9.1. Інноваційна діяльність фірм: поняття, вплив на структуру галузевого ринку, моделі стимулів.
9.2. Патентний захист інновацій: необхідність впровадження та наслідки.
9.3. Особливості інноваційної діяльності фірм за наявності мережевих ефектів споживання.
Ключові положення
Терміни і поняття
Завдання для самоперевірки
Завдання для індивідуальної роботи
Практичні завдання
Література для поглибленого вивчення
Вивчивши матеріал цієї теми, ви будете знати:
— економічний зміст понять «інновація», «дифузія інновацій», «мережеве благо», «ефект пастки»;
— характер взаємозв’язку між типом ринкової структури та стимулом до інновацій;
— роль продуктових та технологічних інновацій з позиції формування конкурентних переваг фірм;
— наслідки патентного захисту для фірм-інноваторів;
— причини імітації інновації;
— особливості формування попиту на ринках з позитивними мережевими ефектами, а також уміти:
— оцінювати виграші фірм від впровадження інновацій;
— аналізувати вплив, що здійснює збільшення фірм на ринку, на стимули до інновацій;
— визначати оптимальну кількість інноваційних фірм на галузевому ринку, оптимальну тривалість патенту;
— аналізувати зміну прибутку фірми-інноватора при появі імітаторів за умови наявності та відсутності патентного захисту інновацій;
— обґрунтовувати економічні результати реалізації фірмою стратегії інноваційного лідерства.
9.1. Інноваційна діяльність фірм: поняття, вплив на структуру галузевого ринку, моделі стимулів
Під інновацією (від англ. innovation) розуміють результат практичного або науково-технічного освоєння нововведення та наступного його впровадження в повсякденне життя виробників і споживачів.
У більш вузькому значенні інновація — це застосування винаходу для створення нового або поліпшення старого товару або процесу. В економічному аналізі інновації поділяються на головні — ті, які принципово змінюють характер виробничого процесу, або надають можливість випустити раніше не відомий ринку продукт; і другорядні, які видозмінюють тільки форму продукту або процесу. Інноваційний процес включає наступні стадії:
— дослідження — зусилля вчених по формулюванню ідеї,
— відкриття винаходу,
— доопрацювання та удосконалення початкового винаходу,
— впровадження винаходу у виробництво,
— комерціалізація — масове виробництво нового виробу,
— дифузія винаходу — процес поширення інновації вглиб і вшир шляхом застосування іншими фірмами подібних технологій і продуктів, що імітують товари фірми-інноватора. Інновації та інноваційні процеси
Дифузія інновації може бути міжгалузевою та просторовою. Це передбачає, що винахід використовується в різних регіонах країни або світу, причому в останньому випадку мається на увазі ланцюгова реакція поширення нової технології. Швидкість дифузії залежить від природи інновації, внутрішньої структури фірм, характеру міжфірмових взаємодій, інституціональної структури патентного захисту.
У теорії прийнято виділяти такі види інновацій: продуктові, технологічні, організаційні, сервісні, ресурсні, соціальні, поведінкові.
Продуктові інновації мають на меті розширення попиту на продукцію підприємства через поліпшення споживчих характеристик продукції, що випускається, розробку й впровадження нових видів продукції. Технологічні інновації мають своїм результатом зниження собівартості виробництва продукції, ефективніше використання дефіцитних ресурсів, прискорення строків виробництва і т.д. Таким чином, при впровадженні технологічної інновації підвищується виробнича ефективність підприємства, знижується величина мінімального ефективного випуску продукції, поліпшується конкурентне положення підприємства на ринку.
Організаційні пов’язані із впровадженням нових методів виробництва, ресурсні — з відкриттям нових ринків та освоєнням нових джерел постачання сировиною або іншими ресурсами. Соціальні та поведінкові інновації мають принципове значення для формування стійкого попиту на продуктові та сервісні нововведення.
На структуру галузевих ринків впливають у першу чергу продуктові та технологічні інновації, тому що в результаті їх фірми одержують тривалі конкурентні переваги перед іншими фірмами галузі. Необхідно відзначити, що ці інновації, як правило, захищені патентним законодавством і політикою компанією по захисту інтелектуальної власності, із цієї причини конкурентам їх досить важко скопіювати. У той же час сервісні інновації можуть бути скопійовані досить швидко й без особливих витрат, через що їх вплив на структуру галузевого ринку є короткочасним. Саме тому при аналізі впливу інновацій на галузевий ринок обмежуються переважно аналізом технологічних і продуктових інновацій. Інноваційна діяльність має важливі характеристики, які визначають особливості поведінки фірм на інноваційних ринках: високий рівень невизначеності та значна небезпека копіювання, яка розмиває монопольний прибуток фірми. Витрати на створення інноваційного продукту зазвичай є надзвичайно високими, але їх копіювання та розповсюдження майже не вимагає витрат і супроводжується нульовими граничними витратами. Відповідно фірми на ринку інноваційного продукту стикаються з проблемою: як отримати перевагу від позитивного ефекту від зміни масштабів виробництва і одночасно захиститись від погрози копіювання?
