Posibniki.com.uaЕкономікаЕкономіка аграрних підприємств - Андрійчук В. Г.7.4. Кінцева продукція сільськогосподарських і агропромислових підприємств та обєднань


< Попередня  Змiст  Наступна >

7.4. Кінцева продукція сільськогосподарських і агропромислових підприємств та обєднань


Поняття кінцевої продукції важливе для сільськогосподарсь-ких і агропромислових підприємств і формувань, а також для аг-ропромислового комплексу в цілому. В загальному розумінні кі-нцева продукція — це та, що надійшла в особисте споживання людей, а також у виробниче споживання за межі підприємства, об’єднання чи АПК. Наприклад, у сільськогосподарських підприємствах кінцева продукція представлена товарною продукцією незалежно від каналів її реалізації, продукцією, використаною в громадському харчуванні, дитячих садках і яслах та виданою працівникам у рахунок оплати праці.

Проте це — не повне визначення кінцевої продукції, адже сільськогосподарська продукція, залишивши межі підприємства чи об’єднання, може бути виробничо спожита також у межах аг-ропромислового комплексу, в інших підприємствах чи об’єднаннях. Щоб не було повторного рахунку, цю продукцію не слід враховувати при визначенні кінцевої продукції того вироб-ничого об’єкта в середині АПК, який її виробничо спожив.
Отже, кінцева продукція по відповідному підприємству пред-ставлена товарною продукцією за всіма каналами реалізації, про-дукцією, яка використана на особисте споживання в межах під-приємства (в громадському харчуванні, дитячих садках, яслах, видана працівникам у рахунок оплати праці) за мінусом купленої сільськогосподарської продукції, що використана на виробниче споживання у звітному році.
Кінцева продукція визначається у натуральній формі лише в розрізі окремих видів сільськогосподарської продукції. Напри-клад, у звітному році підприємство виробило 30 тис. ц зерна. Різ-ним споживачам за межі підприємства було реалізовано 18 тис. ц, видано в рахунок оплати праці 2 тис. ц, на корм худоби спожито 4 тис. ц. Для посіву ярих культур в даному році підприємство за-купило 1100 ц насіння першої репродукції. Звідси кінцева продук-ція галузі зерновиробництва становила 19 тис. ц (18000 + 2000 + 100 – 1100 = 19000).
В цілому по підприємству кінцева продукція визначається у вартісному виразі за цінами фактичної реалізації (закупівлі). Продукція, видана на оплату праці і внутрішньогосподарське особисте споживання, оцінюється за середніми на певний вид продукції цінами реалізації. По АПК чи агропромисловому фор-муванню в цілому кінцеву продукцію доцільно визначати мето-дом приросту вартості сільськогосподарського продукту на всіх стадіях його руху до кінцевого споживача. Іншими словами, вар-тість кінцевої продукції представлена вартістю виробництва кін-цевої продукції сільського господарства і вартістю, добавленою її промисловою переробкою і торгівлею.
Для глибшого розуміння сказаного наведемо такий умовний приклад. Припустімо, що сільськогосподарська продукція в процесі її перетворення в продукцію кінцевого споживання пройшла чотири стадії виробництва1:
І. 40с + 80 (V + т) = 120;
ІІ. 120с + 20с1 + 30 (V + т) = 170;
ІІІ. 170с + 2бс1 + 40 (V + т) = 236;
IV. 236с + 10с1 + 20 (V + m) = 266.
На першій стадії виробляється сільськогосподарська продук-ція, яка виходить за межі сільськогосподарських підприємств і тому є кінцевою для них в обсязі 120 одиниць. На другій — від-бувається приріст кінцевої продукції в 50 [20с1 + 30 (v + т)], на третій — 66 і на четвертій стадії — 30 одиниць. Загальний обсяг кінцевої продукції становить 266 одиниць (120 + 50 + 66 + 30).
Перевага такого методу визначення кінцевої продукції полягає в тому, що, по-перше, виникає можливість розрахувати вклад кожного виду діяльності в кінцевий результат, по-друге, не допу-скається повторний рахунок, як це має місце при визначенні ва-лової продукції. Неважко помітити, що в наведеному прикладі загальна вартість останньої становить 792 одиниці (120 + 170 + 236 + 266), в тому числі повторний рахунок дорівнює 526 одини-цям (792 – 266).
По агропромисловому підприємству, об’єднанню (комбінату) і АПК в цілому вартість кінцевої продукції можна визначити за формулою:
КП = КП2 + КПз + КП4,
де КП2 —вартість кінцевої продукції в другій сфері АПК — сіль-ськогосподарському виробництві; КПз і КП4 — приріст вартості кінцевої продукції у третій і четвертій сферах АПК (відповідно в переробній промисловості і громадському харчуванні та роздріб-ній торгівлі продуктами сільськогосподарського походження).
Оцінка вартості кінцевої продукції може здійснюватися двома способами: 1) як уже зазначалося, за поточними фактичними ці-нами реалізації товарів усіх трьох сфер АПК; 2) за порівнянними цінами. Перший спосіб дає змогу визначити обсяги кінцевої про-дукції відповідно до кон’юнктури ринку і реально виявити гро-шові потоки в розрізі сфер АПК, а другий — аналізувати й оці-нювати в динаміці зміни фізичної маси кінцевої продукції. Порівняння цих двох оцінок дає змогу кількісно визначити вплив цінового фактора на обсяг кінцевої продукції, об’єктивно судити про вклад кожної сфери АПК в її створення.
У сільськогосподарському виробництві вартість кінцевої про-дукції за порівнянними цінами можна визначити за формулою:
Формула вартості кінцевої продукції
де ТПі — товарна продукція сільського господарства і-го виду; Ці — порівнянна (середня) ціна і-го виду продукції; Кі — коефіцієнт якості і-го виду продукції, що визначається діленням закупівель-ної ціни і-го виду продукції нижчих сортів на закупівельну ціну вищого сорту; ОСі — продукція і-го виду, що використана на особисте споживання; ПКі — покупна продукція сільськогоспо-дарського походження, що використана для виробничого спожи-вання.
Приріст кінцевої продукції в переробній промисловості у порівнянних цінах:
Приріст кінцевої продукції в переробній промисловості у порівнянних цінах

