13.9. ІЛЮСТРАЦІЯ ЕЛЕМЕНТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ЗАПИСКИ

А. Уряд розглядає питання виділення значної кількості ресурсів на аграрні дослідження в частині розведення високопродуктивних сортів пшениці для територій з родючими ґрунтами південного регіону країни.

Б. Ця записка підсумовує результати наукових досліджень, які вимірюють рівень ефективності та вплив урядової політики на існуючу технологію виробництва пшениці в цільовому регіоні.

В. Ці результати дослідження потрібно доповнити подібним аналізом існуючої ефективності інших аграрних систем та потенціалу поліпшення технологій для зменшення витрат у тих системах, щоб уряд зміг найефективніше розподілити ресурси на аграрні дослідження.

Метод аналізу

А. Матриця політичного аналізу (МАР), якщо використовувався як метод вимірювання ефективності та наслідків впливу політики для пшеничної системи на родючих ґрунтах Півдня. Він обчислює прибутковість у фактичних ринкових (приватних) цінах та в ефективних (суспільних) цінах.

Б. Таким чином, метод МАР демонструє доходи, витрати та прибутки, котрі фактично мають південні пшеничні господарства та борошномельні заводи, і які вони матимуть за суспільних цін, у разі розподілу ресурсів у найефективніший спосіб.

В. Різновиди цього методу широко використовувались в академічних дослідженнях та в політичній роботі міжнародних агентств і дослідницьких центрів . Проте в цьому міністерстві таке дослідження вперше базується на методі МАР.

Г. Основною перевагою МАР є те, що він обчислює економічну ефективність існуючих аграрних систем та наслідки впливу політик на ці системи. Головним недоліком методу є те, що його результати складено для базового року, і, отже, їх потрібно змінювати з часом залежно від зміни основних параметрів (світових цін на продукцію та вхідні ресурси, зарплати, відсоткові ставки, аграрні та переробні технології).

Д. Міра ефективності МАР, суспільна прибутковість є необхідним першим кроком аналізу. У наступних кроках досліджується, наскільки поліпшені технології вирощування пшеничні, розроблені за допомогою витрат на дослідження, можуть збільшити продуктивність або заощадити ресурси і, таким чином, зменшити одиничні витрати та порівняти результати з результатами подібних досліджень для систем, що можуть мати вигоду від аграрних досліджень.

Інформаційні потреби

А. Основною інформацією потрібною для МАР, є бюджетні дані (доходи та витрати), розподілені за цінами та кількістю для репрезентативних господарств, котрі вирощують пшеницю в південному регіоні з родючими ґрунтами. Потрібні також бюджетні дані для постгосподарської діяльності (маркетинг та переробка), світові ціни на продукцію та вхідні ресурси, що експортуються або імпортуються, а також оцінки економічної вартості зарплат та відсоткових ставок.

Б. Основні дані МАР слід доповнити очікуваними змінами в бюджетах , що стосується нових технологічних розробок, світових цін та цін на ресурси (праця та капітал).

В. Бюджеті дані повні та надійні, оскільки вони сформовані на основі офіційної аграрної статистики, інформації від господарств та польових досліджень. Основними припущеннями дослідження є те, що суспільна вартість капіталу дорівнює 8 % плюс рівень інфляції, і суспільна вартість кваліфікованої праці на 32 % менше від фактичної заробітної плати, що відображає пенсійні відрахування працедавців.

Інтерпретація результатів

А. У базовому році репрезентативна пшенична система була дуже прибуткова. Прибутковість збереглась і за суспільних цін. Суспільні доходи були менші за приватні доходи через вплив експортних квот на пшеницю; суспільні витрати перевищували приватні витрати в основному через субсидування мінеральних добрив та кредитів. Отже суспільні прибутки але менші за приватні прибутки.

Б. За допомогою різноманітних припущень щодо майбутніх світових цін та вартості ресурсів були виконані перспективні прогнози і пшенична система залишилася суспільно прибутковою за обґрунтованих припущень. Технологічних змін не передбачалося.

