Posibniki.com.ua Менеджмент Міжнародні організації 5.4. Група Світового банку 5.4.1. Загальна інформація


< Попередня  Змiст  Наступна >

5.4. Група Світового банку 5.4.1. Загальна інформація


У статуті Світового банку, відомому як Статті Угоди про заснування, закладено структуру функціонування установи.

Статті Угоди констатують, що лише члени МВФ можуть стати членами Світового банку. Не тільки вступ до МВФ, а й виключення з нього супроводжується аналогічними діями з боку Світового банку (останнє — незалежно від бажання клієнта): будь-який акціонер Банку, що припиняє (добровільно або примусово) своє членство у Фонді, обов’язково виключається з числа акціонерів Банку впродовж трьох місяців. Розподілення акцій капіталу відбувається за формулою, що базується на розмірі квоти країн-членів у МВФ, а підрахунок голосів — відповідно до частки участі країни в акціонерному капіталі. На сьогодні США мають найбільший процент голосів (16,36 %), за ними йдуть: Японія (7,85 %), Німеччина (4,48 %), Велика Британія (4,30 %) та Франція (4,30 %).

Нині до складу Світового банку входять дві основні унікальні міжнародні організації розвитку:

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), заснований у 1944 році з метою сприяння економічному розвиткові країн, що розвиваються;

Міжнародна асоціація розвитку (МАР), заснована в 1960 році для забезпечення концесійної допомоги найбіднішим країнам світу.

Офіційними цілями Світового банку є зменшення бідності та підвищення життєвих стандартів країн-членів шляхом сприяння економічному розвиткові останніх і залучення ресурсів із розвинутих країн до країн, що розвиваються.

Кожна з цих двох організацій виконує особливу роль у процесі розвитку світової економіки, скороченні масштабів бідності у глобальному масштабі та підвищенні рівня життя населення планети. МБРР співпрацює з країнами із середнім рівнем доходів і кредитоспроможними країнами з низьким рівнем доходів, тоді як увага МАР зосереджена на бідних країнах світу. Спільно ці дві установи надають країнам, що розвиваються, позики за низькими ставками, безпроцентні кредити і гранти з метою розвитку освіти, охорони здоров’я, інфраструктури, комунікацій, а також для вирішення безлічі інших завдань.

Крім того, зі Світовим банком пов’язані (хоча юридично й фінансово незалежні від нього) інші міжнародні організації, а саме:

Міжнародна фінансова корпорація (МФК), заснована в 1956 році для сприяння зростанню приватного сектору у країнах, що розвиваються, шляхом надання консультацій та інвестицій без гарантії з боку держави.

Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ), яке було засновано в 1988 році з метою залучення іноземних інвестицій у країни, що розвиваються, шляхом надання гарантій щодо втрат, пов’язаних із некомерційними ризиками.

Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів (МЦУІС), створений у 1966 році з метою надання узгоджувальних та арбітражних послуг під час вирішення спірних питань між іноземними інвесторами та урядами країн-позичальників, що виникають безпосередньо у процесі впровадження інвестицій.

Усі перелічені організації спрямовують свою діяльність на досягнення однієї спільної мети, якою є сприяння економічному та соціальному розвиткові найбідніших країн, але кожна з них досягає цього власними методами.

Разом МБРР, МАР, МФК, БАГІ та МЦУІС формують групу Світового банку. Група Світового банку — це міжнародна інвестиційна група, головним завданням якої є надання кредитів країнам, що розвиваються, і країнам із перехідною економікою для здійснення структурної політики у сфері фінансів, енергетики, підтримки ринків праці, поліпшення навколишнього середовища, вдосконалення системи освіти тощо.

Ефективність діяльності згаданих вище організацій значною мірою залежить від взаємодії з урядами й урядовими організаціями країн-учасниць. Так, інвестиційна діяльність валютно-фінансових організацій часто припускає тісну співпрацю з державними експортними кредитними агентствами, здійснюючих страхування й управління ризиками за великими міжнародними проектами.

На долю Групи Світового банку припадає більше половини загального річного обсягу коштів, що виділяються всіма міжнародними організаціями країнам, що розвиваються.

Структура Світового банку складніша, ніж структура МВФ. Як зазначалося вище, Світовий банк складається з двох основних організацій — Міжнародного банку реконструкції та розвитку й Міжнародної асоціації розвитку, а також пов’язаних із ними Міжнародною фінансовою корпорацією, Міжнародним центром з урегулювання інвестиційних спорів та Багатостороннім агентством гарантій інвестицій.