Аналіз сучасного процесу розвитку інновацій передбачає оцінку стану технічного прогресу (табл. 9.1).
Таблиця 9.1
ЧАСТКА В СВІТОВИХ ВИТРАТАХ НА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКИ
| Частина світу / Країна |
% від світових витрат на R&D 1 |
| 2009 |
2010 |
2011 |
| Америка |
39,1 |
38,8 |
38,4 |
| США |
34,7 |
34,4 |
34,0 |
| Азія |
33,6 |
34,8 |
35,3 |
| Японія |
12,6 |
12,3 |
12,1 |
| Китай |
11,2 |
12,3 |
12,9 |
| Індія |
2,5 |
2,9 |
3,0 |
| Європа |
24,1 |
23,3 |
23,2 |
| Решта світу |
3,1 |
3,0 |
3,0 |
За даними R&D Magazine. 2001 Global R&D Funding Forecast
У сучасному світі за даними Battelle Memorial Institute R&D Magazine лідерами в сфері наукового-технічного прогресу стали США, Європейський Союз, Японія та Китай.
1
Англомовне позначення терміну «Research & Development», ідентичного акроніму НДДКР
Рівень технологічного розвитку країн оцінюють за обсягом витрат на дослідження та розробки у % від ВВП. У провідних країнах світу ці витрати становлять 2
—3 % ВВП, в Японії, Швеції, Ізраїлі досягає 3,5
—4,5 % ВВП (табл. 9.2).
Таблиця 9.2
ДОЛЯ ВИТРАТ НА ДОСЛІДЖЕННЯ ТА РОЗРОБКИ У % ДО ВВП
| Країни |
Витрати на дослідження та розробки |
| 2004 |
2005 |
2006 |
20072,511,782,534,841,962,702,083,403,44 |
2008 |
2009 |
2010 |
| Австрія |
|
2,24 |
|
2,46 |
|
2,44 |
|
|
2,67 |
|
2,72 |
2,76 |
| Британія |
1,68 |
1,73 |
1,75 |
1,77 |
|
1,85 |
1,77 |
| Німеччина |
2,50 |
2,51 |
2,54 |
2,69 |
|
2,82 |
2,82 |
| Ізраїль |
4,29 |
4,42 |
4,50 |
4,77 |
|
4,46 |
4,40 |
| Канада |
2,07 |
2,04 |
2,00 |
1,86 |
|
1,92 |
1,08 |
| США |
2,55 |
2,59 |
2,64 |
2,84 |
|
2,90 |
н.д. |
| Франція |
2,16 |
2,11 |
2,11 |
2,12 |
|
2,26 |
2,26 |
| Швеція |
3,58 |
3,56 |
3,68 |
3,70 |
|
3,61 |
3,43 |
| Японія |
3,17 |
3,32 |
3,4 |
3,45 |
|
3,36 |
н.д. |
За даними OECD Science and Technology: Key Tables from OECD 29 Mar 2012
Як видно з представленої таблиці лідерами за показником наукомісткості ВВП є Швеція та Ізраїль. Високими темпами нарощує витрати на НДДКР Китай (1,7 % ВВП). За оцінками дослідників очікується, що в наступному десятилітті КНР наздожене США за обсягом витрат на науку. Швидко ростуть витрати на НДДКР і в Індії. До 2012 року вони досягнуть 2 % ВВП. Європейський Союз поставив завдання збільшити витрати на НДДКР до 3 % ВВП. За даними Держкомстату частка загальних асигнувань на наукову діяльність у ВВП в Україні становила в 2006 р. — 0,98 %, у 2007 р. — 0,93 %, у 2008 р. — 0,9 %, у 2009 р. — 0,95 %, у 2010 р. — 0,9 %, у 2011 р. — 0,79 %.
Не всі галузі однаковою мірою схильні до інноваційної активності. Одні галузі можна оцінити як інноваційно-активні, оскільки тут рівень витрат на дослідження та розробки досить високий, саме вони визначають спеціалізацію країн у сфері НДДКР. В інших галузях інноваційна активність є менш значущою. Так, у Фінляндії та Південній Кореї практично 50 % усіх витрат на НДДКР припадає на телекомунікаційний сектор; близько 25 % НДДКР Великобританії і Данії становить фармацевтичний сектор; спеціалізацією Нідерландів у сфері НДДКР є галузь виробництва офісного й комп’ютерного устаткування; Ірландія й Данія значну частку витрат на НДДКР направляють на виробництво медичних приладів, точних і оптичних інструментів (табл. 9.3).