 
де ППі — товари сільськогосподарського походження і-го виду, що вироблені в третій сфері АПК; Ві — вартість затраченої сиро-вини сільськогосподарського походження, використаної на вироб-ництво і-го товару.
Підприємства громадського харчування і роздрібної торгівлі товарами сільськогосподарського походження також беруть участь у формуванні вартості кінцевої продукції. Роздрібні ціни торгівлі в громадському харчуванні включають націнку, яку правомірно можна розглядати як норматив приросту вартості продукції сіль-ськогосподарського походження, і оскільки ця продукція реалізу-ється кінцевому споживачеві, то цей норматив виступає як при-ріст вартості кінцевої продукції.
Підприємства громадського харчування, поряд з торговельною, виконують виробничу функцію. Вони реалізують продукцію як вла-сного виробництва, так і іншу, готову до споживання, а поряд з на-цінкою громадського харчування одержують торговельну націнку. За рахунок одержаної націнки громадського харчування ці підпри-ємства покривають витрати виробництва й одержують відповідну частку прибутку, а за рахунок торговельної націнки покривають ви-трати обігу й також одержують певну частку прибутку.
Оскільки реалізація продукції є необхідною ланкою в загаль-ному ланцюзі «виробництво — споживання», то є всі підстави розглядати торговельну націнку як приріст кінцевої продукції. Цей висновок щодо підприємств громадського харчування є ціл-ком правомірним і щодо підприємств роздрібної торгівлі продук-цією сільськогосподарського походження, які входять в агропро-мислове формування і в АПК у цілому.
Для розрахунку приросту кінцевої продукції в підприємствах громадського харчування і роздрібної торгівлі, що представляють четверту сферу АПК, можна скористатися формулою:
Приріст кінцевої продукції
де ПГі — вироблена продукція в громадському харчуванні і-го виду; Ці — роздрібна ціна на продукт і-го виду; НГі — націнка громадського харчування, %; РПі — обсяг реалізації і-го продук-ту сільськогосподарського походження; ЗНі —торговельна наці-нка, в % до роздрібної ціни (роздрібна ціна разом із націнкою становить роздрібну ціну торгівлі).
По сукупності підприємств АПК Білоцерківського району бу-ла розрахована структура кінцевої продукції, вироблена підпри-ємствами цього об’єднання. Це дало змогу оцінити реальний вне-сок підприємств кожної сфери в загальний результат їх спільної діяльності. З’ясувалося, що внесок підприємств другої сфери найбільший і становить 69,6 %, третьої — 29,5 і четвертої — бли-зько 1 %.
Збільшення внеску третьої і четвертої сфер у формування кінце-вої продукції можна розглядати як позитивне зрушення в її структу-рі, оскільки за інших однакових умов це означатиме, що все більша частка сільськогосподарської продукції надходить на переробку, а потім до споживача в готовому для споживання вигляді.

 


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 3 РЕСУРСИ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ
8.2. Земельна реформа в Україні. Основи Земельного кодексу України
8.3. Методика паювання сільськогосподарських угідь
8.4. Земельний кадастр і грошова оцінка землі
8.5. Плата за землю сільськогосподарського призначення
Дисциплiни

МаркетингАнглійська моваПравоЕтика та естетикаІсторіяБухгалтерський облікЕкономікаІнформатикаМенеджментПолітологіяСтатистикаФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki