Ефективне управління сучасними підприємствами потребує постійного аналізу існуючого стану бізнесу та пошуку шляхів його вдосконалення. Процес реінжинірингу бізнес-процесів, оптимізації функціональної та організаційної структури підприємства може здійснюватись як безпосередньо для підвищення якості та результативності бізнесу, так і з метою подальшої автоматизації процесів управління й створення автоматизованої інформаційної системи підприємства. Відповідно розрізняють два підходи до аналізу стану підприємства: бізнес-аналіз (консалтинг) і системний аналіз. Завданнями бізнес-аналізу є дослідження та опис бізнесу, а також фіксація вимог безпосередньо
від замовника; результатом бізнес-аналізу є нові організаційнофункціональні рішення, спрямовані на оптимізацію бізнесу. Системний аналіз передбачає подальше перетворення результатів бізнес-аналізу на формалізовані вимоги до інформаційної системи, опис її функціональних модулів, потоків даних та ін.
Результати оптимізації бізнесу та наступної автоматизації управлінських бізнес-процесів значною мірою залежать від знань і досвіду аналітика, його вміння швидко оволодіти особливостями предметної області, методик отримання інформації від експертів з предметної області та від замовників щодо їхніх потреб і побажань, уміння відокремити необхідні для оптимізації бізнесу вимоги від другорядних і несуттєвих та ін.
У зв’язку з цим є актуальними й потребують дослідження проблеми вибору методів бізнес-аналізу; структурування, документування та вивчення отриманої в процесі бізнес-аналізу інформації та підтримки бізнес-аналізу засобами автоматизації.
Важливість здійснення бізнес-аналізу та визначення вимог до розвитку підприємства підкреслюється в багатьох дослідженнях [260], проте питання інформаційної підтримки методології бізнес-аналізу до останнього часу залишаються не вирішеними.
Головним завданням дослідження є вивчення можливостей підтримки засобами моделювання бізнес-процесів стандартизованих галузей знань, завдань і методів бізнес-аналізу.
З метою документування та стандартизації теоретичних знань і практичних навиків проведення бізнес-аналізу Міжнародним інститутом бізнес-аналізу (International Institute of Business Analysis, IIBA) у 2006 році було розроблено керівництво до зведення знань з бізнес-аналізу (A Guide to the Business Analysis Body of Knowledge, BABOK), яке надалі доповнювалося та уточнювалося. За визначенням IIBA, бізнес-аналіз — це сукупність завдань, методів, кваліфікацій і можливостей, необхідних для чіткого визначення проблем, що стоять перед бізнесом, і обґрунтування шляхів їх вирішення. Згідно з BABOK, бізнес-аналітики є посередниками між замовниками (стейкхолдерами, акціонерами, пра
260
Бариленко В. Бизнес-анализ как важный вид консалтинговых услуг // РИСК: ресурсы, информация, снабжение, конкуренция. — 2012. — № 4. — С. 202–207; Борисенко Л. Автоматизовані системи управління: чи готова компанія до змін і перетворень // Консалтинг в Україні. — 2008. — № 11–12. — С. 41–44; Романов А. Знати і перемагати. Інформаційне консультування супроводжує діяльність успішних компаній // Консалтинг в Україні. — 2008.
— № 7–8.
— С. 45–47; Романюк Є. Нові перспективи: Стратегія розвитку інформаційних систем // Консалтинг в Україні.
— 2008. — № 9–10. — С. 46–48; Семенченко Н. В. Консалтингові проблеми реструктуризації підприємств України // Економіка та держава. — 2011. — № 8. — С. 22–24.цівниками організації) і розробниками інформаційної системи (системними аналітиками). Бізнес-аналіз передбачає виявлення, аналіз і затвердження вимог до зміни корпоративної політики, бізнес-процесів і інформаційної системи. Завданнями бізнес-аналізу є розуміння тих проблем і можливостей, що постають перед організацією на шляху виконання вимог, і пошук рішень, що забезпечать досягнення поставлених цілей [261]. Базовим поняттям у зведенні знань з бізнес-аналізу є поняття вимоги, яке визначається як:
— умова чи характеристика, необхідна замовнику для вирішення проблеми або досягнення цілі;
— умова чи характеристика, яка має бути задоволена системою або її компонентом відповідно до контракту, стандарту, специфікації та ін.;
— документоване подання зазначеної умови або характеристики.
