225 При визначенні ознак стратегічно зорієнтованих компаній Д. Нортон і Р. Каплан, крім таких важливих аспектів як ініціація процесів перетворень співробітниками підприємства, безперервність стратегічного процесу та впровадження стратегії через операційні процеси, вважають за необхідне віднести систему збалансованих показників до інструменту реалізації стратегії. Це зумовлює можливість трансформації стратегії за допомогою Balanced Scorecard в операційні завдання, яких персонал компанії має досягти.
1. Зростання масштабів та ускладнення умов функціонування бізнесу, необхідність швидкого реагування на зміни середовища та зміщення акцентів у ресурсному забезпеченні розвитку компаній з матеріальної на нематеріальну складову зумовили пошук нових підходів до оцінювання ефективності бізнесу, в результаті чого друга половина минулого століття ознаменувалася появою значної кількості оцінних систем, що мають забезпечити різноаспектне (на противагу винятково фінансовому) оцінювання діяльності компанії. Найуспішнішими з подібних оцінних концепцій виявилися такі: Performance Measurement (вимірювання досягнень), Tableau de Bord («Бортове табло»), Productivity Measurement and Enhancement System (ProMES) (система вдосконалення та вимірювання продуктивності), Performance Measurement Model (модель вимірю- вання досягнень), Performance Pyramid (піраміда досягнень), Quantum Performance Measurent (квантове вимірювання до- сягнень).
2. Збалансована система показників формувалася як оцінна система, що складається з набору фінансових та нефінансових показників діяльності підприємства. Згодом вона вийшла за межі оцінної моделі й почала формуватися як система стратегічного управління, яка дає можливість сформувати механізм реалізації стратегічних цілей, перевести стратегію у дії та інструмент ефективної комунікації та поширення інформації.
3. Збалансована система показників має відображати набір показників, за якими визначають всі суттєві види й аспекти діяльності. Вихідною ідеєю в розробленні збалансованої системі пока-зників є гіпотеза про взаємозалежність та взаємозумовленість стратегічних цілей, оцінних показників, їхніх цільових значень, а також стратегічних заходів та ініціатив компанії.
4. Розроблення системи збалансованих показників — тривалий і складний процес, що передбачає такі етапи: 1) визначення стратегічних цілей компанії; 2) побудову стратегічної карти; 3) вибір оцінних показників; 4) встановлення їхніх цільових значень; 5) розроблення стратегічних заходів.
5. Відмітністю концепції BSC від попередніх комплексних підходів щодо оцінювання діяльності компанії слід визнати збалансованість оцінних показників, яка виявляється у трьох аспектах: 1) між фінансовими та нефінансовими показниками діяльності компанії; 2) між внутрішніми і зовнішніми аспектами організації, що виявляється встановленням паритету в потребах усіх стейкхолдерів; 3) між показниками, які відображають минулі досягнення компанії, та її стратегічними намірами.
6. Створена як система вимірювання, збалансована система показників швидко вийшла за межи оцінної моделі й істотно розширила своє призначення: за якісного формування цілей і показників, BSC роз’яснює базову стратегічну орієнтацію компанії і подає її у вимірному вигляді. Крім того, збалансована система показників зробила значний внесок в удосконалення мотиваційного механізму внаслідок значного впливу на поведінку персоналу сформульованих і артикульованих завдань. Вона стала своєрідним комунікаційним ланцюжком, який дає змогу співробітникам зрозуміти свій внесок у досягнення стратегічних цілей компанії, що суттєво підвищує ймовірність реалізації розробленої стратегії.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ «Бортове табло»
7. Серед завдань збалансованої системи показників є поширення інформації щодо результативності виконання стратегії компанії, озброєння її працівників знаннями, які дають змогу залучити їх до стратегічного процесу, посилити нематеріальний актив компанії. Активне обговорення видів нефінансових показників, які спрямовують компанію на розвиток, напрямів удосконалення процесів компанії, пошук оптимальних варіантів досягнення цільових значень обраних показників, за яку несуть відповідальність менеджери, посилюють корпоративну культуру, відкритість і прозорість управлінських рішень, ухвалюваних у компанії. Упровадження збалансованої системи показників сприяє подоланню інформаційного розриву в компанії, створенню її єдиного інформаційного простору. Система вдосконалення та вимірювання продуктивності
Модель вимірювання досягнень
Піраміда досягнень
Квантове вимірювання досягнень
Ділове вікно управління
Піраміда діяльності К. МакНейра
Оцінювання ефективності діяльності і зростання
Модель стратегічних карт
Збалансована система показників
