Найпоширенішою є їх класифікація за ступенем формалізації і виокремлення груп якісних, кількісних і комбінованих методів (рис. 4.2).

Рис. 4.2. Методи прогнозування попиту на продукцію фірми

Зміст якісних (неформалізованих) методів прогнозування попиту полягає у формуванні суб’єктивних якісних оцінок теперішнього стану, факторів попиту, напрямків та ступеня їх впливу, а також припущень відносно тенденцій змін обсягу і структури попиту на основі наданої інформації, досвіду, інтуїції та знань експертів. У ролі останніх можуть виступати керівники фірм, працівники відділів збуту та дистриб’ютори, споживачі.

Якісні методи прогнозування попиту на продукцію

Якісні методи використовуються головним чином для формування коротко- та середньострокових прогнозів і базуються на побудові неформалізованих моделей (зокрема, описових, аналітичних, моделей дерева цілей, сценарного розвитку). Розглянемо їх докладніше.

До групи якісних (неформалізованих) методів прогнозування попиту на продукцію фірми відносяться експертні та управлінські. Експертні методи включають:

— опитування продавців (власної робочої сили, зайнятої реалізацією продукції);

— опитування споживачів, у результаті чого досліджується відношення споживачів при виборі продукту на ринку (головним чином у вигляді анкетного опитування);

— опитування спеціалістів (керівників, менеджерів). При цьому може бути використаний:

• метод Дельфи, за якого анонімні відповіді експертів підлягають обробці протягом кількох турів, і після ознайомлення всіх експертів із проміжними результатами отримується групова оцінка;

• метод «мозкового штурму», який передбачає обмін думками спеціалістів про тенденції розвитку попиту;

• метод індивідуальних оцінок експертів.

Серед управлінських методів прогнозування попиту на продукцію найвідомішими є:

— метод дерева рішень — передбачає поетапну розробку альтернатив, що формуються під впливом факторів; при цьому визначається імовірність їх настання та розраховується результат у грошовому виразі;

— метод сценарного розвитку — базується на відборі зовнішніх факторів і визначенні їхнього впливу на попит за оптимістичним, нейтральним і песимістичним сценаріями;

— метод оцінки та перегляду планів — передбачає складання прогнозів попиту для кожної комбінації його факторів. Результати таких прогнозів виступають підґрунтям вибору напрямку дій при необхідності перегляду планів.

Кількісні методи прогнозування попиту на продукцію передбачають кількісну оцінку теперішнього і майбутнього стану попиту на основі проведення математичних розрахунків і включають методи екстраполяції й економікоматематичного моделювання. На практиці найчастіше використовуються перші методи, зміст яких полягає у перенесенні минулих тенденцій формування та розвитку попиту на майбутнє. Більшість кількісних методів передбачають здійснення формалізації зв’язків між визначеними показниками і факторами попиту, тобто їх представлення у вигляді функціональної залежності.

Кількісні методи прогнозування попиту на продукцію

До екстраполяційних методів прогнозування попиту на продукцію відносяться:

— трендовий метод — базується на екстраполяції сучасних тенденцій змін попиту, виявлених на основі даних минулих періодів, на майбутнє;

— кореляційно-регресійний аналіз — передбачає визначення прогнозної величини попиту на основі виявлених тенденцій змін впливових факторів у минулому;

— метод ковзних середніх — полягає в обчисленні середнього значення прогнозної величини попиту протягом фіксованої кількості періодів;

— метод експоненційного згладжування — ґрунтується на обчисленні середньої величини попиту за певну кількість періодів на основі значень обсягів попиту у минулих періодах, яким надається різна вага залежно від віддаленості до минулого.

Методи економіко-математичного моделювання передбачають визначення функціональної залежності величини показника попиту від комплексу впливових (екзогенних та ендогенних) чинників, і результатом їхнього застосування є побудова економіко-математичної моделі. До них відносяться:

— метод побудови аналітичних моделей — заснований на побудові системи рівнянь, що описують залежності між змінними (показником попиту та комплексом впливових факторів);

— метод прогнозування на основі індикаторів — передбачає оцінку напрямків розвитку галузевого попиту на основі очікуваних економічних показників суміжних галузей народного господарства (індикаторів);

— метод розрахунку коефіцієнтів еластичності, за якого прогнозний обсяг попиту визначається з урахуванням змін його чинників та відповідних коефіцієнтів еластичності.

Таблиця 4.3

ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ МЕТОДІВ АНАЛІЗУ І ПРОГНОЗУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ

МетодПеревагиНедоліки

11. Парний кореляційнорегресійний аналіз

Значне спрощення реального процесу формування попиту двофакторною моделлю

Відносна простота застосування

Закінчення табл. 4.3

Простота застосування

Визначення прогнозних значень попиту лише на основі його обсягів за минулі періоди

Можливість використання для прогнозування попиту за всіма товарними рівнями

14. Метод експоненційного згладжування

Більша надійність у порівнянні із попереднім методом, оскільки пізнішим спостереженням надається різна вага

Відносно низька надійність за умови змін впливових факторів

Наведені методи прогнозування попиту на продукцію мають як переваги, так і недоліки (табл. 4.3), що обумовлює доцільність використання комплексних методів, які передбачають формування висновків на основі…

73… використання певної комбінації якісних і кількісних. Узагальнення результатів застосування формалізованих і неформалізованих методів прогнозування обумовлює високий ступінь обґрунтованості, надійності і достовірності результатів прогнозів. Недоліками комбінованих методів прогнозування попиту на продукцію виступають їх складність і трудомісткість використання.

У табл. 4.4 наведено розподіл методів прогнозування попиту на продукцію залежно від цілей дослідження.