Від 70-х років ХХ ст. із появою плаваючих валютних взаєморозрахунків особливу увагу приділяють пошуку методів хеджування валютних ризиків. Крім того, мета захисту поєднується з бажанням отримувати прибуток.
При хеджуванні валютних ризиків використовують два основні підходи. Перший передбачає використання угод або за форвардними валютними контрактами на міжбанківському ринку за участю великих банків, або валютні свопи, які провадяться двома учасниками, які мали б бажання обмінятися борговими зобов’язаннями в двох різних валютах.
Другий підхід полягає в торгівлі стандартизованими валютними контрактами на спеціально організованих для цього ринках. Існують ринки для валютних ф’ючерсних контрактів, опціонів та опціонів за ф’ючерсами. Відповідно до цього підходу різноманітні види контрактів стандартизовані, в результаті чого досягається високий рівень ліквідності та ринкової ефективності.
Резюме за змістом теми
Валютний ринок діє у тісному зв’язку з міжнародним фінансовим середовищем. Одними з основних суб’єктів валютних ринків є банки. Банки-дилери забезпечують зв’язок валютних ринків та інших складових фінансових ринків. Валютний ринок здійснює низку функцій, серед яких і ті, що стосуються переважно валютних ринків, і ті, що мають відношення до загальноринкових. До основних функцій валютних ринків можна віднести: передання купівельної спроможності, хеджування, кліринг та кредит.
На цьому ринку превалює закон однієї ціни. Із цим законом пов’язаний арбітраж між центрами ринку іноземної валюти та валютними секторами.
Основні валютні операції включають відкриті касові (спотові), відкриті строкові (форвардні), свопи та інші. Операції провадять з різних причин, у тому числі з метою передання купівельної спроможності, хеджування, спекуляцій і відсоткового арбітражу.
Відсотковий арбітраж забезпечує отримання прибутку за рахунок різниці у ставках відсотка між двома валютними центрами і різниці між курсами спот та форвард.
Обмінний курс спот визначається на основі трьох різноманітних систем: плаваючих, фіксованих та контрольованих курсів. Попит та пропозиція визначають зрештою можливі обмінні курси й у більшості випадків взаємодіють у цих трьох альтернативних системах. Найбільшу роль вони відіграють в системі плаваючих курсів. У системі фіксованих курсів країни мають проводити обережну фінансову політику для підтримки стабільності валютних курсів.
Аналіз паритетних умов забезпечує систематичну модель міжнародних грошових відносин. У цій моделі взаємодіють чотири ключові змінні: курс спот, курс форвард, відсоткові ставки та рівні інфляції.
Основні терміни та поняття до теми: валютний ринок, валютна політика, валютне регулювання, валютний арбітраж, валютний курс, ні операції. олю
валютнi операції, операції спот, строкові валют
Запитання для самоконтр
1. Що таке валютний ринок?
2. Які функції виконує валютний ринок?
3. За якими ознаками класифікують валютні ринки?
4. Якими є методи визначення валютного курсу?
5. Що таке пряме котирування?
6. Що таке непряме котирування?
7. Які чинники впливають на валютний курс?8. Які чинники впливу на валютний курс належать до структурних?
9. Які чинники впливу на валютний курс належать до кон’юнктурних?
10. Які основні види операцій з валютою здійснюють учасники ринку?
11. Які валютні операції називають касовими (готівковими, операціями спот)?
12. Чим характеризуються строкові операції з іноземною валютою?
13. Що таке валюта і валютний курс?
14. Назвіть основи функціонування валютного ринку.
15. Схарактеризуйте структуру валютного ринку.
16. Які існують види операцій з валютою?
17. Чим характеризується функціонування валютного ринку в Україні?
18. Що таке валютне регулювання і валютний контроль в Україні?
Тестові завдання
1. Основні функції валютного ринку: а) передання купівельної спроможності, хеджування, кліринг та кредит; б) передання купівельної спроможності, хеджування; в) кліринг та кредит; г) одержання прибутку, ціноутворення, інформаційна регулювання та контролю.
2. На яке питання відповідає номінальний валютний курс: а) «Скільки одиниць іноземної валюти я зможу отримати в обмін на одну одиницю моєї національної валюти?»; б) «Скільки одиниць іноземного товару я зможу отримати в обмін на одну одиницю вітчизняного товару?»; в) варіанти а) та б) є правильними.
3. За умови золотовалютного стандарту коливання валютних курсів були незначними: а) так; б) ні.
4. Основна мета проведення валютного арбітражу полягає в отриманні прибутку й уникненні можливих валютних збитків шляхом використання сприятливої кон’юнктури валютних ринків: а) так; б) ні.
5. При хеджуванні валютних ризиків використовують підходи: а) використання угод або за форвардними валютними контрактами на міжбанківському ринку за участі великих банків, або валютні свопи, які проводяться двома учасниками, які б мали бажання обмінятися борговими зобов’язаннями у двох різних валютах; б) підхід, що полягає в торгівлі стандартизованими валютними контрактами на спеціально організованих для цього ринках; в) підхід «упереджувальних індикаторів»; г) прогнозування на основі платіжного балансу.6. Види валютних операцій: а) з негайною поставкою; б) строкові; в) паритет купівельної спроможності; г) спліт.