В. Два головних висновки випливають з результатів аналізу. Поперше, теперішня система функціонує ефективно, тобто зростання суспільних прибутків унаслідок нових аграрних досліджень буде чистою вигодою для економіки. Подруге, урядова політика щодо обмеження експорту пшениці та субсидії на мінеральні добрива й кредити має наслідком надлишкові приватні прибутки для господарств, що вирощують пшеницю на кращих ґрунтах.

Г. Оцінки ефективності видаються доволі стійкими, бо вони ґрунтуються на повних даних і їх отримали за різноманітних припущень щодо основних змінних.

Наслідки результатів для національних зацікавлених груп

А . Політичний вибір полягає в тому, чи повинен уряд виділяти нові ресурси на дослідження для пшениці південного регіону з хорошими ґрунтами.

Б. Основними бенефеціарами успішних результатів дослідження будуть господарства, що спеціалізуються на вирощуванні пшениці, і меншою мірою борошномельні заводи в цільовому регіоні. Пшеничні господарства мають поточний рівень зарплат і доходів один з найвищих у країні. Вони вже отримують вигоду від аграрної цінової політики, що впливає на пшеницю та вхідні ресурси. Немає тих, хто був би в явному програші, окрім платників податків або тих, хто отримував би вигоду, якби дослідницькі кошти витрачалися поіншому.

В. Величину вигод для пшеничних господарств покищо не можна оцінити, оскільки на даний час немає нових бюджетних даних щодо потенційних доходів та витрат для технологій, які будуть розроблені за допомогою дослідницьких коштів.

Г. Успішні дослідження з пшеницею для цільового регіону ймовірно покращать дві цілі продовольчої політики, за винятком третьої. Це покращило б ефективність уже ефективної системи, збільшило б продуктивність та зменшило б імпорт основного продовольства країни, таким чином імовірно покращуючи продовольчу безпеку країни. Проте наслідки для розподілу доходів будуть, імовірно, негативними, оскільки технічні нововведення допоможуть переважно великим і стійким господарствам, що використовують капіталомісткі виробничі технології.

Д. Таким чином політичні вигоди та втрати фактично порівнюють вигоди ефективності та (ймовірно) продовольчої безпеки із втратами в розподілі доходів. Рішення залежатиме від результатів подібного аналізу для інших типів продукції, технологій та регіонів.

Міжнародні аспекти результатів

А. Очікується, що успішне дослідження збільшить обсяг експорту пшениці. Такий результат не повинен спричинити проблем з іноземними постачальниками пшениці або мати помітний вплив на ціни чи змінність світових ринків.

Б. Очікується, що розширення внутрішнього ринку виробництва пшениці не матиме суттєвих наслідків для іноземних інвестицій або міжнародних потоків праці.

В. Не передбачається негативних наслідків для міжнародної політики країни. Інвестиції в аграрні дослідження з метою розробки нової технології не створюють конфліктів.

Резюме «за» та «проти» політичних альтернатив

А. У нинішній час пшениця на родючих ґрунтах південного регіону вирощується ефективно. Господарства цієї місцевості можуть отримувати прибутки навіть за відсутності трансфертів від існуючих політичних заходів, які суттєво захищають ціни на пшеницю й субсидують закупівлю мінеральних добрив та кредити.

Б. Уряд вирішує, чи виділяти нові ресурси на аграрне дослідження з метою покращання виробництва пшениці на добрих ґрунтах Півдня. Оскільки теперішня пшенична система ефективна, то всі вигоди від нових розроблених та запроваджених технологій зумовлять зростання національних доходів, а також доходів господарств.

В. Розподіл державних коштів на успішні аграрні дослідження збільшив би, таким чином, економічну ефективність та, можливо, й продовольчу безпеку країни. Але більшість вигод отримали б господарства, які вже є одними з найкращих у країні. Потрібно виконати подібний аналіз величини та розподілу вигод від дослідження інших видів продукції, щоб у подальшому найкраще використати ресурси.