11.2. ІНФОРМАЦІЙНІ ПОТРЕБИ ЗАРУБІЖНИХ

ТА ВІТЧИЗНЯНИХ КОМПАНІЙ* * При підготовці цього матеріалу використано результати наукового дослідження аспіранта кафедри стратегії підприємств ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана» О.М. Гребешкова поняття вже перетворилося на одне з ключових у сучасній економічній науці та є невід’ємним атрибутом успішного бізнесу, слід визнати, що й досі не склалося єдиного розуміння суті інформаційного ресурсу як форми представлення даних і знань; чітко не встановлено роль інформаційних ресурсів у соціальних та економічних процесах, не виявлено закономірностей формування, перетворення і поширення різних видів інформаційних ресурсів у суспільстві та на підприємстві. Голова програми з формування політики у сфері інформаційних ресурсів, професор Гарвардського університету А. Оеттінгер [4] вважає, що інформація перетворюється на такий само основний ресурс, як матеріали та енергія, отже, стосовно цього ресурсу слід сформулювати критичні питання: хто ним володіє, хто в ньому зацікавлений, наскільки він доступний?

Емпіричний досвід та результати наших досліджень засвідчують, що більшість вітчизняних підприємств і компаній не усвідомлюють своїх інформаційних потреб, не орієнтуються на інформаційному ринку і не знають способу здобуття інформаційних ресурсів, необхідних для забезпечення успішного довгострокового розвитку. Крім того, не можна не наголосити низький рівень теоретичної вивченості проблеми інформаційного забезпечення діяльності підприємства на оперативному та стратегічному рівнях.

Результати опитування та консультації з представниками українських підприємств і компаній дають підстави констатувати необхідність розв’язання проблеми виявлення інформаційних потреб вітчизняних компаній, у тому числі шляхом порівняння вітчизняного досвіду формування поведінки компаній в інформаційному просторі зі світовим. Виконання такого завдання передбачає:

1) оцінювання важливості різних видів інформації для виробничих підприємств і торговельних компаній, а також порівняння їх із аналогічними оцінками зарубіжних компаній;

2) виявлення структури інформаційних потреб за критерієм рівня їхньої специфічності для підприємств різних сфер діяльності та порівняння цієї структури у вітчизняних та зарубіжних компаніях;

3) виявлення розбіжності в пріоритетах вибору вітчизняними та зарубіжними компаніями джерел інформаційного забезпечення розвитку.

За результатами дослідження інформаційних потреб сучасних компаній вважаємо за необхідне зробити такі висновки. Передовсім маємо визнати, що більшість вітчизняних підприємств не орієнтуються на інформаційному ринку: залишаються невирішеними питання — що саме вони хочуть знати та як і де таку інформацію можна отримати.

У структурі інформаційних потреб українських виробничих підприємств перевагу віддають аналітичній інформації бухгалтерського та управлінського характеру, даним про доступність фінансових та інвестиційних ресурсів, інформації політичного та інформаційно-правового характеру. На відміну від вітчизняних виробників зарубіжні компанії до пріоритетних відносять дані про нові технології та інновації, а також про результати фундаментальних і прикладних досліджень (рис. 11.2, а). У цьому увиразнюється інноваційна спрямованість діяльності зарубіжних виробників та зосередженість їхніх українських колег на проблемах відповідності нестабільним вимогам нормативно-правового й

Інформація для бенчмаркінгуІнформація про бізнес трендиНавчальна інформація дляменеджерівБіржова та фінансоваінформаціяІнформація про зарубіжні ринкипідпр