7. До чинників, що впливають на валютний курс, відносять: а) структурні; б) паритет купівельної спроможності; в) валютний арбітраж; г) кон’юнктурні.
8. За наведеною формулою б) ефект Фішера; в) міжнародний ефект Фішера.
9. Відповідно до встановленого в країні режиму обмінного курсу, що визначається відповідною політикою центрального банку, можуть бути встановлені такі курси: а) фіксований; б) плаваючий; в) контрольований; г) усі варіанти правильні.
10. Інструменти валютної політики: а) економічні; б) адміністративні; в) юридичні.
Тематика рефератів
1. Операції на міжбанківському валютному ринку України.
2. Валютний дилінг у банках.
3. Переміщення валюти через митний кордон України.
4. Українська міжбанківська валютна біржа як суб’єкт валютного ринку України.
5. Аналіз становлення та розвитку валютного ринку України.
6. Становлення організованого валютного ринку в Україні.
7. Строкові операції на валютному ринку України.
8. Сучасні тенденції розвитку валютного ринку.
9. Валютні ризики та способи їх мінімізації в Україні.
10. Фундаментальний аналіз на валютному ринку.
11. Технічний аналіз на валютному ринку.
Практичні завдання
11.1. Курс долару США до фунта стерлінгів у Лондонському банку становить: купівля 1,6510; продаж 1,6480. Визначити: 1) скільки фунтів стерлінгів можна отримати при обміні 1000 дол. США; 2) скільки дол. США можна отримати при обміні 1000 фунтів?
11.2. Банк у Києві встановив таке котирування валют:
Дол. США / грн7,898,05
Визначити крос-курс купівлі та продажу долара до євро.
11.3. Відомі такі курси валют:
Фунт стерлінгів / дол. США1,35101,3480
| Дол. США / грн |
7,89 |
10,50 |
Визначити крос-курс купівлі та продажу фунта стерлінгів до гривні.
11.4. Курс долара США до гривні встановлено 7,78 грн за долар. На грошовому ринку річні відсоткові ставки встановлено на рівні 22 % за операціями в гривнях та 12 % за операціями в доларах США.
Визначити 90-денний та 180-денний форвардний курс долара до гривні.
11.5. Американський банк очікує, що відсоткова ставка в Лондоні впаде з 14 до 12 %. Відсоткова ставка в Нью-Йорку залишиться на рівні 10 %. Курс спот фунта дорівнює 2,00 дол. і діє паритет відсоткової ставки.
Поясніть, які дії має здійснити центральний банк, щоб мати вигоду від очікуваних змін відсоткової стаки.
11.6. Відсоткові ставки в Лондоні та Нью-Йорку дорівнюють 13,8 і 7,5 % відповідно. Курс «спот» фунта становить 1,9540 дол., курс «форвард» із поставкою за 6 місяців дорівнює 1,92868 дол. Містер Джонс може вкласти 5 млн дол. у Нью-Йорку або через своп у Лондоні.
Який прибуток він отримає у кожному випадку?
11.7. Якими є причини існування відмінностей між курсами спот і форвард?
Поясніть ці відмінності.
11.8. Схарактеризуйте відмінності між форвардними угодами, валютними ф’ючерсами та опціонами. матеріалу
Література для поглибленого вивчення
1. Міжнародні інвестиції. Теорія та практика бізнесу транснаціональних корпорацій : підручник / О.І. Рогач. — К. : Либідь, 2005. — 718 с.
2. Центральний банк та грошово-кредитна політика : підручник / Кол. авт.: А. М. Мороз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін. ; за ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пуховкіної. — К. : КНЕУ, 2005. — 556 с.
3. Абель Э., Бернанке Б. Макроэкономика. — 5-е изд. — СПб. : Питер, 2008. — 768 с.: ил. — (Серия «Классика МВА»). — 597 с.
4. Энг М. В., Лис Ф. А., Мауэр Л. Дж. Мировые финансы / пер. с англ. — М. : ООО ДеКА, 1998. — 768 с.
5. Валютный и денежный рынок. Курс для начинающих (Серия «Reuters для финансистов») / пер. с англ. — М. : Альпина Паблишер, 2002. — 340 с.
6. Колісник М. К., Маслак О. О., Романів Є. М. Фінансовий ринок : навч. посіб. — Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2004. — С. 83
—101.
7. Міжнародні фінанси : підручник / О. І. Рогач, А. С. Філіпенко та ін. ; за ред. О. І. Рогача. — К. : Либідь, 2003. — С. 123
—137.
8. Смолянська О. Ю. Фінансовий ринок : навч. посіб. — К. : Центр навчальної літератури, 2005. — С. 172—197.
9. Теорія фінансів : підручник / П. І. Юхименко, В. М. Федосов, Л. Л. Лазебник та ін. ; за ред. В. М. Федосова, С. І. Юрія. — К. : Центр учбової літератури, 2010. — 576 с.
10. Шелудько В. М. Фінансовий ринок : навч. посіб. — К. : Знання-Прес, 2003.
— С. 462—496.
11. Закон України «Про банки і банківську діяльність» вiд 12 грудня 2008 р. № 661-VI.