Залежно від проблемної галузі та методологій, які застосовують бізнес-аналітики, виокремлюють різні типи вимог:
— бізнес-вимоги — визначають цілі, завдання та потреби організації. Бізнес-вимоги дають змогу описати причини, з яких розпочинається проект, можливості, які цей проект має забезпечити, і метрики, якими можна виміряти результат проекту;
— вимоги користувачів — описують потреби зацікавлених осіб (замовників, працівників організації);
— функціональні вимоги — описують можливості, які має реалізувати проектне рішення, і інформацію, якою воно керуватиме;
— вимоги якості обслуговування — визначають зовнішні умови, за яких проект має залишатись ефективним;
— припущення та обмеження — ідентифікують аспекти предметної області, які не належать до функціональних вимог, але накладають певні обмеження або впливають на проект;
— вимоги реалізації — описують можливості проектованої системи, необхідні на етапі її впровадження.
Таким чином, головним завданням бізнес-аналізу є збирання та дослідження неструктурованої інформації про очікування й потреби замовника з метою отримання докладних структурованих узгоджених вимог до проектованого бізнес-рішення. Послідовність і функціональні особливості роботи з вимогами на різ
261 Howard Podeswa. The Business Analysts Handbook. Course Technology PTR.
— Publisher: CTPTR, 2008. — 411 р.них етапах бізнес-аналізу дають змогу виокремити в цій сфері такі галузі знань: планування та контроль бізнес-аналізу (Business Analysis Planning and Monitoring); аналіз підприємства (Enterprise Analysis); виявлення вимог (Elicitation); аналіз вимог (Require-ments Analysis); комунікації та керування вимогами (Requirements Management and Communication); оцінювання та узгодження рішень (Solution Assessment and Validation). Кожна з галузей знань бізнес-аналізу передбачає розв’язання низки завдань, об’єднаних загальною метою.
Планування та контроль бізнес-аналізу визначають, які види діяльності необхідні для його виконання. Галузь охоплює визначення зацікавлених сторін (працівників підприємства, акціонерів); вибір методів бізнес-аналізу; процес керування вимогами; підходи до оцінювання ходу робіт для внесення в роботу необхідних змін. Планування та контроль бізнес-аналізувключають організацію діяльності з бізнес-аналізу та її координацію з потребами команди проекту.
Аналіз підприємства зосереджений на дослідженні поточного стану та перспектив бізнесу з метою формування контексту вимог і функціонального проектування інновацій та охоплює виявлення та аналіз проблем бізнесу; визначення дій для пошуку необхідного рішення; моделювання бізнес-кейсів; складання технікоекономічних обґрунтувань; визначення рішення.
Виявлення вимог спрямоване на дослідження документування потреб зацікавлених сторін (працівників підприємства, акціонерів), збирання інформації від зацікавлених сторін, з’ясування їхніх потреб і контроль правильності та повноти розуміння потреб.
Аналіз вимог описує роботу проектної команди для вироблення рішення, яке відповідатиме визначеним потребам бізнесу та зацікавлених сторін. Ця діяльність включає аналіз і контроль заявлених вимог стейкхолдерів, оцінювання поточного стану бізнесу для визначення та рекомендування рішень і, зрештою, перевірку та оцінку результатів.
Комунікації та керування вимогами забезпечують взаємодію та взаєморозуміннязацікавлених осіб і команди проекту під час виконання робіт у межах проекту; описують управління конфліктами, проблемами та змінами; залежно від складності та методології проекту можуть включати керування формальними погодженнями, відстеження різних версій документів, відповідність виконання рішень визначеним вимогам.
Оцінка та узгодження рішень передбачають оцінювання запропонованих рішень для визначення найбільш відповідних стра-тегічним цілям і потребам бізнесу; виявлення вад у рішеннях і визначення необхідних змін; контроль відповідності реалізованих рішень початковим вимогам; оцінювання продуктивності та ефективності проектів.
Конкретні завдання з наведеного вище переліку виконуються на передпроектній стадії життєвого циклу проекту, але не обов’язково в чітко визначені моменти часу. Зазвичай життєвий цикл бізнес-проекту (проекту інформаційної системи) включає передпроектну стадію, головним змістом якої є бізнес-аналіз і системний аналіз предметної області, що передбачає дослідження й аналіз стану бізнесу та існуючої інформаційної системи. Матеріали обстеження містять повний і достовірний опис досліджуваної предметної області (підприємства), зокрема: ціль функціонування; організаційну структуру системи й об’єкта управління; бізнес-процеси (функції) керування, що здійснюються в структурних підрозділах, технологічні процеси оброблення управлінської й економічної інформації, матеріальні потоки й процеси їх оброблення, а також ресурсні обмеження. На основі аналізу зібраної інформації аналітики оцінюють економічну доцільність створення бізнес-проекту (інформаційної системи) та формують вимоги до майбутньої системи.