а

Рис. 11.2. Оцінювання важливості інформації підприємствами

Аналітичне оцінюварння важливості інформації: порівняння вітчизняної та світової практики регуляторного характеру, що панують в Україні. До того ж слід визнати нерозвиненість ринкової інфраструктури українського бізнес-середовища, його залежність від дій власних і регуляторних інституцій, що, своєю чергою, є свідченням високого ступеню непрозорості ринкового простору в Україні. Щодо торговельних компаній, між українськими та зарубіжними фірмами простежується не менша розбіжність в оцінках значущості інформаційних ресурсів (рис. 11.2, б): якщо вітчизняні фірми на перше місце висувають потреби в комерційній інформації та інформації про доступність фінансових і інвестиційних ресурсів (що відповідає нагальним проблемам функціонування і розвитку українських підприємств, зокрема браку обігових коштів, пошук стратегічних інвесторів та надійних партнерів з комерційних угод), то для зарубіжних торговельних компаній першочерговий інтерес становлять дані щодо стану й динаміки товарних ринків, біржові новини, тенденції та тренди фінансового ринку.

		Офіційна інформація органіввладиІнформація про доступність фінансових та інвестиційних ресурсівОблікова та аналітична інформація«внутрішнього» походженняКомерційна інформація

б виробничої (а) і торговельної (б) сфер діяльності На основі оцінювання та порівняння значущості інформаційних ресурсів для вітчизняних і зарубіжних компаній зроблено спробу виявити структуру їхніх інформаційних потреб. На нашу думку, результати виявилися вельми цікавими й неоднозначними. Як за змістовим наповненням, так і за оцінками значущості спостерігаються принципові відмінності вітчизняної практики використання інформаційних ресурсів від світової (табл. 11.1, 11.2).

Таблиця 11.1

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАЧУЩОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ВІТЧИЗНЯНИХ

ВИРОБНИЧИХ І ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ

СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ

Основна сфера діяльності підприємств	Сфери інформаційних потреб:
	універсальна	спеціальна	специфічна
Виробництво	Офіційна інформація органів влади	Статистична інформація (економічна, демографічна, соціальна, прогнозована)	Інформація про нові технології та інновації
	Нормативно-правова інформація	Ділові новини	Дані у сфері фундаментальних і прикладних наук
	Інформація про доступність фінансових та інвестиційних ресурсів	Інформація про зарубіжні товарні та ресурсні ринки	Політичні новини
	Облікова та аналітична інформація «внутрішнього» походження		Інформація ринку праці (рівні зайнятості, описи вакансій, зарплати тощо)
Торгівля	Маркетингова інформація	Інформація про бізнес-тренди	Біржова та фінансова інформація (котирування, курси валют тощо)
	Консалтингова інформація на замовлення	Інформація для бенчмаркінгу	Комерційна інформація (відомості про товари, послуги, адреси компаній тощо)
	Навчальна інформація для менеджерів

Структура інформаційних потреб вітчизняних та зарубіжних компаній Таблиця 11.2

ОЦІНЮВАННЯ ЗНАЧУЩОСТІ ІНФОРМАЦІЇ ДЛЯ ЗАРУБІЖНИХ

ВИРОБНИЧИХ І ТОРГОВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ У КОНТЕКСТІ

СТРУКТУРИ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТРЕБ

Основна сфера діяльності підприємств	Сфери інформаційних потреб:
	універсальна	спеціальна	специфічна
Виробництво	Облікова та аналітична інформація «внутрішнього» походження	Статистична інформація (економічна, демографічна, соціальна, прогнози)	Дані у сфері фундаментальних і прикладних наук
	Інформація про зарубіжні товарні та ресурсні ринки		Інформація про нові технології та інновації
			Політичні новини
Торгівля	Інформація ринку праці (рівні зайнятості, описи вакансій, зарплати тощо)	Інформація про доступність фінансових та інвестиційних ресурсів	Консалтингова інформація на замовлення
	Навчальна інформація для менеджерів	Інформація для бенчмаркінгу	Нормативно-правова інформація
		Інформація про бізнес-тренди	Біржова та фінансова інформація (котирування, курси валют тощо)
			Офіційна інформація органів влади
			Маркетингова інформація
			Комерційна інформація (відомості про товари, послуги, адреси компаній тощо)
			Ділові новини

