Міжгалузеві норми розробляються централізовано на масові процеси, що мают ь місце в усіх галузях виробничої сфери та зустрічаються у невиробничій сфері.
Галузеві норми розробляються галузевими нормативнодослідними організаціями, поширені в межах однієї галузі, наприклад, у сільському господарстві, металургії, на лісозаготівельних роботах.
Районні норми розробляються галузевими нормативнодослідними організаціями для підприємств, сконцентрованих в окремих географічних районах (територіях, басейнах) зі своїми приро днокліматичними умовами.
Місцеві норми розробляються безпосередньо на підприємствах, в організаціях та установах з метою щонайповнішого врахування місцевих організаційно-технічних умов виробництва.
Групування норм за періодом дії
Норми тривалої дії, або умовно-постійні, встановлюються на роботи, де технологія тривалий час не змінюється, наприклад,
виготовлення моделей, стрижнів, земляних форм, заливання рідкого металу у форми в ливарних цехах.
Сезонні норми застосовуються не круглий рік, а в окремих періодах року через те, що умови роботи, наприклад, улітку і взимку, розрізняються, що об’єктивно впливає на продуктивність праці.
Тимчасові норми встановлюються на обмежений час, наприклад, на період освоєння нової продукції, коли робітники ще не набули потрібних навичок, а технологія не стабілізувалася.
Разові норми використовуються на поодиноких роботах, що не повторюються, наприклад, під час реставрації унікальних споруд, ліквідації аварій, в експериментальному виробництві.
Групування норм за с тупенем деталізації
Включає дві підгрупи норм: а) деталізовані, або диференційовані; б) укрупнені.
Деталізовані норми
Мікроелементні норми — установлюються на окремі трудові рухи (мікроелементи трудового процесу) у масовому виробництві переважно для ручних, ручних механізованих та машинноручних робіт. Самостійного значення не мають, оскільки є складовою операційних норм часу.
Елементні норми — установлюються на окр емі елементи трудового процесу: підготовчо-завершальні дії працівника, основні прийоми, машинний час, допоміжні прийоми, оперативний час тощо. Самостійного значення не мають, бо є складовою норми поштучного часу на операцію.
Операційні норми встановлюються різними методами на окрему операцію трудового процесу.
Укрупнені норми
На відміну від деталізованих, укрупнені (комплексні) нор ми встановлюються на комплекс взаємопов’язаних операцій незалежно від того, виконуються вони одним працівником чи колективом. Використовуються здебільшого в експериментальному, ін
дивідуальному та малосерійному виробництвах за умов бригадної форми організації праці.
Типові норми — необхідні затрати робочого часу на виготовлення типового предмета з певної групи однорідних, але неоднакових предметів праці за стандартизованих організаційнотехнічних умов. Розробляються на підставі типової технології. Єдині норми встановлюються на однакові технологічні операції чи комплекси операцій, ум ови виконання яких у різних галузях і районах малочим відрізняються або однакові.
Групування норм за методом їх обґрунтування
Технічно обґрунтовані норми проектуються на конкретні роботи (вироби, деталі, операції) за умов сталої технології, досконалої організації праці, з максимальним урахуванням можливостей технологічного обладнання.
Розрізняють три види технічно обґр унтованих норм:
• розраховані за нормативними матеріалами;
• хронометражні;
• розраховані за емпіричними формулами.
Досвідно-статистичні норми встановлюються на підставі: власного досвіду нормувальника, технолога чи майстра; статистичної інформації про трудомісткість подібної роботи у минулому; за аналогією із трудомісткістю інших подібних робіт. Використовуються на дільницях, де продукція часто зм інюється, технологія не стабільна, організація виробництва і праці не є досконалою. Групування норм за кількістю людей, праця яких нормується Індивідуальні норми — призначаються для одного окремого працівника за умов індивідуальної організації праці.
Колективні норми — розраховані на колектив працівників тісно пов’язаних кооперуванням праці з елементами взаємозамінності суб’єктів трудового процес у (ланка, бригада, група).
Головні вимоги до якості норм затрат праці зводяться до двох моментів: по-перше, вони мають бути обґрунтованими, тобто орієнтованими на максимальне використання технічних можливостей робочого місця, наявних та прихованих організаційних резервів;
по-друге, норми повинні бути рівнонапруженими, тобто вимагати від працівників однакових затрат робочого часу й енергії на виконання різноманітних робіт з однаковим нормованим часом.
На величину норми впливають знаряддя та предмет праці; фізико-хімічні властивості сировини і матеріалів; габаритні розміри предмета праці; технологія як система.
Студенти повинні усвідомити, що чи м досконаліша технологія, тим швидше і якісніше йде процес перетворення предмета праці, тим вищою є продуктивність.
Трудомісткість продукції
— це затрати живої праці (робочого часу) на виробництво одного виробу або загального обсягу продукції. Основними видами трудомісткості є: технологічна; обслуговування; виробнича; управління; повна.
• Технологічна трудомісткість складається з за трат праці основних робітників, зайнятих на технологічних процесах. Розраховується для окремих операцій, деталей, виробів.
• Трудомісткість обслуговування охоплює затрати праці допоміжних робітників.
• Виробнича трудомісткість складається з технологічної трудомісткості та трудомісткості обслуговування виробництва.
• Трудомісткість управління включає затрати праці всього управлінського персоналу.
• Повна трудомісткість продукції ох оплює всі витрати на виготовлення одиниці кожного виробу і виконання виробничої програми загалом.
За характером і призначенням затрат праці визначають нормовану, фактичну і планову трудомісткість.
За об’єктом обчислення визначають трудомісткість операції, виробу, товарної, валової продукції незавершеного виробництва.
Фактична трудомісткість — виражає фактичні затрати праці на виготовлення одиниці про дукції або певного обсягу робіт.
Планова трудомісткість — це затрати праці на одиницю продукції чи виконання певної роботи, які повинні бути досягнуті в плановому періоді. В основу планової трудомісткості покладено нормативну трудомісткість з урахуванням заходів щодо підвищення ефективності виробництва.
План семінарського заняття
1. Класифікація норм затрат праці.
2. Групування норм:
? за призначенням; ? за видами затрат часу; ? за сферою поширення; ? за періодом дії; ? за методом обґрунтування; ? за кількістю людей, праця яких нормується.
3. Фактори, що впливають на величину норми.
Теми рефератів
• Сутність міри і норми праці в умовах ринкової економіки.
• Нормування праці — визнаний інструмент ефективного використання трудових ресурсів підприємства.
Завдання для практичних занять і самостійної роботи
Завдання 8.1
Дайте відповіді на запитання:
1. За якими ознаками класифікуються норми затрат праці?
2. Який існує взаємозв’язок між нормою часу і нормою виробітку?
3. Назвіть методи встановлення нормованих завдань.
4. Як класифікуються норми праці за методами розроблення, ступенем укрупнення, сферою використання, періодом дії та способом побудови?
5. Які основні чин ники впливають на величину норми?
Завдання 8.2
Розкрийте залежність між зміною норми часу і норми виробітку. Поясніть співвідношення: ; часунормизниженнявідсоток100 часунормизниженнявідсоток100 ? ? ? = виробіткунормизростаннявідсоток100 виробіткунормизростаннявідсоток100 ? + ? = .
Завдання 8.3
Як зміниться норма виробітку, якщо норму часу, яка становила 28 хв на операцію, буде зменшено до 23 хв?
Завдання 8.4
Визначте норму виробітку, якщо норма часу на одну операцію становить 0,7 хв; робоча зміна триває — 480 хв.
Завдання 8.5
Як зміниться норма часу (%, хв), якщо норма виробітку збільшилася з 75 до 83 деталей за зміну. Тривалість зміни — 480 хв.
Завдання 8.6
Визначте норму часу на партію деталей, якщо:
• основний час — 7 хв;
• допоміжний час — 1,7 хв;
• час обслуговування — 0,5 хв;
• час на відпочинок — 0,28 хв;
• час підготовчо-завершальної роботи на партію деталей в 54 шт. — 30 хв.
Завдання 8.7
Визначте норму виробітку для групи робітників з 10 осіб, які виконують одну роботу, норма часу на одиницю продукції становить 0,5 год, тривалість зміни 8 год.
Завдання 8.8
Змінна норму виробітку становить 870 операцій. Як вона зміниться, якщо норму часу на одну операцію буде скорочено з 0,7 до 0,5 хв ?