Передпроектна стадія життєвого циклу бізнес-проекту може, своєю чергою, поділятися на окремі види (етапи) робіт, зміст яких залежить від предметної області та сутності бізнес-проекту (або рівня та виду розроблюваної інформаційної системи).
Наприклад, передпроектна стадія розроблення системи стратегічного управління підприємством може включати етапи консультування з його представниками; вивчення організаційної структури; дослідження ключових компетенцій і факторів успіху підприємства на рік і матриці BCG на три роки, проведення PEST-аналізу зовнішнього макросередовища, SWOT-аналізу сильних і слабких сторін підприємства; вивчення бізнес-процесів (функцій) усіх посад, задіяних у проекті.
Слід при цьому зауважити, що незалежно від кількості та змісту етапів передпроектної стадії, на кожному етапі виконується більшість завдань всіх галузей знань бізнес-аналізу.
На різних етапах бізнес-аналізу використовуються методики визначення критеріїв оцінювання та прийняття рішень; «мозкового штурму»; аналізу бізнес-правил; ведення словника даних і глосарія; моделювання даних і побудови діаграм потоків даних; аналізу документів; інтерв’ю; аналізу вимог; моделювання організаційної структури та бізнес-процесів підприємства; аналізупроблемних ситуацій і прийняття рішень; опису сценаріїв та варіантів використання та ін. Результати проведених досліджень фіксуються в різноманітних документах відповідного формату (схемах, таблицях, текстових документах), які підлягають подальшому обробленню.
Отже, під час проведення бізнес-аналізу підприємства існує необхідність документування, систематизації та аналізу отриманої інформації, яка може бути неструктурованою, неповною й неточною. При цьому часто виникає потреба в збереженні різних версій системної документації, підтримці зв’язків між окремими блоками інформації, а також у структуруванні цієї інформації.
Виходячи з інформаційних потреб бізнес-аналітиків, технологічні засоби підтримки бізнес-аналізу мають забезпечувати: підтримку стандартів функціонального або об’єктно-орієнтованого моделювання, моделювання структур і потоків даних, декомпозицію моделі; функціонально-вартісний аналіз; методології документування бізнес-процесів; підтримку колективної роботи над проектом; генерацію та експорт звітів; створення нестандартних звітів та опис документації.
Зазначеним вимогам за своїми функціональними можливостями відповідають засоби моделювання бізнес-процесів ARIS (Software AG) та AllFusion Process Modeler (Computer Associates).
Методологія ARIS уможливлює моделювання діяльності підприємства за різними аспектами: організаційним, функціональним, структури даних, структури бізнес-процесів. Кожний аспект поділяється на три рівні: опис вимог, опис специфікації, опис упровадження. Завдяки декомпозиції моделей в ARIS може бути створена ієрархія моделей: від процесів верхнього рівня до рівня процедур і ресурсного оточення функцій. Моделі різних типів можуть зберігатись у репозиторії.
Серед безлічі можливих методологій моделювання ARIS можна виокремити такі: – VAСD (value added chain diagram) — діаграма ланцюжка доданої вартості; – eEPC (extended event-driven process chain) — подіє-орієнтований метод опису процесів; – ERM (entity-relationship model) — модель «сутність–зв’язок» для опису структури даних; – UML (unified modeling language)
— уніфікована об’єктноорієнтована мова моделювання.
В ARIS передбачено можливість автоматизації складання аналітичних звітів і нормативних документів, наприклад, паспортів ірегламентів процесів. Для автоматизованого формування того чи іншого звіту в ARIS сценарії оперують даними з бази моделей, виокремлюючи з неї конкретні об’єкти та моделі.
Моделі, побудовані в ARIS, можуть бути проаналізовані за певними правилами, які задаються в спеціально розроблених алгоритмах — скриптах (модуль ARIS Analysis). У середовищі ARIS існують стандартні алгоритми аналізу: – класифікація функцій залежно від значень їх атрибутів; – аналіз витрат часу та коштів на виконання процесу (функціонально-вартісний аналіз ABC); – аналіз необхідних організаційних змін у процесах; – аналіз руху інформації всередині процесу; – аналіз використання елементів інформаційної системи.
Зазначені інструменти надають потужні можливості побудови моделей діяльності підприємства, збереження описів бізнеспроцесів і документування виконання завдань бізнес-аналізу.
До складу пакета входить також ARIS BSC — інструмент побудови моделі стратегії підприємства, який підтримує розробку карти його стратегії, структурування ключових показників ефективності, деталізацію впливу різних факторів та їх значущості.
