Posibniki.com.ua Фінанси Фінансовий ринок Класифікація інструментів сучасного фінансового ринку


< Попередня  Змiст  Наступна >

Класифікація інструментів сучасного фінансового ринку


У сучасній економіці існує чимало фінансових інструментів та ознак, за якими їх класифікують.

Як уже зазначалося, за формою існування інструменти фінансового ринку бувають документарні та бездокументарні.

За характером відносин фінансові інструменти можуть бути класифіковані як такі, що:

базуються на власному капіталі (equity based), представляючи право власності на активи, прикладом чого слугують акції (shares) та пайові цінні папери;

базуються на борговому капіталі (debt based), представляючи кошти, позичені інвестором власникові активів, наприклад, корпоративні облігації (bonds), державні та місцеві боргові зобов’язання;

фінансові інструменти, пов’язані з купівлею-продажем валют (foreign exchange instruments), наприклад, валютні опціони, ф’ючерси.

Для цілей бухгалтерського обліку в Україні їх поділяють на:

• фінансові активи;

• фінансові зобов’язання;

• інструменти власного капіталу;

• похідні фінансові інструменти;

• складні фінансові інструменти.

При цьому в міжнародній практиці похідні фінансові інструменти не вирізняють в окрему групу, вони входять до групи фінансових активів.

До фінансових активів належать: грошові кошти та їхні еквіваленти; пайові інструменти інших компаній, що утримуються на балансі даної компанії (акції, паї); договори, що надають право отримувати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншої компанії (наприклад, дебіторська заборгованість покупців та

1

Міжнародний стандарт фінансової звітності № 32 «Фінансові інструменти: подання».замовників, векселі одержані, позики видані, фінансові інвестиції); договори, що надають право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством.

Фінансові зобов’язання поділяють на фінансове зобов’язання, призначене

для перепродажу, та інші фінансові зобов’язання. Прикладами фінансових зобов’язань є кредиторська заборгованість за розрахунками із постачальниками та замовниками, розрахунки за векселями виданими, отримані позики, зобов’язання за облігаціями. Інструмент власного капіталу є контрактом, який підтверджує право на частину в активах підприємства, що залишається після вирахування всіх його зобов’язань. До них належать, наприклад, прості та привілейовані акції, варанти (похідні, тобто опціони для передплати на прості акції чи придбання їх у підприємства-емітента).

Похідний фінансовий інструмент не потребує початкових інвестицій, розрахунки за ним провадитимуться в майбутньому, а вартість його змінюється внаслідок змін відсоткової ставки, курсу цінних паперів, валютного курсу, індексу цін, кредитного рейтингу (індексу) чи інших базисних змінних. До них належать фінансові опціони, ф’ючерси, форвардні контракти, процентні (відсоткові) свопи та валютні свопи.

Складний фінансовий інструмент містить компонент фінансового зобов’язання та компонент інструменту власного капіталу.

За предметом контракту фінансові інструменти поділяють на первинні (грошові кошти, цінні папери, кредиторська та дебіторська заборгованість за поточними операціями) та вторинні, або похідні (відомі ще як деривативи — derivatives).

За тривалістю обігу фінансових інструментів розрізняють інструменти грошового ринку та ринку капіталів. До інструментів грошового ринку належать такі, тривалість обігу яких не перевищує одного року, наприклад, поточні зобов’язання та короткострокові депозитні угоди. До інструментів ринку капіталів — решта фінансових інструментів, тобто такі, що обертаються на ринку понад рік, наприклад, довгострокові державні, місцеві та корпоративні облігації та акції.

За гарантованістю рівня дохідності фінансові інструменти бувають із фіксованим доходом та невизначеним доходом. Фінансові інструменти із фіксованим доходом при їх погашенні (або впродовж періоду їх обігу), незалежно від ринкової кон’юнктури (коливання ставки позикового відсотка, норми прибутку на капітал), мають гарантований рівень дохідності. Рівень дохідності фінансових інструментів з невизначеним доходом може змінюватися залежно від фінансового стану емітента (прості акції, інвестиційні сертифікати) або у зв’язку зі зміною кон’юнктури ринку (боргові фінансові інструменти із плаваючою відсотковою ставкою, прив’язаною до встановленої облікової ставки, курсу певної твердої іноземної валюти тощо).

За характером фінансові інструменти можна класифікувати так.

Інструменти без подальших фінансових зобов’язань, які зазвичай і є предметом тієї чи іншої фінансової операції, а при передавання їх покупцеві не несуть додаткових фінансових зобов’язань з боку продавця (наприклад, валютні цінності, золото тощо).• Боргові фінансові інструменти, які, представляючи кредитні відносини, зобов’язують боржника погасити в передбачені терміни їхню номінальну вартість і сплатити додаткову винагороду у формі відсотка. До таких належать, наприклад, облігації, векселі та чеки.

Пайові фінансові інструменти, які підтверджують право їхнього власника на частку (пай у статутному капіталі їхнього емітента) і на отримання відповідного доходу (дивіденду). Ними, наприклад, є акції та інвестиційні сертифікати.