За результатами опитування представників вітчизняних підприємств різних сфер діяльності виявилося, що перелік інформаційних ресурсів, котрі можна віднести до групи універсальних (тобто однаково важливих для виробничих підприємств і торговельних компаній), доволі широкий (табл. 11.1): від офіційної інформації органів влади та нормативно-правових документів до маркетингової та навчально-методичної інформації. Обов’язковою складовою універсальної інформації є внутрішні дані бухгалтерського та управлінського обліку. Показовим також є склад інформаційних ресурсів, які віднесені нами до групи специфічних (таких, що матимуть високу оцінку важливості тільки в окремих сферах діяльності): для виробничих підприємств такими виявилися дані про результати НДДКР, інформація ринку праці та політичні новини; для торговельних компаній — біржова, фінансова та комерційна інформація.

Суттєво відрізняються аналогічні оцінки щодо зарубіжних компаній (табл. 11.2). Склад універсальних інформаційних ресурсів виявляється порівняно вузьким та містить найнеобхіднішу інформація про діяльність компанії — облікові й аналітичні дані «внутрішнього» походження, інформацію про трудові ресурси та персонал (у т.ч. інструменти навчання управлінського персоналу) та дані про зарубіжні товарні ринки. На наше переконання, такий склад інформаційних ресурсів, що визнаються як найважливіші компаніями різних сфер діяльності (виробничими та торговельними), свідчить про усталеність та усвідомленість інформаційних потреб з боку зарубіжних компаній, чітку орієнтацію їх у бурхливому інформаційному середовищі.

Отже, визначена на підставі оцінок важливості інформаційних ресурсів структура інформаційних потреб вітчизняних та зарубіжних компаній різних сфер діяльності виявляється якісно різною (рис. 11.3): якщо для українських підприємств частка універсальних потреб у загальному обсязі інформаційних запитів не перевищує 60 %, аналогічний показник для зарубіжних компаній становить 86 %. Також показовим є порівняння часток специфічних інформаційних потреб: 14 % — в українських компаніях, 1 %

— у зарубіжних.

Аналіз значущості різної інформації для вітчизняних та зарубіжних виробничих підприємств засвідчив (рис. 11.4), що порівняно із зарубіжною практикою українськими виробничими підприємствами надзвичайно переоцінюється значення

Пріоритети вітчизняних компаній в інформаційному просторі інформації нормативно-правового, офіційного, ділового та політичного характеру (відхилення оцінок вітчизняних підприємств від зарубіжних коливається у межах від 50 % до 35 %).

Рис. 11.3. Структура інформаційних потреб вітчизняних (а) та зарубіжних (б) компаній різних сфер діяльності

До того ж для вітчизняних виробничих компаній конче важливою інформація про ринок праці та фінансовий ринок (зона 1 на рис. 11.4, а). Проте порівняно із зарубіжною практикою залишаються суттєво недооціненими дані про ринкову інфраструктуру та можливості розвитку управлінських навичок (зона 5 на рис. 11.4, а).

Що ж до торговельних компаній, відхилення в оцінках ними значущості різних інформаційних ресурсів від зарубіжної практики не такі суттєві (рис. 11.4, б). Переоціненою слід визнати нормативно-правову інформацію (що є загальною відмітною ознакою всіх вітчизняних підприємств незалежно від сфери діяльності), тоді як інформація комерційного та інноваційного характеру є значно недооціненою.

На підставі виявлених характеристик інформаційних потреб вітчизняних підприємств можна констатувати, що, з одного боку, інформаційні потреби підприємств зумовлюються загальним становищем економічної системи країни (рівнем розвиненості ринкової інфраструктури, впливом органів політичної влади на економічні відносини тощо). З іншого боку, для вітчизняних підприємств нагальною є потреба у формуванні й підвищенні рівня інформаційної культури, що позначається в чіткому формулюванні цілей інформаційного забезпечення своєї діяльності та розвитку, опануванні технологій та інструментів роботи з інформаційними ресурсами. а

Умовні позначення:

1

— зона надзвичайно переоцінених вітчизняними підприємствами видів інформації;

2

— зона несуттєво переоцінених вітчизняними підприємствами видів інформації;

3

— зона подібної оцінки вітчизняними підприємствами видів інформації;

Рис. 11.4. Порівняльне оцінювання значущості інформації б

4

— зона несуттєво недооцінених вітчизняними підприємствами видів інформації;

5

— зона надзвичайно недооцінених вітчизняними підприємствами видів інформації. для виробничих (а) і торговельних (б) підприємств У контексті дослідження інформаційних потреб вітчизняних підприємств і компаній цікаво проаналізувати, яким джерелам інформації віддають перевагу у вітчизняному бізнес-просторі (рис. 11.5).

		аналітичні продуктиВласні маркетинговідослідження

Рис. 11.5. Оцінювання довіри до різних джерел інформації вітчизняними та зарубіжними компаніями

За результатами порівняльного оцінювання вітчизняними та зарубіжними підприємствами довіри до різних джерел інформації можна дійти таких висновків:

• загальний рівень довіри до інформації з боку вітчизняних підприємств виявляється нижчим, ніж у їхніх зарубіжних колег;

• для вітчизняних підприємств найважливішими джерелами інформації є контакти з ринковими контрагентами та внутрішня інформація, тоді як для зарубіжних компаній таку ж важливість (окрім зазначених контактів з ринковими контрагентами) мають юридичні документи, спеціалізовані друковані та електронні видання;

Основні джерела інформації для забезпечення розвитку компаній • суттєві розбіжності між вітчизняними та зарубіжними підприємствами спостерігаються у сприйнятті інформації з та- ких джерел, як контакти з працівниками, консалтинговими агенціями та результати власних маркетингових досліджень. Причому якщо інформація від працівників є одним із суттєвих джерел інформації для вітчизняних підприємств, у зарубіжних компаніях цьому джерелу приділяють значно меншу увагу. І навпаки, консалтингова підтримка й маркетингові дослідження є доволі поширеною практикою задоволення інформаційних потреб зарубіжними компаніями, тоді як для вітчизняних підприємств рейтинг цих джерел інформації залишається порівняно низьким.

Виявлені особливості вітчизняної практики використання різних інформаційних джерел зумовлені, на наше переконання, чіткими причинами.

По-перше, висока інформаційна асиметрія вітчизняного інформаційного простору веде до того, що рейтинг довіри до зовнішніх (стосовно підприємства) джерел інформації залишається невисоким. Порівняно зі світовою практикою досі більш надійними вважаються внутрішні дані підприємств про свою діяльність та інформація від працівників, яка теж фактично має «внутрішнє» походження.

По-друге, у вітчизняних підприємств чітко простежується низький рівень спеціальної підготовки з вироблення та професійного використання бізнес-інформації, що підтверджується низькими оцінками значущості маркетингових досліджень та співпраці з консалтинговими установами, рейтинг довіри до яких з боку зарубіжних компаній майже на порядок вищий.

Отже, з огляду на викладене, вважаємо за доцільне висунути гіпотезу про необхідність поступового зменшення інформаційної асиметричності вітчизняного бізнес-простору та підвищення інформаційної грамотності українських підприємств, а також установ та організацій, що справляють безпосередній чи опосередкований вплив на вітчизняний бізнес. Можемо припустити, що ключовими принципами інформаційного забезпечення діяльності підприємства мають вважатися такі: ? взаємозумовленість джерел інформації для забезпечення цілісності інформаційного масиву, що використовується в стратегічному процесі компанії; ? збалансованість зовнішніх та внутрішніх джерел інформації, що сприятиме повноті й несуперечності інформаційного забезпечення функціонування та розвитку підприємства; ? правочинність інформації, що позначається на її достовірності; ? відкритість внутрішньої інформації компанії, що підвищує інформаційну прозорість та «якість» вітчизняного інформаційного середовища; ? системність інформаційних джерел, що дається взнаки у цілеспрямованій, упорядкованій та свідомій роботі з інформацією та забезпечує її релевантність у контексті підготовки та реалізації стратегічних рішень.