Головною перевагою пакета функціонального моделювання AllFusion Process Modeler є підтримка трьох методологій моделювання IDEF0, IDEF3 та DFD, які забезпечують структурування інформації про роботу системи у вигляді схем; моделювання організаційної структури та бізнес-процесів організації; функціонально-вартісний аналіз моделі; підтримку реконструкції роботи системи [262].
Методологію IDEF0 призначено для моделювання матеріально-інформаційних систем, вона підтримує графічний опис бізнеспроцесів як набору взаємопов’язаних функцій, інформації та ресурсів, необхідних для кожної функції. Методологію IDEF3 використовують для документування процесів, що відбуваються в системі, і дослідження технологічних процесів на підприємстві. IDEF3 відображає причинно-наслідкові зв’язки між ситуаціями та подіями, використовуючи структурний метод вираження знань про функціонування системи, процесу або підприємства. Методологія графічного структурного аналізу DFD описує зовнішні щодо системи джерела та адресати даних, логічні функції, потоки даних і сховища даних, до яких здійснюється доступ. Зазначені
262
Дубейковский В. И. Эффективное моделирование с AllFusion Process Modeler 4.1.4 и AllFusion PM. — М.: ДИАЛОГ-МИФИ, 2007. — 384 с.можливості зумовлюють ефективність застосування методологій IDEF0, IDEF3 та DFD у бізнес-аналізі та розробці інформаційних систем.
Процедура створення функціональної моделі в AllFusion Pro-cess Modeler передбачає ітераційне її розроблення з можливістю збереження версій моделі різного статусу: WORKING, DRAFT, RECOMMENDED, PUBLICATION з докладним рецензуванням поточних результатів і накопиченням знань експертів предметної галузі. Пакет підтримує також побудову моделей існуючого (AS IS) і рекомендованого (TO BE) стану системи. Завдяки цьому забезпечується можливість збереження проміжних результатів аналізу та поступового наближення до впроваджуваної версії його результатів.
Крім побудови функціональних моделей діяльності підприємства, інформаційна підтримка бізнес-аналізу в середовищі AllFusion Process Modeler може бути здійснена на базі побудованої моделі процесу бізнес-аналізу підприємства, яка забезпечить визначення взаємозв’язку дій, пов’язаних з проведенням дослідження підприємства, а також збереження, структурування та документування зібраної інформації. Як приклад такої моделі пропонується побудована в стандарті IDEF0 в AllFusion Process Mo-deler узагальнена модель розробки системи стратегічного управління підприємства, яка включає, зокрема, діаграми декомпозиції бізнес-аналізу системи стратегічного управління (рис. 1–4).
Рис. 1. Контекстна діаграма розроблення системи стратегічного управління
Рис. 2. Діаграма декомпозиції розроблення системи стратегічного управління Рис. 3. Діаграма декомпозиції бізнес-аналізу системи стратегічного управління
Рис. 4. Діаграма декомпозиції дослідження підприємства та оточення
Функціональна модель бізнес-аналізу забезпечує:
— специфікацію функцій (діяльностей) і зв’язків між функціями аналізу;
— ефективне накопичення структурованої інформації про предмет бізнес-аналізу;
— специфікацію зв’язків з внутрішніми та зовнішніми джерелами інформації;
— забезпечення однозначного розуміння описаних у моделі подій всіма учасниками діяльності;
— підготовку інформації для генерації вимог до створюваної системи.
Для накопичення інформації, отриманої в процесі бізнесаналізу, має бути організований спеціалізований репозиторій. Інформація в репозиторії зберігається у вигляді автономних інформаційних ресурсів і може бути прив’язана до функціональної моделі бізнес-аналізу за допомогою гіперпосилань.
Збереження та структурування інформації, отриманої під час проведення бізнес-аналізу, забезпечують також наявні в AllFusion Process Modeler засоби прив’язки до елементів моделей інформа-
ційних блоків (у формі описів, властивостей, словників), посилань на зовнішні джерела інформації, введення в модель текстів та ілюстрацій.
Важливою умовою успішного проведення бізнес-аналізу є використання єдиної термінології замовниками та бізнес-аналітиками. Це спрощує процес збирання інформації про вимоги замовників завдяки тому, що учасники розуміють, про що йде мова й можуть сформулювати свої вимоги. Ця мета досягається завдяки використанню словників даних і глосарія. Словник даних включає список даних, їх визначення та допустимі або можливі значення. Крім того, словник може визначати комбінації та сполучення, у які можуть об’єднуватися дані. Глосарій включає список і визначення термінів, що використовуються. AllFusion Process Modeler надає потужні можливості створення словників. Пакет підтримує ведення 15 словників, здебільшого поданих у вигляді таблиць, що забезпечують збереження інформації про приналежність, назву, властивості об’єктів моделі та пов’язаних з ними описів і коментарів.