Таблиця 9.3
ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ВИТРАТ НА НДДКР ДЕЯКИХ КРАЇН, %
| Країни |
Автомобілебудування |
Телекомунікаційне устаткування |
Медичні прилади, точні й оптичні інструменти |
Фармацевтичні препарати |
Офісне й комп’ютерне устаткування |
Сектор послуг |
| 12 |
|
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
| США |
7,5 |
4,0 |
7,3 |
15,1 |
2,8 |
28,5 |
| Японія |
15,1 |
13,1 |
4,3 |
7,5 |
12,7 |
9,1 |
| Германія |
32,2 |
9,2 |
7,0 |
8,4 |
1,4 |
8,3 |
| Франція |
14,7 |
12,8 |
6,6 |
13,8 |
1,0 |
9,4 |
| Південна Корея |
14,7 |
47,4 |
1,6 |
1,8 |
1,0 |
6,9 |
| Великобританія |
6,5 |
6,0 |
2,7 |
24,0 |
0,4 |
21,1 |
| Канада |
3,8 |
17,4 |
2,0 |
8,3 |
2,9 |
37,9 |
Закінчення табл. 9.3
| Країни |
Автомобілебудування |
Телекомунікаційне устаткування |
Медичні прилади, точні й оптичні інструменти |
Фармацевтичні препарати |
Офісне й комп’ютер не устаткування |
Сектор послуг |
| 1 |
2 |
3 |
456 |
|
|
7 |
| Швеція |
18,9 |
22,1 |
5,5 |
19,5 |
1,0 |
10,4 |
| Нідерланди |
2,2 |
1,8 |
2,6 |
10,0 |
23,8 |
18,3 |
| Австралія |
10,0 |
3,1 |
4,6 |
3,7 |
0,7 |
41,1 |
| Фінляндія |
0,2 |
49,5 |
2,8 |
2,4 |
0,1 |
14,5 |
| Данія |
|
0,1 |
3,6 |
9,2 |
24,4 |
0,8 |
33,3 |
| Чехія |
26,2 |
3,4 |
1,6 |
4,4 |
0,2 |
36,9 |
| Ірландія |
0,3 |
6,1 |
10,2 |
17,4 |
4,4 |
38,7 |
За даними OECD Factbook 2008. Economic, Environmental and Social Statistics. OECD 2008
Підтримка науково-технічного розвитку країн реалізується через забезпечення значними фінансовими коштами пріоритетних галузей. Світовими лідерами за обсягами фінансування НДДКР стали США, Японія, Німеччина, Великобританія, Франція тощо (табл. 9.4).
Таблиця 9.4
СВІТОВІ ЛІДЕРИ ЗА ОБСЯГАМИ ФІНАНСУВАННЯ НДДКР У 2008Р. (МЛРД ДОЛ. США)
| Компанія |
Сектор |
Витрати на НДДКР |
| 12 |
|
3 |
| Toyota Motor (Японія) |
Автомобілебудування |
8 761 |
| Microsoft (США) |
Програмне забезпечення |
7 961 |
| GlaxoSmithKline (Великобританія) |
Фармацевтика |
7 639 |
| Siemens AG (Німеччина) |
Електроніка |
6 913 |
| Pfizer (США) |
Фармацевтика |
6 900 |
| Ford Motor (США) |
Автомобілебудування |
6 854 |
| Sanofi-Aventis (Франція) |
Фармацевтика |
6 816 |
| Intel (США) |
Електроніка |
6 812 |
| Volkswagen (Німеччина) |
Автомобілебудування |
6 810 |
| Nokia (Фінляндія) |
Електроніка |
6 376 |
| General Motors (США) |
Автомобілебудування |
6 100 |
| Johnson & Johnson (США) |
Фармацевтика |
6 049 |
| IBM (США) |
Електроніка |
6 037 |
| Matsushita Electric (Японія) |
Електроніка |
5 761 |
| Roche Holdings (Швейцарія) |
Фармацевтика |
5 720 |
| Nissan Motor (Японія) |
Автомобілебудування |
5 529 |
| Merck & Co. (США) |
Фармацевтика |
5 431 |
| Honda Motor (Японія) |
Автомобілебудування |
5 131 |
| Motorola (США) |
Електроніка |
5 062 |
За даними Global R&D Report 2008 Magazine, p.16
Важливим питанням при дослідженні інновацій є визначення взаємозв’язку інноваційної активності фірм з особливостями галузевих ринків. Коротко зупинимося на історії розвитку досліджень в цьому напрямку. Джо Бейн у середині 1950-х років виходив із припущення, що найсильніші стимули для реалізації інноваційної діяльності складаються в умовах досконалої конкуренції під впливом інтенсивного суперництва між фірмами. Пригадаємо, згідно стандартним неокласичним уявленням
