерывной подготовки специалиста. — http://www.regionforum.ru/section/policy/capital/reports/8 еский СПб.: СучасКНЕУ, ний. — коого. — ная // Се» // 10.

— , 1980. ????? 7


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
7.2. ОРГАНІЗАЦІЙНІ КОНФІГУРАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ
7.3. СТРАТЕГІЇ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ КОМПАНІЇ
КЛЮЧОВІ ПОЛОЖЕННЯ
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ
УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КОМПАНІЇ НА ЗАСАДАХ ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki