Казначейське зобов’язання України — державний цінний папір, що розміщується виключно на добровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованості Державного бюджету України перед власником казначейського зобов’язання України, дає власникові право на отримання грошового доходу та погашається відповідно до умов розміщення казначейських зобов’язань України. Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов’язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України .
Погашення та сплата доходу за казначейськими зобов’язаннями України гарантується доходами Державного бюджету України, а умови їх розміщення можуть передбачати погашення шляхом зменшення зобов’язань перед Державним бюджетом України власника казначейського зобов’язання України на вартість цього зобов’язання.
Казначейські зобов’язання України можуть бути:
• довгострокові — понад п’ять років;
• середньострокові — від одного до п’яти років;
• короткострокові — до одного року.
Емітентом казначейських зобов’язань України виступає держава в особі Міністерства фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України.
Казначейські зобов’язання України можуть бути іменними або на пред’явника, розміщуються в документарній або бездокументарній формах.
1
Ощадні (депозитні) сертифікати
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», р. І, ст. 11.Ощадний (депозитний) сертифікат — цінний папір, який підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (власника сертифіката) на одержання після закінчення встановленого терміну суми вкладу та відсотків, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав . Ощадні сертифікати належать до неемісійних цінних паперів. Вони розміщуються на певний термін під відсотки, передбачені умовами їх розміщення.
Ощадні (депозитні) сертифікати можуть бути іменними або на пред’явника, сертифікати розміщуються у документарній формі.
Дохід за ощадними (депозитними) сертифікатами виплачується під час пред’явлення їх для оплати в банк, що розмістив ці сертифікати. У разі дострокового пред’явлення ощадного (депозитного) сертифіката до оплати банк виплачує суму вкладу та відсотки (за вкладами на вимогу), якщо умовами випуску сертифіката не передбачено інший розмір відсотків. Іпотечні цінні папери
Законом України «Про іпотеку» визначено, що іпотека — вид забезпечення виконання зобов’язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов’язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника. Іпотечний договір укладається між одним або кількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. Серед істотних умов іпотечного договору є посилання на випуск заставної або її відсутність.
Заставна — це цінний папір, який засвідчує безумовне право його власника на отримання від боржника виконання за основним зобов’язанням, за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов’язання — право звернути стягнення на предмет іпотеки. Заставна оформлюється, якщо її випуск передбачений іпотечним договором.
Заставна може передаватися її власником будь-якій особі шляхом вчинення індосаменту. Наступний власник заставної має ті самі права, що мав іпотекодержатель згідно з договором, яким обумовлене основне зобов’язання, та іпотечним договором, на підставі якого була оформлена заставна. У разі видачі заставної припиняються грошові зобов’язання боржника за договором, який обумовлює основне зобов’язання, та виникають грошові зобов’язання боржника щодо платежу за заставною. Після оформлення заставної виконання основного зобов’язання та звернення стягнення на предмет іпотеки може бути здійснено лише на підставі вимоги власника заставної.
Заставна складається в письмовій формі в одному примірнику на бланку стандартної форми, яка встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. На всіх оригінальних примірниках іпотечного договору робиться відмітка про оформлення заставної.
1
Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок», р. І, ст. 13.
Передання заставної шляхом вчинення індосаменту надає індосату всі права іпотекодержателя за іпотечним договором та основним зобов’язанням. Іпотекодержатель (власник заставної) може до настання строку виконання боржником зобов’язань за заставною проводити операції з належними йому заставними для рефінансування власної діяльності шляхом залучення додаткових грошових коштів від інших осіб.
Рефінансування може здійснюватися такими способами:
• відчуження (продаж) заставної шляхом вчинення індосаменту з компенсацією індосанту вартості заставної у встановленому сторонами розмірі;
• продаж заставної із зобов’язанням зворотного викупу (операція репо);
• передання заставної у заставу для забезпечення виконання зобов’язань перед іншими кредиторами;
• емісія іпотечних цінних паперів;
• іншим способом, який не суперечить законодавству.
Таким чином, заставні можуть забезпечувати випуск іпотечних цінних паперів — іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів.
Емітентом іпотечних цінних паперів можуть бути банки та інші фінансові установи, які мають право на провадження такого виду діяльності.
Порядок випуску та обігу іпотечних цінних паперів встановлюється законом.
Відносини в системі іпотечного кредитування, а також перетворення платежів за іпотечними активами на виплати за іпотечними сертифікатами регулює Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» (від 19.06.2003). Відповідно до цього Закону іпотечний сертифікат — особливий вид цінного папера, забезпечений іпотечними активами або іпотеками. Іпотечні сертифікати можуть бути випущені у вигляді:
— сертифікатів із фіксованою дохідністю;
— сертифікатів участі. Іпотечні сертифікати мають номінальну вартість і термін обігу. Термін обігу сертифікатів одного випуску не може перевищувати терміну існування іпотечних активів, які є забезпеченням цього випуску, та терміну відчуження іпотечних активів.
Сертифікати можуть випускатися в документарній формі (іменні або на пред’явника) та в бездокументарній формі (іменні). Іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю можуть бути іменними або на пред’явника та посвідчують такі права власника:
— право на отримання номінальної вартості в передбачені умовами випуску сертифікатів терміни;
— право на отримання відсотків на умовах інформації про випуск;
— право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов’язань — з вартості іпотечних активів, що є забезпеченням цього випуску, переважно перед іншими кредиторами емітента.
Сертифікати участі є іменними цінними паперами. Їх власник має такі права:
— право на отримання частки у платежах за іпотечними активами відповідно до договору про придбання сертифікатів;
— право на задоволення вимог — у разі невиконання емітентом прийнятих на себе зобов’язань — з вартості іпотечних активів, які перебувають у довірчій власності управителя.Власник сертифікатів участі приймає на себе ризик дострокового виконання зобов’язань боржниками за договорами про іпотечний кредит, реформованими в іпотечний актив, про що обов’язково зазначається в інформації про випуск сертифікатів.
Щодо іпотечних облігацій, то особливості їх випуску та обігу визначено в Закон України «Про іпотечні облігації». Іпотечними облігаціями є облігації, виконання зобов’язань емітента за якими забезпечене іпотечним покриттям. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієї облігації та грошового доходу, а в разі невиконання емітентом зобов’язань за іпотечною облігацією надає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечного покриття.
В Україні можуть випускатися два види іпотечних облігацій: звичайні та структуровані.
Емітентом звичайних іпотечних облігацій є іпотечний кредитор, що несе відповідальність за виконання зобов’язань за такими іпотечними облігаціями іпотечним покриттям та всім іншим своїм майном, на яке відповідно до законодавства може бути звернено стягнення. (Іпотечним кредитором є фінансова установа, яка має право надавати кредити (позики), виконання зобов’язань боржників за якими забезпечене іпотекою, і/або яка набула право вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками) від інших осіб.)
Емітентом структурованих іпотечних облігацій є спеціалізована іпотечна установа, яка несе відповідальність за виконання зобов’язань за такими іпотечними облігаціями лише іпотечним покриттям. (Спеціалізована іпотечна установа — це фінансова установа, виключним видом діяльності якої є придбання іпотечних активів (їх продаж) та випуск структурованих іпотечних облігацій. Спеціалізована іпотечна установа може бути створена без обмеження терміну існування або на термін до повного погашення структурованих іпотечних облігацій.) Іпотечні облігації є іменними цінними паперами й існують виключно в бездокументарній формі. Відсоток за іпотечними облігаціями може бути фіксованим або плаваючим. У разі застосування плаваючого відсотка у проспекті емісії мають зазначатися критерії або формула для його розрахунку.