Завдання 8.9
Визначте рівень виконання норм виробітку, якщо працівник за місяць виготовив:
• деталей «А» — 125 шт., за норми часу — 1,4 нормо-год на деталь;
• деталей «Б» — 28 шт., за норми часу — 2,6 нормо-год на деталь;
• деталей «В» — 15 шт., за норми часу — 0,9 нормо-год на деталь.
Відпрацьовано 23 робочі зміни, тривалість зміни — 8 год.
Завдання 8.10
Змінна норма виробітку становить 175 деталей. Верстатник, удосконаливши свій інструмент та змінивши режим оброблення, став виробляти по 205 деталей за зміну.
Визначте, як зміниться трудомісткість однієї деталі порівняно з нормативною.
Завдання 8.11
Визначте рівень виконання норм часу за змінним та фактично відпрацьованим часом, якщо на виготовлення продукції затрачено 175 нормо-год; відпрацьовано — 23 робочі зміни, тривалість зміни — 8 год. Врахувати, що 17 год затрачено на понадурочну роботу, простої з різних причин дорівнюють 14 год, 11 год було затрачено на виправлення браку не з вини робітника.
Завдання 8.12
Визначте середній рівень виконання норм виробітку за умови, що 11 робітників виконали норми лише на 90%, 75 — на 100%,
80 — на 125%, 28 — на 148%.
Завдання 8.13
Дайте відповіді на запитання:
1. Чим відрізняються і коли застосовуються норми поштучного та поштучно-калькуляційного часу?
2. Наведіть розгорнуту формулу норми поштучнокалькуляційного часу.
3. Назвіть і охарактеризуйте фактори, що впливають на зміну норми поштучного часу.
4. Назвіть особливості визначення повної трудомісткості одиниці продукції.
5. Хто, на вашу думку, в с учасних умовах повинен займатись розробленням нормативів з праці?
Завдання 8.14
Визначте норму поштучно-калькуляційного часу, якщо:
• основний час становить — 7 хв;
• допоміжний час — 2,2 хв;
• час на обслуговування робочого місця — 0,17 хв;
• час на відпочинок робітника — 0,21 хв;
• підготовчо-завершальний час на одиницю продукції — 0,6 хв;
• кількість деталей у партії — 87 шт.
Завдання 8.15
Визначте норму поштучно-калькуляційного часу, якщо:
• основний час становить — 5 хв;
• допоміжний час — 2,4 хв;
• час на обслуговування робочого місця — 3% від оперативного часу;
• час на відпочинок — 7% від оперативного часу;
• підготовчо-завершальний час на зміну — 43 хв;
• тривалість зміни — 480 хв.
Завдання 8.16
У зв’язку з переглядом норм праці розрахувати нову норму поштучного часу, поштучно-калькуляційного часу, норму часу на партію виробів, якщо:
• оперативний час — 25 хв;
• час на обслуговування робочого місця і відпочинок — 7% від оперативного часу;
• кількість виробів у партії — 25 шт.;
• підготовчо-завершальний час на партію виробів — 20 хв.
Розрахувати норму виробітку на 8-г одинну зміну. Як змінилась і якою була норма виробітку до перегляду, якщо нова норма часу знизилась на 15%?
Завдання 8.17
Визначити відповідність професійного складу робітників вимогам виробництва за даними:
1) трудомісткість робіт: електромонтажні — 143 480 нормо-год;
регулювальні — 41 290 нормо-год; налагоджувальні — 21 400 нормо-год;
2) кількість робітників за професіями: електромонтажники — 67 чол.; регулювальники апаратури — 26 чол.; наладники апаратури — 12 чол.;
3) фонд робочого часу на 1 робітника — 1860 год;
4) запланований середній відсоток виконання норм виробітку —
107.
Завдання 8.18
Визначте виконання норм праці за змінним і фактично відпрацьованим часом, якщо трудомісткість виробленої продукції становить 185 нормо-год. Робітник відпрацював 22 зміни, тривалість зміни 8 год. Обсяг понадурочної роботи становить 18 год, простої — 24 год. На виправлення браку затрачено 12 нормо-год.
