Posibniki.com.uaПолітологіяЄвропейська інтеграційна політика4.1.3. Інструменти фінансової підтримки діяльності промислових підприємств


< Попередня  Змiст  Наступна >

4.1.3. Інструменти фінансової підтримки діяльності промислових підприємств


 

Ключовими інституціями, які забезпечують фінансування заходів промислової політики ЄС, є Європейський інвестиційний банк (ЄІБ) та Європейський інвестиційний фонд (ЄІФ). ЄІБ надає глобальні позики, тоді як діяльність ЄІФ пов’язана із формуванням капіталу венчурних фондів та наданям гарантій бізнесу. Фінансування венчурного капіталу ЄІФ реалізується за рахунок акціонерного інвестування у капітал венчурних фондів та бізнесінкубаторів, зорієнтованих на підтримку інноваційних проектів на ранніх стадіях та фінансування розвитку високотехнологічних підприємств. Інструмент гарантування Європейського інвестиційного фонду полягає у наданні гарантій фінансовим інститутам, які страхують кредити, надані МСП. Глобальні позики ЄІБ і діяльність ЄІФ тісно взаємопов’язані і на практиці працюють у симбіозі.

 

Офіційно вищезгадані фінансові інструменти підтримки промислових підприємств надаються в межах програм ЄС: Багаторічної програми розвитку підприємств та підприємництва (2001— 2005) і Рамкової програми конкурентоспроможності та інновацій (2007—2013), які будуть докладно висвітлені нижче

 

Фінансовий механізм надання коштів є багаторівневим (рис. 4.1.1), кошти бюджету ЄС акумулюються в Європейському інвестиційному фонді, який надає їх не безпосередньо підприємствам, а через систему фінансових посередників: банків, венчурних фондів і гарантійних товариств . Отже, МСП звертаються до банків для отримання середньо та довгострокових кредитів, а також до венчурних фондів, які на засадах пайової участі надають кошти у вигляді інвестицій в інноваційні проекти.

Фінансовий механізм Рамкової програми  конкурентоспроможності та інновацій (2007—2013)


Для отримання коштів від Європейського інвестиційного фонду підприємство має звернутися до акредитованого фінансового посередника та дізнатися про критерії участі у програмах і процедуру подання заявки. ЄІФ відіграє роль каталізатора у процесі створення інвестиційних фондів, тому що його присутність дозволяє залучати інших інвесторів , що дозволяє накопичити венчурним фондам критичний обсяг капіталу, необхідний для того, щоб розпочати свою діяльність.

 

МСП також отримують можливість доступу до коштів фондів ЄС через інструменти спільної регіональної політики. Фонд регіонального розвитку фінансує ряд ініціатив щодо підтримки діяльності МСП, зокрема:

 

  • надання прямих субсидій для підтримки МСП, що забезпечують стале працевлаштування у регіоні;

 

  • заходи з підтримки регіонального і локального розвитку, зокрема послуги підтримки для розвиту підприємств, особливо МСП;

 

  • допомогу на проведення НДДКР, особливо МСП, та передачу технологій, розвиток коопераційних зв’язків між МСП, сприяння розвитку підприємництва й інноваційної діяльності через інструменти фінансового інжинірингу;

 

  • допомогу МСП для адаптації та ефективного використання ІКТ і інноваційних ідей;

 

  • допомогу МСП для впровадження економічно ефективних систем управління природними ресурсами та технологій, що зменшують забруднення навколишнього середовища.

 

Загалом фінансові механізми промислової політики ЄС максимально зорієнтовані на реалізацію інноваційного потенціалу європейського підприємництва. На початкових стадіях освоєння наукових ідей і винаходів підприємцями (достартовий і стартовий етапи) фінансова підтримка надається переважно інституціями ризикового капіталу (бізнесангелами, венчурними фондами і навіть сім’єю та друзями) (рис. 4.1.2). Саме ця стадія традиційно була найслабшою у фінансовому циклі ЄС. З метою підтримки венчурних інвестицій на достартовій фазі у червні 1998 року на засіданні Ради ЄС у м. Кардіфі було затверджено План дій ризикового капіталу (The risk capital action plan — RCAP).

 

На стадії розширеного фінансування до кредитування інноваційних проектів активно підключаються банки, страхові компанії та інші фінансові інституції. Особливістю цієї стадії є значно вищі (у 10—25 разів порівняно з ранніми етапами) обсяги витрат і необхідність отримання банківських гарантій, а також підключення інших страхових механізмів. На цьому етапі виробляються експериментальні партії нової продукції та використовується активна маркетингова політика для виведення нової продукції на ринок. На останньому етапі, коли обсяги продажу нового товару швидко зростають і досягають стабілізації, на перший план виходять інструменти фондового ринку: відбувається пошук інвестора для злиття чи придбання фірми, можливий додатковий випуск акцій компанії, сек’юритизація її боргових зобов’язань тощо.