Світовий Банк функціонує під адміністративним контролем Ради Керуючих. Кожну зі 187 країн-членів Світового банку представляє один керуючий, як правило, рівня міністра уряду. Засновники Світового банку (Рада Керуючих) делегували повноваження із проведення основних операцій меншій групі представників, Раді виконавчих директорів, на чолі з Президентом Банку, що виконує функцію Голови Ради. За Радою керуючих зберігаються інші повноваження, включаючи право прийому або виключення нових членів, збільшення чи скорочення акціонерного капіталу.

Погляди на проблеми окремих урядів упродовж року представляють виконавчі директори. Згідно зі Статтями Угоди, виконавчі директори виконують свої обов’язки під час постійної сесії, що відбувається у штаб-квартирі Банку у Вашингтоні, і зустрічаються так часто, як цього потребує бізнесова діяльність Банку. Представницька природа Ради є однією з характерних особливостей, яка відрізняє її від рад директорів комерційних корпорацій. На регулярних щотижневих сесіях виконавчі директори розглядають роботу Банку, включаючи питання пропозиції

Питання, що виносяться на розгляд Ради виконавчих директорів, представляються Президентом. Зазвичай на посаду Президента Банку призначається виконавчий директор, який представляє США, але обраний серед виконавчих директорів. Президент Банку несе відповідальність за щоденний менеджмент і за організацію роботи персоналу, призначення на посаду та звільнення, що також підлягає загальному контролю виконавчих директорів. Апарат Президента включає трьох директорів із питань менеджменту, які здійснюють нагляд за функціонуванням банківських структур у специфічних сферах діяльності. У Статтях Угоди констатується, що Президент і штатний персонал зобов’язані виконувати службові обов’язки тільки в інтересах Банку, ніяка інша служба, навіть для власної країни, неприпустима. Менеджмент і щоденне функціонування Банку підтримується приблизно 7100 членами персоналу з більш ніж 100 країн світу.

На сьогодні в Банку працюють 25 виконавчих директорів (з 01.11.2010). Згідно зі Статтями Угоди, кожна з п’яти країн — найбільших держателів акцій — США, Японія, Німеччина, Франція та Велика Британія, — призначає одного виконавчого директора. Інші країни об’єднано в 19 виборчих груп, кожна з яких представлена виконавчим директором, обраним країною або групою країн. Кількість країн у кожній із 19 виборчих груп різна. Так, наприклад, кожен із виконавчих директорів з Китаю, Російської Федерації та Саудівської Аравії представляє одну країну; водночас один директор представляє інтереси 24 франкомовних країн Африки, а інший — інтереси 21 в основному англомовної африканської країни.

Члени груп самі вирішують, на яких принципах відбуватиметься формування груп. Більшою чи меншою мірою групи країн формуються за географічною ознакою, беручи до уваги деякі політичні та культурні фактори під час їх створення.

Україна входить до групи країн, яку у Виконавчій раді представляють Нідерланди. На сьогодні ця група країн має такий склад: Нідерланди (2,21 % голосів), Україна (0,69 %), Болгарія (0,34 %), Ізраїль (0,31 %), Румунія (0,26 %), Хорватія (0,16 %), Грузія (0,11 %), Кіпр (0,11 %), Молдова (0,10 %), Вірменія (0,09 %), Боснія та Герцеговина (0,05 %), Македонія (0,04 %).

позик, бюджету й напрямів політики. Рада виконавчих директорів несе відповідальність за політичні рішення, які впливають на функціонування Банку. Рішення щодо позик приймаються на підставі економічних і політичних критеріїв.

Раз на рік відбувається зустріч членів Ради керуючих як МВФ, так і Світового банку на спільній сесії, відомій як Щорічні збори.

Світовий банк, як Бреттон-Вудська інституція, за характером своєї діяльності та масштабами впливу на світове господарство є глобальною організацією. Налічуючи понад 6000 службовців, група Світового банку втричі чисельніша за МВФ і утримує близько 40 офісів у всьому світі, хоча 95 % співробітників працюють у Вашингтоні. У штаті Банку надзвичайно широкий спектр фахівців: економісти, інженери, міські планувальники, агрономи, статистики, юристи, дипломовані менеджери, кредитні адміністратори, проектні експерти, а також експерти з комунікацій, водопостачання й каналізацій, транспорту, освіти, енергетики, агропромислового розвитку, населення й медичних послуг тощо.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.4.3. Джерела фінансових ресурсів Світового банку. Види, напрями та умови надання кредитів
5.5. Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) 5.5.1. Загальна інформація
5.5.2. Членство України в МБРР
5.6. Історія створення Міжнародної фінансової корпорації (МФК)
5.6.3. Членство України в МФК. Напрями, поточний стан та перспективи співробітництва України з МФК. Кредитний портфель
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)