Формування Світового банку було розпочато в 1944 році з прийняттям на Бреттон-Вудській конференції 44-ма країнами рішення щодо заснування Міжнародного банку реконструкції та розвитку (МБРР) водночас із МВФ, але фактично Банк розпочав свою діяльність у 1946 році. МБРР є головною установою Світового банку та однією з найбільших і найвпливовіших у світі міжнародних фінансово-кредитних установ.
Обговорення Статей угоди про заснування проводилося на Бреттон-Вудській конференції, яка проходила з 1 по 22 липня 1944 року в американському містечку у штаті Нью-Гемпшир. 44 країни, найбільші з яких США, Велика Британія, Франція, Китай, Індія та Радянський Союз, надіслали своїх представників до Бреттон-Вуду. Більшість країн, що брали участь у конференції, за винятком СРСР, пізніше ратифікували Статті Угоди і стали першими членами Банку. Тільки в 1991 і 1992 роках 15 країн
— колишніх республік Радянського Союзу подали індивідуальні заяви на членство.
Міжнародне співтовариство у Бреттон-Вуді визначило завдання банку, яке відображає його офіційна назва, — Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), покладаючи його основним обов’язком фінансування економічного розвитку.
Згідно зі статтями Угоди основними цілями діяльності МБРР визначено:
• надання допомоги в реконструкції та розвитку територій держав-членів шляхом сприяння капіталовкладенням у продуктивних цілях, включаючи відбудовування господарств, зруйнованих або потерпілих у результаті війни, реконверсії виробничих потужностей для потреб мирного часу та стимулювання розвитку виробничих потужностей і ресурсів у менш розвинених країнах;
• сприяння приватному іноземному інвестуванню шляхом надання гарантій або участі в позиках та інших капіталовкладеннях, здійснюваних приватними інвесторами;
• підтримка довгострокового збалансованого розвитку міжнародної торгівлі та підтримання рівноваги платіжних балансів шляхом стимулювання міжнародного інвестування з метою розвитку продуктивних ресурсів держав-членів;
• надання позик або гарантій, щоб забезпечити пріоритет здійснення найбільш корисних невідкладних проектів, незалежно від їхніх масштабів;
• здійснення операцій із належним урахуванням впливу міжнародного інвестування на умови ділової активності на територіях держав-членів.
У першу чергу Світовий банк спрямовує свої кредитні ресурси на допомогу найбіднішим країнам світу. Разом із тим зростають і обсяги операцій із країнами, що трансформуються.
Реалізація цільової функції Банку здійснюється через надання кредитної допомоги країнам у вирішенні ними таких важливих завдань, як: а) збільшення інвестицій у людський капітал, оскільки фахівці Банку стоять на позиції, що «інвестиції в людину або в гуманітарний розвиток відіграють вирішальну роль у реалізації стратегії зменшення бідності»; б) сприяння: охороні навколишнього середовища; соціальному прогресу, охороні материнства та дитинства, розвитку фінансів, приватному сектору економіки, розвитку економічної та соціальної інфраструктури тощо.
Відповідно до цієї функції розбудовуються напрями реалізації цільової функції. Вони мають триспрямований характер. З одного боку, Світовий банк бачить своєю метою подолання бідності та поліпшення життєвого рівня народів у світі, що трансформується. Банк надає країнам, що розвиваються, позики, допомагає консультаціями у формуванні відповідної політики,
Сьогодні МБРР зосереджує свою увагу на завданнях, пов’язаних зі сприянням довгострокового зростання та зменшення бідності у країнах, що розвиваються та трансформуються. Основними напрямами його діяльності визнано середньо- та довгострокове кредитування інвестиційних проектів; підготовку, технічне та фінансово-економічне обґрунтування інвестиційних проектів; фінансування програм структурної перебудови у країнах із транзитивною економікою та в тих, що розвиваються.
Друга організація Світового банку
— Міжнародна асоціаціація розвитку (МАР)
— була заснована в 1960 році. Станом на початок 2011 року вона нараховує 170 країн-членів. Членами асоціації можуть бути лише члени МБРР. МАР за організаційною структурою та методами управління є аналогічною до МБРР. Асоціація має Раду керуючих, виконавчих директорів, президента й персонал, необхідний для виконання визначених зобов’язань. Незважаючи на те, що МАР офіційно є установою, відокремленою від Світового банку, ця установа поділяє з ним персонал і організаційно-технічні засоби.