Фінансові інструменти стимулювання  інноваційної діяльності промислових підприємств у ЄС

Головним фінансовим інструментом досягнення цілей політики ЄС у сфері промисловості та підприємництва протягом 2001— 2005 рр. була Багаторічна програма розвитку підприємств і підприємництва (MAP — MultiAnnual Program for Enterprise andEntrepreneurship). Програма охоплює всі країничлени ЄС,країниЄАВТ і кандидатів на вступ до ЄС. Кошти виділяються на досягнення таких п’яти основних цілей:

 

  1. стимулювання зростання і конкурентоспроможності бізнесу
  2. інтернаціоналізованій економіці, яка базується на знаннях;
  1. сприяння розвитку підприємництва;

  1. спрощення та вдосконалення адміністративного і регуляторного середовища з метою стимулювання наукових досліджень, інновацій та появи нових підприємств;
  1. удосконалення фінансового середовища бізнесу, особливо для МСП;
  2. полегшення доступу бізнесу до послуг, програм і мереж Співтовариства, а також удосконалення їх координації.

 

Найбільша питома вага бюджету Програми припадає на четверту мету 317 млн євро (70 % бюджету MAP). Кошти надаються у три способи:

 

  • система гарантій для МСП забезпечує гарантії Європейського інвестиційного фонду в одержанні підприємствами кредитів;

 

  • програма «Початковий капітал» виділяє кошти на підтримку довгострокового найму спеціалізованих інвестиційних менеджерів венчурними фондами.

 

  • венчурним фондам також надається венчурний капітал для інвестування у нові МСП з потенціалом швидкого зростання. При цьому 50 % коштів мають залучатися з приватних джерел.

 

У цілому наприкінці 2004 року 60000 МСП отримали фінансову підтримку за Програмою MAP. Відповідно до фінансових перспектив на 2007—2013 рр., схвалених Радою ЄС у грудні 2005 року*, Багаторічна програма розвитку підприємств і підприємництва інкорпорована в межах Рамкової програми конкурентоспроможності та інновацій. На період із 2007 по 2013 рік основним фінансовим інструментом промислової політики в ЄС буде Рамкова програма конкурентоспроможності та інновацій (Competitiveness and Innovation Framework Program).

 

Передусім варто звернути увагу на те, що на відміну від Сьомої рамкової програми розвитку наукових досліджень даний інструмент зорієнтований переважно на комерціалізацію нинішніх технологій. Основними бенефіціарами програми є переважно підприємці, які займаються інноваційними проектами. У Рамковій програмі конкурентоспроможності та інновацій (2007—2013) визначено три основні мети:

 

  • сприяння зростанню міжнародної конкурентоспроможності європейських підприємств (Переважна частка коштів (60 %) спрямовується на підтримку інноваційної діяльності МСП, забезпечення сприятливих умов їх доступу до фінансування, надання допоміжних послуг для малого бізнесу на регіональному рівні);

 

  • формування інформаційного суспільства;

 

  • сприяння використанню відновлюваних джерел енергії та зростання енергоефективності.


Кожна з визначених цілей втілена у спеціальній програмі із відповідним бюджетом (рис. 4.1.3). Так, наприклад, перший напрям має форму спеціальної програми розвитку підприємництва та інновацій (Entrepreneurship and Innovation Programme), акумулюючи 60 % загального бюджету програми, або 2170 млн євро. У рамках цього напрямку виконуватимуться такі важливі завдання, як поліпшення доступу малих і середніх підприємств (МСП) до фінансування за рахунок спрямування в цей сектор інструментів венчурного інвестування та кредитних гарантій; сприяння розвитку підприємництва та інновацій; створення мережі регіональних центрів забезпечення розвитку бізнесу та інноваційної діяльності; підтримка екологічних інновацій (окремо виділено 430 млн євро саме на цей субпріоритет); підтримка національних політик, спрямованих на стимулювання розвитку підприємництва та інновацій.

Структура бюджету спеціальних програм у межах  Рамкової програми конкурентоспроможності  та інновацій на період 2007—2013 рр.

Спеціальна програма розвитку підприємництва та інновацій реалізується за допомогою чотирьох видів інструментів, а саме:

 

  • фінансові інструменти: інвестиції та кредитні гарантії;
  • надання підтримки розвитку підприємницької діяльності;
  • інноваційні проекти (секторальні та регіональні кластери, мережі, технологічний трансфер, інфраструктура);
  • аналіз, розробка та координація національних підприємницьких політик.