Класифікують фінансові інструменти і за рівнем ризику. До безризикових фінансових інструментів належать державні короткострокові цінні папери, короткострокові депозитні сертифікати банків з найвищим рейтингом (рейтинг ААА та міння, придбані на короткий період. Фінансові інструменти із низьким рівнем ризику представлені, як правило, короткостроковими борговими фінансовими інструментами, що обслуговують ринок грошей, виконання зобов’язань за якими гарантоване стійким фінансовим станом і надійною репутацією позичальника. Фінансові інструменти з помірним рівнем ризику є такими, рівень ризику за якими близький до середньоринкового. Фінансові інструменти із високим рівнем ризику — це такі, рівень ризику за якими суттєво перевищує середньоринковий. Фінансові інструменти із дуже високим рівнем ризику (спекулятивні) характеризуються найвищим рівнем ризику й використовуються для здійснення найризикованіших спекулятивних операцій на фінансовому ринку. До них належать, зокрема, акції венчурних (ризикових) компаній, облігації з високим рівнем відсотка, емітовані підприємством з кризовим фінансовим становищем, опціонні та ф’ючерсні контракти.

ААА+++), так звана тверда іноземна валюта, золото та інші цінні метали й каААА+++), так звана тверда іноземна валюта, золото та інші цінні метали й ка

Фінансові інструменти, як уже зазначалося, можуть бути персоніфікованими, тобто не підлягати подальшому продажу та купівлі. До них, зокрема, належать банківські кредитні та депозитні договори, депозитні сертифікати. Кожен такий договір укладається для фінансових взаємовідносин з конкретним клієнтом банку, причому і його умови відрізняються від інших договорів навіть цього ж самого банку. Існують також стандартизовані фінансові інструменти, наприклад чеки, векселі та депозитні сертифікати, складські свідоцтва. На фінансовому ринку деякі зі стандартизованих фінансових інструментів суспільство використовує як своєрідний товар, купуючи та продаючи їх або залучаючи як забезпечення (застави). При цьому такі фінансові інструменти на фінансовому ринку набувають мінової вартості (ціни) і є цінними паперами. Яскравим прикладом їх слугують акції (shares).

Законодавство кожної країни, класифікуючи фінансові інструменти, виокремлює ті з них, що на національному фінансовому ринку мають статус цінних паперів. Зокрема, згідно із Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» фінансові інструменти поділяють так:

• цінні папери;

• строкові контракти (ф’ючерси);

• інструменти грошового обігу;

• відсоткові строкові контракти (форварди);

• строкові контракти на обмін (на певну дату в майбутньому) в разі залежності ціни від відсоткової ставки, валютного курсу чи фондового індексу (відсоткові, валютні, курсові чи індексні свопи);• опціони, що дають право на купівлю або продаж будь-якого із зазначених фінансових інструментів, у тому числі тих, що передбачають грошову форму оплати (курсові та відсоткові опціони) .

В Україні цінні папери класифікуються за трьома ознаками та поділяються на шість груп. Ознаки, за якими виокремлюються цінні папери, є такими: порядок розміщення цінного папера — емісійні та неемісійні; форма існування — документарні та бездокументарні; форма випуску — на пред’явника, іменні, ордерні.

Емісійними цінними паперами є ті, що посвідчують однакові права їхніх власників (права у межах одного випуску) стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов’язання (емітент). До них належать акції; облігації підприємств; облігації місцевих позик; державні облігації України; іпотечні сертифікати; іпотечні облігації; сертифікати фондів операцій з нерухомістю; інвестиційні сертифікати; казначейські зобов’язання України. З січня 2013 р. в Україні набув чинності Закон «Про внесення змін до Податкового кодексу України про подальше удосконалення адміністрування податків і зборів», згідно з яким передбачено запровадження нового фінансового інструменту — фінансового векселя. На відміну від векселів, що були раніше в обігу, такий вексель буде емісійним цінним папером, що випускатиметься в бездокументарній формі.

Цінний папір на пред’явника є таким, за яким права, що посвідчені цим папером, належать його пред’явнику. У разі іменного цінного папера права, що посвідчує цінний папір, належать особі, зазначеній у такому папері. І нарешті, ордерний цінний папір надає право особі, яка зазначена у цінному папері і яка може сама здійснити ці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу.

В Україні законодавством визначено такі групи цінних паперів:

• пайові цінні папери (акції, інвестиційні сертифікати, сертифікати фондів операцій з нерухомістю);

• боргові цінні папери (облігації підприємств, державні облігації України, облігації місцевих позик, казначейські зобов’язання України, ощадні (депозитні) сертифікати, векселі);

• іпотечні цінні папери (іпотечні облігації, іпотечні сертифікати, заставні).

• похідні цінні папери;

• приватизаційні цінні папери;

• товаророзпорядчі цінні папери.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Емітенти та позичальники
Міжнародні фінансові організації як учасники фінансового ринку
2.3. Сегменти фінансового ринку
Сегментація фінансового ринку за тривалістю операцій з його фінансовими інструментами
Первинний та вторинний ринки
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)