Ефективним засобом документування та структурування вимог до проектованої системи в середовищі AllFusion Process Modeler є властивості, визначені користувачем (User Defined Properties, UDP). UDP дають змогу зв’язати бізнес-інформацію з об’єктами діаграм, такими як роботи або стрілки. AllFusion Process Modeler підтримує різні типи UDP, зокрема, спадні списки, текстові списки та команди. UDP з типом даних Command дають змогу створити гіперпосилання до зовнішніх інформаційних ресурсів. Визначення та перегляд властивостей користувачем здійснюється у вкладці UDP values вікна Properties (рис. 5 і 6) та у вікні User Defined Property Dictionary Editor (рис. 7). Властивість типу Text List «Матриця КРІ» містить визначений у результаті бізнес-аналізу перелік ключових показників ефективності для працівників (посад) організації (рис. 6 і 7).
Крім словників і користувацьких властивостей, у функціональній моделі посилання на зовнішню інформацію забезпечують: – стрілки виклику Call Arrow, які відображають посилання на зв’язані моделі або моделі в бібліотеці моделей; – посилання у вкладках Source вікон властивостей Properties на інформаційні джерела (імена осіб, назви закладів або діяльностей), що надали відомості про елемент моделі: роботу (activity), стрілку (arrow), сховище даних (data store), зовнішнє посилання (external reference).Рис. 5. Визначення гіперпосилання в UDP типу Command
Рис. 6. Визначення матриці КРІ в UDP типу Text List
Рис. 7. Уведення матриці КРІ в UDP стрілки
Результати функціонального моделювання в AllFusion Process Modeler відображаються в звітах з моделі та її окремих елементів. Зокрема, можуть бути сформовані специфікації: діаграм моделі; джерел інформації; гіперпосилань моделі на інформаційні ресурси; розподілу робіт за окремими виконавцями тощо. За можливостями використання звіти AllFusion Process Modeler поділяють на такі види: для підтримки коректності функціонального моделювання
— Model Consistency Report; ідентифікаційний — Model Report; експлуатаційні — для налаштування друку та шрифтів; аналітичні — Diagram Object Report, Activity Based Report та ін. Створення звітів з моделі та шаблонів звітів для повторного використання забезпечує побудувач шаблонів звітів Report Template Builder. За необхідності звіти з AllFusion Process Modeler можуть бути конвертовані у формат MS Word, MS Excel та опубліковані в Internet.
У разі здійснення бізнес-аналізу групою аналітиків колективну роботу над моделлю організують з використанням AllFusion Model Manager — засобу програмної підтримки багатокористу-
вацького середовища моделювання, що надає користувачам можливість координації процесу створення комплексних моделей. AllFusion Model Manager надає можливість роботи декількох розробників над однією моделлю.
Крім того, колективна робота над моделлю може бути організована в технології Split Model через розділення однієї функціональної моделі на підмоделі, які по завершенні розроблення об’єднуються в одну функціональну модель.
Установлення авторства розробки можливе як для всієї моделі, так і для її фрагментів, залежно від внеску, зробленого в створення моделі тим чи іншим розробником. Указати автора можна у вікнах Activity Properties та Diagram Object Dictionary Editor. Інформаційні потреби бізнес-аналізу підприємства зумовлюють підвищені вимоги до підтримки програмно-технологічними засобами завдань оброблення інформації, зокрема, оброблення результатів опитування експертів, збирання інформації з внутрішніх і зовнішніх джерел, структурування необроблених даних, подання інформації різного формату, побудови схем і діаграм, документування та збереження інформації.
Зазначені вимоги забезпечує використання пакетів моделювання бізнес-процесів ARIS та AllFusion Process Modeler. Аналіз функціональних можливостей пакетів підтверджує ефективність їх застосування як для моделювання бізнес-процесів та організаційної структури підприємства, так і для моделювання процесу бізнес-аналізу.
При цьому інструментарій пакетів забезпечує структурування та збереження пов’язаної з бізнес-аналізом інформації у внутрішніх елементах моделі, аналіз моделі та підтримку зв’язків із зовнішніми джерелами інформації.
За допомогою систематизованої документації моделі бізнесаналізу забезпечується ітерактивний процес уточнення моделі рішення у взаємодії бізнес-аналітика з зацікавленими особами та відповідність запропонованого рішення вимогам користувачів і стратегічним цілям розвитку підприємства.?????? 6 ??????-????????? ? ?????? ?????? ?????????? ???????????