 

У сфері координації та розробки сприятливої для розвитку підприємництва політики ключовими ініціативами є координація процесів імплементації Лісабонської стратегії на мікроекономічному рівні; розробка комплексної інноваційної стратегії для всієї Європи; ініціатива створення ринківлідерів у ЄС, а також розвиток патентної системи. Серед інших ініціатив варто відзначити формування системи державних закупівель у невеликих обсягах, зорієнтованої на МСП; Послання Комісії ЄС про технологічний трансфер, де піднімаються питання активізації процесів поширення нових знань і технологій; розробка ефективної стратегії захисту прав інтелектуальної власності тощо.

 

Особливе місце в спеціальній програмі розвитку підприємництва та інновацій відведено підтримці екологічних інновацій, пріоритетними напрямами якої визначено зниження забруднення довкілля та оптимізацію використання ресурсів шляхом запровадження новітніх виробничих та управлінських технологій, що зменшують витрати і негативний ефект для навколишнього середовища; стимулювання розробки нових товарів і послуг, які не створюють загрози для природи, та підтримку розвитку релевантних ринків; добровільні ініціативи щодо екологічних інноваційних кластерів і мереж.

 

Для реалізації визначених пріоритетів застосовуються різнопланові інструменти:

 

  • фінансові інструменти охоплюють інвестування у венчурні інноваційні фонди, які підтримують екоінновації та тренінгові програми для формування технічних компетенцій фінансових посередників (загалом — 228 млн євро). Планується також запровадити нові фінансові інструменти, зокрема Інструмент фінансування ризикового капіталу для інноваційних компаній з високим потенціалом зростання (High Growth and Innovative Companies — GIF2), а також збільшення банківського кредитування МСП за рахунок сек’юретизації банківських кредитних портфелів;

 

  • пілотні проекти та проекти ринкового самовідтворення (205 млн євро) у сфері розробки та випуску інноваційних товарів, послуг, «чистих технологій» як самими МСП, так і для них; менеджмент природних ресурсів, екодизайн, екомаркування; мережі та кластери екоінновацій. Новим інструментом, що планується запровадити в межах програми, є проекти ринкового самовідтворення, які сприяють комерціалізації демонстраційних технологій;

 

  • інтегративний підхід щодо підтримки інновацій та мереж забезпечення підприємницької діяльності.

 

Другий спеціальний напрям у межах Рамкової програми конкурентоспроможності та інновацій — програма підтримки політики розвитку інформаційнокомунікаційних технологій (ICT — PSP), спрямована на формування спільного європейського інформаційного простору ; зміцнення внутрішнього європейського ринку ІКТ та товарів і послуг, що базуються на ІКТ; заохочення інновацій через інвестування та впровадження ІКТ; формування інформаційного суспільства та вдосконалення якості життя населення. Інструментарій спеціальної програми дещо відрізняється від попередньої: пілотні проекти, мережі обміну успішним досвідом та заходи з аналізу та просування політики розвитку ІКТ.

 

Третій пріоритет програми — Європа інтелектуальної енергії (Intelligent Energy Europe) з бюджетом 730 млн євро — створений для виконання низки першочергових завдань в енергетичному комплексі, а саме:

 

  • стимулювання енергоефективності та раціонального використання енергетичних ресурсів;

 

  • розвитку нових і поновлюваних джерел енергії та диверсифікація енергопостачання;

 

  • заохочення до енергоефективності та застосування нових джерел енергії у транспортній галузі.

 

Як і попередні спецпрограми Європа інтелектуальної енергії забезпечена адекватним механізмом, який охоплює проекти популяризації та поширення енергоефективних технологій, проекти ринкового самовідтворення. Ініціатива «SAVE» має за мету підвищення енергоефективності промислового виробництва та раціональніше використання енергетичних ресурсів; програму «ALTENER» підтримує інтеграцію нових і поновлюваних джерел енергії до сучасної системи виробництва і споживання енергії; проблему низької енергоефективності та диверсифікації споживання енергоносіїв у транспорті, а також застосування поновлюваних видів пального, є пріоритетом програми «STEER».


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
4.1.5. Перспективи розвитку спільної промислової політики ЄС
4.2. ТЕХНОЛОГІЧНА ТА ДОСЛІДНИЦЬКА ПОЛІТИКА
4.2.2. Еволюція спільної науковотехнічної політики Європейського Союзу
4.2.3. Сучасний стан і напрямки трансформації механізмів спільної науковотехнічної політики ЄС у 2007-2013 рр.
4.3. ЕНЕРГЕТИЧНА ПОЛІТИКА
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki