До основних фінансових ризиків належать інвестиційний, кредитний, валютний, інфляційний, ризик зміни відсоткових ставок тощо. Різноманіття фінансових ризиків ускладнює класифікацію їх. Можна запропонувати таку класифікацію (рис. 6.1).

2

Рис. 6.1. Класифікація фінансових ризиків

1

Шапкин А. С., Шапкин В. А. Экономические и финансовые риски: оценка, управление, портфель инвестиций. — 7-е изд. — М. : Издательско-торговая корпорация «Дашков и К», 2009. — С. 5

—6.

2

Там само.Згідно з цією класифікацією фінансові ризики поділяють на ризики, пов’язані з купівельною спроможністю грошей, та ризики, пов’язані із вкладанням капіталу (інвестиційні ризики).

До ризиків, що пов’язані з купівельною спроможністю грошей, належать: інфляційні та дефляційні, валютні, ризик ліквідності.

• Інфляційні ризики — зумовлені знеціненням реальної купівельної спроможності грошей, при цьому учасник ринку зазнає реальних втрат.

• Дефляційні ризики пов’язані з тим, що при зростанні дефляції падає рівень цін та як наслідок — зменшуються доходи.

• Валютні ризики пов’язані зі зміною валютних курсів, вони належать до спекулятивних ризиків, тому при втратах однієї зі сторін у результаті зміни валютних курсів інша сторона отримує додаткові доходи, і навпаки.

• Ризик ліквідності пов’язаний з втратами при реалізації цінних паперів чи інших активів у зв’язку зі зміною оцінки їхньої якості та споживної вартості.

• Інвестиційні ризики пов’язані з можливістю недоотримання або втрати доходу в результаті здійснення інвестиційних проектів, вони включають такі різновиди ризиків: ризик зменшення дохідності, ризик втраченої вигоди, ризик прямих фінансових втрат. Ризик зменшення дохідності включає відсоткові та кредитні ризики. До інвестиційних ризиків можна віднести також ризик банкрутств, біржові ризики, селективні ризики.

• Ризик зменшення дохідності пов’язаний зі зменшенням величини відсоткових та дивідендних виплат за інвестиціями. Він поділяється на відсотковий ризик, що виникає в результаті перевищення відсоткових ставок, сплачуваних за залученими коштами над ставками за наданими коштами, та кредитний ризик, що виникає у випадку несплати позичальником основного боргу та відсотків.

• Ризик втраченої вигоди полягає в тому, що виникають фінансові втрати в результаті нездійснення деякої події.

• Біржові ризики пов’язані із загрозою втрат при здійсненні біржових угод.

• Ризик банкрутства пов’язаний з повною втратою капіталу у зв’язку з його неправильним вкладанням.

• Селективні ризики виникають у зв’язку з неправильним формуванням видів вкладання капіталу, виду цінного папера для інвестування.

Управління ризиком: основні етапи та прийоми

На рівень та величину ризику можна впливати особливими методами та стратегіями ризик-менеджменту. В основу ризик-менеджменту покладено цілеспрямований пошук та організацію робіт з оцінювання, запобігання, утримання, передавання та зниження рівня ризику.

Процес управління ризиком умовно можна поділити на такі етапи:

1) виявлення ризику;

2) оцінювання ризику;

3) вибір прийомів управління ризиком;

4) практичне застосування обраних прийомів;

5) оцінка результатів .

1

Боди З., Мертон Р. Финансы : уч. пособ. / пер. с англ. — М. : Издательский дом «Вильямс», 2000. — С. 334.Виявлення ризику полягає у визначенні того, до яких видів ризику є схильним об’єкт або суб’єкт аналізу. Коли менеджер приймає інвестиційне рішення або інвестор бажає придбати цінні папери, вони визначають ризик, пов’язаний з цим рішенням, та можливий дохід, який інвестиція може принести. Таким чином, необхідно знати способи визначення й оцінювання ризиків. Для зменшення ризику існують такі основні прийоми управління ризиком.

1. Уникнення ризику (усвідомлене рішення не піддаватися відповідному ризику).

2. Запобігання збиткам — дії, що вживаються для зменшення ймовірності збитків та мінімізації їхніх наслідків.

3. Прийняття ризику — покриття збитків за рахунок власних ресурсів.

4. Перенесення ризику. Перенесення ризику можливе за допомогою хеджування, страхування, диверсифікації.

Хеджування — це дії, які вживають для зменшення ризику понести збитки, але одночасно призводять до неможливості отримати дохід. Наприклад, якщо фермер бажає зменшити ризик падіння ціни на пшеницю майбутнього врожаю, він продає її за ціною, що зафіксована у форвардному контракті, наслідком чого стає неможливість отримання додаткового доходу, якщо ціна на пшеницю підвищиться.

Страхування передбачає виплату страхового внеску або премії з метою запобігання збиткам. Купуючи страховий поліс, особа погоджується на гарантовані витрати замість імовірності зазнати значно більших збитків, пов’язаних з відсутністю страховки.

Диверсифікація передбачає володіння великою кількістю ризикових активів замість концентрації всіх капіталовкладень в одному з них .