49
У роботі з інформацією на підприємстві користуються спеціальною термінологією:
— інформація;
— дані;
— інформаційний ресурс;
— інформаційний процес;
— інформаційний потік;
— інформаційна технологія;
— інформаційна система.
Незалежно від сфери застосування, «інформація» у словниках тлумачиться як «повідомлення, відомості про щось, які передає людина».
Згідно з Державним стандартом України ДСТУ 2938-94 (Система оброблення інформації. Основні поняття. Терміни та визначення) інформація (для процесу оброблення даних) — це «будьякі знання про предмети, факти, поняття тощо проблемної сфери, якими обмінюються користувачі системи оброблення даних».
50За цим стандартом дані — це «інформація, подана у формалізованому вигляді, придатному для пересилання, інтерпретування чи оброблення за участю людини або автоматичними засобами». Інформаційний ресурс — обмежений обсяг спеціально підготовленої інформації для цільового використання в управлінських процесах. Інформаційний процес — сукупність операцій і процедур з утворення інформації, передавання її на ві дстань, перетворення, зберігання та пошуку. Інформаційний потік — регулярний рух інформації в одному напрямі від джерела до адресата. Інформаційна технологія — автоматизований процес перетворення первинної інформації на інформаційний ресурс, придатний для використання в управлінні. Інформаційна система — організована сукупність взаємопов’язаних елементів: носіїв і потоків інформації, методів і засобів її перер облення, а також працівників, що беруть участь в інформаційних процесах, тобто реалізують інформаційні технології.
На виробничому підприємстві між структурними підрозділами щоденно циркулюють величезні обсяги різноманітної інформації. Практично кожен структурний підрозділ являє собою і джерело інформації, і водночас її адресат.
Зовнішніми стосовно підприємства джерелами інформації є діяльність законо давчої та виконавчої влади, соціальноекономічне та природне середовище.
Влада продукує нормативно-правові акти, які регулюють розвиток економіки. Отже, соціально-економічне законодавство та підзаконні акти є важливою директивною інформацією, зміст якої кожне підприємство повинно знати і адекватно на неї реагувати.
Соціально-економічне середовище, в якому функціонує підприємство, є джерелом акту альної інформації про:
— ринки товарів, послуг, робочої сили, інвестиційних ресурсів, матеріально-енергетичних ресурсів;
— конкурентів;
— новинки науки і техніки;
— нові технології;
— стандарти;
— потенційних постачальників ресурсів і споживачів продукції.
51Природне середовище також являє собою джерело інформації про природно-кліматичні умови, запаси корисних копалин та умови їх видобутку, запаси деревинних ресурсів, прогнози на врожай зернових, овочів і фруктів тощо.
До внутрішніх джерел інформації (рис. 10.2) належать:
• стан виробничого потенціалу підприємства;
• діяльність виробничих підрозділів;
• потреби та інтереси персоналу;
• діяльність ф ункціональних підрозділів;
• діяльність обслуговуючих та допоміжних підрозділів.
Рис. 10.2. Джерела інформації для управління підприємством
Для планування виробництва актуальною є інформація про стан виробничого потенціалу підприємства:
• загальна виробнича потужність та можливості окремих структурних підрозділів, технологічних ліній тощо;
• технічний стан засобів виробництва;
• резервні потужності;
• експлуатаційні витрати на основне устаткування;
• витрати на капітальний і середній ремонт засобів виробництва.
52
Рис. 10.3. Інформаційні потоки на підприємстві:
1 — інформація про персонал, продуктивність праці, оплату праці, норми праці, проекти планів з праці; 2
— проекти планів з праці; інформація про динаміку трудомісткості продукції, рівень виконання норм праці, нормативний баланс робочого часу; штатний розклад відділу; 3 — ліміти чисельності персоналу, плановий фонд оплати праці, норми праці, тарифні ставки та посадові оклади; 4 — план підготовки кадрів, штатний розклад відділу; 5 — регулярна статистична звітність з праці, разові статистичні обстеження; 6 — ліміти чисельності персоналу за структурними підрозділами, штатний розклад відділу, тарифні ставки та посадові оклади (по підприємству загалом); 7 — ліміти чисельності персоналу, плани з продуктивності праці, плановий фонд оплати праці, норми праці, тарифні ставки та посадові оклади; 8 — плановий фонд оплати праці по підприємству загалом і по структурних підрозділах, тарифні ставки та посадові оклади (по підприємству загалом), нормативні документи, що регулюють диференціацію індивідуальної заробітної плати, штатний розклад бухгалтерії.
Виробничі підрозділи у процесі функціонування надають інформацію про стан виконання виробничих планів, якість продукції, виконання поставок за контрактами, обсяги та вартість використаних ресурсів, обсяги фактично нарахованої заробітної плати, продуктивність праці й виробництва. Інформація про потреби та інтереси персоналу, рівень їх задоволення потрібна для формування ефективної стратегії та політики управління пер соналом, проектування дієвих систем матеріаль
53ного і морального заохочення працівників, їх усебічного розвитку та соціального планування. Основним призначенням функціональних підрозділів є забезпечення керівників усіх рівнів підготовленою для прийняття рішень інформацією: маркетинговою, техніко-технологічною, кадровою, планово-економічною, організаційною та соціальною.
Обслуговуючі та допоміжні підрозділи надають керівництву важливі відомості про стан виробничої та соціальної і нфраструктури, витрати коштів і матеріальних ресурсів на утримання ремонтних служб, транспортно-складського господарства, культурнопобутових об’єктів, житлового господарства.
На рис. 10.3 подано спрощену схему інформаційних потоків на підприємстві, джерелом яких є відділ організації праці та заробітної плати.