Завдання 8.19
Визначте норму поштучного часу в умовах масового виробництва, якщо:
• основний час на оброблення деталі становить 30 хв;
• допоміжний час — 10 хв;
• час організаційного обслуговування становить 1,5% від оперативного часу;
• час на відпочинок і особисті потреби — 6% від оперативного часу;
• час технічного обслуговування — 2% від основного часу.
Завдання 8.20
Визначте норму поштучного часу в умовах дрібносерійного виробництва, якщо оперативний час оброблення деталі становить 10 хв, час обслуговування робочого місця, час на відпочинок і особисті потреби та перерви, що обумовлені технологією і організацією виробничого процесу, становлять відповідно:
Т
— 5% від оперативного;
ОБ
Т
— 4% від оперативного;
ВОП
Т
ПР — 3% від оперативного.
Завдання 8.21
Визначте змінну норму виробітку за даними:
• тривалість зміни — 480 хв;
• оперативний час оброблення деталі — 10 хв;
• час обслуговування робочого місця — 3% від оперативного часу;
• час регламентованих перерв — 7% від оперативного часу;
• підготовчо-завершальний час — 20 хв на зміну.
Передбачається підвищити норму виробітку на 20%. Визначте, як зміниться норма часу.
Завдання 8.22
Бригада обслуговує дві одиниці обладнання; оперативний час становить 5 хв, з одиниці обладнання за один цикл оброблення випускається 6 виробів.
Визначте змінну норму виробітку за даними:
• тривалість зміни — 480 хв;
• час обслуговування робочого місця — 15 хв;
• час на відпочинок і особисті потреби — 30 хв;
• час регламентованих перерв, що зумовлені особливостями технології, — 8 хв;
• підготовчо-заверша льний час — 20 хв.
Завдання 8.23
В умовах безперервного виробничого процесу визначити норму виробітку і норму продуктивності обладнання, якщо
• тривалість розрахункового періоду — 8 год;
• коефіцієнт, що враховує час, коли обладнання простоює в планово-попереджувальному ремонті, — 0,89;
• норма обслуговування — 2 верстати;
• випуск продукції за годину — 11 шт.;
• теоретична продуктивність одного верстата за зміну — 84 шт.;
• коефіцієнт корисно го часу — 0,96;
• коефіцієнт, що враховує неповне використання технічних можливостей обладнання з причин, що пов’язані з технологією та організацією виробництва, — 0,97.
Завдання 8.24
На дільниці термічного оброблення машинобудівного підприємства бригада у складі п’яти осіб обслуговує три одиниці обладнання. Оперативний час оброблення деталі — 5 хв, з одиниці обладнання за один цикл оброблення випускається 10 деталей, час обслуговування робочого місця — 3%, підготовчозавершальний час — 2,5%, час регламентованих перерв — 2,5%, час на відпочинок і особисті потреби — 7% від оперативного часу.
Визна чте норму часу на одиницю продукції.
Тести для самопідготовки
Визначте і обґрунтуйте відповіді на контрольні запитання:
1. За якими ознаками класифікуються норми затрат праці: а) за трудомісткістю; б) за призначенням; в) за періодом дії; г) за методом обґрунтування; д) за виробітком; е) за сферою поширення; є) за ступенем деталізації; ж) за видом затрат часу.
2. Нормоване завдання — це: а) базовий показник жи вої праці; б) кількість робочого часу, об’єктивно потрібного для виконання конкретної роботи (операції) за певних організаційнотехнічних умов; в) встановлений обсяг робіт, який робітник чи група робітників повинна виконувати за певний час із дотриманням конкретних вимог щодо якості продукції.
3. Норма підготовчо-завершального часу в одиничному і др ібносерійному виробництві встановлюється на: а) партію деталей (виробів); б) одну деталь (виріб); в) партію деталей і одну деталь.
4. Норма поштучного часу включає: а) підготовчо-завершальний час; б) оперативний час;
5. На величину норми затрат праці впливають чинники: а) знаряддя та предмет праці; б) характер перетворення предмета праці; в) маса та габарити предмета праці; г) властивос ті сировини та характер виробничого процесу; д) кваліфікація робітника; е) технологічний режим, інструмент; є) усе вказане вище.
в) час на обслуговування робочого місця; г) допоміжний час; д) час на відпочинок і особисті потреби; е) перерви, що обумовлені технологією і організацією виробництва; є) основний час. Тема 9
